6.3.1. Усі операції, що пов'язані з очисткою прокату травленням, регенерацією травильних розчинів на нейтралізаційних установках, повинні бути механізованими та автоматизованими.
6.3.2. У цехах, що будуються та знаходяться на реконструкції, травлення смуг повинно відбуватися в агрегатах безперервної дії.
Кантування рулонів повинно здійснюватися спеціальними кантувачами.
6.3.3. Ванни агрегатів безперервного травлення повинні мати кришки, які щільно закриваються, і місцеві відсмоктувачі, що виключають можливість попадання кислотних парів у приміщення. Перед викидом в атмосферу пари повинні підлягати очищенню.
6.3.4. Лінії безперервного травлення повинні мати перехідні містки з нахиленими сходами.
6.3.5. Подавання кінця смуги в барабан, що її намотує, повинне бути механізованим.
6.3.6. У випадку розриву смуги у ванні з'єднання кінців повинно здійснюватися із спеціального містка, огородженого поручнями висотою 0,9 м із суцільною обшивкою знизу огородження на висоту 0,14 м. Працювати й ходити через місток над відкритою ванною без зазначеного огородження не дозволяється.
Піднімання смуги з ванни повинно здійснюватися за допомогою пристроїв, що виключають можливість її зриву назад у ванну.
6.3.7. Під час занурювання металу в лужні ванни гарячого розплаву працівники повинні перебувати за межами зони можливих викидів розплаву (не менше 10 м від ванни).
6.3.8. Для відбору проб електроліту у верхній частині ванни в її кришці повинні бути влаштовані спеціальні отвори, які щільно зачиняються.
6.3.9. Усі підведення пари до ванн повинні бути теплоізольованими. Паропровід, призначений для нагрівання розчину, повинен занурюватися у ванну на максимальну глибину.
6.3.10. Кислоти повинні зберігатися на спеціальних складах у ємностях з кислотостійких матеріалів.
Перекачування кислот та їх розчинів, а також подавання кислот із складів у видаткові резервуари та з них повинно проводитися кислотостійкими насосами через трубопроводи, що виготовлені з кислотостійких матеріалів.
Насоси повинні автоматично вимикатися після заповнення ємності до встановленого рівня.
У місцях зберігання та використання кислот повинні бути передбачені засоби для негайної нейтралізації випадково розлитих кислот.
6.3.11. Видаткові резервуари для кислоти та розчинів, які розміщені у травильному відділенні, повинні бути оснащені покажчиками рівня, переливними й витяжними трубами, які виведені вище даху.
6.3.12. Пристрої для регенерації травильних розчинів розташовуються на відстанях, мінімально віддалених від травильних відділень.
6.3.13. Заповнення ванни кислотою повинно проводитися після узгодження з уповноваженою особою підприємства. Кислота повинна подаватися у травильну ванну тільки після попереднього наповнення її водою. Одночасна подача кислоти або регенерованих травильних розчинів у травильне відділення і зливання відпрацьованих травильних розчинів з ванн не дозволяється.
Для випускання відпрацьованих травильних розчинів повинна бути спеціальна каналізація з відповідними очисними пристроями.
6.3.14. Очистка кислотних баків від осадів повинна бути механізована.
6.3.15. Перевірка стану та надійності всієї вентиляторної системи, елементів її кріплення у відділеннях травлення, купоросному та нейтралізаційному повинна проводитися у строки, що встановлені адміністрацією підприємства, але не рідше одного разу на рік.
6.3.16. Для запобігання попаданню в атмосферу приміщення бризок і парів травильного розчину повинні застосовуватися спеціальні присадки, що містять у собі піноутворювач. Присадку у травильний розчин потрібно вводити при температурі 90-95 град.С.
6.3.17. Кабіни мостових кранів у травильному відділенні повинні бути зачинені та обладнані кондиціонерами або припливною вентиляцією.
6.3.18. Коригування знежирених розчинів каустичною содою (порошком), тринатрійфосфатом (у вигляді твердих компонентів) безпосередньо в робочій ванні не дозволяється. Коригування зазначених розчинів повинно проводитися концентрованим розчином, виготовленим в окремій посудині.
6.3.19. Занурювати вологі корзини з металом у ванну з лужним розчином не дозволяється.
6.3.20. Попадання вугілля, сажі, змащувальних матеріалів на поверхню ванни з лужним розчином для запобігання вибуху не дозволяється.
6.3.21. Розкривання металевої тари з каустичною содою повинно відбуватися за допомогою спеціального ножа.
Подрібнення каустичної соди та інших лугів відкритим способом не дозволяється.
6.3.22. Зберігання каустичної соди, селітри, присадок повинно бути організоване у спеціально обладнаному приміщенні.
6.3.23. Підлога на дільницях травлення, лакування, полірування та інших, де можливе застосування кислот, лугів, солей тощо, повинна бути стійкою до впливу цих речовин.
6.3.24. У травильних відділеннях і складах для зберігання хімічних речовин повинні бути засоби для надання першої медичної допомоги при опіках (аварійні душі, раковини самодопомоги тощо).
6.3.25. Кислота або луг повинні заливатися невеликим струменем у холодну воду. Наливати воду в кислоту або луг не дозволяється.
При заправленні ванни твердими хімікатами необхідно виключати розбризкування рідини.
6.3.26. Працівники травильних дільниць повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 27.0-3.01-08 ( z0918-08, za918-08 ).
6.4. Захисні покриття металу
6.4.1. Усі операції щодо транспортування прокату, обрубки його при нанесенні захисного покриття, а також допоміжні операції (змінювання анодів у ваннах електролітичного лудіння, цинкування, завантаження металу у ванну з розплавом, приготування, подавання й очищення розчинів тощо) повинні бути механізованими.
6.4.2. Запобіжні покриття листового металу (лудіння, цинкування, свинцювання тощо) повинні відбуватися на установках безперервної дії.
Петльові вежі повинні бути огородженими. Перед тяговими роликами повинні бути облаштовані огороджувальні щити чи проводки.
6.4.3. Перехідні майданчики через лінію установки безперервної дії повинні мати сходи з нахилом і поручні з відбортовкою понизу.
Установка безперервної дії повинна мати світлозвукову сигналізацію, що сповіщає про пуск механізмів, і аварійні вимикачі вздовж агрегату поблизу основних машин і на пультах керування.
6.4.4. В агрегатах нанесення захисного покриття ванни з розчинами та розплавами повинні бути обладнані відсмоктуючою вентиляцією і кришками для запобігання попаданню пари та газів у приміщення.
У випадках коли згідно з умовами технології обладнання кришок або укриття ванн неможливе, відсмоктуюча вентиляція повинна виключати попадання пари та газів у приміщення.
6.4.5. Конструкція сушильної печі агрегату нанесення лаку та полімерного покриття повинна виключати попадання в цех продуктів горіння газів і парів розчинників.
6.4.6. Устаткування для нанесення захисного покриття (лаків, полімерних матеріалів тощо) повинно мати місцеві відсмоктувачі.
Обтиральний матеріал, просочений лаком і скипидаром, повинен зберігатися у спеціальному закритому ящику в кількості, що не перевищує добової потреби.
У приміщеннях, де використовують лак і полімерні матеріали, повинна бути тепла вода та мило для змивання шкідливих речовин, що потрапляють на шкіру.
6.4.7. У діючих цехах з метою захисту працівників від виплесків з ванн покриття в момент входу і виходу листів з валків у відповідних місцях повинні облаштовуватися огороджувальні щити.
6.4.8. Чушки цинку, олова, свинцю та інше, що завантажуються у ванни, повинні бути заздалегідь просушені та підігріті. Опускання чушок у ванну з розплавленим металом повинно проводитися за допомогою спеціальних пристроїв, що виключають необхідність перебування працівників поблизу ванни.
Кліщі, ломики, а також інші інструменти перед використанням їх у роботі повинні бути просушені та підігріті.
6.4.9. Для запобігання опікам робота на флюсі, що осів, і підігрів масла вище температури спалаху не дозволяється.
Температурний режим ванни повинен регулюватися автоматично.
6.4.10. З метою швидкої ліквідації можливих спалахів масла у відділенні повинен застосовуватися содовий розчин.
6.4.11. Під час робіт над ванною (навіть короткочасних) остання повинна бути перекрита надійним настилом.
6.4.12. Форми, що наповнені рідким цинком, оловом чи іншими металами, заливати водою до затвердіння металу не дозволяється. Чушки, звільнені з форм, складаються у відведених місцях, а форми повинні просушуватися. Заливати цинк, олово та інші метали в сирі форми не дозволяється.
6.4.13. Валки очисних машин повинні бути зверху закриті кожухом, який легко знімається.
Виштовхувати застряглі листи з очисної машини при обертових валках не дозволяється. Очисні машини повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
6.4.14. Приготування флюсу (хлористого цинку), а також вилучення олова з олововмісних відходів повинно проводитися в окремому приміщенні. Баки для приготування флюсу повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
6.4.15. Усі операції з поліуретановим клеєм і циклогексаном при виробництві металопласту повинні виконуватися з дотриманням вимог охорони праці, що передбачені в інструкції з охорони праці, розробленій та затвердженій з дотриманням вимог НПАОП 0.00-4.15-98 ( z0226-98 ).
6.4.16. Компоненти поліуретанового клею та розтворювач циклогексан повинні зберігатися у спеціально обладнаному складі при температурі не нижче 10 град.С.
6.4.17. Складання та розбавлення всіх видів лаків і фарб у спеціальному приміщенні не дозволяється.
6.4.18. Тара з-під лакофарбових матеріалів повинна бути щільно закрита і зберігатися на спеціальному майданчику, віддаленому від виробничих приміщень.
6.5. Застосування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей на їх основі
6.5.1. У технічній документації на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали та суміші, які виготовлені на їх основі, повинні бути вказані такі характеристики:
для легкозаймистих порошкових матеріалів - нижня концентраційна межа поширення полум'я відповідно до ГОСТ 12.1.044-89 "ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения";
температура займання аерозависі та самозаймання в шафі, максимальний тиск вибуху, а для сумішей, крім того, здатність до самостійного горіння;
для сумішей, що містять у собі окислювачі, повинна бути також вказана розрахункова питома теплота й температура процесу горіння та чутливість до механічного впливу (тертя, удару).
Остання характеристика визначається також окремо для активної складової суміші (пального з окислювачем).
Питома теплота та температура процесу горіння суміші повинні визначатися розробником.
Не дозволяється застосовувати легкозаймисті матеріали та суміші за відсутності зазначених характеристик.
6.5.2. Не дозволяється застосування сумішей, процес горіння яких переходить у вибух; спроможних до самостійного горіння, і тих, що мають питому теплоту процесу горіння понад 50 кДж/моль, чутливість яких до механічного впливу (удару) складає 19,6 Дж і менше, а активної складової - 9,8 Дж і менше.
Суміші, спроможні до самостійного горіння без доступу повітря, слід застосовувати тільки з дотриманням вимог пожежної безпеки.
6.5.3. У технічних умовах на вихідні легкозаймисті порошкові матеріали повинна зазначатися нижня межа крупності матеріалів, що використовуються для приготування сумішей, а також граничний склад основного компоненту та домішок.
6.5.4. Гасити легкозаймисті порошкові матеріали й суміші, що зайнялися, необхідно способами, передбаченими чинними нормативно-правовими актами. Застосовувати з цією метою воду, водні та пінні вогнегасники не дозволяється.
6.5.5. У приміщеннях, де виготовляються або зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали та суміші, застосування відкритого вогню не дозволяється.
6.5.6. Усі ремонтні роботи у приміщеннях, де виготовляються і зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали та суміші, повинні проводитися тільки за нарядом-допуском, виданим відповідно до НПАОП 27.0-4.02-90.
6.5.7. Вентиляція приміщень для зберігання й виробництва легкозаймистих порошкових матеріалів та сумішей повинна здійснюватися відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.
6.5.8. Зовнішні огороджувальні конструкції (стіни, покриття) будинків, у яких виготовляються або зберігаються легкозаймисті порошкові матеріали та суміші, повинні бути у справному стані, що виключає можливість попадання у приміщення атмосферних опадів. Зволожування повітря у вентиляційних системах не дозволяється.
6.5.9. У приміщеннях, у яких виготовляються або зберігаються порошкові матеріали та суміші, повинні бути зазначені вибухонебезпечні зони.
Зазначені приміщення повинні бути обладнані телефонним зв'язком у вибухобезпечному виконанні.
6.5.10. У виробничих приміщеннях повинно проводитися прибирання пилу з підлоги, майданчиків, сходових кліток, зі стін та інших будівельних конструкцій, а також з трубопроводів і устаткування. Періодичність прибирання повинна виключати накопичування пилу в кількості, за якої можливе горіння в шарі або в аерозавісі.
6.5.11. Тара, призначена для транспортування і зберігання легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей, повинна бути чистою, сухою та справною.
6.5.12. Транспортування і зберігання легкозаймистих матеріалів і сумішей повинно провадитися в закритій тарі, яка виключає просипання суміші та попадання вологи в тару з сумішшю.
6.5.13. Транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей спільно з окислювачами, кислотами та лугами не дозволяється.
6.5.14. Способи транспортування легкозаймистих порошкових матеріалів і сумішей повинні виключати удари тари між собою та з іншими предметами.
6.5.15. Внутрішньоцеховий транспорт повинен відповідати вимогам пожежовибухобезпеки.
