На Черкащині
склалася дивна ситуація — із 26 413
зареєстрованих страхувальників
лише 16 244 звітують виконавчій
дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних
захворювань України і ведуть
господарську діяльність. Тільки на
1318 (або 8,1%) з них зайнято по 50 і
більше працівників. Решта — це
юридичні та фізичні особи, які
використовують найману працю не
більше 50 осіб. Тобто на переважній
більшості підприємств області
немає звільнених посад інженерів з
охорони праці. Здебільшого їх
функції перебрали на себе
спеціалісти за сумісництвом, чий
рівень підготовки з охорони праці,
як стверджують у регіональному
теруправлінні Держгірпромнагляду,
низький. За таких умов гостро
постає проблема профілактики
виробничого травматизму. Вона
ускладнена тим, що переважна
більшість малих підприємств
займається діяльністю у
соціально-культурній сфері й АПК,
де давно вже немає ні галузевого, ні
громадського контролю за охороною
праці. Начальник управління
виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від
нещасних випадків на виробництві
та професійних захворювань у
Черкаській області (далі — Фонд) В.
Драченко та наш власний
кореспондент Надія БЕЗУГЛА ведуть
розмову про те, як бути з цією
проблемою.
— Василю Миколайовичу,
громадськість переконана, що саме
Фонд повинен перейматися питаннями
профілактики виробничого
травматизму. Підстава є: ст. 22
Закону «Про загальнообов’язкове
державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві
та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності»,
на чому постійно загострюють увагу
громадськості й роботодавці, й
інспектори теруправлінь
Держгірпромнагляду, й профспілки,
дорікаючи тим самим працівникам
Фонду. Але не будемо розгортати з
цього приводу дискусію. Мабуть,
доцільніше поговорити про шляхи
підвищення якості профілактичної
роботи. Зокрема, на Черкащині, де
налічується всього 17 страхових
експертів з охорони праці, що
становить 15% від загальної
кількості працівників, зайнятих у
робочих органах обласного
управління виконавчої дирекції
Фонду. Тим часом аналіз показує, що
з квітня 2007 р. в регіоні хоч і
несуттєво, але таки зріс рівень
виробничого травматизму порівняно
з 2006 р. Причому якраз на тих
підприємствах, де немає служб
охорони праці або вони дуже слабкі.
Як же впливати на цю ситуацію ?
— Хоч я також проти дискусій, та все
ж мушу вкотре застерегти і
громадськість, й опонентів від
хибної думки про те, що Фонд —
панацея від недолугої нинішньої
профілактики виробничого
травматизму. Це клопіт, насамперед,
роботодавця, обумовлений ст. 13
Закону «Про охорону праці». Отож
нехай він спочатку як добра
господиня береться за віник і
вимітає власні працеохоронні
негаразди. Фонд же керується вже
згадуваною ст. 22 Закону «Про
загальнообов’язкове державне
соціальне страхування від
нещасного випадку на
виробництві...» Ось перше, що від нас
вимагається: надання
страхувальникам консультацій,
сприяння у реалізації ефективної
СУОП. Якщо у 2001 р. на виконання цієї
вимоги ми провели 217 заходів, то у 2007
р. — 2186. З року в рік збільшується
кількість підприємств, де наші
експерти перевіряють стан охорони
праці та профілактики виробничого
травматизму: 2003 р. — 1449 підприємств,
2007 р. — 1714. Роботодавці дедалі
більше отримують нормативних актів
з охорони праці: 2001 р. — 126, 2007 р. —
4604. Тільки торік наші спеціалісти
взяли участь у навчанні 1137
працівників, причетних до охорони
праці, 370 з них було навчено за кошти
Фонду.
Що стосується фінансування
регіональної програми, спрямованої
на поліпшення стану безпеки,
гігієни праці та виробничого
середовища, то торік ми вклали в неї
понад 63 тис. грн. Для порівняння
скажу, що у 2001 р. — ані копійки, а у
2006 р. — 30 тис. грн.
— Що сказати? Цифри тішать. Але
зважаймо і на таке: хоча за останні
10 років кількість травмованих на
робочому місці зменшилася, однак
вона немала — понад 3000 осіб, з яких
майже 300 пішли з життя. Для регіону,
не багатого на людські ресурси, це
суттєво.
— А я хочу навести інші цифри. Так, в
основі 80% усіх нещасних випадків на
виробництві з року в рік лежать
одні й ті самі причини. По-перше, це
незадовільний стан виробничої і
трудової дисципліни працівників і
неналежний контроль з боку
посадових осіб (56% нещасних
випадків). По-друге, поганий
технічний стан засобів виробництва
(29,2% травмувань). Далі можна
говорити про недоліки у навчанні з
питань охорони праці, про порушення
вимог безпеки під час експлуатації
обладнання, машин, механізмів,
устаткування тощо (10,6% нещасних
випадків). Звідси випливають
принаймні два висновки.
Перший: сьогодні роботодавці
практично не зацікавлені у
зниженні рівня виробничого
травматизму. А успішна
профілактика просто немислима без
«залізного» порядку на
підприємстві. Він же, зрозуміло,
головний біль зовсім не Фонду.
Другий висновок полягає в тому, що
має змінитися сама філософія
нагляду за безпекою праці. Бо
очевидно: практика контролювати
всіх і вся неприйнятна для епохи
високих технологій, які активно
впроваджуються у всіх сферах
трудової діяльності українського
працівника, і мало узгоджується з
європейською практикою, де кожен
працівник на своєму місці несе
повну відповідальність за свої дії.
Саме за цим — висока культура
виробництва, яка включає й
ефективну профілактику
виробничого травматизму, до якої ми
так прагнемо.
— У своїй позиції Ви не одинокі. Та
як прискорити кращі тенденції
працеохоронного процесу? До речі,
якщо вже згадали про Європу, то
варто придивитися до досвіду Ваших
німецьких колег. Так, за висновками
керівників PR — департаменту
Об’єднання промислових фондів
соціального страхування від
нещасного випадку Німеччини, які
спираються на багаторічний досвід,
дуже ефективним інструментом
покращання роботи нашого
українського Фонду є посилення
його зв’язків з громадськістю. А
Ваші британські колеги взагалі
вважають, що тісний зв’язок з
громадськістю — єдиний ефективний
спосіб зниження рівня виробничого
травматизму та профзахворюваності
в Україні з огляду на
недосконалість чинного
законодавства.
— Можливо, зарубіжні порадники і
передають куті меду, та все ж мають
сенс. Адже й досі Фонд практично
позбавлений можливості
по-справжньому впливати на
підприємство за допомогою
застосування гнучких страхових
тарифів, штрафів, призупинення в
необхідних випадках робіт,
об’єктів…
Громадськість — велика сила. Як ми
з нею взаємодіємо? Щомісяця у
регіональному журналі «Безпека
життєдіяльності» друкуються
матеріали про роботу Фонду щодо
профілактики виробничого
травматизму. Тут же подаємо широку
інформацію про семінари та наради з
цього питання, публікуємо
результати розслідування нещасних
випадків, перевірок стану охорони
праці та промислової безпеки. За
ініціативою Фонду на Черкащині
створено асоціацію спеціалістів з
охорони праці. Сьогодні у кожному
районі вони об’єднані у мобільні
групи по 8—15 осіб. Більше того,
асоціація влилася до регіональної
спілки підприємців і промисловців
України. Таким чином ми зі своїми
порадами, пропозиціями наблизилися
до власника підприємства,
трудового колективу. Крім того, у 21
з 24 районів області працюють
кабінети охорони праці.
І це ще не все. При кожному
районному відділенні Фонду
організовані консультаційні
пункти, які очолюють начальники
відділень. Тут щодня, без вихідних,
і спеціаліст з охорони праці, і
роботодавець, і працівник може
отримати потрібну інформацію,
спеціально розроблені пам’ятки. За
рахунок Фонду переведено в
електронний вигляд понад 900
нормативних актів з охорони праці.
Нині ця робота триває.
Зрозуміло, що Фонд тісно співпрацює
з органами державного нагляду за
охороною праці, профспілками,
органами місцевого самоврядування.
Це — семінари-наради, засідання
круглих столів, за матеріалами яких
виносяться відповідні спільні
рішення, приймаються звернення до
місцевих органів виконавчої влади,
роботодавців, керівників
підприємств малого та середнього
бізнесу.
Фонд традиційно бере активну
участь у проведенні Дня охорони
праці в рамках Всесвітнього дня
охорони праці. В області стають
традиційними конкурси серед
підприємств, спеціалістів з
охорони праці, про підсумки яких
інформуємо черкащан.
Як виміряти ефективність цих наших
зусиль? Скажімо, торік ми внесли
понад 1700 подань роботодавцям
стосовно порушення ними
законодавства про охорону праці, на
понад 1300 з них отримали відповіді
про виконання. П’ять років тому про
таке ми не могли і мріяти. Крім того,
внесено 70 подань до органів
виконавчої влади. Це — новий
ефективний засіб у нашій практиці.
З його допомогою
райдержадміністрації активніше
вникають у працеохоронні процеси і
стають нашими спільниками у
боротьбі з порушниками чинного
законодавства. Завдяки такій
співпраці ми узагальнюємо й
поширюємо, особливо на периферії,
позитивний досвід щодо створення
безпечних і нешкідливих умов праці.
Якщо у 2001 р. з цього приводу було
здійснено всього 25 заходів, то
торік — 80.
У грудні 2007 р. Черкаська обласна
організація промисловців і
підприємців, обласне об’єднання
організацій роботодавців,
теруправління Держгірпромнагляду
по Черкаській області та
управління виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
уклали угоду про співробітництво.
Її мета — об’єднати і спрямувати
зусилля на захист законних
інтересів роботодавців у
відносинах з теруправлінням
Держгірпромнагляду, управлінням
виконавчої дирекції Фонду, а також
зміцнення правових відносин між
державою та учасниками виробництва
щодо забезпечення промислової
безпеки, охорони праці, збереження
здоров’я працівників у процесі
трудової діяльності, створення
безпечних і нешкідливих умов праці
на кожному робочому місці,
формування у працівників свідомого
ставлення до своєї безпеки і
безпеки оточуючих, впровадження
нових і удосконалення наявних
механізмів управління в галузі
охорони праці.
На знімку:
начальник управління
виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від
нещасних випадків на
виробництві
та професійних захворювань
у Черкаській області В.
Драченко.
Фото О. ІВАНЮТИ
