12.2.7 У виробничих будівлях і приміщеннях, а також на території складу нафтопродуктів мають бути встановлені знаки безпеки (приписувальні, указівні, заборонні, попереджувальні і ін.) відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76*.
12.2.8 Тримання і експлуатація систем пожежного захисту, протипожежного устаткування мають проводитися відповідно до вимог цих Правил.
12.2.9 У приміщеннях головного корпусу забороняється зберігання (за винятком змінної потреби) ПММ, лаків, фарб, розчинників та ін. Для цих цілей мають використовуватися складські будівлі, розташовані окремо.
12.2.10 У цехах і лабораторіях, де застосовуються ЛЗР, ГР і ГГ, необхідно передбачати централізоване транспортування і роздачу їх на робочі місця в небиткій тарі. Для цехових комор допоміжних корпусів і енергоблоків мають бути встановлені допустимі кількості одноразового зберігання ЛЗР, ГР, лаків, фарб і розчинників. Ємності з ЛЗР і ГР мають зберігатися в металевих ящиках. На внутрішньому боці кришки ящика має бути список з вказівкою найменувань і допустимої норми зберігання ЛЗР і ГР для даного приміщення. На ящику має бути знак безпеки. Забороняється зливати в каналізацію ЛЗР і ГР відходи виробництва і промивальні води, у яких можуть знаходитися ЛЗР та ГР, без попереднього їх очищення. Не допускається попадання пожежонебезпечних продуктів в оборотну мережу і паровий конденсат.
12.2.11 Відкриті склади ЛЗР і ГР слід розміщувати на майданчиках, що мають нижчу відмітку щодо прилеглих будівель і населених пунктів. У разі неможливості виконання цієї вимоги мають передбачатися додаткові заходи, що виключають можливість розливу ЛЗР і ГР при аварії на території підприємства. Відстань від складів ЛЗР і ГР до будівель та споруд має відповідати вимогам будівельних норм.
12.2.12 Резервуарні парки і інші майданчики для зберігання ЛЗР і ГР повинні мати по периметру обвалування (стінки), що перешкоджають розтіканню рідин у разі аварії. Ширина земляного обвалування зверху має бути виконана відповідно до будівельних норм, але не менше 0,5 м.
12.2.13 Обвалування резервуарів необхідно виконати так, щоб воно вміщало об'єм, рівний номінальному об'єму найбільшого резервуара, що знаходиться в цьому обвалуванні, і було на 0,2 м вище за рівень рідини, що розлилася. Відстань від стінок резервуарів або до захисних стін має бути не менше: 3 м - від резервуарів місткістю до 10 тис. м3 і 6 м - від резервуарів місткістю 10 тис. м3 і більше.
12.2.14 Резервуари з піноутворювачем мають бути закриті для доступу сторонніх осіб і опломбовані, цілісність пломби має перевірятися щодоби. У зимовий період у заглиблених резервуарів простір між нижньою і верхньою кришками люка має бути заповнений утеплювальним матеріалом. Перед заміною піноутворювача ємності мають бути очищені і пропарені до видалення слідів відкладень від піноутворювача.
12.2.15 Майданчики для зберігання нафтопродуктів в тарі слід обгороджувати земляним валом або негорючою суцільною стінкою заввишки не менше 0,5 м з пандусами для проходу на майданчик.
12.2.16 Обвалування (стінки), їх перехідні містки, драбини, огорожі мають постійно триматися в справному стані. Майданчики всередині обвалувань мають бути рівні, утрамбовані і засипані піском. Випадково пролиті ЛЗР і ГР слід негайно прибирати, а місця розливу засипати піском.
12.2.17 Територію окремо розташованого (поза промплощадкою АЕС) складу нафтопродуктів необхідно захищати огорожею з негорючих матеріалів заввишки не менше 2,0 м і періметральною системою захисту від несанкціонованого проникнення.
12.2.18 Наземні резервуари мають бути пофарбовані білою (сріблястою) фарбою для запобігання дії сонячного проміння.
12.2.19 На кожен резервуар необхідно складати технологічну карту, у якій вказуються номер резервуара, його тип, призначення, максимальний рівень наливання, мінімальний залишок, швидкість наповнення і спорожнення.
12.2.20 У процесі експлуатації резервуарів необхідно здійснювати постійний контроль за справністю дихальних клапанів і вогнеперешкоджувачів. При температурі повітря вище за нуль перевірки мають проводитися не рідше одного разу на місяць, а нижче за нуль - не рідше двох разів на місяць. У зимовий час дихальні клапани і сітки мають очищатися від льоду. При огляді резервуарів, відборі проб або вимірі рівня рідини слід застосовувати пристрої, що виключають іскровиділення при ударах.
12.2.21 Люки, що служать для виміру рівня і відбору проб з резервуарів, повинні мати герметичні кришки, а отвір для вимірів - кільце з металу (з внутрішнього боку), що виключає іскровиділення.
12.2.22 Підігрівати в'язкі та такі, що застигають, нафтопродукти в резервуарах (у встановлених межах) допускається при рівні рідини над підігрівачами не менше 0,5 м.
12.2.23 Для резервуарів, у яких зберігаються сірчисті нафтопродукти, має бути розроблений графік планових робіт з очищення від відкладень пірофорного сірчистого заліза.
12.2.24 При появі тріщин у швах, у металі стінок або днища діючий резервуар має бути негайно спорожнений. Роботи з ремонту резервуарів дозволяється здійснювати, як правило, тільки після повного звільнення резервуара від рідини, від'єднання від нього трубопроводів, відкриття всіх люків, ретельного очищення (пропарювання і промивки), відбору з резервуара проб повітря і аналізу на відсутність вибухонебезпечної концентрації. Перед ремонтом резервуарів необхідно прикрити повстю, просоченою антипіренами, усі засувки на сусідніх резервуарах і трубопроводах (у літній час повсть змочити водою). Електро- і газозварювальну апаратуру допускається розташовувати на відстані не ближче 50 м від діючих резервуарів.
12.2.25 На складах резервуарного парку має бути запас вогнегасних речовин, а також засобів їх подачі в кількостях, необхідних для гасіння пожежі в найбільшому резервуарі.
12.2.26 Подача залізничних цистерн під злив і наповнення, а також їх виведення мають виконуватися плавно, без поштовхів і ривків. Гальмування залізничних цистерн металевими башмаками на території зливо-наливних пристроїв не дозволяється. Для цієї мети необхідно застосовувати дерев'яні підкладки. Якщо подача під злив (налив) і виведення вагонів-цистерн з ЛЗР з температурою спалаху пари 28° C і нижче виконується паровозами, то необхідно здійснювати їх прикриття одним чотиривісним порожнім або завантаженим негорючими вантажами вагоном (платформою). Локомотиви, що подають залізничні цистерни під злив або наливання ЛЗР і ГР на територію підприємства, мають працювати тільки на рідкому паливі.
12.2.27 Автоцистерни, що перевозять ЛЗР і ГР, мають зберігатися в одноповерхових будівлях, ізольованих від інших приміщень протипожежними стінами 2 типу або на спеціально відведених для цієї мети відкритих майданчиках.
Автомобілі-цистерни повинні мати надійне заземлення, вимикачі для відключення акумуляторної батареї автомобіля, не менше двох вогнегасників, покривала з повсті або негорючого теплоізоляційного матеріалу, пісочницю з сухим піском, лопату. Вихлопні труби у них мають бути виведені під радіатор і обладнані справними іскрогасниками.
Перед наливанням нафтопродуктів персонал підприємства, який здійснює їх відпуск (або працівники охорони), повинен зовнішнім оглядом переконатися в наявності і справності заземлення, іскрогасника і інших захисних пристроїв на автоцистерні, а також в її забезпеченості ПЗПГ.
12.2.28 Зливо-наливні пристрої, трубопроводи, стояки і арматура мають підлягати регулярному огляду і планово-запобіжному ремонту. Знайдені несправності і витоки слід негайно усувати, а при неможливості усунення - несправні частини відключати. Робочі і евакуаційні драбини естакад мають постійно триматись в справному стані.
12.2.29 Для місцевого освітлення під час зливо-наливних операцій можуть застосовуватися акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні.
12.2.30 Зливні шланги мають бути забезпечені наконечниками з матеріалів, що унеможливлюють іскроутворення при ударі. Залізничні колії, естакади, трубопроводи, телескопічні труби, наконечники шлангів і зливних пістолетів мають бути заземлені. Опір заземлювальних пристроїв слід перевіряти не рідше одного разу на рік згідно з графіком.
12.2.31 Зберігання ЛЗР і ГР в тарі слід здійснювати в будівлях або на майданчиках під піддашшям (залежно від кліматичних умов). Піддашшя слід установлювати тільки з негорючих матеріалів. Не допускається зберігання в тарі на відкритих майданчиках нафтопродуктів з температурою спалаху 45 °С і нижче.
12.2.32 Зберігання рідин з температурою спалаху пари вище 120° C в кількості до 60 м3 допускається в підземних сховищах з горючих матеріалів за умови, якщо підлога укладена з негорючих матеріалів і покрита шаром утрамбованої землі завтовшки не менше 0,2 м.
12.2.33 Будівлі і споруди (за винятком металевих резервуарів) складів для зберігання ЛЗР і ГР мають бути одноповерховими, не нижче II ступеня вогнестійкості.
12.2.34 Загальна ємність однієї будівлі для зберігання нафтопродуктів у тарі не повинна перевищувати 1,2 тис. м3 ЛЗР або 6 тис. м3 ГР. При цьому в одному приміщенні (секції) допускається зберігати не більше 0,2 тис. м3 ЛЗР або 1 тис. м3 ГР. Приміщення для зберігання ЛЗР і ГР мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, виконаною відповідно до вимог будівельних норм.
12.2.35 Дверні отвори в приміщеннях для зберігання ЛЗР і ГР в тарі повинні мати пороги з пандусами заввишки не менше 0,15 м для запобігання розливу рідини у разі аварії. Підлога в цих приміщеннях має бути з негорючих матеріалів і мати ухил для стоку рідини до лотків і трапів.
12.2.36 При зберіганні бочок з ЛЗР і ГР в будівлях слід дотримуватись таких вимог:
дозволяється ручне укладання бочок на підлозі не більше ніж у два яруси;
при механізованому укладанні бочок кількість ярусів не повинна перевищувати: п'яти - для ГР, трьох - для ЛЗР;
завширшки штабель або стелаж слід укладати не більше ніж з двох бочок;
укладання бочок на кожному ярусі стелажа необхідно виконувати в один ряд заввишки, незалежно від виду нафтопродуктів;
проходи для транспортування бочок мають бути завширшки не менше 1,8 м, а інші (між стелажами або штабелями) - не менше 1 м.
12.2.37 Зберігання бочок на відкритих майданчиках:
у межах однієї захищеної (обвалованої) території слід розміщувати не більше чотирьох штабелів;
розміри одного штабеля - не більше 25 м завдовжки і 15 м завширшки;
відстань між штабелями на одному майданчику має бути не менше 5 м, між штабелями сусідніх майданчиків - 20 м, між штабелем і валом (стіною) - 5 м;
укладання бочок на майданчиках слід виконувати не більше ніж у два яруси заввишки, з проходами завширшки не менше одного метра через кожні два ряди.
12.2.38 Бочки мають укладатися пробками догори.
12.2.39 Порожні металеві бочки, уживані (забруднені нафтопродуктами), необхідно зберігати окремо на спеціально відведених майданчиках з щільно закритими пробками (люками), укладеними не більше ніж в чотири яруси і відповідно до вимог, установлених для зберігання нафтопродуктів у тарі на відкритих майданчиках.
12.2.40 Для розливання ЛЗР і ГР має бути передбачений ізольований майданчик (приміщення), обладнаний відповідними пристроями для виконання цих робіт. Відпускання ЛЗР і ГР споживачам дозволяється за допомогою сифона або насоса тільки в спеціальну тару з кришками (пробками), що щільно закриваються. Відпускання ЛЗР і ГР в скляні і поліетиленові ємності, а також наливанням забороняється. Прямий телефонний зв'язок нафтобази з найближчою пожежною частиною має постійно триматись у справному стані (з щоденним контролем справності при початку ремонту бази).
12.2.41 Не дозволяється:
зменшення висоти обвалування, розрахованої за будівельними нормами;
експлуатація резервуарів, що мають перекоси, тріщини, а також несправні устаткування, контрольні прилади, підвідні продуктопроводи і стаціонарні протипожежні пристрої;
розливання нафтопродуктів, зберігання пакувального матеріалу і тари безпосередньо в сховищах і на обваловуваних майданчиках;
посадка дерев і кущів в зоні обвалувань;
установка ємностей на горючих і важкогорючих підвалинах;
переповнювання резервуарів і цистерн;
відбір проб з резервуарів під час зливання або наливання нафтопродуктів;
зливання і наливання нафтопродуктів під час грози;
укладання бочок без прокладок між ярусами;
приймання на зберігання пошкоджених бочок, бочок без пробок або закритих невідповідними тарі пробками;
застосування для відгвинчування пробок інструменту з металу, що дає іскри;
проведення ремонтних робіт на трубопроводах, заповнених нафтопродуктами.
12.2.42 Розфасовка (наливання) фарб, лаків і розчинників має проводитися в окремому приміщенні, обладнаному електроосвітленням і вентиляцією у вибухобезпечному виконанні. Для розкриття бочок з нітролаком і нітрофарбами має застосовуватися інструмент, що не дає іскор при терті і ударах. Порожня тара з-під фарб і лаків має зберігатися в окремому приміщенні або на огороджених майданчиках.
12.2.43 Не дозволяється на території складів:
залишати автотранспорт;
зберігати пляшки з реактивами під сонячним промінням.
12.2.44 У складських приміщеннях для зберігання лакофарбових матеріалів має бути забезпечена припливно-витяжна вентиляція.
12.2.45 Нітролак, нітрофарби, розчинники і ін. ЛЗР і ГР зберігати в підвальних приміщеннях забороняється.
12.3 Склади балонів з газом
12.3.1 Балони з газом можуть зберігатися в спеціальних складах або на майданчиках, захищених від опадів і сонячного проміння (за винятком отруйних газів). Протипожежні розриви від майданчиків і будівель із зберіганням балонів з ГГ до сусідніх будівель і споруд мають відповідати вимогам будівельних норм.
12.3.2 Склади для зберігання балонів з ГГ мають бути одноповерховими з покриттям, що легко скидається, і не мати горищ. Покриття підлоги і рамп складів мають бути виконані з матеріалів, що не створюють іскор при ударі. Для захисту балонів від сонячного проміння скло віконних отворів складу слід зафарбовувати білою фарбою або обладнувати сонцезахисними пристроями.
12.3.3 При зберіганні балонів на відкритих майданчиках споруди, що захищають їх від опадів і сонячного проміння, мають бути з негорючих матеріалів.
