ДНАОП 0.00-1.29-97. Правила захисту вiд статичної електрики


ЗАТВЕРДЖЕНО Наказом Державного комітету України по нагляду за охороною працівід 22. 04. 97 № 103

ДНАОП 0.00-1.29-97

ПРАВИЛА ЗАХИСТУ ВIД СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ

Розробленi: Державним науково - дослідним інститутом техніки безпеки хімічних виробництв (Держ НДIТБХВ), м. Сєвєродонецьк.

Внесенi: Управлінням по нагляду в хімічній, нафтопереробній та газовій промисловості Держнаглядохоронпраці України.

Введено: З введенням в дію цих Правил вважати такими, що втратили чинність на території України, “Правила защиты от статического электричества в производствах химической, нефтехимической и нефтеперерабатывающей промышленности”, затверджені Міністерством хімічної промисловості та Міністерством нафтопереробної та нафтохімічної промисловості СРСР від 31.01.72 р. (НАОП 1.3.00-1.02.72). Галузеві правила по захисту від статичної електрики повинні бути приведені у відповідність до даних Правил.

Відповідальні виконавці: В. В. Захарченко, О. М. Моровщик, Л. І. Мартиненко, І. М. Луньова.

Редакційна комісія: А.П. Сазонов, І.Л. Пшеничний, В.В. Захарченко, О.М. Моровщик, В. А. Сологуб, Л.О.Мельничук, А. І. Чернишов.

1. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Ці Правила містять вимоги щодо захисту від шкідливого та небезпечного впливу статичної електрики у виробництвах промисловості.Правила поширюються на виробництва, якi заново проектуються, будуються або монтуються, а також на дiючi промислові, дослiдно-промисловi виробництва, цехи, дільниці та лабораторні установки всіх галузей промисловості, незалежно від форм власності та видів їх діяльності, крім оборонної техніки, ядерної енергетики, вугільної промисловості, виробництв вибухових речовин та виробів на їх основі, на всіх працівників, якi виконують роботи щодо проектування, виготовлення, реконструкції, монтажу, налагодження, ремонту, технічного діагностування та експлуатації на цих підприємствах.

2. НОРМАТИВНI ПОСИЛАННЯ

 

В цих Правилах використовуються дiючi на Україні такi нормативнi документи:2.1. ГОСТ 12.1.004–91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.2.2. ГОСТ 12.1.018–93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования.2.3. ОНТП 24-86. Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. М., 19862.4. ГОСТ 6581-75. Материалы электроизоляционные жидкие. Методы электрических испытаний.2.5. ГОСТ 6433.1-71 – ГОСТ 6433.4-71. Материалы электроизоляционные твердые. Методы электрических испытаний. Условия окружающей среды при нормализации, кондиционировании и испытании.2.6. ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения.2.7. ГОСТ 12.1.045-84. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля.2.8. ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования.2.9. ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление.2.10. ГОСТ 21130-75. Изделия электротехнические. Зажимы заземляющие и знаки заземления. Конструкция и размеры.2.11. Правила пожежної безпеки в Україні, затвердженi Управлiнням Державної пожежної охорони МВС України 14.06.1995 р.2.12. Правила устройства электроустановок. Энергоатомиздат. 1987 г.2.13. Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей и Правила техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей. Утверждены Главгосэнергонадзором 21.12.1984 г.2.14. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений. РД 34.21.122- 87.2.15. Типове положення про навчання, iнструктаж i перевiрку знань працiвникiв з питань охорони працi. Затверджене наказом Держнаглядохоронпрацi вiд 04.04.1994 р. № 30, зареєстроване в Мiнюстi 12.05.94р. № 95/304.2.16. СНиП 3.5.-06-85. “Электротехнические устройства”.

3. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

 

3.1. Цi Правила розробленi у вiдповiдностi до ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.018-93.3.2. Заходи по захисту вiд шкiдливого та небезпечного впливу статичної електрики у вiдповiдностi до цих Правил та ГОСТ 12.1.018-93 повиннi здiйснюватися у вибухо- та пожежонебезпечних примiщеннях та зонах зовнiшнiх установок, вiднесених по класифiкацiї ОНТП 24-86 до категорiй виробництв А, Б, В, Г, Д або по класифiкацiї “Правил устройства электроустановок” (ПУЭ, розд. 7) до зон класiв В-I; В-Iа; В-Iб; В-Iг; В-II; B-IIa; П-I; П-II; П-III.У примiщеннях та зонах, якi не вiдносяться до зазначених класiв, захист повинен здiйснюватися лише на тих дiльницях, де статична електрика негативно впливає на людину, на технологiчний процес та якiсть продукцiї. 3.3. Розробка нових технологiчних процесiв, машин та апаратiв повинна проводитись з урахуванням необхiдностi забезпечення електростатичної iскробезпеки.Науково-дослiднi та проектно-конструкторськi роботи, пов’язанi iз створенням та переробкою матерiалiв i речовин промисловостi, схильних до електризацiї, вважаються закiнченими тiльки пiсля видачi рiшень по захисту вiд статичної електрики.У вихiдних даних для проектування (зокрема, в проектi регламенту виробництв) згідно з ГОСТ 12.1.018-93 необхiдно зазначити:– електростатичні властивості речовин та матеріалів; – геометричні параметри об’єкта;– динамічні характеристики процесів в об’єкті;– параметри, які характеризують оточуюче середовище та середовище, що може проникнути до об’єкта,основнi рекомендацiї (з урахуванням вимог цих Правил) щодо запобiгання шкiдливих та небезпечних проявiв впливу статичної електрики, зокрема, висновки про можливiсть застосування iснуючих антиелектростатичних речовин для зниження питомого об’ємного або поверхневого електричного опору продукту, який одержується, без змiн його експлуатацiйних властивостей, обмеження швидкостей транспортування рiдких продуктiв, а також рекомендацiї щодо застосування засобiв та пристроїв вiдведення та нейтралiзацiї заряду статичної електрики.

Примiтка. Визначення питомого об’ємного та поверхневого електричного опору речовин необхiдно проводити у відповідності до ГОСТ 6581-75, ГОСТ 6433.1-71 – ГОСТ 6433.4-71 або стандартів та технічних умов на визначення електростатичних властивостей матерiалiв.3.4. Характеристика виробничого процесу щодо небезпеки накопичення заряду статичної електрики та прийняття заходiв, які знижують iнтенсивнiсть електризацiї речовин, а також додатковi заходи, якi забезпечують стiкання заряду у вiдповiдностi до цих Правил, повиннi бути зазначені в пояснювальнiй записцi до технологiчної частини проекту та технологiчному регламентi дiючих виробництв.Застосування зволожувачiв, поверхнево-активних речовин, антиелектростатичних добавок та нейтралiзаторiв передбачається у вiдповiдних частинах проекту: санiтарнотехнiчнiй, технологiчнiй, КВП та А, а електроживлення – в електротехнiчнiй частинi проекту.3.5. В електротехнiчнiй частинi проекту повинно бути передбачене заземлення технологiчного та вентиляцiйного обладнання, металевих вентиляцiйних коробiв та кожухiв термоiзоляцiї трубопроводiв та апаратiв, в яких можливе накопичення заряду статичної електрики (див. розд. 4).3.6. Всi передбаченi заходи захисту повиннi бути вiдображенi у вiдповiдних специфiкацiях та кошторисах проекту.3.7. На основi цих Правил на кожному пiдприємствi у вiдповiднi технологiчнi iнструкцiї або iнструкцiї про заходи щодо пожежної безпеки, охорони працi повиннi бути включенi роздiли: “Заходи по захисту вiд статичної електрики” та “Експлуатацiя пристроїв захисту вiд статичної електрики”.3.8. Порядок та строки приведення дiючих промислових та дослiдно-промислових виробництв, цехiв, дiльниць та лабораторних установок у вiдповiдностi до цих Правил визначаються в кожному конкретному випадку власником за погодженням із мiсцевими органами Держнаглядохоронпрацi України, державного пожежного нагляду.3.9. Посадовi особи i спецiалiсти, iншi працiвники пiдприємств, а також приватнi особи, якi зайнятi проектуванням, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, реконструкцiєю, дiагностуванням та експлуатацiєю об’єктiв, виконанням робiт, обумовлених Правилами, проходять пiдготовку (пiдвищення квалiфiкацiї), перевiрку знань Правил у порядку, передбаченому “Типовим положенням про навчання, iнструктаж i перевiрку знань працiвникiв з питань охорони працi”.

4. УМОВИ ВИНИКНЕННЯ ЗАРЯДУ СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ ТА ОЦIНКА НЕБЕЗПЕКИ ЙОГО НАКОПИЧЕННЯ

 

4.1. Виникнення заряду статичної електрики (далi по тексту – заряд) вiдбувається при деформацiї, подрiбненi (розбризкуваннi) речовин, вiдносному перемiщеннi двох тiл, що знаходяться в контактi, шарiв рiдких або сипких матеріалів, при iнтенсивному перемiшуваннi, кристалiзацiї, випаровуваннi речовин.Можливiсть накопичення небезпечної кiлькостi статичної електрики визначається як iнтенсивнiстю виникнення, так i умовами стiкання заряду.Iнтенсивнiсть виникнення заряду в технологiчному обладнаннi визначається фiзико-хімiчними властивостями речовин, якi перероблюються, та матерiалiв, з яких виготовлено обладнання, а також параметрами технологiчного процесу.Процес стiкання заряду визначається в основному електричними властивостями речовин, якi перероблюються, навколишнього середовища та матерiалiв, з яких виготовлене обладнання.При вiдсутностi необхiдних умов для стiкання заряду вiдбувається його накопичення, яке може призвести до– виникнення iскрових розрядiв (електростатична iскробезпека);– безпосереднього впливу на людину (дiя електростатичних полiв та iскрових розрядiв);– шкiдливого впливу на технологiчний процес або матерiали, якi переробляються.4.2. Умовою електростатичної iскробезпеки об’єкта по ГОСТ 12.1.018-93 є виконання спiввiдношення:W £ kWmin,

де W – максимальна енергiя розрядiв, якi можуть виникнути усерединi об’єкта, Дж;k – коефiцiєнт безпеки, який вибирається з умов допустимої (безпечної) iмовiрностi; в випадку неможливостi визначення iмовiрностi прймають рiвним 0,4;Wmin – мiнiмальна енергiя запалювання речовин та матерiалiв, Дж.

Примiтка. Методи експериментального визначення мiнiмальних енергiй запалювання паро-, газо- та пилоповiтряних середовищ при нормальнiй температурi та атмосферному тиску викладенi в ГОСТ 12.1.044-89.Мiнiмальна енергiя запалювання деяких речовин приведена в Додатках 1, 2. 4.3. Ступiнь електризацiї поверхнi речовин вважається безпечним, коли вимiряне максимальне значення поверхневої щiльностi заряду, напруженостi або потенцiалу на будь-якiй дiлянцi цiєї поверхнi не перевищує гранично допустимого значення для даної зарядженої речовини, навколишнього середовища та середовища, що може проникнути до об’єкта.При заданих тиску та температурi гранично допустимим вважається таке максимальне значення щiльностi заряду, напруженостi поля чи потенцiалу, при якому ще виконується умова електростатичної iскробезпеки.4.4. В пожежонебезпечних виробництвах вимiрювання електризацiї продуктiв, які перероблюються, повинно проводитись за допомогою вимiрювальних приладiв, визнаних вибухозахищеними для вiдповiдної категорiї та групи вибухонебезпечної сумiшi (див. роздiл 7 ПУЕ).Датчики приладiв повиннi вiдповiдати вимогам електростатичної iскробезпеки. Випробування на вiдповiднiсть вимогам електростатичної iскробезпеки та вибухозахисту можуть бути запроваджені спецiалiзованими органiзацiями, якi мають дозвiл Держнаглядохоронпрацi України на виконання даного виду робiт (див. Додаток 3).4.5. Дiя статичної електрики на людину вважається безпечною, коли iскровi розряди вiдсутнi, а рiвнi напруженостi електростатичного поля на робочих мiсцях не перевищують допустимих значень, якi визначаються згiдно з ГОСТ 12.1.045-84.

5. ЗАХОДИ ПО ЗАХИСТУ ВIД СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ

 

5.1. Загальнi положення

5.1.1. Для запобiгання можливостi виникнення небезпечних розрядiв з поверхнi обладнання, речовин, що перероблюються, а також з тiла людини необхiдно передбачати, з урахуванням особливостей виробництваi заходи, якi можуть забезпечити вiдведення заряду:– зниження iнтенсивностi генерацiї заряду статичної електрики;– вiдведення заряду шляхом заземлення обладнання та комунiкацiй, а також забезпечення постiйного електричного контакту з заземленням тiла людини;– вiдведення заряду шляхом зменшення питомого об’ємного та поверхневого електричного опору;– нейтралiзацiя заряду шляхом використання рiзних засобiв захисту вiд статичної електрики по ГОСТ 12.4.124-83.5.1.2. Для зниження iнтенсивностi виникнення заряду:– скрiзь, де це технологiчно можливо, горючi гази повиннi очищатися вiд завислих рiдинних та твердих частинок, рiдини – вiд забруднення нерозчинними твердими та рiдинними домiшками;– скрiзь, де цього не вимагає технологiя виробництва, повинно бути виключено розбризкування, дроблення, розпилення речовин;– швидкiсть руху матерiалiв в апаратах та магiстралях не повинна перевищувати значень, які передбачені проектом.5.1.3. Зниження чутливості об’єктів, оточуючого та проникаючого в них середовища до запалюючого впливу розрядів статичної електрики слід забезпечити регламентуванням параметрів виробничих процесів (вологовмісту та дисперсності аерозависів, тиску та температури середовища та ін.), якi впливають на W, та флегматизацією горючих середовищ.5.1.4. У випадку, коли неможливо забезпечити стікання виникаючих зарядів, для запобігання запалювання іскровими розрядами статичної електрики середовища в середині апаратів при передавлюванні легкозаймистих рідин, пневмотранспортуванні горючих дрібнодисперсних та сипких матеріалів, продувці обладнання при запуску тощо, необхідно виключити виникнення вибухонебезпечних сумішей шляхом використання закритих систем з надлишковим тиском або інертних газів для заповнення апаратів, ємкостей, закритих транспортних систем або іншими способами.5.1.5. У випадку використання обладнання, яке виготовлене з матеріалів з питомим об’ємним електричним опором більше 105 Ом·м, необхідно керуватися вимогами розділу 5.8 цих Правил.5.1.6. У випадку переробки та транспортування в електропровiдному обладнаннi (див. п.5.8.1) без розпилення та розбризкування речовин, якi мають питомий об’ємний електричний опiр менше 105 Ом·м, використання засобів захисту вiд статичної електрики у вiдповiдностi до цих Правил не потрiбно.

5.2. Вiдведення заряду шляхом заземлення

 

5.2.1. Заземлюючi пристрої для захисту вiд статичної електрики дозволяється об’єднувати з заземлюючими пристроями для електрообладнання. Такi заземлюючi пристрої повиннi бути виконанi у вiдповiдностi до вимог “Правил устройства электроустановок” (ПУЕ, роздiл 1), та ГОСТ 12.1.030-81, ГОСТ 21130-75, СНиП 3.5.06-85 “Электротехнические устройства”.Опiр заземлюючих пристроїв, якi призначаються виключно для захисту вiд статичної електрики, допускається не вище 100 Ом.5.2.2. Всi металевi та електропровiднi неметалевi частини технологiчного обладнання повиннi бути заземленi незалежно вiд того, чи приймаються iншi заходи захисту вiд статичної електрики.5.2.3. Неметалеве обладнання вважається електростатично заземленим, якщо опiр будь-якої точки його внутрiшньої поверхнi вiдносно контура заземлення не перевищує 107 Ом.Вимiрювання цього опору повиннi проводитися при вiдноснiй вологостi оточуючого повiтря 50±5 % i температурi 23±2 °C , причому площа стикання вимiрювального електроду з поверхнею обладнання не повинна перевищувати 20 см2, а розташовуватися при вимiрах електрод повинен в точках поверхнi обладнання, найбiльш вiддалених вiд точок контакту цiєї поверхнi з заземленими металевими елементами, деталями, арматурою.5.2.4. Металеве та електропровiдне обладнання, трубопроводи, вентиляцiйнi короби та кожухи термоiзоляцiї трубопроводiв та апаратiв, розташованих в цеху, а також на зовнiшніх установках, естакадах та каналах, повиннi являти собою на всій довжині безперервний ланцюг, котрий в межах цеху (вiддiлення, установки) повинен бути приєднаний до контуру заземлення через кожнi 40–50 м, але не менше нiж в двох точках.5.2.5. Приєднанню до контуру заземлення при допомозi окремого вiдгалуження (незалежно вiд наявностi заземлення з’єднаних з ними комунiкацiй та конструкцiй) пiдлягають об’єкти на поверхні та всередині яких може утворюватися заряд: апарати, ємкостi, агрегати, в яких вiдбувається дроблення, розпилення, розбризкування продуктiв; футерованi та емальованi апарати (ємкостi); машини, якi стоять окремо, агрегати, апарати, не з’єднанi трубопроводами з загальною системою апаратiв та ємкостей. Цi вiдгалуження повиннi бути виконанi у вiдповiдностi до СНиП 3.05.06-85 “Электротехнические устройства”.5.2.6. Резервуари та ємкостi об’ємом бiльше 50 м3, за виключенням вертикальних резервуарiв дiаметром до 2,5 м, повиннi бути приєднанi до заземлювача за допомогою не менше нiж двох заземлюючих провiдникiв в дiаметрально протилежних точках.5.2.7. Фланцевi з’єднання трубопроводiв, апаратiв, корпусiв з кришкою та з’єднання на розбортуваннi, не пофарбованi неелектропровiдними фарбами, мають достатнiй для вiдведення заряду статичної електрики опiр (не бiльше 10 Ом), не потребують додаткових заходів по створенню безперервного електричного ланцюга, наприклад, установки спецiальних перемичок.В цих з’єднаннях забороняється застосування шайб, виготовлених з дiелектричних матерiалiв та пофарбованих неелектропровiдними фарбами.5.2.8. Заземлення трубопроводiв, що розташованi на зовнiшнiх естакадах, повинно бути виконане у вiдповiдностi до дiючої “Инструкции по устройству молниезащиты зданий и сооружений” РД 34.21.122-87.5.2.9. Наливнi стояки естакад для заповнення залiзничних цистерн повиннi бути заземленi. Рейки залiзничних колiй в межах зливного-наливного фронту повиннi бути електрично з’єднанi мiж собою та приєднанi до заземлюючого пристрою, який не зв’язаний заземленням електротягової мережі.5.2.10. Автоцистерни, а також танки наливних суден, якi знаходяться пiд наливом та зливом зрiджених газiв та пожежонебезпечних рiдин, протягом всього часу заповнення та спорожнення повиннi бути приєднанi до заземлюючого пристрою.Контактнi пристрої для приєднання заземлюючих провiдникiв вiд автоцистерни та наливних суден повиннi бути встановленi поза межами вибухонебезпечної зони.Гнучкi заземлюючi провiдники поперечним перетином не менше 6 мм2 повиннi бути постiйно приєднанi до металевих корпусiв автоцистерн та танкiв наливних суден i мати на кiнцi струбцину або наконечник пiд болт М10 для приєднання до заземлюючого пристрою. При вiдсутностi постiйно приєднаних провiдникiв заземлення автоцистерн та наливних суден повинно проводитись iнвентарними провiдниками у такому порядку: заземлюючий провiдник спочатку приєднується до корпусу цистерни (чи танка), потiм до заземлюючого пристрою.Можливе використання у вибухонебезпечнiй зонi заземлюючих пристроїв, якi мають вiдповiдний рiвень вибухозахисту.5.2.11. Вiдкриття люкiв автоцистерн та танкiв наливних суден та занурення в них шлангiв повинно проводитись тiльки пiсля приєднання заземлюючих провiдникiв до заземлюючого пристрою.5.2.12. Гумовi або iншi шланги з неелектропровiдних матерiалiв з металевими наконечниками, якi використовуються для наливу рiдин у залiзничнi цистерни, автоцистерни, наливнi судна та iншi пересувні посудини та апарати, повиннi бути обвитi мiдним дротом дiаметром не менше 2 мм (або мiдним тросиком перетином не менше 4 мм2) з шагом витка 100–150 мм. Один кiнець дроту (або тросика) з’єднується пайкою (або пiд болт) з металевими заземленими частинами продуктопроводу, а другий – з наконечником шланга.При використаннi армованих шлангiв або антиелектростатичних рукавiв їх обвивка не вимагається за умови обов’язкового з’єднання арматури або електропровiдного гумового шару з заземленим продуктопроводом та металевим наконечником шланга.Наконечники шлангiв повиннi бути виготовленi з мiдi або iнших металiв, якi не дають механiчної iскри.