Страница 2: ДСТУ 7033:2009. Буряк столовий свіжий технічні умови (33867)

1. Буряк столовий, розфасований у пакети, мішки та сітки, потрібно упаковувати у транспортну тару — в ящики, згідно з ГОСТ 13359, ГОСТ 17812, лотки із полістиролу, тару універсальну із термопластів, іншу виготовлену за нормативно-технічною документацією, які забезпечують збереження під час транспортування і зберігання. Допустиме пакування буряка довільною масою нетто.
2. Нерозфасований буряк столовий пакують: в ящики, згідно з ГОСТ 17812, ГОСТ 20463, масою нетто не більше ніж 20 кг; тканинні мішки, згідно з ГОСТ 18225 та ГОСТ 19317 — не більше ніж 30 кг, сітчасті мішки від 10 кг до 15 кг, полімерні мішки завтовшки від 100 мк до 200 мк — від 20 кг до 25 кг; пластикові чи картонні ящики з отворами — за чинною нормативною документацією або іноземного виробництва, дозволені центральними органами виконавчої влади у сфері охорони здоров’я для пакування харчових продуктів масою нетто до 20 кг; контейнери — до 400 кг, укладаючи щільно, врівень з краями тари.

Мішки сітчасті або поліетиленові не повинні наносити пошкодження коренеплодам буряка столового.

1. Буряк столовий свіжий, запакований у мішки, ящики, укладають у піддони ящикові згідно з ДСТУ 2052, ГОСТ 21133 чи спеціальні контейнери на (2—3) см нижче від краю тари.
2. Визначають масу нетто кожної паковальної одиниці, розфасованої довільною масою під час відпускання продукції.

Допустимо буряк столовий другого сорту не фасувати.

1. Допустимі відхили для розфасованого буряка столового за масою або кількістю розфасованої продукції, яка міститься в паковальній одиниці, повинні бути не більше значень, встановлених Р 50-056 [6].
2. Кожна паковальна одиниця повинна містити коренеплоди буряка столового одного ботанічного і товарного сорту.
3. Тара для пакування має бути ціла, міцна, чиста, суха, без стороннього запаху, а у разі повторного використання — продезінфікована.

7 МАРКУВАННЯ

1. Транспортне марковання виконують згідно з ГОСТ 14192 відбитком трафарету чи штампом тривкою фарбою, що не змивається та не має запаху, або наклеюванням ярлика чи етикетки з зазначанням:

• назви продукції та товарного сорту;
• назви та повної адреси виробника чи постачальника, номера телефону;
• кількості продукції в установлених одиницях вимірювання маси чи об’єму;
• калорійності та харчової цінності 100 г продукту;
• дати збирання, пакування;
• терміну, умови зберігання;
• номера партії;
• позначення цього стандарту.

1. Спожиткове марковання буряка столового свіжого, розфасованого для реалізації, виконують відповідно до Закону України та Положення про інформацію населення щодо продуктів харчування [7] і воно повинно мати специфічні познаки з використанням штрихового коду.
2. Інформацію щодо калорійності та харчової цінності 100 г продукції зазначено у довідковому додатку Б.
3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
4. 1. Буряк столовий свіжий приймають партіями. Правила приймання, визначання партії, об’єм вибірки та методи відбирання проводять згідно з ДСТУ ISO 874. Кожну партію буряка столового супроводжують документом, що засвідчує якість продукції за формою, затвердженою в установленому порядку.

У разі наявності в одному транспортному засобі кількох партій допустиме їхнє оформлення одним документом про якість або сертифікатом із зазначанням даних кожної партії.

1. У документі про якість зазначають:

• номер документа і дату його видачі;
• номер сертифіката про вміст токсичних елементів, дату його видачі;
• номер партії;
• назву і адресу виробника чи постачальника;
• назву і адресу одержувача;
• назву продукції і товарний сорт;
• показники якості продукції, що передбачені цим стандартом;
• кількість пакувальних одиниць;
• масу нетто (кг);
• дату останнього обробляння пестицидами та їхню назву;
• дату збирання, пакування та відвантажування;
• вид транспорту чи транспортного засобу;
• познаку цього стандарту.
• 1. Для перевіряння відповідності якості буряка столового свіжого вимогам цього стандарту проводять приймально-здавальні та періодичні випробовування.

Під час приймально-здавальних випробовувань перевіряють якість буряка столового, стан тари, правильність пакування і маркування, під час періодичних — вміст залишкових кількостей пестицидів, радіонуклідів, масову частку важких металів, миш’яку, мікотоксину патуліну та нітратів.

1. Порядок та періодичність контролювання вмісту токсичних елементів, нітратів, залишкових кількостей пестицидів, мікотоксинів і радіонуклідів встановлюють згідно з МР 4.4.4-108 [4].
2. 1. У разі одержання незадовільних результатів контролю хоча б за одним із показників проводять повторні випробовування подвійної кількості проб, відібраних з тієї самої партії продукції.

Результати повторних випробовувань є остаточними, і їх поширюють на всю партію.

1. Якість коренеплодів буряка столового свіжого у пошкоджених паковальних одиницях перевіряють окремо і результати контролювання поширюють тільки на продукцію, запаковану в ці паковальні одиниці.
2. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
3. 1. Відбирання проб
   2. 1. Метод відбирання і готування проб для визначання органолептичних, фізико-хімічних показників і показників безпечності — згідно з ДСТУ ISO 874.
      2. Точкові проби треба брати у довільному порядку з різних місць і різних рівнів партії (зверху, зсередини, знизу).
      3. Від партії буряка столового свіжого, упакованого в ящики, ящикові піддони тощо, проби треба брати вибірково відповідно до таблиці 3.

1. Від партії неупакованого буряка столового відбирають не менше п’яти точкових проб відносно загальної маси партії відповідно до таблиці 4.

Таблиця 4 — Розмір точкових проб

Маса партії (кг) або загальна кількість одиниць, шт.

Загальна маса точкових проб (кг) або загальна кількість відібраних одиниць, шт.

До 200 включно Від 201 — до 500 » 501 —» 1000 » 1001 —» 5000 Понад 5000

10

20

30

60

Не менше ніж 100

1. Точкові проби, відібрані згідно з 9.1.3, повинні бути приблизно рівними за масою. Із відібраних точкових проб складають об’єднану пробу.
2. 1. Точкові проби від партії неупакованого буряка столового відбирають під час завантажування чи розвантажування транспортного засобу згідно з 9.1.2. Точкові проби мають бути приблизно рівними за масою. Із точкових проб, відібраних згідно з 9.1.4, складають об’єднану пробу.
   2. Методи контролювання
   3. 1. Об’єднану пробу зважують, оглядають і розсортовують на фракції за показниками, встановленими цим стандартом.
      2. Коренеплоди буряка столового кожної фракції зважують. Всі зважування проводять з похибкою не більше ніж 0,1 кг. Наявність буряка столового кожної фракції обчислюють у відсотках відносно маси об’єднаної проби. Обчислення проводять до другого десяткового знака з наступним округлюванням результату до першого десяткового знака.
      3. Результати контролю поширюють на всю партію.
      4. Зовнішній вигляд, смак, запах буряка столового визначають органолептично; розмір коренеплодів — вимірюванням згідно з ГОСТ 166 і ГОСТ 427 з похибкою не більше ніж 0,1 см.
      5. Коренеплоди кожної фракції зважують з похибкою не більше ніж 0,01 кг і обчислюють у відсотках відносно загальної маси об’єднаної проби. Обчислювання проводять до другого десяткового знака з наступним округлюванням результату до першого десяткового знака.
      6. Наявність грунту визначають згідно з ГОСТ 7194.
      7. Пробу для визначання токсичних елементів готують згідно з ГОСТ 26929, визначання масової частки — згідно з ГОСТ 26927, ГОСТ 26930, ГОСТ 26931, ГОСТ 26932, ГОСТ 26933, ГОСТ 26934.
      8. Вміст залишкових кількостей пестицидів визначають згідно з ГОСТ 30349 та відповідно до вимог ДСанПін 8.8.1.2.3.4-00 [2], мікотоксину патуліну — згідно з ГОСТ 28038, нітратів — ДСТУ EN 12014-2 та згідно з МВ № 5048 [5].
      9. Вміст радіонуклідів контролюють згідно з МУ 5778 [9], МУ 5779 [10].
      10. Після перевіряння якості відібраний буряк столовий свіжий, що залишився непошкодженим, приєднують до контрольованої партії. Частину проби, яка у процесі випробовувань стала непридатною до споживання, списують за актом встановленої форми.
3. ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
4. 1. Транспортування
   2. 1. Буряк столовий свіжий транспортують усіма видами транспорту згідно з правилами перевезення вантажів, що швидко псуються, чинними на даному виді транспорту. Коренеплоди треба перевозити з охолоджуванням, підтримуючи постійну температуру від 0 оС до 5 оС.

Під час транспортування у відкритих автомобільних транспортних засобах буряк столовий повинен бути захищеним від атмосферних опадів і температури повітря нижче 0 оС.

1. Допустимо транспортування буряка столового транспортними пакетами згідно з ГОСТ 24597 і ГОСТ 26663. Засоби скріплювання в транспортних пакетах і способи пакетування — згідно з ГОСТ 21650.
2. 1. Зберігання
   2. 1. Спосіб і умови зберігання буряка столового свіжого — згідно з ДСТУ ISO 9719.
      2. Буряк столовий зберігають у вентильованих приміщеннях, за температури від 0 оС до 10 оС і відносної вологості повітря 90 % — 95 % не більше ніж 10 діб, за температури від 10 оС до 15 оС — не більше ніж 2 доби; у холодильних камерах за температури від 0 оС до 2 оС і відносної вологості повітря 90 % — 95 % — не більше ніж 7 місяців.
3. ГАРАНТІЇ ПОСТАЧАЛЬНИКА

Постачальник гарантує відповідність якості буряка столового свіжого вимогам цього стандарту у разі дотримання умов транспортування та зберігання.

1. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

Технологічний процес виробництва буряка столового свіжого повинен відповідати вимогам щодо безпеки згідно з ГОСТ 12.3.002.

1. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
2. 1. Стічні води потрібно очищати згідно з ГОСТ 17.4.3.05 та СанПиН 4630 [11]. Охороняють поверхневі та підземні води від забруднення мінеральними добривами згідно з ГОСТ 17.1.3.11.
   2. Охороняють повітря від забруднення згідно з ГОСТ 17.2.3.02, ГОСТ 17.2.4.02 та ДСП 201 [12].

ПЕРЕЛІК РАЙОНОВАНИХ СОРТІВ БУРЯКА СТОЛОВОГО

1. Охороняють ґрунт від забруднення побутовими і промисловими відходами згідно з ГОСТ 17.4.3.03 та СанПиН 42-128-4690 [13].

ДОДАТОК А (довідковий)

ДОДАТОК Б (довідковий)

КАЛОРІЙНІСТЬ ТА ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ 100 г ПРОДУКТУ

Вітамін, мг, %

Калорійність,

ккал

Назва

продукту

Вуглеводи, г

В1

РР

С

бетанін

р-каротин

10—16

40—642

9,1

0,02

0,20

0,01

42

Буряк

столовий

свіжий

ДОДАТОК В (довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. МБТ 5061-89 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов (Медико-біологічні вимоги та санітарні норми якості продовольчої сировини та харчових продуктів), затверджені МОЗ СРСР 01.08.89
2. ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-00-2001 Допустимі дози концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті, затверджені Постановою Головного санітарного лікаря України 20.09.2001 № 137
3. ГН 6.6.1.1.-130-2006 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів Сs-137 і Sr-90 у продуктах харчування та питній воді, затверджені МОЗ України 05.03.2006 № 256
4. МР 4.4.4-108-2004 Методичні рекомендації. Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки, затверджені МОЗ України 02.07.2004 № 329
5. МУ № 5048-89 Методические указания по определению нитратов и нитритов в продуктах растениеводства (Методичні вказівки з визначання нітратів та нітритів у продуктах рослинництва), затверджені МОЗ СРСР 04.07.89 № 5048
6. Р 50-056-96 Рекомендації. Продукція фасована в пакованні. Загальні вимоги до кількості, затверджені Держспоживстандартом України № 300 від 18.07.1996
7. Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» зміна від 26 жовтня 2005 року № 2809-1Y (ст. 38, п.1)
8. Положение о порядке информации населения о пищевой и энергетической ценности продуктов питания (Положення про порядок інформування населення про харчову та енергетичну цінність продуктів харчування), затверджене МОЗ 03.12.86 та узгоджене з Держстандартом № 123-5/33-190 від 22.01.87
9. МУ 5778-91 Методические указания. Определение в пищевых продуктах стронция-90, утвержденных 04.01.1991 (Методичні вказівки. Визначання в харчових продуктах стронцію-90), затверджені МОЗ СРСР 04.01.1991
10. МУ 5779-91 Методические указания. Определение в пищевых продуктах цезия-137 (Методичні вказівки. Визначання в харчових продуктах цезію-137), затверджені 04.01.1991
11. СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила та норми щодо охорони поверхневих вод від забруднення), затверджені МОЗ СРСР 04.07.1988 № 4630
12. ДСП 201-97 Державні санітарні правила з охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами), затверджені Міністерством охорони здоров’я України 09.07.1997
13. СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест (Санітарні правила з утримування території населених пунктів), затверджені МОЗ СРСР 05.08.1988 № 4690.