МІНІСТЕРСТВО ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ПОГОДЖЕНО

Національний науково-дослідний інститут охорони праці

Аркуш погодження 06 липня 2005 р. № 402

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Мінпромполітики України

19 серпня 2005 р. №311

ПІ 1.4.32-422-2005

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПРИ РОБОТАХ НА УСТАНОВКАХ ІОННОГО ЛЕГУВАННЯ

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Ця примірна інструкція встановлює загальні вимоги безпеки при виконанні робіт з джерелами іонів на установках іонного легування типу „Везувий". Вона може бути використана як основа для розробки інструкцій, що діють на підприємствах усіх форм власності в галузях мікроелектроніки, радіоелектроніки та приладобудування.

1.2 Роботи, що виконуються на установках іонного легування з використанням джерел іонів небезпечних токсичних хімічних речовин, відносяться до робіт із шкідливими речовинами і підвищеною небезпекою відповідно до НПАОП 0.00-8.24-05 "Перелік робіт з підвищеною небезпекою", затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.05 №15.

1.3 Згідно зі ст.11 Закону України "Про охорону праці" (далі - Закон) не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці.

1.4 До самостійного виконання робіт допускаються особи:

котрі пройшли медичний огляд у встановленому порядку згідно з ДНАОП 0.03-4.02-94 "Положення про медичний огляд працівників певних категорій", затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 № 45 та не мають медичних протипоказань;

з котрими проведено інструктаж (навчання) з охорони праці, у тому числі при виконанні робіт з підвищеною небезпекою, професійний добір, ознайомлення з правилами поведінки при виникненні аварій і надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків;

котрі склали іспити на право: працювати з хімічними речовинами, технічної експлуатації електроустановок споживачів з напругою понад 1000 В і мають групу електробезпеки не нижчу Ш-ої (оперативний працівник, керівник робіт, бригадир або старший групи - не нижчу ІУ-ої);

з котрими проведені вступний інструктаж, стажування та інструктаж на робочому місці з записом у відповідному журналі інструктажу.

1.5 Робітники, котрі виконують роботи на установках іонного легування, повинні:

знати та виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці (правил, стандартів, норм, положень, інструкцій);

знати та виконувати правила поведінки з джерелами шкідливих (небезпечних) речовин, устаткуванням, інструментом та іншими засобами виробництва;

користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

виконувати вимоги та зобов'язування з охорони праці, передбачені Законом, колективним договором, угодою, трудовим договором та

правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи), у тому числі:

а) вчасно починати та закінчувати роботу, дотримуватись встановленого часу технологічної та обідньої перерв;

б) не виконувати робіт, не передбачених змінним завданням, технологічним процесом або інструкцією;

в) не знаходитися на роботі в позаробочий час без відповідного дозволу керівника;

проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди;

співробітничати з власником або уповноваженим ним органом у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу його життю чи здоров'ю або людей, які його оточують, і навколишньому природному середовищу (ст.159 Кодексу Законів про працю України /КЗпПУ/);

повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника чи іншу посадову особу (ст.159 КЗпПУ).

1.6 У приміщенні, де розміщене робоче місце, повинно знаходитися не менше двох працівників.

1.7 Працівники не повинні залишати робоче місце без нагляду.

1.8 При виконанні робіт на установках іонного легування можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі чинники:

а) фізичні:

ураження електричним струмом ;

опромінення побічними (паразитними) рентгенівськими променнями; термічні опіки;

підвищення або зниження рухомості повітря (несправність загальнообмінної припливно-витяжної вентиляції);

підвищення або зниження температури робочої зони;

б) хімічні: отруєння;

вибухонебезпека робочих речовин, що використовуються для отримання іонів (фосфор, миш'як, трихлористий миш'як, сурма, вісмут, галій та інші);

вибухонебезпека рідин, що використовуються для промивки деталей установок (розчин мідного купоросу, етиловий спирт, ацетон, та інші);

токсична дія та ураження нервової системи і всіх внутрішніх органів, судин, кісток, тканин м'язів людини;

подразнююча та вражаюча дія на шкірний покрив, слизові оболонки очей, органи дихання.

1.9 Для робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці відповідно до ст.8 Закону працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття й інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджуючі засоби:

халат бавовняний (білий або світлих тонів), ГОСТ 12.4.103-83;

ковпак (шапочка, косинка) бавовняний (білий або світлих тонів),

ГОСТ 12.4.011-89;

взуття шкіряне (тапочки), ГОСТ 12.4.137-2001;

рукавички трикотажні (подвійні), ГОСТ 5007-87;

фартух спеціальний, ГОСТ 12.4.029-76;

нарукавники поліетиленові;

рукавички хірургічні гумові, ГОСТ 3-88;

респіратор ШБ-1 "Лепесток", ГОСТ 12.4.028-76;

протигаз фільтруючий, ГОСТ 12.4.121-83;

коробки фільтруючі марки БКФ, ГОСТ 12.4.122-83);

рукавички гумові технічні, ГОСТ 20010-93;

мило туалетне, ГОСТ 28546-90;

рушники з бавовняної тканини (та паперу).

1.10 Робітники, що виконують роботу на установках іонного легування, повинні дотримуватися вимог санітарних норм та особистої гігієни:

виконувати роботу в необхідних засобах індивідуального захисту;

утримувати протягом зміни робоче місце в чистоті;

їсти та зберігати їжу тільки в спеціально відведених місцях;

перед тим, як вийти на технологічну перерву (для відпочинку, паління або з інших причин) необхідно вимити з милом руки, обличчя та прополоскати ротову порожнину питною водою;

зберігати харчові продукти, у тому числі й молочні, що видаються на підприємстві, у холодильниках, які використовуються тільки для зберігання харчових продуктів;

після закінчення роботи треба вимити з милом забруднені частини тіла або прийняти душ, прополоскати ротову порожнину питною водою.

1.11 Працюючі робітники повинні виконувати вимоги правил пожежної безпеки, знати місця розташування засобів пожежогасіння, порядок їх використання та вміти ними користуватися відповідно до інструкції з пожежної безпеки.

1.12 При проведенні технологічних процесів на установках іонного легування з джерелами іонів - небезпечними хімічними речовинами, необхідно враховувати властивості цих речовин та небезпечні чинники:

1.12.1 Фосфор (Р) (ГОСТ 8655-75. Фосфор красний технический. Технические условия).

Фосфор червоний - хімічний елемент, існуючий в двох алотропічних видозмінах. Малоотруинии, тому що нерозчинний в рідинах організму людини. При підігріванні у вакуумі до температури 250-300° С самозаймається та перетворюється в білий фосфор - дуже отруйну речовину.

При попаданні в середину організму людини білий фосфор спричиняє зміни в кістках, омертвіння щелеп, ураження слизових оболонок ротової порожнини, запалення ясен, пародонтоз. У організм людини він проникає через дихальні шляхи. Білий фосфор дуже активно окислюється в повітрі та може самозапалюватися, особливо при ударі металевими предметами.

ГДК у повітрі робочої зони 0,03 мг/м3.

Клас небезпеки 1 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

1.12.2 Миш'як (А»). (ОСТ 6-12-112-73. Мьішьяк металлический). Миш'як - сірі кристали з металевим блиском, не розчиняються у воді.

Легко окислюються на повітрі, виділяючи дуже токсичний миш'яковистий ангідрид. Токсична доза при проникненні в організм людини 0,01-0,05 г, смертельна - 0,06-0,2г. При хронічних отруєннях миш'як викликає шлунково-кишкові розлади, відсутність апетиту, нудоту, біль у шлунку, ураження слизових оболонок і шкіри, сльозливість, світлобоязнь, набряк повік, сухість у носі та на вході гортані, нежить, ураження нервової системи, зниження роботоздатності, головний біль.

ГДК у повітрі робочої зони 0,01 мг/м .

Клас небезпеки 1 згідно з ГОСТ 12.1.005-88.

1.12.3 Сурма(8Ь). (ГОСТ 1089-82. Сурьма. Технические условия). Сурма - сріблясто-білий крихкий метал.

Вдихання аерозолів сурми викликає подразнення органів дихання і травлення. її аерозолі викликають подразнення слизових оболонок очей. Може викликати алергічні захворювання шкірного покриву людини. Тривала дія аерозолю сурми на організм людини може викликати хворобу легенів - антимоноконіоз, що не прогресує після переривання контакту з аерозолем. Сурма своєю дією на організм людини вражає нервову систему, порушує обмінні процеси.

ГДК аерозолів сурми в повітрі робочої зони 0,5 мг/м .

Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

1.12.4 Сурма (III) оксид або сурм'янистий ангідрид (8Ь203). (ТУ 6- 09-3267-84. Сурьма (III) окись. Технические условия)

Сурма (III) оксид - безбарвні кристали з іпл - 650° С, 1кип -1425° С. Густина - 5,19 г/см , легко займається, розчиняється у воді (0,0016 г/100 г при 1-15° С). Оксид сурми - типовий амфотерний оксид з деяким переважанням основних властивостей, взаємодіє з кислотами і лугами (розчиняється). Туман, що його утворюють пари 8Ь203, та його пил стійко утримуються в повітрі. Вдихання парів 8Ь203 призводить до подразнення

слизових оболонок дихальних шляхів, органів травлення, а також шкіри. Попадання в шлунок спричиняє появу металевого присмаку в роті, слинотечу, нудоту, блювоту, болі в животі. У тяжких випадках - загальна м'язова слабкість, судоми, серцева слабкість, смерть. Тривале вдихання парів оксиду сурми може призвести до захворювань легенів, спричинити нудоту, головний біль, порушення сну, запаморочення, ураження центральної нервової системи, серцевого м'язу, печінки. Контакт зі шкірою рук спричиняє сухість, тріщини, алергічні захворювання (екзему, кропивницю).

ГДК аерозолів у повітрі робочої зони 1,0 мг/м3 (у перерахунку на 8Ь) згідно з ГОСТ 12.1.005-88.

Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

1.12.5 Вісмут (Ві). (ГОСТ 10928-90. Висмут. Технические условия). Вісмут - сріблясто-білий з рожевим відтінком метал.

Отруєння або шкірні захворювання людей при роботі з вісмутом і його сполуками на даний час не вивчені.

ГДК аерозолів вісмуту в повітрі робочої зони 0,5 мг/м . Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

1.12.6 Галій (Са). (ГОСТ 12797-77. Галлий технический. Технические условия).

Галій - сріблясто-білий м'який метал. На повітрі окислюється з утворенням окису галію Оа203 - білі кристали. Галій і його сполуки впливають на нервову систему, шлунково-кишковий тракт. Гострі отруєння і хронічну дію його на організм людини не вивчено.

ГДК аерозолів галію в повітрі робочої зони 3 мг/м .

Клас небезпеки 3 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

Примітка. Крім вищевказаних джерел іонів можуть використовуватися інші сполуки: трифтористий бор, трихлористий миш'як, арсин, флюбор та інші.

Додатково ще можуть вноситися забруднення робочої зони від речовин, які використовуються для миття джерел іонного легування:

1) мідь сірчанокисла або мідний купорос (Си804) (ГОСТ 19347-99Е. Купорос медньїй. Технические условия).

Мідь сірчанокисла - синій кристалічний порошок добре розчинний у воді, розбавленому спирті, концентрованій соляній кислоті, вивітрюється на повітрі, токсичний, спричиняє отруєння при попаданні в середину організму людини. Гострі отруєння викликають нудоту, блювання, болі та розлади в шлунку. Пари його розчину подразнюють слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів.

ГДК аерозолів солей міді в повітрі робочої зони 0,5 мг/м3.

Клас небезпеки 2 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

2) ацетон (СН3СОСН3) (ГОСТ 2768-84. Ацетон технический. Технические услоеия).

Ацетон - безбарвна, займиста рідина, розчинна у воді, вибухонебезпечна. Вибухонебезпечна концентрація його парів у суміші з повітрям - 2,55-12,8 %. Температура самозаймання 465° С. Ацетон є наркотиком, який вражає всі відділи нервової системи і має здатність накопичуватися в організмі людини.

ГДК у повітрі робочої зони 200 мг/м3.

Клас небезпеки 4 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

3) спирт етиловий (С2Н5ОН) (ГОСТ 17299-78 Спирт зтиловьш технический. Технические услоеия).

Це прозора, безбарвна, легкозаймиста рідина без нерозчинних домішок, з характерним запахом. Легкорозчинна у воді, бензині та бензолі.

Густина - 0,789 г/см3.

Температура плавлення - +114° С.

Температура кипіння -+78,3°С.

Концентраційні межі самозаймання парів суміші з повітрям -3,6-19,0% (за об'ємом).

Температура межі розповсюдження полум'я:

нижня -+11 С;

верхня - + 41 С.

Етиловий спирт відноситься до вибухонебезпечних, легкозаймистих речовин. Це - наркотик, що спричиняє спершу збудження, а потім параліч нервової системи.

ГДК парів у повітрі робочої зони 1000 мг/м3.

Клас небезпеки 3 згідно з ГОСТ 12.1.007-76.

1.13 У виробничих приміщеннях, де проводяться роботи на установках іонного легування, повинна бути загально-обмінна припливно-витяжна, аварійна та місцева витяжна (від джерел скупчених виділень) вентиляція. Не допускати рециркуляцію повітря в системах приточної вентиляції та повітряного опалення.

1.14 Усі приміщення, де проводяться роботи з отруйними, вибухо -пожежонебезпечними газовими сумішами, газами і рідинами, мають бути обладнані приладами автоматичного вимірювання концентрації газів зі звуковою сигналізацією (яка сповіщає про підвищення допустимих концентрацій), приладами автоматичного контролю роботи приточно-витяжної вентиляційної системи й автоматичного підключення аварійної витяжної вентиляційної системи, забезпечені засобами пожежогасіння, а також мати телефонний зв'язок з пожежною охороною та медпунктом.