Правила охорони праці при виробництві шкіргалантерейних виробів


ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ШКІРГАЛАНТЕРЕЙНИХ ВИРОБІВ

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також юридичних і фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти господарювання), які відповідно до чинного законодавства використовують найману працю та займаються виробництвом шкіргалантерейних виробів.

Ці Правила регламентують вимоги щодо безпечного виконання робіт у технологічних процесах шкіргалантерейного виробництва.

1.2. Для запобігання травматизму, професійним захворюванням і аваріям на виробництві роботодавець зобов'язаний відповідно до Закону України "Про охорону праці" створити в кожному структурному підрозділі, на кожному робочому місці безпечні і здорові умови праці.

1.3. З метою організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям у процесі роботи, роботодавець створює на підприємстві службу охорони праці відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці" та Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за N 1526/10125.

1.4. Суб'єктом господарювання розробляються інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29 січня 1998 року N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за N 226/2666.

1.5. При прийомі на роботу працівник відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці" ознайомлюється з умовами праці на робочому місці та вимогами щодо запобігання несприятливій дії небезпечних і шкідливих факторів виробничого процесу, а також його правами, у тому числі на компенсацію за роботу в таких умовах.

1.6. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників шкіргалантерейного виробництва проводяться відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за N 231/10511.

Не допускаються до роботи працівники, які не пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці.

1.7. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться відповідно до Закону України "Про охорону праці" та Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за N 846/14113.

1.8. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій здійснюється відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1232.

1.9. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими температурними умовами, працівники шкіргалантерейної галузі забезпечуються безплатно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Закону України "Про охорону праці", Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року N 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за N 446/15137, Типових норм безплатної видачі засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям підприємств текстильної та легкої промисловості, затверджених постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань і Президії Всесоюзної Ради Професійних Спілок від 13 вересня 1979 року N 394/II-9.

Не допускаються до роботи працівники, які не мають відповідного спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

1.10. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року N 761.

1.11. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками або засобами індивідуального захисту зразка "беруші" згідно з ГОСТом 12.4.051-87 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний", затвердженим постановою Держстандарту СРСР від 29 жовтня 1987 року N 4856, ДСТУ EN 352-1-2002 "Засоби індивідуального захисту органа слуху. Вимоги безпеки і випробування", затвердженим наказом Держстандарту України від 12 липня 2002 року N 433.

1.12. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю ураження очей, працівники забезпечуються захисними окулярами згідно з ГОСТом 12.4.013-85 "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия", затвердженим постановою Держстандарту СРСР від 13 травня 1985 року N 1787.

1.13. Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним) ручним інструментом, видаються засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТу 12.4.002-97 "Система стандартов безопасности труда. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний", затвердженого протоколом Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту СРСР від 25 квітня 1997 року N 11.

1.14. Для захисту шкіри рук від шкідливих хімічних речовин працівникам видаються захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТу 12.4.068-79 "ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 21 вересня 1979 року N 3639.

1.15. Вибір і застосування засобів індивідуального захисту органів дихання для працівників шкіргалантерейного виробництва здійснюються відповідно до вимог ДСТУ ГОСТу 12.4.041-2006 "Засоби індивідуального захисту органів дихання фільтрувальні. Загальні технічні вимоги", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 10 листопада 2006 року N 322, та Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року N 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за N 285/14976.

1.16. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту очищуються, дезінфікуються, провітрюються та висушуються.

1.17. Спецодяг зберігається окремо від особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному приміщенні, яке слід провітрювати.

II. ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧІ ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

1. Вимоги до території підприємства, виробничих споруд та приміщень

1.1. Територія суб'єкта господарювання та розташовані на ній будівлі повинні відповідати вимогам СНіП "Генеральные планы промышленных предприятий. Планировка, размещение зданий и сооружений", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30 грудня 1980 року N 213, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та цих Правил.

1.2. Територія суб'єкта господарювання огороджується, впорядковується і утримується в належному санітарному стані. Для зберігання відходів виробництва та сміття обладнуються спеціальні майданчики з твердим покриттям, звідки вони транспортуються у місця організованого складування - на полігони, звалища. Під час їх зберігання необхідно запобігати забрудненню ними ґрунту, води, повітря.

1.3. Територія суб'єкта господарювання має бути вирівняна і спланована так, щоб був забезпечений відвід стічних вод від будівель, майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок до водостоків.

1.4. Перед в'їздом на територію суб'єкта господарювання розміщується інформація (схеми, плани) про розташування виробничих підрозділів, доріг, пожежних гідрантів, водоймищ, швидкість руху автотранспорту.

1.5. На території суб'єкта господарювання впорядковуються дороги з твердим покриттям (асфальт, бетон тощо) для руху транспорту, техніки, а також пішохідні доріжки та тротуари. Дороги і пішохідні доріжки систематично очищуються від бруду та снігу.

1.6. Пожежні водойми, траншеї, конденсатні, каналізаційні та інші технічні колодязі, що влаштовуються з виробничою метою, огороджуються або закриваються міцними кришками, а в темну пору доби освітлюються. До водоймищ, які є джерелами протипожежного водопостачання, обладнуються під'їзди з твердим покриттям. Для зупинки та розвороту автомобілів біля водоймищ облаштовуються майданчики розміром не менше ніж 12 х 12 м.

Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути очищені від бруду, льоду і снігу, у холодний період року утеплені, а стояки звільнені від води. Кришки рекомендується фарбувати в червоний колір.

1.7. Резервуари, баки та інші ємності для зберігання паливних і мастильних матеріалів розташовуються у спеціально відведених місцях (ділянках).

1.8. Протипожежні перешкоди (стіни, перегородки, перекриття, протипожежні ворота, двері та інше) вибухопожежонебезпечних приміщень повинні мати межу вогнестійкості відповідно до вимог Державних будівельних норм "Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджених наказом Держбуду України від 03 грудня 2002 року N 88 (далі - ДБН В.1.1-7-2002).

1.9. Небезпечні зони на території промислових майданчиків суб'єктів господарювання, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях позначаються знаками безпеки відповідно до вимог ГОСТу 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 24 травня 1976 року N 1267, і обгороджуються.

1.10. Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення виробничих будівель і споруд повинні відповідати вимогам СНіП "Производственные здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30 січня 1986 року N 287, ДБН В.1.1-7-2002, Державних будівельних норм "Природне і штучне освітлення", затверджених наказом Мінбуду України від 15 травня 2006 року N 168 (далі - ДБН В.2.5-28:2006), ГОСТу 12.1.005-88 "ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (далі - ГОСТ 12.1.005-88), затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 29 вересня 1988 року N 3388, та цих Правил.

1.11. Виробничі будівлі та споруди в процесі експлуатації, а також у період її тимчасового припинення повинні перебувати під систематичним наглядом інженерно-технічних працівників, відповідальних за збереження цих об'єктів, відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом Держбуду України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року N 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за 424/2864.

1.12. Виробничі будівлі та споруди повинні бути обладнані технічними засобами протипожежного захисту (автоматичними установками пожежної сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу) та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженого наказом МНС України від 22 серпня 2005 року N 161, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 вересня 2005 року за N 990/11270, ДБН В 1.1-7-2002, Державних будівельних норм "Інженерне обладнання будівель і споруд. Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 22 грудня 2010 року N 537, Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України від 02 квітня 2004 року N 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за N 554/9153, ГОСТу 12.4.009-83 "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание", затвердженого постановою Держстандарту СРСР від 10 жовтня 1983 року N 4882.

1.13. Технічні засоби протипожежного захисту та первинні засоби пожежогасіння утримуються у справному технічному стані відповідно до вимог технічної документації на них, а також відповідно до НАПБ А.01.001-2004 та Правил пожежної безпеки для підприємств легкої промисловості, затверджених Мінлегпромом УРСР 05 травня 1990 року.

1.14. Підлога в приміщеннях цехів повинна бути рівною, мати тверде покриття з гладкою неслизькою поверхнею, зручною для очищення та ремонту, а також не бути джерелом утворення пилу. У приміщеннях з холодною підлогою постійні робочі місця повинні бути обладнані підставками та килимками.

1.15. Вхідні двері виробничих приміщень, розташованих у районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря для холодної пори року 15о C і нижче, повинні бути обладнані тамбурами або повітряно-тепловими завісами, а двері тамбурів обладнані безпечними пристроями для самостійного зачинення та фіксації у відкритому положенні.

1.16. Адміністративні, санітарно-побутові приміщення (гардеробні, переддушові, душові, умивальні, убиральні, для зберігання спецодягу, одягу) повинні відповідати вимогам СНіП "Административные и бытовые здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30 грудня 1987 року N 313 (далі - СНіП 2.09.04-87).

1.17. У виробничих приміщеннях і на території суб'єкта господарювання забороняється паління тютюнових виробів, крім спеціально відведених для цього місць.

Спеціально визначені та обладнані для паління місця повинні бути позначені знаком або написом, мати урну або попільницю з негорючих матеріалів.

Курильні приміщення повинні розміщуватись суміжно з убиральнями або приміщеннями для відпочинку чи обігрівання. Допускається використовувати курильні і шлюзові при убиральнях з кількістю працівників не більш ніж 100 осіб у найбільшій зміні. Курильні при приміщеннях для відпочинку чи обігрівання повинні мати вентиляцію.