Інструкція з охорони праці під час виконання робіт з монтажу металевих і залізобетонних конструкцій. загальні вимоги безпеки


ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ

З МОНТАЖУ МЕТАЛЕВИХ І ЗАЛІЗОБЕТОННИХ

КОНСТРУКЦІЙ.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

Дата введення "____"____________20__р.

  • поширюється на виробничі процеси під час монтажу (демонтажу) металевих і залізобетонних конструкцій (далі - будівельних конструкцій) і встановлює загальні вимоги безпеки при їх виконанні на стадії будівництва нових, реконструкції і ремонту діючих промислових і цивільних будинків і споруд;
  • призначена для працівників будівельно-монтажних організацій, а також проектних організацій, що розробляють проекти виконання робіт (ПВР) чи технологічні записки (карти).

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Під час монтажу будівельних конструкцій, крім погодженого і затвердженого у встановленому порядку ПВР, необхідно виконувати вимоги дійсного документа, СНіП III-4-80 "Техніка безпеки в будівництві", ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів", СНіП 3.03.01-87 "Несучі і обгороджувальні конструкції ", а також інших державних і відомчих нормативних актів і документів з урахуванням змін, які публікуються у журналі "Охорона праці".

1.2. Під час монтажу будівельних конструкцій основними шкідливими виробничими факторами слід вважати:

  • машини і механізми, що рухаються і працюють, включаючи вантажопідіймальні;
  • переміщення при підйомі і установці в проектне положення конструктивних елементів будівельних конструкцій, а також укрупнених блоків будинків і споруд;
  • втрату стійкості монтуємих чи змонтованих будівельних майданчиків;
  • розташування робочого місця на висоті від поверхні землі, підлоги, міжповерхових перекриттів і робочих чи монтажних площадок;
  • недостатню освітленість робочої зони;
  • дію вітру на вантажопідіймальні крани, а також на окремо змонтовані будівельні конструкції чи частини будинків і споруд;
  • фізичні перевантаження при перенесенні вантажів вручну;
  • підвищену чи знижену температуру повітря робочої зони;
  • небезпечну і шкідливу дію на людей електричного струму, електричної дуги, електромагнітного випромінювання і статичної електрики;
  • вплив підвищеного рівня ультрафіолетового і інфрачервоного випромінювань при виконанні електрозварювальних робіт, а також іонізуючих випромінювань при контролі якості зварених швів;
  • токсичний і дратівний вплив на дихальні шляхи газів і аерозолів, що утворюються при зварювальних роботах;
  • токсичний і дратівний вплив лакофарбових матеріалів, а також пари від них на дихальні шляхи людини при виконанні антикорозійних робіт;
  • використання порохового монтажного інструмента.

1.3. Попередження чи зниження впливу на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, наведених у п. 1.2 даного документа, повинно забезпечуватися при:

  • пересуванні і роботі машин, механізмів і літальних апаратів - шляхом позначення знаками безпеки небезпечних зон, інженерної підготовки шляхів їх переміщення, а також дотримання правил безпечної їх експлуатації;
  • переміщенні конструктивних елементів будівельних конструкцій, а також при втраті стійкості монтуємих чи змонтованих будівельних конструкцій - шляхом дотримання технології виконання робіт, а також прийняття в необхідних випадках інженерно-технічних рішень, що забезпечують несучу здатність цих конструктивних елементів;
  • розташуванні робочого місця на висоті від поверхні землі, підлоги, міжповерхових перекриттів і робочих чи монтажних площадок - шляхом прийняття відповідних інженерно-технічних рішень, використання прогресивних засобів підмащування: автомобільних гідравлічних підйомників (АГП), телескопічних підйомників, колисок, навішених на гак вантажопідіймальних кранів, і т.д., а також застосуванням страхувальних пристроїв і пристосувань;
  • недостатній освітленості робочої зони - забезпеченням освітленості площадок складування, будмайданчиків, монтажних площадок і робочих місць за спеціально розробленим проектом відповідно до ГОСТ 12.1.046-85 "Норми освітлення будівельних майданчиків";
  • дії вітру на вантажопідіймальні механізми, а також на окремо змонтовані будівельні конструкції (ферми, колони і ін.), частини будинків і споруд - шляхом прийняття відповідних інженерно-технічних рішень на підставі перевірочних розрахунків на вітрові навантаження: для вантажів, що піднімаються кранами, відповідно до вимог ГОСТ "Крани вантажопідіймальні. Навантаження “вітрове" і для окремо змонтованих конструкцій, частин будинків і споруд відповідно до розділу 6 СНіП 2.01.07-85 "Навантаження і впливи", з урахуванням вітрової пульсаційної складової;
  • фізичних перевантаженнях - шляхом максимальної механізації ручної праці і дотримання допустимих норм навантажень при підйомі і переміщенні одиночних вантажів вручну, які не повинні перевищувати для жінок 10 кг при сумісництві з іншою роботою і 7 кг постійно на протязі робочої зміни; для чоловіків - максимум 50 кг;
  • підвищеній чи зниженій температурі повітря робочої зони - використанням спецодягу, а також дотриманням тривалості робочого дня і перерв у роботі відповідно до діючих нормативних документів;
  • дії електричного струму (у всіх його проявах) на організм людини - дотриманням вимог ГОСТ 12.1.013-78 "Електробезпека. Загальні вимоги", ПУЕ, ПТЕ і ПТБ;
  • впливі підвищеного рівня ультрафіолетового і інфрачервоного випромінювань, а також газів і аерозолів, що утворюються при виконанні зварювальних роботах і роботах, що їх супроводжують, - дотриманням вимог ГОСТ 12.3.003-86 "Роботи електрозварювальні. Вимоги безпеки", а також нормативних актів і документів, що діють в країні;
  • токсичному і дратівному впливі лакофарбових матеріалів і пари від них - з урахуванням ГОСТ 12.3.016-87 "Роботи антикорозійні. Вимоги безпеки" і ГОСТ 12.1.005-76 "Повітря робочої зони. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги";
  • використанні порохового інструмента - дотриманням вимог НАОП 6.1.00-5.02-80 "Інструкція з використання порохових інструментів при виконанні монтажних і спеціальних будівельних робіт".

1.4. Організаційні заходи щодо забезпечення безпеки виконання робіт повинні включати:

1.4.1. Визначення робіт, що виконуються за нарядами-допусками.

1.4.2. Спільні заходи підрядчиків і замовника по виконанню робіт на території діючого підприємства чи поблизу діючих споруд, комунікацій і установок, а також на території житлової забудови.

1.4.3. Спільні заходи генпідрядника і субпідрядника по забезпеченню безпеки при суміщенні робіт, що повинні містити:

  • графік сумісних робіт;
  • графік використання вантажопідіймальних механізмів, з якими працюють генпідрядні і субпідрядні організації;
  • чіткий поділ відповідальності кожної організації за забезпечення заходів техніки безпеки в частині установки огороджень, знаків безпеки, пристрою проходів, освітлення, забезпечення засобами зв'язку і т.п.

У заходах також повинна бути визначена особа, що несе відповідальність за забезпечення охорони праці в цілому при суміщенні робіт.

1.5. До заходів, що побічно позитивно впливають на охорону праці, можна віднести проведення внутрішньої експертизи (на додаток до державної) проектно-кошторисної документації (ПКД) на предмет наявності в ній рішень по:

  1. технологічності монтажу конструкцій;
  2. забезпеченню міцності, стійкості і просторовій незмінюваності окремих елементів (колон, ферм і т.д.) при транспортуванні і монтажі;
  3. необхідності проведення при виготовленні загальної чи контрольної зборки металевих конструкцій чи споруд окремих їх частин;
  4. включенню до складу робочої документації робочих креслень на спеціальні допоміжні спорудження, пристосування і пристрої, необхідні при підйомі, насуві, зборці, пересуванні і надбудові будинків; будівництві їх в особливо складних умовах і у випадку реконструкції і ремонту діючих підприємств, будинків і споруд.

У разі потреби підрядчик розробляє і передає заводам-виготовлювачам ПКД із погодженими з проектною організацією додатковими технічними вимогами (ДТВ) на виготовлення конструкцій з урахуванням вищевказаних вимог, включаючи оснащення відправних конструкцій і елементів пристроями для стропувань, навішення засобів підмащування і зборки з'єднань. ДТВ є невід'ємною частиною проектно-кошторисної документації.

2. ВИМОГИ ДО БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ ПЛОЩАДОК

2.1. Організація будівельного майданчика (розташування складських площадок, санітарно-побутових містечок і ділянок, огороджень, мереж тимчасового електропостачання, водопостачання і пожежегасіння, тимчасових і постійних доріг і шляхів руху, стоянок для роботи вантажопідіймальних машин і механізмів і т.д.) повинна відповідати будгенплану підготовчого періоду, розробленому в складі ПКД і ПВР. Будівельно-монтажна площадка повинна розташовуватися в межах ділянки, відведеної під забудову (реконструкцію) згідно з актом-допуском, оформленим у встановленому порядку.

2.2. Будівельно-монтажні площадки на території діючих підприємств, а також у зонах житлової забудови необхідно обгороджувати. Огородження, що примикають до місць масового проходу людей, необхідно обладнати суцільним захисним козирком.

2.3. У період інженерної підготовки (підготовчий період) будівельно-монтажну площадку звільняють від усіх заважаючих зведенню об'єкта будинків, споруд, дерев і ін., виконують першочергові роботи по плануванню території, забезпечують тимчасовий стік поверхневих вод, переносять існуючі підземні і наземні інженерні мережі, влаштовують тимчасове освітлення, мережі водопостачання, енергопостачання і пожежегасіння, будують автодороги, шляхи руху і стоянки вантажопідіймальних машин і механізмів, зводять необхідні тимчасові будинки і спорудження, використовуючи для цього, в першу чергу, існуючі будинки чи збірно-розбірні і пересувні тимчасові побутові приміщення, виконують геодезичну розбивку та ін.

2.4. Готовність будівельно-монтажної площадки до початку монтажу будівельних конструкцій повинна бути підтверджена актом інженерної підготовки площадки.

2.5. При організації будівельно-монтажної площадки, розміщенні ділянок монтажних робіт, робочих місць, дії вантажопідіймальних машин і механізмів, проходів для людей виникають небезпечні для людей зони, у межах яких постійно діють чи потенційно можуть діяти небезпечні виробничі фактори.

2.6. Зони постійно діючих небезпечних виробничих факторів (неізольовані струмоведучі частини електроустановок, ЛЕП, необгороджені перепади по висоті на 1,3 м і більше, місця, де рівні шуму, вібрації або забруднення повітря перевищують допустимі гігієнічні норми) повинні бути обгороджені захисними огородженнями, що задовольняють вимогам ГОСТ 23407-78 "Огородження інвентарні будівельних майданчиків і ділянок будівельно-монтажних робіт. Технічні умови." і ГОСТ 12.4.059-89 "Будівництво. Огородження запобіжні інвентарні. Загальні технічні умови."

Під захисними огородженнями розуміються пристрої, призначені для запобігання ненавмисному доступу людей у зону дії небезпечного виробничого фактора.

2.7. Зони потенційно діючих виробничих факторів (монтажні зони, ділянки території поблизу споруджуваного будинку, споруди, поверхи (яруси) будинків і споруд, над якими відбувається монтаж (демонтаж) будівельних конструкцій, зони переміщення машин чи їх частин, робочих органів, місць, над якими відбувається переміщення вантажів), необхідно обгороджувати сигнальними огородженнями, що задовольняють вимогам ГОСТ 23407-78 і ГОСТ 12.4.059-89.

Під сигнальними огородженнями розуміються пристрої, призначені для попередження про наявність потенційно діючих небезпечних факторів і позначення зон обмеженого доступу.

2.8. Границі небезпечної зони роботи вантажопідіймальних кранів при переміщенні вантажів визначаються зовнішнім контуром площі (простору) розмірами:

- для баштових і стрілових повноповоротних кранів:

довжиною L = l1 + 2(R + l2 + S);

шириною B = 2(R + l2 + S).

У випадках обмеження поворотів стріли крана, викликаних стиснутими умовами монтажної площадки, необхідно враховувати і границі небезпечної зони, утвореній поворотною частиною крана (поворотною платформою або противовісною консоллю), з боку, протилежного стрілі. При цьому границі небезпечної зони від подовжньої осі крана між крайніми стоянками визначаються зовнішнім контуром площі розмірами:

довжиною l = l1 + 2(r +5);

шириною a = r + 5, де:

r - максимальний радіус поворотної частини крана,

5 - постійна величина;

- для козлових і мостових кранів:

довжиною L = l1 + 2(l2 + S);

шириною B = b + 2(l2 + S), де:

l1 - відстань між крайніми стоянками крана (для баштових і стрілових кранів це величина переміщення проекції осі обертання крана; для козлових і бруківок це величина переміщення подовжньої осі крана, що проходить через підвіску гака вантажного візка), м;

l2 - відстань від вертикальної осі гака крана до найбільш вилученої точки габариту переміщуваного вантажу, м;

b - відстань між крайніми положеннями вертикальної підвіски гака вантажного візка крана, що пересувається уздовж моста, м;

R - робочий виліт гака крана (максимальний чи обмежений умовами стиснутої монтажної площадки), розташованої над ц.т. вантажу, м;

S - величина відльоту вантажу при його можливому падінні з передбачуваної висоти, визначається за додатком № 1, м.

2.9. Границі небезпечних зон поблизу споруджуваного будинку чи спорудження (від зовнішнього периметра), у межах яких можливе виникнення небезпеки в зв'язку з падінням предметів, визначаються простором з розмірами, зазначеними в додатку № 1.

2.10. Границі небезпечних зон поблизу частин і робочих органів машин, що рухаються, визначаються відстанню в межах 5 м, якщо інші підвищені вимоги відсутні в паспорті або інструкції заводу-виготовлювача.

2.11. Границі небезпечних зон, у межах яких діє небезпека ураження електричним струмом, установлюється відповідно до додатка № 2.