.3.12.6.13 Після перекидання ківш із сплавом силікомарганцю і алюмінІя встановлюються електромостовим краном на розливну машину для розливання.

3.12.7 Після виплавлення необхідно:

3.12.7.1 Прибрати майданчик у місці переливання силікомарганцю у ківш з алюмінієм;

3.12.7.2 Прибрати інструмент і пристосування;

3.12.7.3 Про всі недоліки доповісти майстру.

3.13 Під час роботи в укритті пічних бункерів

3.13.1 Роботи виконуються за нарядом-допуском, не менше ніж 2-ма особами з обов'язковою присутністю газорятувальника.

3.13.2 До початку виконання робіт бункери заповнюються шихтою на 90-100%, конвеєр викочується за межі укриття з розбиранням електросхеми.

3.13.3 Про початок робіт необхідно сповістити оператора пульта керування пічами.

3.13.4 Необхідно пам'ятати, що на працюючій печі, особливо герметичній, в будь-який момент вміст СО в укритті пічних бункерів може перевищити гранично-допустимі норми, що викликає смертельну небезпеку для працюючих. В разі цього випадку необхідно негайно вийти самому і вивести оточуючих в безпечне місце.

3.14 Порядок повідомлення адміністрації про випадки травмування або раптових захворювань, факти порушення технологічного процесу й інших небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що загрожують життю і здоров 'ю працівників

3.14.1 Про кожен нещасний випадок на виробництві потерпілий або очевидець нещасного випадку повинен негайно повідомити безпосередньому керівникові або іншій посадовій особі.

3.14.2 При одержанні травми і за необхідності відвідування медпункту плавильник повинен одержати письмове направлення у майстра.

3.14.3 При одержанні звільнення від роботи або лікарняного листа необхідно повідомити про це майстрові.

3.14.4 При виникненні під час роботи непередбачених небезпечних ситуацій необхідно припинити виконання робіт, прийняти по можливості самостійні рішення і вжити заходів щодо забезпечення безпеки та відновлення нормальної роботи, негайно повідомити майстра.

4 Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1 По закінченню робіт необхідно прибрати інструмент і пристосування, зачинити хвіртку укриття, повідомити оператора пульта керування пічами про закінчення робіт.

4.2 Плавильник повинен:

- перевірити справність обладнання, інструменту, стан огорож, наявність і чистоту проходів, прибирати своє робоче місце.

- доповісти безпосередньому керівникові про виконану роботу, про всі виявлені під час роботи порушення (усунені чи не усунені) і про прийняті міри щодо їх усунення.

- передати зміну своєму зміннику, повідомивши його про всі недоліки і порушення, які мали місце у процесі роботи.

- привести до належного стану засоби індивідуального захисту і залишає їх у спеціально відведеному місці, миється в лазні.

5 Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1 Плавильник повинен знати причини, які приводять до аварійної ситуації, і вміти їх ліквідувати.

5.2 До небезпечних процесів, які можуть привести до аварійної ситуації, належать:

5.2.1 накопичення газу в проміжних і пічних бункерах, з причин:

- збільшення газопроникності шихтових матеріалів у трубожолобах;

- порушення режиму роботи відсічки;

- зупинення вентилятора;

- закриття дросельних заслінок на відвідних трубопроводах газоповітряної сумішші,

- закриття заслінки перед проміжним бункером;

- не злита вода з гідрозатвора;

- вентилятор не забезпечує необхідної кількості повітря для розбавлення суміші до безпечних границь (вентилятор обертається в інший бік, трубопроводи захаращені пилом);

5.2.2 рівень заповнення пічних бункерів нижче встановленого з причин:

- відсутність шихти в трубожолобах;

- зниження швидкості сходу шихти в трубожолобах;

- підвищення тиску газу під склепінням печі;

- збільшення різниці між тиском газу під склепінням і розрідженням у проміжних бункерах;

5.2.3 виникнення осередка займання, характерні причини:

- наявність електроструму в елементах шихтоподачі і відсічки за рахунок відсутності електроізоляції;

- іскроутворення від тертя шихтоматеріалів;

- наявність наведених струмів;

- іскроутворення в системі газової відсічки за рахунок швидкості руху газів і тертя шихтових матеріалів, що виносяться при цьому;

- суха шихта;

- підвисання або відсутність шихти в трубожолобах, що сприяє проникненню газів з температурою 500 °С або пилу.

5.3 При аварійному положенні печі не дозволяється:

- ходіння між газоочищенням і піччю;

- не відкривати свічки у випадку прогару печі до припинення виходу розплаву з неї і остигання "козла".

5.4 Аварійне вимикання печі виконується персоналом, що обслуговує піч, з подальшим повідомленням газівника і електромонтера.

При аварійних обставинах або нещасному випадку на печі, піч вимикається будь-яким працівником цеху.

5.5 Прикмета загрози аварії - почервоніння кожуха або днища ванни. Рішення про усунення загрозливого становища приймає начальник зміни.

5.6 При загрозливому становищі необхідно подати пару у працюючі скрубери, у тому числі і скрубери, що знаходяться у гарячому резерві.

5.7 Необхідно вжити заходів щодо інтенсивного охолодження місця почервоніння кожуха.

5.8 У випадку виходу розплаву з печі з боку газоочищення, при паралельній роботі газодувок на декілька печей, машиніст газоочищення повинен:

- зачинити засувки на газоочищенні аварійної печі;

- подати пару під тарілчасті клапани всіх працюючих блоків;

- припинити подачу води на всі працюючі блоки;

- перекрити працюючі клапани на всіх працюючих блоках;

- зупинити шламові насоси.

5.9 Плавильник вимикає піч після закриття засувок на газоочищенні.

5.10 Під час індивідуальної роботи газодувки на газоочищення аварійної печі машиніст газоочищення повинен:

- вимкнути газодувку і закрити засувку на всмоктуванні і нагнітанні;

- подати пару на працюючі блоки;

- припинити подачу води на всі працюючі блоки;

- перекрити тарілчасті клапани на всіх працюючих блоках;

- зупинити шламові насоси.

5.11 При зупинці газодувки необхідно піч вимкнути.

5.12 Під час маневрування електродами не дозволяється знаходитися на склепінні вимкнутої печі, яка обладнана гідравлічним управлінням електродів.

5.13 Способи ліквідації аварійних ситуацій.

5.13.1 У випадку, коли вміст водню в системі перевищує 8% необхідно:

- перевірити рівень шихти у бункерах і вжити заходів щодо їх заповнення;

- відчинити більше або повністю дросельні заслінки на трубопроводах газоповітряної сумішші;

- відрегулювати розрідження у промислових бункерах в межах 0,3-10 мм вод.ст.;

- перевірити спільно з черговим персоналом правильність обертання робочого колеса вентилятора;

- прочистити трубопроводи газоповітряної суміші і гідрозатвор від пилу.

5.13.2 При займанні газу в декількох промбункерах необхідно:

- перевірити наявність шихти у бункерах і вжити заходів щодо їх заповнення;

- подати пару в промбункери, де виявлено горіння газу;

- через 10 хвилин закрити пару і визначити ефективність вжитих заходів;

5.13.3 При загорянні газу у пічному бункері необхідно:

- знизити тиск газу під склепінням печі до 5-Н0 мм вод.ст.;

- подати пару в проміжний бункер;

- закрити дросельну заслінку на промбункері;

- відновити розрідження в інших промбункерах в межах 0,3-Н0 мм вод.ст.;

- через 10 хвилин відчинити дросельну заслінку на промбункері і припинити подачу пари;

- відновити розрідження в інших промбункерах;

на протязі однієї години спостерігати за станом промбункера і пічних бункерів.

5.13.4 Визначити ефективність вжитих заходів, для чого:

- вимкнути піч і газодувку;

- вжити заходів за п. 5.9 цієї інструкції;

- закрити воду на похилий газохід;

- закрити тарілчастий клапан похилого газоходу;

- подати пару під тарілчастий клапан і зачинити воду на газоочищення;

-подати пару під склепіння печі через похилий газохід;

- відчинити вибуховий клапан на склепінні печі;

- через 30 хвилин припинити подачу пари під склепіння, зачинити вибуховий клапан, відчинити тарілчатий клапан, вмикнути піч, подати воду на газоочищення, вмикнути в роботу газодувку;

- на протязі 1 години встановити постійний контроль за станом промбункерів і пічних бункерів.

5.14 Під час займання газу бункері не дозволяється:

- вимикати вентилятор;

- заповнювати водою гідрозатвори;

- зливати воду з гідрозатворів;

- включати вентилятор при залитих водою гідрозатворах;

- знижувати рівень шихти у бункері до 0,5 висоти бункера;

- знаходження сторонніх осіб в зоні небезпеки;

- виконання ремонтних робіт на устаткуванні відсічки без нараду-допуску на проведення газонебезпечних робіт.

5.5 Перша допомога постраждалому. 5.5.1 При ударах, переломах і травмах.

5.5.1.1 Необхідно вивести (винести) постраждалого з місця події в безпечне місце.

5.5.1.2 Оглянути ушкодження постраждалого, визначити його стан.

5.5.1.3 При ударах перша допомога полягає в застосуванні та накладенні тугої пов'язки. На забите місце кладуть "холод" (гумовий пузир з льодом, снігом або з холодною водою). Якщо немає льоду чи снігу на забите місце кладуть складену в декілька шарів марлю, тканину або хустину,

змочені в холодній воді. Використавши "холод" протягом 15-20 хвилин забите місце слід туго забинтувати. Поверх пов'язки можна знову покласти "холод" на 1-1,5 години.

При ударах голови - постраждалий може втратити свідомість, що вказує на струс мозку. До прибуття лікаря постраждалий повинен знаходитися в лежачому положенні. Для того, щоб постраждалий не задихнувся, необхідно повернути його голову вбік і пальцем, обмотаним марлею чи рушником, звільнити порожнину рота.

5.5.1.4 При переломах необхідно забезпечити нерухомість місця перелому, щоб зменшити біль і запобігти подальшому зміщенню кісток. Це досягається накладенням на ушкоджену частину тіла шини та пов'язки, чим забезпечується нерухомість. Для цього використовують готові стандартні шини або підручний матеріал (палку, дошку, кусок фанери, лінійку).

При накладанні шини необхідно виконувати правило: забезпечити нерухомість щонайменше двох суглобів - одного вище місця перелому, другого нижче, а при переломі великих кісток - трьох.

При відкритому переломі кінцівок необхідно розрізати брюки або рукав, припинити кровотечу. Накласти на рану пов'язку та приступити до накладення шини.

При закритому переломі шини накладуються поверх одягу.

5.5.1.5 При одержанні дрібних ушкоджень або мікротравми необхідно ушкоджені місця обробити настоянкою йоду та закрити антисептичною пов'язкою (наклейкою).

5.9.2 При опіках.

5.5.2.1 Надання першої допомоги постраждалому полягає перш за все в гасінні одягу. Потім обережно знімають обгорілий одяг, залишаючи його там, де він прилип до тіла. На ділянку опіку накладають стерильну пов'язку. Для запобігання зараження не дозволяється торкатися руками опіків шкіри.

5.5.2.2 При тяжких і великих опіках необхідно постраждалого завернути в чисте простирадло або тканину, не роздягаючи його, напоїти теплим чаєм та забезпечити йому спокій до прибуття лікаря.

5.5.2.3 При опіках очей слід робити холодні примочки розчином борної кислоти (півчайної ложки на стакан води).

5.5.2.4 При хімічних опіках глибина пошкоджень тканин постраждалого в значній мірі залежить від тривалості дії хімічних речовин на них, тому важливо швидко зменшити концентрацію хімічної речовини. Для цього місце хімічного опіку негайно промивають великою кількістю води з-під крана на протязі 15-20 хвилин. При попаданні в очі твердих часток хімічних речовин, їх необхідно видалити вологим тампоном.

5.5.3 При тепловому ударі.

5.5.3.1 При тепловому ударі постраждалого необхідно вивести (винести) в прохолодне приміщення, в тінь, забезпечити приплив свіжого повітря.

5.5.3.2 Необхідно покласти постраждалого так, щоб його голова була вище тулуба, розстібнути одяг, прикладати на голову холодні примочки, змочити груди холодною водою, дати понюхати нашатир.

5.5.3.3 Якщо постраждалий знаходиться при свідомості необхідно дати йому випити 15-20 краплин настоянки валеріани. Якщо дихання слабке або відсутнє, а пульс не прощупується, необхідно негайно провести штучне дихання, непрямий масаж серця і терміново викликати лікаря.

5.5.4 При ураженні електричним струмом.

5.5.4.1 Перш за все необхідно швидко звільнити постраждалого від дії електричного струму - відключити відповідну частину електрообладнання, перерізати чи перерубати провід (при напрузі до 1000 В) або відтягти постраждалого від струмопровідних частин, скинути з нього провід. При цьому необхідно додержуватися застережливих заходів, щоб самому не попасти під напругу. Відтягти постраждалого від струмопровідних частин можна взявшись за його одяг, причому, якщо він сухий або сухою тканиною. Перерізати провід можна тільки інструментом з ізольованими ручками, перерубати сокирою з дерев'яною ручкою.

5.5.4.2 Після звільнення від струму подальші дії щодо надання першої допомоги постраждалому залежать від його стану.

5.5.4.3 Для визначення стану потерпілого необхідно: покласти його на спину, розстібнути одяг, перевірити наявність дихання, пульсу. Стан постраждалого повинен бути визначений швидко - за 15-20 с.

5.5.4.4 Якщо постраждалий після звільнення від електричного струму знаходиться при свідомості, то йому необхідно забезпечити повний спокій і спостерігати за пульсом та диханням протягом 2-3 годин або до прибуття лікаря, якого необхідно негайно викликати.

5.5.4.5 При відсутності свідомості, необхідно розстібнути пояс та одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, давати нюхати нашатир, бризкати в обличчя водою, розтирати та зігрівати тіло.

5.5.4.6 При відсутності дихання і пульсу необхідно провести штучне дихання і непрямий масаж серця.

ДОДАТОК 1 Перелік робіт, які не дозволяється виконувати на ввімкнутих печах