виробничо-технічна служба;
служба охорони праці;
служба головного механіка;
служба головного енергетика;
служба головного метролога;
служба електрозв'язку;
служба автотранспорту;
лабораторія технічної діагностики.
3.8. Оперативно-методичне керівництво охороною праці в цілому на підприємстві повинне здійснювати служба охорони праці.
3.9. Робота служби охорони праці повинна здійснюватися відповідно до Положення про службу охорони праці, яке розробляється в установленому порядку відповідно до Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15 листопада 2004 року № 255 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 1 грудня 2004 року за № 1526 /10125 (НПАОП 0. 00-4.35-04).
3.10. На підприємстві повинна бути розроблена СУОП.
СУОП повинна передбачати вимоги щодо обов’язків працівників, які повинні:
піклуватися про власну безпеку та здоров'я, а також про безпеку та здоров'я оточуючих людей під час виконання робіт на території підприємства;
знати і додержуватися вимог нормативно-правових актів з охорони праці, правил експлуатації машин, механізмів, устаткування, вміти користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди;
виконувати зобов'язання щодо охорони праці, передбачені колективним договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
вживати посильних заходів до усунення будь-якої виробничої ситуації, що складає загрозу їх життю чи здоров'ю або оточуючих людей і навколишньому середовищу.
3.11. Працівники підприємства при прийомі на роботу і періодично у процесі роботи повинні проходити навчання та перевірку знань з питань охорони праці згідно з вимогами Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Комітета по нагляду за охороною праці України від 17.02.99 № 27, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.04.99 за № 248/3541 (ДНАОП 0.00-4.12-99).
Допуск до роботи без навчання і перевірки знань з питань охорони праці не дозволяється.
3.12. Перевірку знань працівників з питань охорони праці слід проводити за тими нормативними актами про охорону праці, додержання яких входить до їх службових обов‘язків.
3.13. Знання і виконання цих Правил є обов'язковим для всіх працівників магістрального аміакопроводу, а також для працівників інших підприємств, які виконують роботи на об'єктах магістрального аміакопроводу.
3.14. Порушення цих Правил тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, матеріальну або кримінальну відповідальності відповідно до законодавства України.
4. ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ ОХОРОННОЇ ЗОНИ АМІАКОПРОВОДУ І ТЕРИТОРІЙ НАСОСНИХ ТА РОЗДАВАЛЬНИХ СТАНЦІЙ
4.1. Відповідно до Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1747, для забезпечення безпечної експлуатації лінійної частини магістрального аміакопроводу і його наземних споруд вздовж траси встановлюється охоронна зона шириною 1000 м з обох боків від осі трубопроводу. Розміри охоронних зон, в окремих випадках, можуть зменшуватися в порядку, встановленому законодавством.
4.2. Трасу магістрального аміакопроводу і його кабелю зв’язку маркують знаками позначення траси, встановленими національним стандартом України “Магістральні трубопроводи. Знаки позначення трас”, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 17 серпня 2004 року № 181, вводиться в дію з 1 липня 2005 року (далі - ДСТУ 4329-2004).
4.3. Зовнішній вигляд і розміри знаків позначення траси повинні відповідати вимогам ДСТУ 4329-2004.
4.4. У межах охоронної зони не дозволяється:
споруджувати житлові, громадські та дачні будинки;
розміщувати спортивні майданчики, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, організовувати заходи, пов'язані з масовим зосередженням людей;
кидати в річки і водоймища якорі, проходити із закинутими ланцюгами та волокушами;
розбирати і руйнувати водоперепускні, берегоукріплювальні, земляні та інші споруди, що захищають об'єкти магістрального аміакопроводу від пошкоджень;
переміщувати і руйнувати знаки позначення траси магістрального аміакопроводу і кабелю зв'язку на місцевості;
влаштовувати звалища, виливати розчини кислот, солей і лугів, які є причиною корозії;
пошкоджувати засоби електрохімічного захисту від корозії, транспортні телекомунікаційні мережі та інші складові магістрального аміакопроводу;
відкривати люки, хвіртки і двері посилювальних пунктів кабельного зв'язку, що не обслуговуються, огорожі лінійної арматури, станцій катодного і дренажного захисту, оглядових колодязів, відкривати і закривати запірну арматуру, вмикати і вимикати засоби зв'язку, енергозабезпечення і телемеханіки магістрального аміакопроводу.
4.5. На підставі проектної документації повинні бути складені схеми (поздовжні профілі) усіх ділянок магістрального аміакопроводу.
На схемах повинні бути зазначені:
діаметри, позначки глибини закладення і кілометраж трубопроводу;
переходи через водні перешкоди, яри, автомобільні дороги і залізничні колії;
місця пересічення підземних комунікацій, їх діаметри і глибини закладення;
пости секціонування;
місця розташування станцій електрохімзахисту і радіощогл;
координати прив'язки магістрального аміакопроводу до пікетажу.
4.6. Територія насосних, окремо розташованих роздавальних станцій і постів секціонування, повинна бути огородженою. Огорожі повинні бути виконані відповідно до вимог проектної документації. На огорожах слід встановлювати попереджувальні знаки і таблички з інформацією про назву об’єкта і його належність.
На периметрі огорожі слід передбачати охоронну сигналізацію з поданням сигналу на пульт оператора диспетчерської служби підприємства.
4.7. На територіях насосних і роздавальних станцій рідкого аміаку повинні бути передбачені транспортні під'їзди до технологічних вузлів і об’єктів (насосних модулів, електромодулів, фільтрів тощо) з площадками для розвороту автомашин. Швидкість автотранспорту на території НС і РС повинна бути не більше 10 км/год.
4.8. Дороги, під'їзди, зовнішні сходи та естакади повинні утримуватися у справному стані і своєчасно ремонтуватися.
У зимову пору пішохідні доріжки слід очищувати від снігу, а в ожеледь посипати піском.
4.9. Люки і колодязі на території об'єктів магістрального аміакопроводу повинні бути закритими. Тимчасово відкриті люки і колодязі повинні мати огорожу висотою не менше 0,9 м.
4.10. У нічний час територію насосних і роздавальних станцій, а також мостові переходи необхідно освітлювати.
4.11. На території насосних і роздавальних станцій забороняється паління. Паління дозволяється тільки у спеціально відведених і обладнаних місцях.
4.12. Особи, відповідальні за утримання території, будинків і споруд, повинні призначатися наказом роботодавця.
5. ВИМОГИ ДО БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ
МАГІСТРАЛЬНОГО АМІАКОПРОВОДУ
5.1. Загальні вимоги
5.1.1. Магістральний аміакопровід, яким транспортують рідкий аміак у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, відносять до об'єктів підвищеної небезпеки згідно з Порядком ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11липня 2002 року № 956, та додатком 2 до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 1631.
5.1.2. На підприємстві повинні бути складені:
перелік робіт підвищеної небезпеки, які виконуються під час експлуатації і ремонтних робіт на об’єктах магістрального аміакопроводу;
перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, які використовуються під час експлуатації і ремонтних робіт на об’єктах магістрального аміакопроводу.
Указані переліки складають відповідно до додатків 1 і 2 Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 1631.
5.1.3. До робіт підвищеної небезпеки відносяться вогневі, газонебезпечні, земляні, роботи в електроустановках, вантажно-розвантажувальні і роботи на висоті .
5.1.4. На проведення робіт підвищеної небезпеки повинен оформлятися наряд-допуск з записом у журналі обліку провадження робіт підвищеної небезпеки. Форма наряду-допуску наведена у додатку 1.
5.1.5. Роботи підвищеної небезпеки, що періодично повторюються, які є невід'ємною частиною технологічного процесу транспортування рідкого аміаку магістральним трубопроводом, характеризуються аналогічними умовами, сталістю місця і характером робіт, певним складом виконавців, дозволяється проводити без оформлення наряду-допуску. При цьому виконавці робіт повинні дотримуватися вимог безпеки, передбачених чинними нормативно-правовими актами з охорони праці.
До таких робіт відносять:
роботи, пов'язані з технологічним процесом зливання - наливання рідкого аміаку у резервуари-сховища, цистерни та інші ємності;
злив нафтопродуктів (бензин, дизпаливо тощо) з резервуарів, тари та інших ємностей;
технічне обслуговування (огляди, профілактичні ремонти) технологічного устаткування магістрального аміакопроводу і його інженерних комунікацій;
обслуговування і ремонт акумуляторних батарей;
зберігання і застосування азоту, кисню, аміаку;
управління транспортом і самохідним технологічним устаткуванням;
механічне оброблення металів;
ряд інших робіт, передбачених переліком робіт підвищеної небезпеки.
5.1.6. Під час проведення робіт підвищеної небезпеки, які виконують з оформленням наряду-допуску, необхідно призначити відповідального за підготовку і проведення цих робіт.
5.1.7. Особа, відповідальна за підготовку робіт підвищеної небезпеки, зобов’язана:
організовувати розроблення і виконання у повному обсязі заходів щодо підготовки робочого місця (обладнання) до безпечного проведення робіт;
контролювати виконання підготовчих робіт;
перевіряти повноту та якість виконання підготовчих робіт.
5.1.8. Особа, відповідальна за проведення робіт підвищеної небезпеки, зобов’язана:
організовувати розроблення і виконання заходів щодо безпечного проведення робіт;
перебувати на місці проведення робіт, керувати і контролювати проведення робіт підвищеної небезпеки;
перевіряти повноту та якість проведення робіт підвищеної небезпеки;
після закінчення робіт перевіряти робочі місця на відсутність джерел небезпеки.
5.1.9. Виконавці робіт підвищеної небезпеки зобов'язані:
отримати інструктаж щодо безпечного проведення робіт підвищеної небезпеки і розписатися у наряді-допуску;
ознайомитися з обсягом робіт на місці їх проведення;
приступати до виконання робіт тільки за вказівкою особи, відповідальної за проведення робіт підвищеної небезпеки;
виконувати тільки ту роботу, що зазначена у наряді-допуску, з додержанням усіх заходів безпеки;
вміти користуватися засобами індивідуального захисту;
після закінчення робіт ретельно оглянути робоче місце з метою виявлення порушень, які можуть призвести до виникнення пожежі, травми або аварійних ситуацій;
під час виконання робіт піклуватися про власну безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей.
5.1.10. До проведення робіт підвищеної небезпеки допускаються особи, які досягли 18 років, мають відповідну професійну кваліфікацію, не мають медичних протипоказань до виконання цих робіт, пройшли інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
5.1.11. На підприємстві роботодавцем повинні бути розроблені та затверджені локальні нормативно-правові акти з охорони праці у відповідності до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 лютого 1994 року за № 20/229 (далі-ДНАОП 0.00-8.03-93), та Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 7 квітня 1998 року за № 226/2666 (далі- ДНАОП 0.00-4.15-98).
5.2. Вимоги до безпечної експлуатації лінійної частини
магістрального аміакопроводу
5.2.1. Експлуатацію лінійної частини магістрального аміакопроводу слід здійснювати відповідно до вимог правил і норм з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, технічної експлуатації, а також з урахуванням вимог цього підрозділу.
5.2.2. Безпеку експлуатації ЛЧМА необхідно забезпечувати:
а) додержанням норм технологічного регламенту транспортування рідкого аміаку магістральним трубопроводом через територію України;
б) контролем технічного стану об’єктів ЛЧМА (кульових кранів, зворотних клапанів, переходів через водні перешкоди, мостових переходів, переходів через автомобільні дороги і залізничні колії, мереж телекомунікацій, ліній електропередавання тощо) лінійними обхідниками, візуальним оглядом і за допомогою технічних засобів;
в) виконанням планових ремонтно-профілактичних робіт і своєчасною заміною морально застарілого і спрацьованого устаткування;
г) систематичним контролем охоронної зони об’єктів ЛЧМА з метою:
своєчасного виявлення витоку аміаку;
перевірки наявності розпізнавальних знаків позначення траси;
виявлення фактів виконання в охоронній зоні недозволених робіт іншими підприємствами.
5.2.3. Для забезпечення безпечних режимів роботи магістрального аміакопроводу (при транспортуванні, у період аварійних або планових зупинок) слід передбачати автоматизовану систему управління технологічним процесом транспортування рідкого аміаку на базі електронних засобів контролю і мікропроцесорної техніки, включаючи засоби обчислювальної техніки з відповідним програмним забезпеченням.
