Кількість і місця встановлення аналізаторів визначаються в проекті. Порядок дій персоналу при спрацюванні сигналізації повинен визначатися інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.6.5. Установка для приготування захисного газу, який містить водень, може бути розміщена безпосередньо біля печей спікання, на відстані від них чи в окремому приміщенні. Між персоналом, який обслуговує установку для приготування захисного газу, і устаткуванням, де газ використовується, повинна бути обладнана лінія двостороннього зв'язку.
6.7. Аспірація технологічного обладнання
6.7.1. Технологічні джерела шкідливих виділень повинні бути максимально герметизовані. У випадку неможливості герметизації технологічного обладнання воно повинно бути забезпечене аспіраційними укриттями і відсосами, приєднаними до аспіраційних установок.
6.7.2. Системи аспірації повинні забезпечувати видалення газів, пари, пилу від місць їх утворення таким чином, щоб унеможливити підвищення вмісту цих речовин в робочій зоні виробничих приміщень до рівня, що перевищує граничнодопустимі згідно з ГОСТ 12.1.005-88 концентрації.
Продуктивність аспіраційних відсосів, необхідні швидкості руху газу (повітря), розрідження в укриттях, отворах та нещільностях виробничого обладнання повинні бути розраховані і задані в технологічній частині проекту.
6.7.3. Матеріали повітропроводів і обладнання систем аспірації при їх проектуванні і реконструкції повинні бути вибрані з урахуванням характеристик вибухопожежонебезпеки речовин і матеріалів, які використовуються чи створюються в технологічних процесах, і забезпечувати вимоги СНиП 2.04.05-91, НПАОП 40.1-1.32-01, ГОСТ 12.1.010-76, ГОСТ 12.1.004-91, НПАОП 0.00-1.29-97, ГОСТ 12.1.018-93.
6.7.4. Конструкція укриття технологічного обладнання чи окремих його вузлів повинна виключати можливість утворення в них застійних зон. Укриття повинні бути з крутими відкосами, на поверхні яких не може затримуватися пил, і не мати горизонтальних площадок як усередині, так і зовні. Укриття не повинні створювати труднощів в обслуговуванні обладнання.
6.7.5. Аспіраційні системи повинні бути зблоковані з технологічним обладнанням, яке вони обслуговують, таким чином, щоб вони починали працювати, випереджаючи запуск обладнання, а припиняли роботу після його зупинки.
Аспіраційні системи повинні мати дистанційне управління. Крім того, безпосередньо біля аспіраційного обладнання повинні бути передбачені пускові пристрої та кнопка відключення із защіпкою. Порядок пуску і зупинки аспіраційних установок повинен передбачатись інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.7.6. При несправності пристроїв аспіраційних систем не дозволяється експлуатувати обладнання і транспортні засоби, які обслуговуються цими системами.
6.7.7. У випадку, якщо зупинка виробничого обладнання (процесу) одночасно з відключенням аспіраційних систем неможлива або якщо при зупинці обладнання продовжується виділення шкідливих та вибухонебезпечних речовин у виробничу зону, для аспіраційних систем повинні бути передбачені резервні вентилятори. Переключення на резервні вентилятори повинно здійснюватись автоматично. Порядок дій персоналу повинен передбачатись відповідними інструкціями, затвердженими керівником підприємства.
6.7.8. Продуктивність аспіраційних систем повинна бути розрахована на одночасну роботу всього технологічного обладнання, яке обслуговується цією системою.
6.7.9. Концентрацію шкідливих чи вибухопожежонебезпечних речовин в повітрі, що аспірується, належить приймати з розрахунку роботи технологічного обладнання з максимальною загрузкою.
6.7.10. Повітря, що аспірується, та технологічні викиди, які не повертаються в технологічний процес, перед викидом їх в атмосферу повинні бути очищені від шкідливих домішок у відповідності до вимог ГОСТ 17.2.3.02-76, СНиП 2.04.05-91. Порядок і строки проведення вимірювань вмісту шкідливих речовин в викидах визначаються інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
Експлуатація газоочисних і пилоуловлюючих установок повинна виконуватись згідно з Правилами технической эксплуатации газоочистительных и пылеулавливающих установок, затвердженими Мінхіммашем СРСР.
6.7.11. Плавильні печі повинні бути обладнані системою аспірації для локалізації та видалення пилу та газу, які створюються в процесі приготування розплаву, введення флюсів, знімання шлаку, зливання та розпилення розплаву, а в разі використання газових плавильних печей - також продуктів згоряння природного газу.
6.7.11.1. Продуктивність системи аспірації печі повинна визначатися умовами забезпечення локалізації шкідливих виділень, що створюються, при забезпеченні зниження температури газу, який аспірується, до допустимих для пилоуловлюючих апаратів значень. Зниження температури газу до заданого для прийнятого пилоуловлюючого апарата значення повинно забезпечуватись шляхом охолодження його у відповідному охолоджувачі або організованого підмішування повітря з приміщення.
6.7.11.2. При використанні для очищення газів рукавних фільтрів перед ними необхідно встановити датчик температури з засобами сигналізації при досягненні граничного заданого значення температури. Датчик повинен бути зблокований з пристроями, що забезпечують при умові подальшого підвищення температури відведення газового потоку на байпас в обхід фільтрів.
6.7.11.3. Регулювання охолодження газу, що аспірується, повинно забезпечити режим роботи аспіраційної системи, при якому температура газів не перевищує задану для фільтруючого матеріалу і водночас унеможливлює приближення її до точки роси, і конденсування вологи на фільтруючому матеріалі.
6.7.11.4. Щоб унеможливити попадання в аспіраційну систему розжарених частинок під час зняття шлаку з поверхні розплавленого металу, у місці входу в аспіраційну систему трубопроводу місцевого відсосу повинен бути встановлений іскрогасник.
6.7.12. При аспірації вологого нагрітого повітря від сушильних барабанів, змішувачів шихти, місць перевантаження нагрітих матеріалів проектом повинні бути передбачені заходи, що унеможливлюють утворення конденсату на внутрішній поверхні аспіраційних пристроїв і повітропроводів.
6.7.13. В системах аспірації технологічного обладнання вибухопожежонебезпечних виробництв повинен бути забезпечений контроль вмісту газу, пари і пилу і в повітрі, що аспірується.
6.7.13.1. Концентрація вибухопожежонебезпечних газу, пари чи пилу не повинна перевищувати 50% величини їх нижньої концентраційної границі вибуховості. Значення допустимої концентрації вибухопожежонебезпечних речовин повинно зазначатись в технологічному регламенті.
6.7.13.2. Для забезпечення зниження концентрації вибухопожежонебезпечних речовин в повітрі, що аспірується, до безпечного рівня рекомендується використовувати аспіраційні відсоси з регулювальними манжетами. Контроль вмісту вибухопожежонебезпечних речовин в повітрі, що аспірується, повинен проводитись за графіком згідно з інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.7.14. У разі, якщо при аспірації обладнання, де створюються вибухонебезпечний пил чи газ, немає можливості виконати вимоги, викладені в пункті 6.7.13 цих Правил, повинні застосовуватися індивідуальні автономні аспіраційні системи. В повітрі, яке аспірується цими системами, необхідно за рахунок використання інертного газу забезпечити зниження вмісту кисню до безпечного значення. Вибухобезпечна концентрація кисню повинна бути визначена в залежності від матеріалів і речовин, які використовуються чи створюються.
6.7.15. В аспіраційних установках, в яких здійснюється очищення повітря, повинні бути передбачені системи блокування, що унеможливлюють роботу відповідного технологічного обладнання і аспіраційних установок в разі несправності пилоуловлюючого апарата.
6.7.16. Видалення пилу з пилоуловлювальних апаратів аспіраційних систем повинно проводитись безперервно або періодично. Періодичне видалення пилу повинне проводитись за графіком, затвердженим керівником підприємства. Вивантаження пилу з пилозбірників і його транспортування повинні бути механізовані. Пристрої для вивантаження і транспортування пилу повинні виключати можливість його надходження в приміщення.
При видаленні вибухо- і пожежонебезпечного пилу повинні використовуватись іскробезпечні пристосування і інструменти, а також повинні бути вжиті заходи згідно з вимогами ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.4.124-83 і НПАОП 0.00-1.29-97, які виключають можливість утворення розряду статичної електрики. Ці заходи повинні бути передбачені проектом.
6.7.17. Для захисту від дії агресивних і абразивних речовин, які містяться в повітрі, що аспірується, повітропроводи аспіраційних систем повинні мати відповідне покриття.
6.7.18. При трасуванні аспіраційних систем для запобігання відкладенням пилу повітропроводи необхідно прокладати вертикально або з нахилом до горизонту під кутом не менше 45 град. Величина швидкості руху аспірованого повітря повинна бути визначена, виходячи з умов запобігання осадженню пилу і утворенню відкладень.
6.7.19. Повітропроводи аспіраційних систем повинні регулярно очищатися від відкладень пилу і конденсату. Очищення повітропроводів повинно проводитись тільки після зупинки вентилятора і видалення накопиченого пилу або конденсату з пилоуловлювача. При очищенні від відкладень вибухопожежонебезпечного пилу необхідно використовувати інструменти, що виключають можливість виникнення іскор при ударі чи розрядів статичної електрики.
6.7.20. Перевірка ефективності роботи кожної аспіраційної системи повинна проводитись систематично за графіком і у відповідності до інструкції, затвердженої керівником підприємства, а також після її ремонту або реконструкції.
Аспіраційні установки, які не дають необхідного ефекту, підлягають реконструкції, випробуванню і налагодженню як нові, з переоформленням паспортів.
6.7.21. Зовнішній огляд і перевірка герметичності аспіраційних укриттів і справності аспіраційних систем повинні проводитись перед початком кожної зміни. Порядок проведення огляду і перевірки повинен визначатись інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.7.22. Очищення і ремонт аспіраційних систем повинні проводитись за графіком, затвердженим керівником підприємства, з реєстрацією проведених робіт в журналі ремонту, з дотриманням вимог даних Правил.
6.7.23. Повітроводи аспіраційних систем, пилоуловлюючі апарати, бункери уловленого пилу, які обслуговують виробництва, де використовуються чи створюються горючі або вибухонебезпечні матеріали, повинні бути обладнані розривними запобіжними мембранами згідно з розрахунками в проекті у відповідності до РТМ 6.28.009-90.
6.8. Зберігання матеріалів
6.8.1. Складські приміщення для зберігання вихідних сировинних матеріалів, рідких реагентів, проміжної і готової продукції, а також відходів виробництва повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85, ОСТ 114.50.ГО.091-241-87, ГОСТ 12.3.010-82, НАПБ А.01.001-2004. Зберігання вихідних сировинних матеріалів, рідких реагентів, проміжної і готової продукції повинно проводитись з застосуванням засобів, що виключають можливість виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, з використанням безпечних пристроїв для зберігання, дотримуючись вимог НПАОП 1.4.10-1.36-69, з застосуванням засобів механізації і автоматизації транспортування.
6.8.2. Сировинні матеріали, проміжна і готова продукція, а також тара повинні зберігатися в спеціально відведених приміщеннях в умовах, що відповідають встановленій категорії вибухової, вибухопожежної і пожежної небезпечності речовин. Допустимі норми зберігання в кількості, що забезпечує безперебійну роботу обладнання і апаратури, визначаються проектом і повинні бути зазначені в інструкції, затвердженій керівником підприємства.
6.8.3. Приміщення для зберігання (склади) повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004 і цих Правил з урахуванням характеристик небезпеки матеріалів і речовин, які зберігаються.
6.8.4. При зберіганні на складах реагентів необхідно забезпечити:
- звукову та світлову сигналізацію про роботу загальнообмінної та місцевої витяжної вентиляції;
- телефонний зв'язок з керівництвом підприємства, пожежною охороною та медичним пунктом.
Порядок дій персоналу повинен бути визначений інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
6.8.5. Розміщення матеріалів повинно проводитись у відповідності до карт складування. При цьому повинен бути забезпечений вільний доступ до матеріалів, які зберігаються, і можливість їх транспортування.
Розвантаження і розміщення вантажів повинно проводитись у відповідності до вимог ГОСТ 12.2.009-76, ГОСТ 12.3.020-80 і НПАОП 27.0-1.01-87, НПАОП 63.11-7.01-86.
Приміщення для збереження добових запасів матеріалів і речовин повинні бути обладнані системами вентиляції відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91, а також засобами пожежогасіння відповідно до ГОСТ 12.4.009-83 і НАБП А.01.001-2004.
Тара, у якій знаходяться або зберігаються матеріали і речовини, повинна відповідати ГОСТ 19822-88, ГОСТ 12.3.010-82 і супроводжуватися інформацією (біркою) з точною назвою матеріалів, що зберігаються, даними про їхню кількість, терміни збереження, а при необхідності їхні властивості.
6.8.6. Не допускається сумісне зберігання речовин:
- які при взаємодії одна з одною викликають загоряння чи вибух;
- для яких недопустимо використання однакових засобів гасіння в разі виникнення пожежі.
6.8.7. В приміщеннях, де складуються чи зберігаються порошки і пудра, при влаштуванні систем водопостачання, опалення, каналізації повинно виключатись можливість їх зволоження.
6.8.8. Подрібнена продукція, що поступає на склад в мішках, барабанах, діжках або іншій тарі, повинна зберігатися на стелажах або штабелях. Подрібнені горючі матеріали забороняється зберігати насипом.
6.8.9. Порошки та пудри необхідно зберігати в герметично закритій тарі - барабанах чи банках. Барабани (банки) повинні зберігатися у вертикальному положенні в один ярус. Дозволяється зберігання барабанів в два яруси з прокладенням між ними дощок.
