Розбирання Смак та запах

Консистенція

Наявність сторонніх домішок (у спожитковій тарі)

Риба без зовнішніх пошкоджень Можуть бути:

— тріщини, пошкодження зябрових кришок, поламані плавці, зриви шкіри та злегка лопнуте черевце у риб (за рахунком) у одній пакувальній одиниці (у різних сполученнях), %, не більше ніж

І30

Відповідно до 5.3.1.1—5.3.1.6

Можуть бути незначні відхили від правильного розбирання

Приємні, властиві дозрілій солоній рибі даного виду, без сторонніх присмаку та запаху

Можуть бути:

  • слабкий запах окисненого жиру на поверхні риби;
  • кислуватий запах у зябрах

Від соковитої до тугої, властива рибі даного виду

Може бути:

— жорсткувата, сухувата, ослаблена, але не в'яла

Не дозволено

Масова частка кухонної солі, у м'ясі риби, %, для:

малосолоної

Від

4

до

6

включно

слабкосолоної

Понад

6

до

9

включно

середньосолоної

Понад

9

до

12

включно

міцносолоної

Понад

12

до

17

включно

Примітка. Міцносолоні сардини виготовляють за узгодженням зі споживачем.

  1. За мікробіологічними показниками сардини солоні не повинні перевищувати допустимі рівні, зазначені у таблиці 2.

Таблиця 2 — Мікробіологічні показники сардин солоних

Назва показника

Допустимий рівень

Метод контролювання

Кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів, КУО у 1,0 г

Бактерії групи кишкових паличок (коліформні бактерії) у 0,1 г Сульфітредукувальні клостридії у 0,1 г*

Патогенні мікроорганізми, в т.ч. роду Salmonella, у 25,0 г Vibrio parahaemolyticus, КУО у 1,0 г

1х104

Не дозволено Не дозволено Не дозволено 10,0

Згідно з ГОСТ 10444.15

Згідно з ГОСТ 30518 Згідно з ГОСТ 29185 Згідно з 11.3 Згідно з 11.3

* Визначають у продукції, пакованій під вакуумом.

  1. Вміст токсичних елементів, гістаміну та N-нітрозамінів у сардинах солоних не повинен перевищувати допустимі рівні, зазначені у таблиці 3.
  2. Вміст пестицидів у сардинах солоних не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [2].
  3. Вміст радіонуклідів 137Cs та 90Sr у сардинах солоних не повинен перевищувати допустимі рівні, встановлені ДР [3].

Таблиця 3 —Допустимий рівень вмісту токсичних елементів, гістаміну та N-нітрозамінів у сардинах солоних

Свинець

Кадмій

Миш’як

Ртуть

Мідь

Цинк

Гістамін

N-нітрозаміни

1,0

0,2

  1. 0,4

10.0

40.0

  1. 0,003

Згідно з ГОСТ 26932, ГОСТ 30178, ГОСТ 30538 Згідно з ГОСТ 26933, ГОСТ 30178, ГОСТ 30538 Згідно з ГОСТ 26930, ГОСТ 30538 Згідно з ГОСТ 26927

Згідно з ГОСТ 26931, ГОСТ 30178, ГОСТ 30538 Згідно з ГОСТ 26934, ГОСТ 30178, ГОСТ 30538 Згідно з 11.4 Згідно з 11.5

  1. Вимоги до сировини та матеріалів
  2. Сировина та матеріали, які використовують для виготовлення сардин солоних, не нижче першого сорту (за наявності сортів) повинні відповідати:
  • сардина атлантична, сардинела, сардинопс морожені — згідно з ДСТУ 4378;
  • сардина тихоокеанська (івасі) морожена — згідно з чинним нормативним документом;
  • сіль кухонна — згідно з ДстУ 3583 (ГОСТ 13830);
  • вода питна — згідно з ГОСТ 2874.

Дозволено застосовувати для технологічних цілей чисту морську воду.

  1. Сировина та матеріали, зокрема, що закуповують по імпорту, які використовують для виготовляння сардин солоних, за показниками безпеки повинні відповідати вимогам [4] та ДР [3].
  2. Можна використовувати імпортовану сировину, яка за якістю відповідає вимогам чинних нормативних документів і дозволена центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
  3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
    1. Під час виготовляння сардин солоних необхідно керуватися ДСанПіН [1].
    2. Контролювання рівня виробничого шуму, вібрації, атмосферного повітря, освітленості проводять згідно з ДСН 3.3.6.037 [5], ДСН 3.3.6.039 [6], ДСН 3.3.6.042 [7] та СНиП 11-4 [8].
    3. Контролювання стану повітря робочої зони проводять згідно з ГОСТ 12.1.005.
    4. Вимоги пожежної безпеки — згідно з ГОСТ 12.1.004.
  4. ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
    1. Стічні води під час виготовляння сардин солоних треба очищувати і вони повинні відповідати вимогам СанПиН 4631 [9].
    2. Контролювання шкідливих викидів у атмосферу проводять згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [10].
    3. Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами здійснюють згідно з СанПиН 42-128-4690 [11].
  5. МАРКУВАННЯ
    1. Маркують тару з сардинами солоними згідно з ГОСТ 7630 та нормативно-правовими актами. На тару чи етикетку державною мовою наносять:
  • загальну назву продукту;
  • номінальну кількість (масу нетто) в кг;
  • калорійність та поживну цінність (згідно з додатком Б);
  • кінцеву дату споживання або дату виготовлення та строк придатності;
  • умови зберігання;
  • позначення нормативного документа;
  • назву та повну адресу та телефон виробника і адресу потужностей виробництва;
  • штриховий код згідно з ДСТУ 3147;
  • вид розбирання;
  • ступінь солоності та сорт;
  • наявність вакууму в упаковці.
    1. Транспортне маркування — згідно з ГОСТ 7630, ГОСТ 14192.

9 ПАКУВАННЯ

  1. Сардини солоні пакують згідно з ДСТУ 2641.

Сардини солоні пакують у:

  • бочки дерев’яні заливні і сухотарні згідно з ГОСТ 8777 місткістю не більше ніж 50 дмз. Сухо- тарні бочки повині бути використані з мішками-вкладишами з полімерних матеріалів згідно з чинним нормативним документом [12];
  • бочки та відра поліетиленові згідно з чинним нормативним документом [13] місткістю не більше ніж 50 дмз;
  • банки скляні згідно з ГОСТ 5717 чи чинним нормативним документом місткістю не більше ніж 2 дмз;
  • пакети з полімерних матеріалів під вакуумом чи без вакууму згідно з чинним нормативним документом [12];
  • банки з полімерних матеріалів згідно з чинним нормативним документом [14] місткістю не більше 500 см3;
  • термозсідальну плівку згідно з чинним нормативним документом із застосуванням підложок чи без підложок.

Для місцевої реалізації (в місцях виготовлення) сардини солоні пакують у:

  • бочки дерев’яні, які були у вжитку, згідно з чинним нормативним документом місткістю не більше ніж 50 дмз;
  • ящики дерев’яні згідно з ГОСТ 13356 граничною масою продукту 10 кг;
  • ящики полімерні багатообігові згідно з чинним нормативним документом [15] граничною масою продукту 10 кг;
  1. Пакети з полімерних матеріалів з продуктом повинні бути термозварені чи скріплені іншим способом, який забезпечує збереження якості та кількості продукції.

У пакетах з продуктом може бути незначна залишкова кількість тузлуку.

  1. Сардини солоні пакують у пакети та мішки-вкладиші з полімерних матеріалів відповідно до [16].
  2. Гранично допустимий мінусовий відхил маси нетто продукту в одиниці спожиткової тари від номінального значення згідно з Р 50-056 [17] і не повинно бути більше, %:
  • 3,0 — для продукції масою нетто до 0,5 кг включно;
  • 1,5 — для продукції масою нетто понад 0,5 кг до 1,0 кг включно.
  1. Банки скляні та полімерні повинні бути щільно заповнені рибою і залиті тузлуком чи сольовим розчином. Рівень тузлуку чи сольового розчину у банці повинен бути від 2 см до 3 см вище від рівня риби.
  2. Банки скляні з сардинами солоними повинні бути закупорені металевими кришками згідно з чинним нормативним документом і не мати підтікання. Полімерні банки з продуктом повинні бути щільно закупорені і не мати підтікання.

Банки скляні з продукцією повинні бути паковані в ящики з гофрованого картону згідно з ГОСТ 13516 чи дерев’яні згідно з ГОСТ 13356 з обов’язковим обгортанням банок обгортовим папером згідно з ГОСТ 8273. Замість обгортання можна використовувати перегородки з гофрованого картону згідно з ГОСТ 7376.

  1. Ящики полімерні багатообігові та дерев’яні перед пакуванням сардин солоних вистилають пергаментом згідно з ГОСТ 1341 чи підпергаментом згідно з ГОСТ 1760, чи целюлозною плівкою згідно з ГОСТ 7730.

Ящики полімерні багатообігові з продукцією повинні бути закриті кришками.

  1. У кожній одиниці паковання повинен бути продукт однієї назви, сорту, виду розбирання, дати виготовлення та виду спожиткової тари.
  2. Сардини солоні повинні бути укладені в бочки та відра рівними, щільними рядами, злегка похило, черевцем догори, верхній ряд — черевцем донизу, кожен наступний навхрест до попереднього та залиті тузлуком чи сольовим розчином.

Може бути заповнення бочок чи відер рибою солоною насипом з розрівнюванням по рядах чи вібраторне укладання.

Тузлук не повинен мати ознак псування.

Мішки-вкладиші після заливання повинні бути зав’язані подвійним вузлом із перегином чи край мішка повинен бути зкручений джгутом та затиснутий кришкою бочки.

Бочки та відра з продуктом закупорюють, кришки полімерних бочок загвинчують та за необхідності пломбують.

  1. Ящики з гофрованого картону з продукцією повинні бути обклеєні клейовою стрічкою на паперовій основі згідно з ГОСТ 18251, чи поліетиленовою стрічкою з липким шаром згідно з ГОСТ 20477, чи обтягнуті сталевою пакувальною стрічкою згідно з ГОСТ 3560 чи сталевим дротом згідно з ГОСТ 3282, чи обв’язані шпагатом згідно з ГОСТ 17308, чи мотузкою згідно з ГОСТ 1868.

Дерев’яні ящики з продукцією повинні бути забиті та для міжміських перевезень забиті та скріплені по торцевих стінках сталевою пакувальною стрічкою чи дротом.

  1. Сардини солоні, фасовані у банки, повинні бути паковані в ящики дерев’яні чи в ящики з гофрованого картону граничною масою продукту 25 кг, фасовані у пакети з полімерних матеріалів чи у термоусадкову плівку — 15 кг.
  2. Сардини солоні повинні бути паковані таким чином, щоб уникнути окиснення і забезпечити цілісність і якість під час транспортування, зберігання і реалізації.
  3. Тара та пакувальні матеріали, імпортовані, повинні бути міцні, чисті, сухі, без стороннього запаху та виготовлені з матеріалів, дозволених центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для цієї мети.
  4. Можна використовувати інші види тари та паковання, дозволені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для контакту з цим видом продукції, що відповідають санітарним вимогам та вимогам чинних нормативних документів і забезпечують збереження та якість продукції під час транспортування та зберігання.

10 ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

  1. Транспортують сардини солоні відповідно до правил перевезення швидкопсувних вантажів за температури від мінус 8 оС до мінус 4 оС.
  2. Пакетування — згідно з ГОСТ 23285, ГОСТ 26663.

Основні параметри та розміри пакетів — згідно з ГОСТ 24597.

  1. Сардини солоні відвантажують до торговельної мережі дозрілими. Можливо за узгодженням зі споживачем, відвантажувати продукцію не повністю дозрілою, за умови дозрівання її на спеціальних оптових базах, складах у місцях реалізації.
  2. Зберігають сардини солоні від дати виготовлення відповідно до таблиці 4.
  3. Термін зберігання сардин солоних, пакованих у банки з полімерних матеріалів та у плівку термозсідальну, прирівнюється до терміну зберігання сардин солоних, пакованих у пакети з полімерних матеріалів без вакууму.

Вид паковання

Вид продукції

Термін зберігання, за температури від мінус 8 0С до мінус 4 0С, не більше ніж

Бочки дерев'яні,

малосолоні та слабкосолоні

4 міс.

Бочки та відра поліетиленові,

середньосолоні

6 міс.

Банки скляні

міцносолоні

9 міс.

Пакети з полімерних матеріалів

під вакуумом

нерозібрані

35 діб

розібрані

20 діб

без вакууму

нерозібрані

15 діб

розібрані

10 діб

Ящики дерев’яні, полімерні багатообігові

розібрані, нерозібрані

5 діб (за температури від 0 0С до 4 0С)

11 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

  1. Методи відбирання лроб:
  • для визначання органолептичних, хімічних та фізичних показників, токсичних елементів — згідно з ГОСТ 7631;
  • для мікробіологічного аналізування — згідно з ГОСТ 26668 та [17].

Готування проб для:

  • визначання фізичних показників — згідно з ГОСТ 7631;
  • визначання хімічних показників — згідно з ГОСТ 7636;
  • визначання токсичних елементів — згідно з ГОСТ 26929;
  • визначання органолептичних показників — згідно з ГОСТ 7631;
  • мікробіологічного аналізування — згідно з ГОСТ 26669 та [18].
  1. Методи вилробовування для визначання:
  • органолептичних та фізичних показників — згідно з ГОСТ 7631;
  • хімічних показників — згідно з ГОСТ 7636;
  • мікробіологічних показників — згідно з ГОСТ 26670 та стандартами, зазначеними у 5.3.5;
  • токсичних елементів — згідно з стандартами, зазначеними у 5.3.6.
  1. Аналізування на латогенні мікроорганізми проводять за порядком державного санітарного нагляду санітарно-епідеміологічні станції за встановленими методиками.
  2. Визначання вмісту гістаміну — згідно з СанПіН 42-123-4083 [19].
  3. Визначання вмісту N-нітрозамінів — згідно з ДСанПіН 4.4.2.030 [20].
  4. Визначання залишкового вмісту лестицидів — відповідно до СанПиН 42-123-4540 [21] згідно з [22].
  5. Визначають вміст радіонуклідів згідно з методами, затвердженими центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я.
  6. Наявність сторонніх домішок у спожитковій тарі визначають згідно з ГОСТ 7631.
  7. Визначають масу нетто згідно з ГОСТ 7631 вагами для статичного зважування згідно з ГОСТ 29329.
  8. Довжину риб вимірюють згідно з ГОСТ 1368.
  9. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
    1. Правила лриймання — згідно з ГОСТ 7631.
    2. Періодичність контролювання мікробіологічних локазників — згідно з [18].
    3. Періодичність контролювання вмісту токсичних елементів, гістаміну, N-нітрозамінів, лестицидів та радіонуклідів — згідно з МР 4.4.4.-108 [23].
    4. Vibrio parahaemolyticus визначають тільки за епідемічними показами та за екологічного неблагополуччя водного басейну району лову згідно з рішенням органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
  10. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
    1. Виробник гарантує відповідність якості сардин солоних до вимог цього стандарту в разі дотримання умов транспортування та зберігання.
    2. Термін придатності до споживання сардин солоних — згідно з 10.4.