Заклади охорони здоров'я

При ФАПах розмішують аптечний пункт з продажу готових лікувальних форм і предметів санітарії та гігієни.

В кімнату тимчасового перебування хворого та ізолятор необхідно передбачати окремі входи.

Площу приміщень фельдшерсько-акушерських пунктів приймати за додатком М, таблиця М.7.

Здоровпункти

8.194 Лікарські та фельдшерські здоровпункти необхідно проектувати у складі промислових підприємств та громадських закладів згідно з вимогами СНіП 2.09.04 з набором приміщень відповідно до завдання на проектування.

СТАНЦІЇ (ПІДСТАНЦІЇ) ШВИДКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

У великих містах та районних центрах у складі станції швидкої медичної допомоги організуються підстанції з розрахунком забезпечення 15-хвилинної транспортної доступності.

Кількість виїздів на станції (підстанції) швидкої медичної допомоги слід приймати з розрахунку 4 тис. на рік на 10 тисяч проживаючого в місті населення.

Кількість автомашин, що обслуговують станцію (підстанцію) швидкої медичної допомоги, визначається у відповідності з ДБН 360.

Станції (підстанції) швидкої медичної допомоги необхідно розміщувати в окремому будинку.

Допускається влаштування підземної стоянки для автомашин швидкої допомоги.

8.199 Потужність та структура станції (підстанції) швидкої медичної допомоги визначається завданням на проектування.

8.200 Площу приміщень станції (підстанції) швидкої медичної допомоги приймати за додатком Н.

СТАНЦІЇ ПЕРЕЛИВАННЯ КРОВІ

8.201 Станції переливання крові (далі СПК) необхідно розміщувати в окремому будинку.

8.202 Забороняється використовувати при реконструкції підстанції переливання крові корпуси інфекційних лікарень, СЕС, судово-медичних та патолого-анатомічних відділень і розміщувати в приміщенні СПК заклади, функціонально не пов'язані з її роботою.

8.203 Номенклатура виготовлюваних препаратів, потужність та структура станції переливання крові визначаються завданням на проектування.

Приміщення станції переливання крові за функціональним призначенням треба розділяти на дві групи: лабораторну і фракціонування крові. Приміщення групи фракціонування крові слід розміщувати в ізольованій частині будинку і проектувати за нормами промислових підприємств.

Віварій необхідно розміщувати в окремому будинку або ізолювати у його торці.

Площу станцій переливання крові приймати за додатком П.

МОЛОЧНІ КУХНІ ТА РОЗДАВАЛЬНІ ПУНКТИ МОЛОЧНИХ КУХОНЬ

8.207 Потужність і структура молочних кухонь та їх роздавальних пунктів визначаються завданням на проектування з врахуванням потреби в дитячому харчуванні та кількості дитячого населення, що обслуговується, та вимог ДБН 360.

8.208 Молочні кухні розташовують в окремих будинках. Розміщення їх у житлових будинках та комплексах побутового обслуговування погоджується з органами санітарно-епідемічного нагляду.

Допускається об'єднання в одному будинку молочної кухні та роздавального пункту.

8.209 Площу приміщень молочних кухонь та роздавальних пунктів приймати за додатком Р.

САНАТОРНО-КУРОРТНІ ЗАКЛАДИ

Санаторно-курортні заклади слід проектувати згідно з ДБН 360, ДБН В.2.2-9, ДержСанПіН 172, ДержСанПін 173 з урахуванням додаткових вимог даного розділу.

Потужність і структура санаторно-курортних закладів, до яких відносяться санаторії, комплекси санаторіїв, профілакторії, визначаються завданням на проектування в залежності від місцевих природно-кліматичних умов та відповідних медико-санітарних та техніко-економічних обгрунтувань.

Приміщення будинків санаторіїв поділяються на такі функціональні групи:

а) приймально-вестибюльну;

б) житлові приміщення;

в) приміщення лікувально-діагностичного відділення;

г) приміщення культури та відпочинку;

д) приміщення їдальні;

є) адміністративні приміщення;

ж) господарчі приміщення.

Всі приміщення санаторіїв слід блокувати. Група житлових приміщень повинна бути ізольована від приміщень інших груп.

8.213 Площа приміщень приймально-вестибюльної групи в санаторіях (комплексі) слід приймати згідно з додатком С.

8.214 Кількість житлових кімнат різної місткості встановлюється завданням на проектування. Житлові кімнати (палати) з необхідними допоміжними приміщеннями слід групувати в секції по 50 місць в кожній.

Всі приміщення, що входять до складу однієї секції, слід розміщувати на одному поверсі.

Житлові кімнати, призначені для відпочинку сімей з дітьми, необхідно розташовувати в окремих будинках або ізольованих частинах будинків.

В кожному санаторії місткістю до 500 місць слід передбачати в ізоляторі одну палату на одне ліжко і одну на два; місткістю до 1000 місць – дві палати на одне ліжко та дві на два.

Житлові кімнати в санаторіях для ІIIБ, IIIВ та IVB кліматичних зон повинні мати лоджії або балкони; для IIВ кліматичної зони – відповідно до завдання на проектування.

8.218 При кожній палаті слід передбачити передпокій і санітарний вузол з умивальником, унітазом і душем, обладнані стаціонарною сіткою і сіткою на гнучкому шланзі.

Ширина передпокою повинна бути не менше 1,05 м.

Площу приміщень спальної секції слід приймати відповідно до додатка С.

Площа житлових кімнат в санаторіях, санаторіях-профілакторіях і закладах відпочинку на одне місце слід приймати за таблицею 14.

Площа житлової кімнати повинна бути не менше 9 м².

Таблиця 14

Назва закладу

Площа (не менше), м², на 1 місце

Санаторії, санаторії-профілакторії, а також заклади відпочинку для дорослих (або сімей разом з дітьми)

цілорічного функціювання;

сезонного (літнього) функціювання

6,0

4,5

Оздоровчі табори для старшокласників

4,0

Санаторні дитячі табори

4,5

Приміщення лікувально-діагностичного відділення санаторію повинні бути зблоковані з корпусом, де розміщені житлові приміщення, або з'єднані з ним теплим переходом. Набір приміщень цієї групи слід приймати відповідно до завдання на проектування в залежності від профілю санаторію та згідно з додатком Л.

Площу приміщень культури та відпочинку в санаторіях слід приймати відповідно до додатка С.

8.223 Склад і площа котельних, пральних, гаражів, а також овочесховищ, теплиць і складських приміщень, які обслуговують санаторій, визначаються відповідно до додатка Л та завдання на проектування.

9 САНІТАРНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАКЛАДИ

Санітарно-епідеміологічні станції

Потужність та структура санітарно-епідеміологічних станцій встановлюється завданням на проектування та ДБН 360 відповідно до функціонального призначення закладу, кількості населення, яке обслуговується, централізації лабораторної і дезінфекційної служб.

Приміщення радіологічних підрозділів слід проектувати згідно з санітарними нормами і правилами роботи з радіоактивними речовинами і іншими джерелами іонізуючих випромінювань.

В бактеріологічних, вірусологічних лабораторіях та лабораторіях особливо небезпечних інфекцій повинен виконуватись особливий режим роботи із забезпечення вимог гігієни і епідеміології при роботі з патогенною мікрофлорою.

Дослідження щодо особливо небезпечних інфекцій, вірусології, санітарної бактеріології, капельних інфекцій проводяться у боксах з передбоксами.

9.4 Відділи особливо небезпечних інфекцій слід розміщувати ізольовано, з окремим транспортним вузлом.

9.5 У лабораторії відділу особливо небезпечних інфекцій повинні передбачатись відокремлено одна від другої "чиста" і "заразна" зони. У "заразній" зоні слід передбачати "заразний" блок, який повинен мати сполучення з рештою приміщень "заразної" зони тільки через кабіни для переодягання спецодягу.

У складі "заразної" зони слід передбачати автоклавну.

9.6 Вхід персоналу в "чисту" зону лабораторії відділу особливо небезпечних інфекцій (загальний із входом в приміщення оперативної групи) повинен виконуватись тільки через санітарний пропускник.

"Заразний" блок лабораторії особливо небезпечних інфекцій повинен мати відокремлені входи в кімнати приймання матеріалу, видалення відпрацьованого матеріалу і спецодягу персоналу.

Вбиральні для співробітників оперативного відділення відділу особливо небезпечних інфекцій і для співробітників його лабораторії повинні передбачатись окремими.

Вхід до бактеріологічних (вірусологічних) відділень бактеріологічних лабораторій слід передбачати тільки через санпропускник. Приймання матеріалу для дослідження необхідно організовувати через окремий вхід.

9.10 Термальні кімнати, холодильні камери, бокси для зараження ембріонів, бокси для дослідження на стерильність не повинні мати вікон.

9.11В разі необхідності термальні і холодильні камери можуть бути замінені приміщеннями, в яких будуть розміщені термостати і холодильники.

Приміщення камер для зберігання біологічних, лікувально-профілактичних та діагностичних препаратів з регульованим температурним режимом слід розділяти на відсіки з обладнанням спільного тамбура.

Дезінфекційні відділи чи відділення санітарно-епідеміологічних станцій слід розміщувати в окремих будинках чи прибудовах.

9.14.Приміщення дезвідділення для приймання інфікованих речей і білизни, видачі білизни, речей, а також приміщення відділів (відділень) профілактичної дезинфекції для виготовлення дератизаційних приманок повинні мати окремі входи ззовні.

Завантажувальні приміщення дезінфекційних камер ("брудні") повинні мати сполучення з розвантажувальними приміщеннями камер ("чисті") через санпропускники.

Склади дезінфекційних матеріалів не допускається розміщувати в основних будинках санітарно-епідеміологічних станцій.

У структуру санітарно-епідеміологічної станції за завданням на проектування може бути включений гараж-стоянка для спеціального автотранспорту, складські приміщення, віварій.

Площі приміщень санітарно-епідеміологічних станцій приймати за додатком Т. Площі дезінфекційних відділів і відділень санітарно-епідеміологічних станцій, якщо вони входять до складу закладу, приймати за додатком Т, розділ "Дезінфекційні станції".

Дезінфекційні станції

При проектуванні дезінфекційних станцій слід керуватись вимогами цих норм, включаючи вимоги до дезінфекційних відділень лікувально-профілактичних закладів та санітарно-епідеміологічних станцій, а також вимогами ДБН В.2.2-9.

Потужність і структура дезінфекційних станцій встановлюється завданням на проектування з урахуванням потреби в комплексі дезінфекційних, дератизаційних та дезінсектицидних заходів і кількості населення, що обслуговується станцією.

В структурі станції повинен бути передбачений гараж-стоянка для спеціального автотранспорту та складські приміщення.

9.22 Площу приміщень дезінфекційних станцій приймати за додатком Т.

10 ЗАКЛАДИ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

10.1 Заклади судово-медичної експертизи є самостійними і організуються у великих містах і обласних центрах.

Заклади судово-медичної експертизи необхідно розміщувати в окремому будинку чи блокувати з будинком патолого-анатомічного корпусу.

Приміщення інфекційної групи судово-медичної експертизи повинні бути ізольовані від інших приміщень, але можуть бути спільними з аналогічними приміщеннями патолого-анатомічного відділення.

10.4 Проїзди до будинку судово-медичної експертизи, входи в ритуальне та приміщення для приймання трупів і стоянки похоронних автомашин не повинні бути видимі із вікон палатних відділень і житлових будинків.

Площа приміщень закладів судово-медичної експертизи встановлюється за кількістю штатних лікарів-експертів.

Площі приміщень закладів судово-медичної експертизи приймати за додатком У.

11 АПТЕЧНІ ЗАКЛАДИ

Аптеки

11.1 Аптеки розміщують в окремому будинку чи вбудовують в громадські та житлові будинки.

У громадських чи житлових будинках аптеки слід розміщувати на першому поверсі.

Приміщення для зберігання легкозаймистих і горючих рідин слід проектувати згідно з п.4.4.

11.4В аптеках необхідно передбачати можливість під'їзду і розвантаження автотранспорту.

11.5 Площі приміщень аптек наведені у додатку Ф, таблиця Ф.1.

Аптеки лікарняні

11.6 Проектування лікарняних аптек в лікувально-профілактичних закладах визначається завданням на проектування. При місткості стаціонару до 200 ліжок необхідно передбачати аптечний розподільний пункт.

Для обслуговування декількох лікувально-профілактичних закладів передбачаються міжлікарняні аптеки.

11.7 Лікарняна аптека може розміщуватись як в окремому будинку, так і в будинку стаціонару або поліклініки. У випадку розміщення в будинку стаціонару вона повинна мати окремий вхід і бути відокремлена від приміщень іншого призначення протипожежними перегородками 1-го типу.

До лікарняних аптек необхідно передбачати можливість під'їзду автомашин.

Площу приміщень лікарняних і міжлікарняних аптек приймати за додатком Ф, таблиця Ф.2.

Аптечні кіоски

Аптечні кіоски розміщуються у відокремлених приміщеннях (не менше 8 м²) без виділення торговельного залу тільки в капітальних спорудах: на заводах, фабриках, вокзалах, аеропортах.

Аптечні кіоски можуть розміщуватись на перших поверхах житлових та громадських будинків за наявності окремого входу, підведення інженерних комунікацій (водопостачання, каналізація, теплопостачання), наявності вентиляції та забезпечення площі приміщень не менше 21 м², в т. ч. 8 м² – зона розміщення обладнання робочих місць персоналу; 10 м² – зона обслуговування населення; 3 м²- вбиральня.

11.13 В аптечних кіосках організується одне робоче місце, що відокремлене від покупців подвійним склом з отвором для відпуску медикаментів.

Аптечні пункти

Аптечні пункти розміщуються у відокремлених приміщеннях з виділенням або без виділення торговельного залу в капітальних будинках при лікувально-профілактичних та санаторно-курортних закладах (медичних центрах, лікарнях, амбулаторно-поліклінічних закладах, медико-санітарних частинах та ін.).

Організацію робочого міста працівника приймати відповідно до п. 11.13.

Площа аптечного пункту повинна складати не менше 18 м².

Аптечні склади

Аптечні склади розміщуються в окремо розташованих спеціально улаштованих будинках.

Допустимо розміщення аптечних складів у громадських будинках, а також у допоміжних будинках промислових підприємств за умови влаштування вантажно-розвантажувальної площадки для під'їзду машин (рампа з навісом) поза фронтом вікон приміщень з постійним перебуванням людей. Висота рампи повинна відповідати рівню днища кузова вантажного автомобіля, ширина 2 м. За узгодженням із органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду при дотриманні санітарних вимог до рівня шуму можливе інше розміщення вантажно-розвантажувального майданчика.

При розміщенні аптечних складів на цокольному поверсі слід керуватися вимогами ДБН В.2.2-9. Розташування у підвальних поверхах можливе за відсутності там комунікацій та при дотриманні чинних санітарно-гігієнічних вимог і норм протипожежної безпеки.

У структуру аптечного складу входять приміщення зберігання лікарських засобів, побутові і допоміжні приміщення.

Площа приміщень зберігання в аптечному складі повинна складати не менше 30 м². Набір приміщень і умови зберігання у них визначаються завданням на проектування відповідно до переліку лікарських засобів, що зберігаються.

11.22 Аптечні склади повинні мати мінімальний набір побутових і допоміжних приміщень: кімнату персоналу (0,75 м² на одного працівника, але не менше 8 м²), вбиральню (за розрахунком, але не менше 2 м²), приміщення зберігання предметів прибирання (4 м²) або шафу в залежності від потужності закладу.

У залежності від потужності складів до складу приміщень можуть включатися адміністративні приміщення відповідно до СНіП 2.09.04.

Додаток А

(довідковий)

ПЕРЕЛІК

видів будинків і споруд закладів охорони здоров'я

1 Лікувально-профілактичні заклади.

1.2 Лікарняні заклади:

- лікарні багатопрофільні (країни, обласні, міські, центральні міські, центральні районні, районні, дільничні);

- лікарні спеціалізовані (інфекційні, психіатричні, швидкої допомоги, кардіологічні, ендокринологічні та ін.).

1.3 Диспансери:

з стаціонаром;

без стаціонару.

Амбулаторно-поліклінічні заклади (поліклініки, консультативні поліклініки, амбулаторії, діагностичні центри, здоровпункти).

Заклади швидкої та невідкладної  медичної допомоги і заклади переливання крові (станції та підстанції швидкої медичної допомоги, станції переливання крові).

1.6 Заклади охорони материнства та дитинства (пологові будинки, акушерські стаціонари, дитячі стаціонари, жіночі консультації, дитячі поліклініки).

1.7 Санаторно-курортні заклади (профілакторії, санаторії, оздоровчі табори).

Санітарно-профілактичні заклади (санітарно-епідеміологічні станції, дезінфекційні станції).

Заклади судово-медичної експертизи (бюро).

Аптечні заклади (аптеки, лікарняні аптеки, аптечні пункти, аптечні кіоски, аптечні склади).

Додаток Б

(довідковий)

Перелік нормативних документів, на які наведені посилання

ГОСТ 2874-82

Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством.

ДБН 360-92

Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень.

ДБН Б.2.4-1-94

Планування і забудова сільських поселень.

ДБН В.2.2-3-96

Будинки і споруди. Будинки та споруди навчальних закладів.

ДБН В.2.2-9-99

Громадські будинки і споруди. Основні положення.

ДБН В.2.5-13-98

Пожежна автоматика будинків і споруд.

ДержСанПіН 172-96

Державні санітарні правила розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів

ДержСанПіН 173-96

Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів.

ДержСанПіН 239-96

Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань.

СанПіН 1757-77

Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности электрического поля.

СанПіН 2152-80

Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений.

СанПіН 2605-82

Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных зданий и территорий жилой застройки.

СанПіН 3077-84

Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки.

СанПіН 5179-90

Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации больниц, родильных домов и других лечебных стационаров.