tw – температура робочого середовища, °С;
ta – розрахункова температура зовнішнього повітря, °С;
tn – температура води при гідравлічному випробуванні, °С;
ts – температура насичення (кипіння) води при робочому тиску, °С;
t1 – температура води на вході в котел, °С;
Gmin – мінімально допустима витрата води через котел, кг/год (кг/сек);
V – водний об’єм котла, м3 (л);
Qmax – максимальна теплопродуктивність котла, МВт (ккал/год);
с – питома теплоємність, кДж/кг·°С (ккал/кг·°С);
Da – зовнішній діаметр елемента, мм;
Dm – середній діаметр елемента, мм;
D – внутрішній діаметр елемента, мм;
Dy – умовний прохід трубопроводу, мм;
sт – середня товщина стінки елемента, мм;
σв – тимчасовий опір при температурі 20 °С, МПа (кгс/мм2);
σт – фізична границя текучості при температурі 20 °С, МПа (кгс/мм2);
σ0,2 – умовна границя текучості при температурі 20 °С, МПа (кгс/мм2);
δ – відносне видовження, %;
y – відносне звуження, %;
σд.м – границя довготривалої міцності, МПа (кгс/мм2).
Додаток 9
(обов’язковий)
Норми оцінки якості зварних з’єднань
1. Загальні положення
1.1. Даний додаток встановлює основні вимоги до норм оцінки якості зварних з’єднань, які працюють під тиском і виконані дуговою, електрошлаковою, електронно-променевою і газовою зваркою, при візуальному, вимірювальному, капілярному, магнітопорошковому і ультразвуковому контролі, а також при механічних випробовуваннях і металографічних дослідженнях.
Конкретні норми оцінки якості зварних з’єднань повинні бути розроблені на основі вимог і вказівок даного додатка і подані в нормативній документації (НД) з контролю зварних з’єднань, погодженій з Держнаглядохоронпраці України. Для зварних з’єднань, виконаних іншими способами зварювання, і зварних з’єднань, які не працюють під тиском, а також для контролю зварних з’єднань методами, що не вказані вище, норми оцінки якості встановлюються НД, погодженою з Держнаглядохоронпраці України.
1.2. Використані в додатку 9 терміни і визначення наведені в розділі 9 даного додатка.
1.3. Норми оцінки якості приймають згідно з такими розмірними показниками (РП):
за номінальною товщиною зварних деталей – для стикових зварних з’єднань деталей однакової товщини (при попередній обробці кінців деталей шляхом розточування, роздавання, калібрування або обтискування – за номінальною товщиною зварених деталей в зоні обробки);
за номінальною товщиною більш тонкої деталі – для стикових зварних з’єднань і різної номінальної товщини (при попередній обробці кінця більш тонкої деталі – на її номінальній товщині в зоні обробки);
за розрахунковою висотою кутового шва – для кутових, таврових зварних з’єднань і зварних з’єднань внапуск (для кутових і таврових зварних з’єднань з повним проплавленням за розмірний показник допускається брати номінальну товщину більш тонкої деталі);
за подвоєною номінальною товщиною більш тонкої деталі (із двох зварених) – для торцевих зварних з’єднань (крім з’єднань зварювання труб в трубні дошки);
за номінальною товщиною стінки труб – для зварних з’єднань зварювання труб в трубні дошки.
При радіографічному контролі зварних з’єднань через дві стінки норми оцінки якості слід брати за тим же розмірним показником, що і при контролі через одну стінку.
1.4. Протяжність (довжина, периметр) зварних з’єднань визначається на зовнішній поверхні зварних деталей біля країв шва (для з’єднань штуцерів, а також кутових і таврових з’єднань – на зовнішній поверхні деталі, що приварюється біля краю кутового шва).
1.5. Число і сумарна приведена площа поодиноких включень і скупчень, які виявлені застосованими методами неруйнівного контролю, не повинні перевищувати значень, вказаних в даних нормах, на будь-якій ділянці зварного з’єднання довжиною 100 мм.
Для зварних з’єднань довжиною менше 100 мм норми за кількістю і сумарно зведеною площею поодиноких включень і скупчень зменшують пропорційно зменшенню протяжності з’єднання, яке контролюється. Якщо при цьому виходить дробове число, то воно заокруглюється до найбільшого цілого числа. .
2. Візуальний і вимірювальний контроль
2.1. При візуальному і вимірювальному контролі зварних з’єднань не допускаються:
тріщини всіх видів і напрямів;
непровари (несплавлення) між основним металом і швом, а також між валками шва;
непроварювання в корені шва (крім випадків, що застережені в НД);
напливи (натіки) і бризки металу;
незварені кратери;
свищі;
проплавлення;
скупчення;
підрізи (крім випадків, що обумовлені в НД);
відхилення розмірів шва понад встановлені норми.
2.2. Норми допустимих дефектів, які виявлені при візуальному і вимірювальному контролі, наведені в табл. 1.
Продовження дод. 9
Таблиця 1
Норми поверхневих дефектів у зварних з’єднаннях
Дефект |
Допустимий максимальний розмір, мм |
Число дефектів |
1 |
2 |
3 |
Випуклість стикового шва із зовнішньої сторони |
Встановлюється НД або конструкторською документацією залежно від виду зварювання і типу з’єднання |
– |
Западини (заглибини) між валками і лускоподібність поверхні шва |
0,12РП1 + 0,6, але не більше 2
|
–
|
Поодинокі включення
|
,12РП + 0,2, але не більше 2,5 |
При РП від 2 до 10–0,2РП + 3; при РП більше 10 до 20–0,1РП + 4; при РП більше 20– 0,5РП + 5, але не більше 8 |
Випуклість кореня шва при односторонньому зварюванні труб без підкладних кілець |
1,5 при D до 25 включно 2,0 при D більше 25 до 150 включно 2,5 при D більше 150 |
– |
Увігнутість кореня шва при односторонньому зварюванні труб без підкладних кілець |
0,12РП + 0,4, але не більше 1,5
|
– |
_____________________________
1 РП – розмірний показник, вказаний в п.1.3.
3. Капілярний контроль
3.1. При контролі зварних з’єднань за індикаторними слідами не допускаються видовжені і непоодинокі індикаторні сліди. Кількість поодиноких округлих індикаторних слідів не повинна перевищувати норм, що вказані в табл. 1 для поодиноких включень, а найбільший розмір кожного індикаторного сліду не повинен перевищувати трикратних значень цих норм.
3.2. Виявлені при контролі згідно з п.3.1 дефекти допускається оцінювати за їхніми фактичними показниками після видалення реактиву. При цьому слід керуватись вимогами п. 2.1 і табл. 1 даного додатка. Результати цієї оцінки є кінцевими.
4. Магнітопорошковий контроль
4.1. Норми оцінки якості при магнітопорошковому контролі повинні відповідати нормам для візуального контролю (п. 2.1 і табл. 1).
4.2. Виявлені при контролі згідно з п. 4.1 дефекти допускається оцінювати за їх фактичним розміром після видалення емульсії або порошку. Результати цієї оцінки є кінцевими.
5. Радіографічний контроль
5.1. Якість зварних з’єднань вважається задовільною, якщо на радіографічному знімку не будуть зафіксовані тріщини, непровари (за винятком випадків, що застережені в НД), пропалювання, свищі, недопустимі випуклість і увігнутість кореня шва (табл. 1), а розмір, кількість і сумарно зведена площа поодиноких включень і скупчень не перевищують норм, що наведені в табл. 2 і НД.
Необхідний рівень чутливості знімку встановлюється НД.
Продовження дод. 9
Таблиця 2
Норми допустимих дефектів зварних з’єднань,
виявлених при радіографічному контролі
Дефект |
Розмірний показник зварного з’єднання (РП), мм |
Максимальний розмір, мм |
Кількість дефектів на 100 мм шва |
Поодинокі включення |
Від 2,0 до 15 включно |
0,15РП+0,5 |
|
|
Більше 15 до 40 включно |
0,05РП+2,0 |
Сумарна кількість поодиноких вмикань і скупчень: 0,25РП+12 при РП від 2 до 40; 0,1РП+18, але не більше 27 при РП більше 40 |
|
Більше 40 |
0,025РП+3,0, але не більше 5 |
|
Поодинокі скупчення |
Від 2,0 до 15 включно |
1,5(0,15РП+0,5) |
|
|
Більше 15 до 40 включно |
1,5(0,05РП+2,0) |
|
|
Більше 40 |
1,5(0,025РП+3), але не більше 8 |
|
Поодинокі протяжні включення |
Від 2,0 до 5 включно |
0,15РП + 5, але не більше 14 |
2
|
|
Більше 5 до 50 включно |
|
3 |
|
Більше 50 |
|
4 |
__________________________
Примітка. Норми за сумарно приведеною площею встановлюються НД.
6. Ультразвуковий контроль
6.1. Якість зварних з’єднань вважається задовільною при дотриманні таких умов:
виявлені несуцільності не є протяжними (умовна протяжність несуцільності не повинна перевищувати умовну протяжність відповідного еталонного відбивача);
відстань на поверхні сканування між двома сусідніми несуцільностями не менше умовної протяжності несуцільності з більшим значенням цього показника (несуцільності є поодинокими);
еквівалентні площі і кількість поодиноких несуцільностей не перевищують норми, що встановлені в НД, погоджені з Держнаглядохоронпраці України.
7. Механічні випробування
7.1. Якість зварних з’єднань за результатами механічних випробувань вважається задовільною за умови виконання таких вимог:
а) тимчасовий опір повинен бути не нижче мінімально допустимого для основного металу, а при випробуванні зварних з’єднань елементів з різними нормативними значеннями тимчасового опору цей показник – не нижче мінімально допустимого для менш міцного основного металу. Зміна вказаних вимог може бути передбачена НД, погодженою з Держнаглядохоронпраці України;
б) кут згину при випробуванні на статичний згин і просвіт між поверхнями, які стикуються при випробуванні на сплющення зварних стиків труб зовнішнім діаметром менше 100 мм при товщині стінки менше 12 мм повинен відповідати вимогам табл. 3;
в) ударна в’язкість при випробуванні на ударний згин зразків типу VI згідно з ГОСТ 6996-66 з надрізом по шву повинна бути не менше:
49 Дж/см2 (5 кгс·м/см2) – для зварних з’єднань елементів із сталей перлітного класу і високолегованих сталей мартенситно-феритного класу;
69 Дж/см2 (7 кгс·м/см2) – для зварних з’єднань елементів із хромонікелевих сталей аустенітного класу.
Продовження дод. 9
Таблиця 3
Вимоги до результатів випробувань зварних з’єднань на згин і сплющення
Тип (клас) сталі зварених деталей |
Номінальна товщина зварених деталей, s, мм |
Кут згину при випробуванні на згин, град. (не менше) |
Просвіт між поверхнями, які стис-каються, при випробуванні на плющення (не більше), мм |
Вуглецеві |
До 20 включно |
100 (70) |
4s |
|
Більше 20 |
80 |
– |
Марганцеві і кремніймарганцеві |
До 20 включно |
80 (50) |
5s |
|
Більше 20 |
60 |
– |
Марганцевонікельмолібденові, хромомолібденові і хромомолібденованадієві перлітного класу і високолеговані хромисті мартенситно-феритного класу |
До 20 включно |
50 |
6s |
|
Більше 20 |
40 |
– |
Хромонікелеві аустенітного класу |
До 20 включно |
150 |
4s |
|
Більше 20 |
120 |
– |
8. Металографічні дослідження
8.1. Норми оцінки якості зварних з’єднань за результатами металографічних досліджень повинні відповідати вимогам НД. При цьому недопустимими дефектами є дефекти, що вказані в п. 2.1.
9. Терміни і визначення
9.1. Номінальна товщина зварних деталей – вказана в кресленні (без врахування допусків) товщина основного металу деталей в зоні, що прилягає до зварного шва.
9.2. Розрахункова висота кутового шва – за ГОСТ 2601-84 (розрахункова висота двостороннього кутового шва визначається як сума розрахункових висот двох його частин, виконаних з різних сторін).
9.3. Включення – узагальнення назв пор, шлакових і вольфрамових включень.
9.4. Максимальний розмір включення – найбільша відстань між двома точками зовнішнього контуру включення.
9.5. Максимальна ширина включення – найбільша відстань між двома точками зовнішнього контуру включення, що виміряна в перпендикулярному напрямі до максимального розміру включення.
9.6. Включення поодиноке – включення, мінімальна відстань від краю якого до краю будь-якого іншого включення не менше трикратної максимальної ширини кожного із двох включень, що розглядаються, але не менше трикратного максимального розміру включення з меншим значенням цього показника (із двох, що розглядаються).
9.7. Скупчення – два або декілька включень, мінімальна відстань між краями яких менше встановленої п. 9.6 для поодиноких включень, але не менше максимальної ширини кожного з будь-яких двох сусідніх включень, що розглядаються.