Правила охорони праці на автомобільному транспорті

17.4. Підйомно-транспортні роботи 17.4.1. Технічний стан і організація експлуатації вантажопідіймальних машин, що застосовуються для проведення підіймально-транспортних робіт, повинні відповідати Правилам будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, інструкцій заводів-виготовлювачів та цим Правилам.

17.4.2. Вантажопідіймальними машинами дозво­ляється підіймати вантаж, маса якого разом з тарою не перевищує допустиму їх вантажопідіймальність.

17.4.3. Підйом дрібних штучних і сипучих ван­тажів повинен проводитися у виробничій тарі, виго­товленій відповідно до вимог ГОСТ 19822-88 (розділ 2. п. 36 цих Правил) і випробуваній на міцність на­ван­та­жен­ням, яке на 25% перевищує її номінальну вантажопідіймальність протягом 10 хв.

Вантаж у тарі без кришок повинен знаходитися нижче рівня її бортів на 0,1 м.

17.4.4. При переміщенні вантажу вантажопідіймальними машинами знаходження працюючих на них (крім машиніста), на вантажі і у зоні можливого його падіння не допускається.

Після закінчення і у перерві між роботою вантаж, вантажозахоплювальні пристрої, механізми (ківш, грей­фер, електромагніт тощо) не повинні залишатися у піднятому положенні.

Переміщення вантажу над приміщенням і транс­портними засобами, де знаходяться люди, не допус­кається.

17.4.5. До керування автокраном допускаються тіль­ки водії автомобілів, які пройшли навчання за програмою кранівників і мають при собі посвідчення на право виконання цієї роботи.

17.4.6. Під час проведення робіт з підіймання і переміщення вантажів автокраном особа, що прово­дить роботи, зобов’язана додержуватись таких вимог:

– перед початком роботи перевірити стан авто­крана і дію усіх його механізмів;

– знати характер майбутньої роботи;

– перед початком підіймання вантажу обов’язко­во опустити і закріпити усі упори, що забезпечують стійке положення крана;

– перед початком переміщення вантажів подати сигнал;

– не починати вантажних операцій, не переконав­шись у безпеці оточуючих осіб;

– під час підготовки вантажу до підіймання слідку­вати за кріпленням і не допускати підіймання пога­но застропленого вантажу;

– підняти вантаж на висоту 0,2–0,3 м і переко­натись, чи тримають гальма, чи добре підвішений ван­таж, чи стійке положення крана, а потім продовжи­ти підіймання;

– приймати сигнали до роботи тільки від одного стропальника-сигнальника; аварійний сигнал “Стій!” приймається від будь-якої особи, яка подає його;

незрозумілий сигнал вважати за сигнал “Стій!”;

– при підійманні вантажу, маса якого наближаєть­ся до граничного значення для даного вильоту стріли, необхідно попередньо підняти цей вантаж на 0,1 м, перевірити стійкість крана і тільки після цього про­довжити підіймання;

– укладати вантаж на стелажі і на транспортні засоби рівномірно, не перевантажуючи одну із сторін;

– опускати вантаж плавно;

– після закінчення роботи опустити і закріпити стрілу у транспортному положенні.

17.4.7. Під час роботи автокрана не допускається:

– підіймати вантаж, маса якого перевищує ванта­жопідіймальність автокрана при даному вильоті стрі­ли, а також максимальну його вантажопідіймальність;

– підіймати вантаж неустановленої маси, засипа­ний землею або завалений будь-якими предметами, що примерзли до землі або іншого предмету;

– допускати розкачування піднятого вантажу;

– витягати із землі стовпи, палі, шпунти тощо;

– експлуатувати несправний автокран (всі вияв­лені несправності повинні негайно усуватися);

– вантажити (розвантажувати) при несправному освітленні автокрана або недостатньому освітленні робочої площадки в темний час доби;

– працювати без встановлених упорів;

– переміщати вантаж шляхом підтягування або підій­мати його при косому натязі вантажного троса;

– різко гальмувати при підійманні, опусканні ван­тажу або повороті кранової установки;

– переміщати автокран з піднятим вантажем;

– переносити вантажі над людьми;

– працювати з канатом, що має вм’ятини, обриви хоч би однієї стальки або обірваних дротів більше, чим це допускається Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів;

– працювати під лініями електропередач і в інших небезпечних зонах без наряд-допуску.

17.4.8. Підіймання і переміщення вантажу двома або декількома кранами здійснюється згідно з проек­том або технологічною картою і тільки під безпосе­реднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів крана­ми.

17.4.9. На автокрані з електричним приводом забороняється працювати:

– з несправними або знятими кожухами огород­жен­ням) струмоведучих частин;

– з пошкодженою ізоляцією електропроводки і кабеля;

– при пошкодженні занулюючої електропроводки;

– з відкритими дверцями шаф електрообладнання;

– без гумового килимка в кабіні.

17.4.10. Обслуговування електрообладнання ав­то­кранів дозволяється виконувати тільки спеціально підготовленому персоналу.

17.4.11. При навантаженні або розвантаженні автомобіля, який обладнаний вантажопідіймальним бортом, забороняється:

- робота при відсутності або несправності упор­них планок фіксаторів на платформі;

– робота вантажопідіймальним бортом при не­справній і невідрегульованій гідросистемі;

– проводити вантаження і розвантаження за до­помогою вантажопідіймального борта на нерівних пло­щадках з ухилом більше 3%;

– підіймання і опускання людей на платформі борта;

– проводити ремонтні і монтажні роботи під плат­формою борта без кріплення його страховочним тро­сом до кузова автомобіля.

17.5. Стропальні та такелажні роботи 17.5.1. До виконання стропальних та такелаж­них робіт допускаються особи, що мають посвідчен­ня на право проведення цих робіт.

Для підвішування на гак крана вантажів без по­передньої обв’язки (вантажі, які мають петлі, рим-болти, цапфи, а також ті, що знаходяться в ковшах, контейнерах або іншій тарі) можуть допускатися ро­бітники основних професій, додатково навчені за ско­роченою програмою стропальника. До цих робітників ставляться ті ж вимоги, що й до стропальників.

При спільному виконанні робіт кількома стропаль­никами, один із них повинен бути призначений стар­шим.

17.5.2. Дозволяється стропувати тільки той ван­таж, схема стропування і маса якого відомі. Маса вантажу, який підіймається, не повинна перевищу­вати граничних навантажень строп, що вказані на ярлику, і навантажень підіймальних кранів.

17.5.3. Канати, ланцюги накладають на вантаж рівномірно, без вузлів і перекручування, а на гострі ребра вантажу слід підкладати під стропи проклад­ки, що запобігають їх пошкодженню.

При подвійних гаках вантаж, що підіймається. необхідно підвішувати рівномірно на обидва роги.

Вантаж повинен підвішуватися з урахуванням центра ваги так, щоб при підійманні він одночасно усією площиною, на яку спирається, відривався від землі або опори.

17.5.4. Стропування великогабаритних вантажів металевих, залізобетонних конструкцій тощо) необ­хідно робити за спеціальні пристрої, стропувальні вузли або визначені місця.

17.5.5. Місця стропування, положення центра ваги і маса вантажу повинні бути позначені підприємством -виготовлювачем продукції або вантажовідправником.

17.5.6. Опускати вантаж необхідно так, щоб стро­пи не защемлялись ним і легко знімались з нього. Знімати стропи можна тільки після установлення вантажу на опору.

17.5.7. При укладенні вантажів круглої форми на площині необхідно запобігати можливості їх скочу­вання шляхом підкладання прокладок, упорів тощо.

17.5.8. При підійманні, розвороті і опусканні громіздких і довгомірних вантажів направляти їх дозволяється тільки за допомогою відтяжки (розтяж­ки) із стального або іншого матеріалу канату необ­хідної довжини або легких міцних багрів.

Направляти вантаж руками забороняється.

17.5.9. Підлазити під ледь піднятий вантаж для підведення строп забороняється. Стропи повинні підво­дитися гачками із товстого дроту або баграми.

17.5.10. Перед підійманням вантажу краном (ме­ханізмом) усі сторонні особи повинні віддалятися на безпечну відстань. Стропальник, знаходячись у сто­роні від вантажу, подає кранівнику (оператору підйом­ного механізму) сигнали про переміщення вантажу. Після підіймання вантажу на 0,2–0,3 м стропальник зобов’язаний дати сигнал “Стій!”, оглянути ув’язку вантажу, перевірити справність кріплення та центру­вання і, якщо все в порядку, дозволити продовжува­ти переміщення у необхідному напрямку.

17.5.11. При несправності обв’язки вантаж пови­нен бути негайно опущений у вихідне положення, а подальше підіймання дозволяється проводити тільки після усунення неполадок.

17.5.12. Міцність ув’язки пучків (бухт, мотків тощо) не повинна допускати її розриву при підій­манні.

17.5.13. Перед опусканням вантажу необхідно перевірити місце для його установлення і перекона­тись, що вантаж, який опускається, не упаде, не пе­рекинеться і не сповзе вбік.

17.5.14. Забороняється:

– установлювати вантаж на тимчасові перекрит­тя, труби і паропроводи, кабелі тощо, а також сто­яти на вантажі, що переміщується, або знаходитися під ним;

– користуватися несправними або зношеними чалочними пристроями, а також пристроями, строк випробувань яких минув;

– поправляти (посувати) ударами кувалди, лома тощо, положення вітки строп, якими обв’язаний вантаж;

– утримувати руками або кліщами стропи, що зісковзують при підійманні вантажу (у таких випад­ках необхідно спочатку опустити вантаж на опору, а потім поправити підв’язку);

– зрівноважувати вантаж вагою власного тіла або підтримувати частини вантажу під час його пере­міщення.

17.6. Робота на авто- та електронавантажувачах 17.6.1. Керувати автонавантажувачами можуть тільки водії автомобілів, які мають посвідчення на право керування ними.

17.6.2. Керувати електронавантажувачами мають право особи, які мають посвідчення на право керу­ванням ними, а також першу кваліфікаційну групу з електробезпеки.

17.6.3. Робота на несправному авто- та електронавантажувачі (навантажувачі) не допускається. На­вантажувачі, що мають колеса з вантажошинами. повинні використовуватись тільки на дільницях з твердим і рівним покриттям, а автонавантажувачі з пневматичними шинами, крім того,– на покриттях із каменю (щебеню) і вирівняних земляних площадках.

17.6.4. Забороняється використовувати наванта­жувачі для перевезення і підіймання людей.

17.6.5. Під час укладення (розбирання) штабелів вантажів навантажувачами у зоні їх роботи не по­винні проходити шляхи ручного перенесення і перевезення вантажів, а також не повинні проводитися перевантажувальні роботи.

Під зоною роботи навантажувача мається на увазі площадка, яка необхідна для його маневрування при під’їзді до місця навантаження або розвантаження і від’їзді назад.

17.6.6. Перед в’їздом навантажувача у вузьке місце між штабелями, устаткуванням, елементами конструкцій будівель та споруд водій зобов’язаний зупинити навантажувач і переконатись у відсутності людей у зоні його роботи.

17.6.7. При переміщенні вантажів навантажува­чами необхідно застосовувати робочі пристрої (вилочні захвати, гаки, ковші тощо) відповідно до технічної документації.

17.6.8. Навантажувачі з вилочними захватами при транспортуванні дрібних або нестійких вантажів по­винні бути обладнані запобіжною рамкою або карет­кою для упирання вантажу при переміщенні.

17.6.9. Подовжувачі вилочних захватів повинні бути обладнані защіпками або пристроями, що на­дійно фіксують їх на захватах.

17.6.10. При перервах у роботі та після закін­чення її вантаж повинен бути опущений.

17.6.11. При роботі на вилочному навантажувачі необхідно дотримуватись таких вимог:

– вантаж повинен розміщуватись на захватній вилці таким чином, щоб не виникав перекидний момент; при цьому вантаж повинен бути притисну­тий до рами вантажопідйомника;

– вантаж повинен розміщуватися рівномірно на обид­ві лапи і може виходити уперед за межі вилки не більше ніж на 1/3 довжини лап;

– великогабаритні вантажі дозволяється уклада­ти вище захисного пристрою, але не більше одного місця, при цьому повинна бути виділена одна особа для керівництва рухом навантажувача.

17.6.12. При роботі навантажувача зі стрілою необхідно спочатку підняти вантаж, а потім прово­дити його транспортування.

Забороняється зіштовхувати вантаж зі штабеля та підтягувати його.

17.6.13. Транспортувати вантажі дозволяється тільки тоді, коли рама вантажопідйомника наванта­жувача відхилена назад до відказу. Захватний пристрій повинен забезпечувати висоту підіймання ван­тажу від землі не менше величини дорожнього про­світу навантажувача і не більше 0,5 м для наванта­жувача на пневматичних шинах і 0,25 м – для на­вантажувача на вантажошинах.

17.6.14. Довгомірні вантажі дозволяється транс­портувати на навантажувачі тільки на відкритих територіях з рівним покриттям, при цьому спосіб захоплення вантажу повинен виключати можливість його розвалювання або падіння вбік. Вантаж пови­нен бути попередньо надійно ув’язаний в пакет.

17.6.15. Максимальний повздовжній уклон шля­ху, по якому дозволяється транспортування вантажів навантажувачами, не повинен перевищувати кута нахилу рами вантажопідйомника навантажувача.

17.6.16. При роботі на навантажувачах заборо­няється:

– проводити профілактичне обслуговування або ремонт навантажувача при піднятих вантажозахват­них пристроях (без страховки);

– підіймати на піддонах дрібноштучний вантаж вище захисного пристрою, що захищає робоче місце від падіння на нього вантажу;

– відривати примерзлий або затиснутий вантаж, підіймати вантаж при відсутності під ним просвіту, який необхідний для вільного проходу вилки, і ук­ладати вантаж краном безпосередньо на захватний пристрій навантажувача;

– перевозити на електронавантажувачах легкозай­мисті рідини, а також кислоти, якщо акумуляторна батарея розміщена під вантажною платформою.

Додаток 1 ПЕРЕЛІК РОБІТ З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ

1. Обслуговування і ремонт елементів підвіски автомобілів, гідропідйомників на автомобілях-само­скидах та самоскидних причепах, їх зняття та уста­новка.

2. Ремонт паливної апаратури двигунів внутріш­нього згорання.

3. Монтаж, демонтаж і накачування шин авто­тран­спортних засобів.

4. Вулканізаційні роботи.

5. Електрозварювальні, газополум’яні, наплавочні і паяльні роботи.

6. Нанесення лакофарбувальних покрить, ґрун­товок та шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних матеріалів та робота з отруйними і шкідливими речо­винами.

7. Обслуговування і ремонт акумуляторних бата­рей.

8. Роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин та інструментів.

9. Транспортування, зберігання, експлуатація ба­лонів, контейнерів, інших ємностей зі стиснутими, зрідженими, отруйними, вибухонебезпечними та інер­тними газами, їх заповнення та ремонт.

10. Налив, злив, очистка, нейтралізація резерву­арів, тари та інших ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших шкідливих речовин.

11. Роботи в замкнених ємностях (цистернах), колодязях.

12. Вантажно-розвантажувальні роботи за допо­могою машин і механізмів; стропальні та такелажні роботи.

13. Перевезення небезпечних вантажів.

14. Монтаж, наладка, технічне обслуговування, експлуатація, ремонт і демонтаж: вантажопідіймаль­них машин і механізмів, ліфтів, конвеєрів, електро­уста­новок.

Додаток 2 ПЕРЕЛІК НЕБЕЗПЕЧНИХ РОБІТ, НА ЯКІ ОФОРМЛЯЄТЬСЯ

НАРЯД-ДОПУСК ПЕРЕД ЇХ ВИКОНАННЯМ

1. Роботи, які пов’язані із зняттям та установ­кою балонів пневморесор автобусів.

2. Роботи в ємностях (цистернах) з-під небезпеч­них вантажів.

3. Зварювальні роботи, що проводяться на тим­часових робочих місцях.

4. Роботи по ремонту паливних баків автомобілів із застосуванням зварювання.

5. Вантажно-розвантажувальні роботи в охорон­них зонах повітряних ліній електропередач.

Додаток 3 НАРЯД-ДОПУСК

на право виконання небезпечних робіт

______________________________________________________________________________________