9.2.5. Насоси, які встановлені назовні і використовуються на виробництвах ЕІМ, повинні відповідати ОСТ 26-1141-74 "Насосы. Основные требования к установке и эксплуатации вне помещений на химических, нефтехимических и нефтеперерабатывающих производствах".
9.2.6. Під час експлуатації насосних станцій на виробництві з виготовлення ЕІМ необхідно додержуватися таких вимог:
працювати дозволяється тільки на справному устаткуванні і комунікаціях, обладнаних запобіжними пристроями, регулювальними та контрольно-вимірювальними приладами, сигналізацією та блокуваннями. Теплові клапани на працюючих трубопроводах повинні бути закритими, на непрацюючих - відкритими;
не дозволяється регулювати запобіжні клапани на працюючому устаткуванні і комунікаціях. Регулювання запобіжних клапанів виконують на спеціальному стенді;
необхідно систематично перевіряти надходження мастила в усі частини механізмів і обладнання, що змащуються, подання ущільнювальної рідини на торцеві ущільнення насосів, обдув електродвигунів;
перевіряти працездатність систем автоматичного пожежогасіння і комплектність первинних засобів пожежогасіння;
у виробничих приміщеннях переносні електроінструменти слід використовувати тільки у вибухозахищеному виконанні.
9.3. Трубопроводи та арматура
9.3.1. Виготовлення, монтаж та експлуатація трубопроводів і арматури для ЛЗР і ГР здійснюються з урахуванням хімічних властивостей та технологічних параметрів середовищ, що транспортуються трубопроводами, та відповідно до ГОСТ 14202-69 "Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки".
Трубопроводи пари та гарячої води повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08.09.98 N 177, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076 (із змінами) (далі - НПАОП 0.00-1.11-98).
9.3.2. Не дозволяється застосовувати у вибухопожежонебезпечних технологічних системах гнучкі шланги (гумові, пластмасові та ін.) як стаціонарні трубопроводи для транспортування легкозаймистих СГ, речовин у парогазовому стані, ЛЗР та ГР.
Дозволяється використання гнучких шлангів для проведення зливу або наливу у тару за умови забезпечення захисту від статичної електрики, а також для виконання допоміжних операцій (продувка дільниць трубопроводів, насосів, очищення трубопроводу від залишків СГ, ЛЗР та ГР). Підключення гнучких шлангів для виконання допоміжних операцій дозволяється лише на період проведення цих робіт. З'єднання шлангів з трубопроводами здійснюється за допомогою стандартних частин.
Вибір шлангів здійснюється з урахуванням властивостей продукту, що транспортують, та відповідних параметрів процесу.
9.3.3. Прокладка трубопроводів повинна забезпечувати мінімальну довжину комунікацій, виключати провисання та утворення застійних зон.
9.3.4. Трубопроводи, як правило, не повинні мати фланцевих з'єднань.
Такі з'єднання дозволяються лише у місцях встановлення арматури або з'єднання трубопроводів з апаратами, або на ділянках, де їх необхідно періодично розбирати для чищення та ремонту.
Фланцеві з'єднання розташовують у місцях з вільним доступом для обслуговування та візуального огляду. Не дозволяється розташовувати фланцеві з'єднання трубопроводів з вибухопожежонебезпечними, токсичними і їдкими речовинами над місцями постійного проходу людей та робочими майданчиками.
Матеріали з'єднувальних фланців та ущільнень треба вибирати з урахуванням властивостей речовини, що транспортують.
9.4. Засоби захисту апаратури та трубопроводів від корозійного руйнування
9.4.1. При експлуатації технологічного обладнання та трубопроводів вибухопожежонебезпечних виробництв, у яких використовуються корозійноактивні речовини, передбачають методи їх захисту з урахуванням швидкості корозійного спрацювання використаних конструкційних матеріалів.
9.4.2. Технологічне обладнання та трубопроводи, що контактують з корозійноактивними речовинами, повинні виконуватися переважно з корозійностійких металів.
Дозволяється використовувати у деяких випадках для захисту обладнання та трубопроводів корозійностійкі неметалеві покриття, а для технологічних блоків III категорії вибухонебезпечності - використовувати обладнання з неметалевих корозійностійких матеріалів (скло, фарфор, фторопласт, поліетилен та ін.) при відповідному обґрунтуванні, яке підтверджено результатами випробувань та розробленням заходів безпеки.
9.4.3. Проведення контролю за ступенем корозійного спрацювання устаткування та трубопроводів з використанням неруйнівних методів, способів, періодичність та місця проведення контрольних вимірів визначають у інструкції, затвердженій роботодавцем, щодо їх безпечної експлуатації, обслуговування і догляду за ними з урахуванням умов експлуатації.
9.5. Вимоги безпеки під час проведення робіт в ємностях, резервуарах, трубопроводах
9.5.1. Ємності, резервуари, камери, в яких будуть проводитися роботи, повинні бути виведені з експлуатації, звільнені від продуктів, речовин, відключені від усіх комунікацій шляхом встановлення заглушок, очищені, промиті водою і, за необхідності, пропарені, охолоджені, провентильовані.
9.5.2. Приводи всіх механізмів, робочі органи яких знаходяться в ємностях, апаратах, повинні бути знеструмлені та відключені від електродвигунів шляхом зняття запобіжників із вивішуванням попереджувальних плакатів.
9.5.3. Роботи всередині технологічних апаратів і ємностей повинні виконуватися переважно вдень. У разі необхідності проведення робіт уночі повинні розроблятися додаткові заходи безпеки та має бути одержано наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки.
9.5.4. Спуск працівника до відкритої ємності повинен проводитися переносною драбиною, що має зверху гаки для зачіплювання за край ємності.
9.5.5. Доступ працівників усередину ємностей, що мають верхні та нижні люки, має здійснюватися тільки через нижній люк.
9.5.6. Під час роботи із застосуванням протигаза тривалість одноразового перебування працівника в ємності не повинна перевищувати 20 хв з наступним відпочинком на свіжому повітрі такої самої тривалості.
9.5.7. Приміщення і резервуари, де виконуються роботи з нанесення захисних покриттів, повинні безперервно вентилюватися. Використовуваний для видалення вибухонебезпечних випарів вентилятор повинен бути вибухозахищеного виконання.
9.5.8. За необхідності виконання робіт усередині ємності при температурі, вищій ніж 30° C (під час ліквідації аварії), повинні прийматися додаткові заходи безпеки - безперервне обдування свіжим повітрям, використання костюмів і взуття з теплоізоляцією, перерви в роботі.
9.5.9. При температурі від 40° C до 50° C час перебування одного працівника в ємності не повинен перевищувати 20 хв з наступним відпочинком понад 20 хв.
X. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ДОПОМІЖНИХ СИСТЕМ ТА ОБ'ЄКТІВ
10.1. Вимоги безпеки до систем автоматизації та сигналізації
10.1.1. Монтаж і експлуатація систем контролю та автоматизації виробничих процесів, системи протиаварійного автоматичного захисту (ПАЗ), а також зв'язку і сповіщання про аварійні ситуації на підприємствах з виготовлення ЕІМ повинні виконуватися з урахуванням вимог ДБН В.2.5-13-98 Інженерне обладнання будівель і споруд. Пожежна автоматика будівель і споруд, затверджених наказом Держбуду України від 28.10.97 N 247, НАПБ А.01.001-2004, СНиП 3.05.07-85 "Системи автоматизации", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 18.01.85 N 175.
10.1.2. Засоби автоматизації, які використовують за ПЛАС, повинні бути виділені та позначені за місцем їх розташування на виробничих дільницях.
10.1.3. Системи контролю, управління та ПАЗ, а також зв'язок і сповіщання маркуються з нанесенням відповідних написів.
10.1.4. У випадку відключення електрики або припинення подачі стисненого повітря для живлення систем контролю та управління системи ПАЗ забезпечують переведення технологічного об'єкта у безпечний стан.
10.1.5. Повітря для компресорів та систем контрольно-вимірювальних приладів і автоматизації (далі - КВПіА) повинно бути очищене від масла, вологи, пилу. Якість стисненого повітря повинна відповідати вимогам ДСТУ 4169-2003 Стиснене повітря. Частина 1. Забрудники та класи чистоти (ISO 8573.1:2001, MOD) та бути не нижче 1 класу забрудненості.
10.1.6. Не дозволяється використовування інертного газу для живлення систем КВПіА.
10.1.7. Не дозволяється ведення технологічних процесів та робота обладнання з несправними або вимкнутими системами контролю, управління та ПАЗ.
10.1.8. Не дозволяється проведення монтажних, налагоджувальних та ремонтних робіт в умовах загазованості.
10.1.9. Перевірку, випробовування контрольно-вимірювальних приладів та автоматичних пристроїв потрібно проводити згідно з ДСТУ 3400-2000 Метрологія. Державні випробування засобів вимірювальної техніки. Основні положення. Організація, порядок проведення і розгляду результатів.
10.1.10. Система електроживлення КВПіА повинна забезпечувати необхідну надійність живлення, належну якість електроенергії, зручність і безпеку експлуатації.
10.1.11. Конструкція, виконання, спосіб встановлення і клас ізоляції приладів, апаратів та інших засобів автоматизації повинні відповідати умовам навколишнього середовища і номінальній напрузі мережі.
10.1.12. Для живлення КВПіА повинні використовуватися виробничі розподільчі щити, до яких не підключене різкозмінне навантаження (потужні електродвигуни, електропечі тощо).
10.1.13. Підлога у щитових приміщеннях повинна бути такою, що не проводить електричний струм. Під час ремонту електроапаратури щитів на підлозі перед ними обов'язково повинен бути діелектричний гумовий килимок.
10.1.14. Не дозволяється проводити через щитові приміщення пожежні водопроводи і розташовувати в них шафи для пожежних кранів та рукавів. Для пожежогасіння у цих приміщеннях треба застосовувати вуглекислотні та порошкові вогнегасники.
10.1.15. Залишати щити автоматики і контрольно-вимірювальних приладів незамкнутими не дозволяється.
10.1.16. У щитових приміщеннях повинно бути повітряне опалення.
10.2. Вимоги безпеки до засобів вимірювальної техніки
10.2.1. Вимірювання і регулювання технологічних параметрів (витрат, температури, тиску тощо) повинні здійснюватися засобами вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) та регуляторами, які пройшли атестацію та своєчасну повірку або калібрування. ЗВТ повинні відповідати чинним НД, мати необхідний клас точності та виконання.
10.2.2. Усі встановлені манометри (мановакуумметри) повинні бути запломбовані та мати клеймо повірки, яка повинна проводитися один раз на 12 місяців, а також кожного разу після проведеного ремонту.
10.2.3. Контрольні повірки ЗВТ повинні проводитися згідно з затвердженим графіком повірки. Не дозволяється застосування несправних, а також ЗВТ зі строком повірки або калібрування, що минув.
10.2.4. На манометрі повинна бути червона стрілка навпроти поділки, що відповідає допустимому робочому тиску.
Не дозволяється виконувати будь-які ремонтні та налагоджувальні роботи в ЗВТ:
які перебувають під напругою;
незаземлених, якщо це вимога технічної документації на ЗВТ;
на трубопроводах і резервуарах, що перебувають під тиском рідин і газів.
10.2.5. Перед початком робіт ЗВТ необхідно відключити від електромережі і повісити на пристроях включення таблички "Не вмикати - працюють люди".
10.3. Вимоги безпеки до електропостачання та електрообладнання
10.3.1. Улаштування, утримання, експлуатація і обслуговування електричних установок та електричних мереж повинні відповідати вимогам:
Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 N 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97);
Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98);
Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики від 21.06.2001 N 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01);
Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 N 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1143/13017;
Правил експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 253 (НПАОП 40.1-1.07-01);
Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених Міністерством охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476 (далі - ДСанПіН 3.3.6.096-2002).
10.3.2. Обслуговування діючих електроустановок, організація і виконання ремонтних, монтажних або налагоджувальних робіт та випробувань мають здійснюватися спеціально підготовленим електротехнічним персоналом, який має відповідну групу допуску з електробезпеки відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98, підтверджену посвідченням.
10.3.3. Включення і відключення магістральних або живильних ліній електромережі повинно виконуватися тільки електротехнічним персоналом. Лінії, що живлять окремі електроприймачі чи групи, можуть включатися та відключатися персоналом, який обслуговує ці електроприймачі.
10.3.4. В електричних схемах машин і обладнання повинен бути передбачений захист від перевантаження та короткого замикання, який забезпечує автоматичне розвантаження або відключення.
10.3.5. Усі види електроустановок, які розміщуються в пожежонебезпечних зонах усередині і назовні приміщень (стаціонарні, переносні і пересувні), повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01. При виборі електрообладнання, що встановлюється в пожежонебезпечних зонах, необхідно враховувати агресивність навколишнього середовища (хімічна активність, атмосферні опади тощо).
