4.13. Не допускається потрапляння в колодязі ґрунтових та підземних вод. У разі потреби повинен бути виконаний дренаж з випуском стоків у промислову каналізацію через гідравлічний затвор. Необхідно своєчасно перевіряти справність затвора.
4.14. Огляд і очищення колодязів проводять з урахуванням вимог глави 10 розділу IV цих Правил після отримання задовільних результатів аналізу на загазованість.
4.15. Персонал, що обслуговує колодязі, повинен знати схему комунікацій, розміщення колодязів, засоби визначення загазованості, ознаки отруєння токсичними речовинами, правила виконання робіт у загазованих середовищах, уміти користуватися засобами індивідуального захисту, евакуйовувати потерпілих і надавати їм першу долікарняну допомогу.
4.16. На території промплощадок нафтогазодобувних виробництв та в межах їх охоронних зон не дозволяється розміщувати будь-які об'єкти (у тому числі й соціально-побутової інфраструктури), що не мають безпосереднього відношення до виробництва.
До технологічних установок промплощадок нафтогазодобувних виробництв належать установки збору і первинної обробки газу, осушення його, низькотемпературної сепарації газу, приготування і подачі інгібітору корозії, знесолення діетиленгліколю, сіркоочищення газу і газового конденсату, отримання пропану, регенерації метанолу, діетиленгліколю, моноетаноламіну, насосні станції легкозаймистих і горючих рідин, газорозподільні станції та ін. Термін "технологічна установка" означає виробничий комплекс будівель, споруд і обладнання, розміщений на окремій площадці підприємства і призначений для здійснення технологічного процесу з видобування природного газу.
4.17. Не дозволяється прибудовувати побутові, допоміжні й адміністративні приміщення до будівель з вибухопожежонебезпечними виробництвами і розміщувати їх в небезпечній зоні дії ударної хвилі.
4.18. Внутрішньооб'єктові автодороги повинні відповідати вимогам державних будівельних норм "Споруди транспорту. Автомобільні дороги" (ДБН В.2.3-4-2000) і будівельних норм і правил "Промышленный транспорт" (СНиП 2.05.07-91).
4.19. Рух транспорту на об'єкті повинен бути організований за схемою маршрутів руху транспортних та пішохідних потоків з вказаними на ній поворотами, зупинками, виїздами, переходами. Схема маршрутів руху повинна бути вивішена в місцях стоянки автотранспорту, перед в'їздами (виїздами) на територію підприємства.
Транспорт при в'їзді на територію вибухопожежонебезпечних об'єктів повинен бути обладнаний іскрогасником.
4.20. Територія об'єкта повинна бути обладнана дорожніми знаками, покажчиками швидкості руху транспорту згідно зі стандартом "Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування" (ДСТУ 4100-2002) і знаками безпеки за стандартом "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (ГОСТ 12.4.026-76).
4.21. Улаштування виробничих будівель і споруд повинно відповідати вимогам проекту, державних будівельних норм "Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва" (ДБН В.1.1-7-2002), будівельних норм і правил "Производственные здания" (СНиП 2.09.02-85*), "Сооружения промышленных предприятий" (СНиП 2.09.03-85), "Административные и бытовые здания" (СНиП 2.09.04-87) і цих Правил.
4.22. Підприємство (підрозділ, служба тощо) зобов'язане мати масштабні плани своїх комунікацій з точними прив'язками і надійними реперами. Підприємства, що функціонують на відчуженій території, зобов'язані мати також плани комунікацій інших підприємств на цій території. У разі зміни схеми комунікацій чи введенні нових зміни і доповнення у плани повинні вноситися у 10-денний термін.
4.23. Мінімальні відстані об'єктів облаштування нафтових і газових родовищ до будівель і споруд наведені в додатку 2.
Відстань між спорудами повинна відповідати вимогам будівельних норм і правил "Генеральные планы промышленных предприятий" (СНиП II-89-80).
Мінімальні відстані між будівлями і спорудами об'єктів облаштування нафтового родовища та мінімальні відстані між будівлями і спорудами, які розміщуються на території підприємства з видобування природного газу, наведені відповідно в додатках 3 і 4.
4.24. Виробничі будівлі і споруди закріплюються за виробничими підрозділами підприємства. Начальники підрозділів є особами, що відповідають за експлуатацію, протипожежний стан, збереження і ремонт закріплених за ними споруд, будівель або окремих приміщень.
4.25. Не дозволяється проводити перепланування виробничих приміщень без проекту. Проект перепланування не повинен допускати зниження межі вогнестійкості будівельних конструкцій і погіршення умов евакуації людей у разі можливих аварійних ситуацій.
4.26. Попереджувальне фарбування елементів конструкцій споруд, небезпечних щодо можливих аварійних ситуацій та нещасних випадків на виробництві, частин виробничого обладнання, засобів пожежогасіння, оформлення знаків безпеки як у приміщеннях, так і на території підприємства повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76.
4.27. Виробничі приміщення повинні мати не менше двох входів (виходів), розташованих з протилежних боків приміщення. Вікна і двері приміщення повинні відкриватися назовні. Підлога повинна бути з вогнестійких матеріалів.
4.28. На вході до приміщень повинні бути вивішені таблички з позначенням категорії приміщення щодо вибухопожежної і пожежної небезпеки згідно з "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. ОНТП 24-86", затвердженим Міністерством внутрішніх справ СРСР від 27.02.86 (НАПБ Б.07.005-86), і класом зони.
4.29. Входи до приміщень повинні бути улаштовані тамбур-шлюзами або повітряно-тепловими завісами в холодну пору року.
4.30. Кожне виробниче приміщення повинне мати не менше одного основного проходу шириною не менше .
4.31. Автоматичне пожежогасіння і пожежну сигналізацію в будівлях необхідно передбачати згідно з Переліком однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 22.08.2005 N 161, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005).
4.32. Усі приміщення повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 02.04.2004 N 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004).
4.33. Куріння на підприємстві дозволяється лише в спеціально відведених місцях за погодженням з органами державного пожежного нагляду України. Ці місця повинні бути обладнані урнами і ємностями з водою, а також написами "Місце для куріння".
4.34. Обладнання на об'єкті повинно розташовуватися так, щоб була можливість зручного і безпечного його обслуговування і ремонту. Відстань між обладнанням та відстань від обладнання до стін будівлі повинна бути не менше ніж , а ширина робочого проходу не менше ніж .
4.35. Робочі місця, об'єкти, джерела протипожежного водопостачання та місця розташування первинних засобів пожежогасіння, проїзди та підходи до них, проходи і переходи в темний час доби повинні бути освітлені. Залежно від кількості робочих змін зовнішнє освітлення території і окремих об'єктів допускається вмикати лише під час огляду або ремонту обладнання.
Штучне освітлення виконується відповідно до вимог Правил устройства электроустановок, затверджених наказом Міненерго СРСР від 01.01.85 (далі - ПУЕ), СН 433-79, норм технологічного проектування "Общесоюзные нормы технологического проектирования. Магистральные трубопроводы. Часть 1. Газопроводы", затверджених Мінгазпромом СРСР (ОНТП 51-1-85), ДСП-173-96 і ДБН В.2.5-28:2006. Норми штучного освітлення виробничих об'єктів наведено в додатку 5. На автоматизованих площах, де свердловини обслуговуються лише в денний час, установка світильників не обов'язкова. Для вмикання переносних світильників (під час проведення аварійних робіт у темний час доби) біля свердловини встановлюється розетка.
4.36. У виробничих приміщеннях, крім робочого освітлення, повинно бути аварійне.
Світильники робочого та аварійного освітлення повинні живитися від незалежних джерел. Замість пристрою стаціонарного аварійного освітлення допускається застосування ручних світильників з акумуляторами.
4.37. Заміри рівня освітленості необхідно проводити перед уведенням об'єкта в експлуатацію, а також після реконструкції приміщень, систем освітлення.
4.38. Об'єкти, для обслуговування яких потрібний підйом працівника на висоту до , обладнуються східцями, а на висоту понад - сходами з поручнями.
4.39. Маршові сходи повинні мати ухил не більше ніж 60°, ширина сходів повинна бути не менше ніж , сходи для перенесення вантажів - не менше ніж , а ширина проступів повинна бути не менше ніж . Відстань між східцями за висотою повинна бути не більше ніж . Східці повинні мати ухил усередину від 2° до 5°. З обох боків східці повинні мати бічні планки чи бортову обшивку заввишки не менше ніж , що унеможливлює прослизання ніг людини. Сходи повинні бути з обох боків обладнані поручнями заввишки не нижче ніж за вертикаллю від передньої грані східців, з подовжніми планками через і стійками через .
4.40. Сходи тунельного типу повинні бути металевими, завширшки не менше ніж і мати охоронні дуги радіусом від до , скріплені між собою вертикальними смугами. Дуги розташовуються на відстані не більше ніж одна від одної. Відстань від найвіддаленішої точки дуги до східців повинна бути в межах від до .
Сходи необхідно обладнувати проміжними площадками, установленими на відстані не більше ніж за вертикаллю одна від одної.
Відстань між східцями сходів тунельного типу і сходів-драбин повинна бути не більше ніж .
4.41. Робочі площадки на висоті повинні мати настил, виконаний з металевих листів завтовшки не менше ніж , з поверхнею, яка унеможливлює ковзання, або дощок завтовшки не менше ніж , поручні заввишки не нижче ніж з поздовжніми планками, розташованими на відстані не більше ніж одна від одної, і борт заввишки не менше ніж , що утворює з настилом зазор не більше ніж для стікання рідини.
4.42. Не дозволяється застосування дерев'яних настилів для вибухопожежонебезпечних виробництв (установки комплексної підготовки нафти, газу, резервуарні парки тощо).
4.43. Висота захисних огороджень повинна відповідати вимогам стандарту "ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные" (ГОСТ 12.2.062-81), висота бортового елемента захисних огороджень повинна бути не менше ніж .
4.44. Побутові приміщення і приміщення для відпочинку повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87.
4.45. Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити всіх, хто працює поблизу місць роботи, питною водою, що відповідає санітарним нормам.
4.46. Засоби аварійної сигналізації і контролю стану повітряного середовища повинні бути справними, а їх працездатність - перевірятись не рідше ніж один раз на місяць.
4.47. При виконанні ремонтно-відновлювальних робіт тимчасові амбари і котловани, обвалування яких виступає над поверхнею землі менше ніж на , повинні бути огороджені, а в темний час доби - освітлені.
4.48. На кожному об'єкті повинні бути встановлені межі небезпечних зон, на території яких вогневі роботи можуть проводитись лише за нарядом-допуском.
4.49. На території об'єктів виділяється постійне місце (площадка), обладнане необхідними засобами для проведення поточних робіт з електрозварювання і газорізання металу.
4.50. Газонебезпечні і пожежонебезпечні місця повинні бути нанесені на плани виробничих площадок, а перелік цих місць повинен бути затверджений керівництвом підприємства.
5. Загальні вимоги до обладнання та інструменту
5.1. Обладнання, інструмент і КВП повинні відповідати вимогам стандарту "ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.2.003-91), стандарту "ССБТ. Оборудование буровое. Требования безопасности" (ГОСТ 12.2.041-79).
5.2. Експлуатація машин, механізмів та обладнання підвищеної небезпеки здійснюється після отримання дозволу Держгірпромнагляду згідно з вимогами НПАОП 0.00-4.05-03 та з урахуванням вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 (НПАОП 0.00-6.18-04).
5.3. Обладнання закордонного виробництва, яке використовується в нафтогазодобувній промисловості і потребує обов'язкової сертифікації, повинне мати сертифікат, що видається органами сертифікації відповідно до стандарту "Система сертифікації УкрСЕПРО. Порядок проведення сертифікації продукції" про його відповідність чинним в Україні нормативним вимогам (ДСТУ 3413-96).
5.4. Технологічні системи, їх окремі елементи, обладнання повинні бути оснащені необхідними засобами регулювання і блокування, що забезпечують їх безпечну експлуатацію.
5.5. Для вибухонебезпечних технологічних процесів повинні передбачатись автоматичні системи регулювання і протиаварійного захисту, що запобігають утворенню вибухонебезпечного середовища та іншим аварійним ситуаціям при відхиленні від передбачених регламентом граничнодопустимих параметрів у всіх режимах роботи і забезпечують безпечну зупинку чи переведення процесу в безпечний режим.
5.6. На вантажопідйомних машинах і механізмах повинні бути реєстраційні номери, зазначені дата наступного технічного огляду і вантажопідйомність. На посудинах, що працюють під тиском, парових котлах повинні бути реєстраційні номери, зазначені дата наступного технічного огляду і дозволений тиск.
5.7. Обладнання повинне бути встановлене на міцних фундаментах, виконаних відповідно до проекту чи вимог інструкцій з монтажу (експлуатації), що забезпечують його нормальну роботу.
