Страница 2: ДБН В.2.2-10-2001. Заклади охорони здоров'я (32971)

На території медичних закладів і в підвалах будинків, крім лікувальних закладів зі стаціонаром, допускається влаштування підземних автомобільних стоянок тільки для автомобілів персоналу, відвідувачів і автомобілів спеціального призначення (швидкої медичної допомоги і ін.) згідно з вимогами ВСН 01 та ДБН В.2.2-9.

1. Санаторно-курортні заклади для відпочинку сімей з дітьми в обов'язковому порядку обладнуються ігровими майданчиками для дітей з розрахунку 5 м2 на одну дитину з одночасним перебуванням 30% від загальної кількості дітей з дотриманням норм інсоляції; ігровий майданчик повинен бути розрахований на групу 25-30 дітей. Майданчик обладнується тіньовими навісами.
2. Склад і кількість відкритих споруд для спорту, культури та дозвілля у санаторно- курорі них закладах слід приймати згідно з таблицею 1.

Таблиця 1

2.18 Площу пляжу, солярію і аерарію слід приймати згідно з таблицею 2.

Кількість місць на лікувальному пляжі приймається на 35-40% від кількості місць в санаторії (комплексі санаторіїв). Кількість місць в солярії і аерарії, що розміщені на пляжі, – відповідно до завдання на проектування. Кількість місць в солярії і аерарії встановлюється в залежності від місцевих умов, але не більше 50% від кількості місць в санаторії (комплексі санаторіїв).

Місця в солярії і аерарії, що розміщуються на лікувальному пляжі, включаються до загальної норми кількості місць.

Таблиця 2

1. Пляжі повинні бути обладнані фонтанчиками з питною водою (1 на 100 чоловік), вбиральнями (унітаз на 75 чоловік) і кабінами для перевдягання (1 на 50 чоловік) розміром 1,4x1,4 м.
2. Ділянки лікувально-профілактичних закладів зі стаціонарами і спальними корпусами, санітарно-епідеміологічних і дезінфекційних станцій повинні бути обгороджені. Висота огорожі для закладів зі стаціонарами і санітарно-епідеміологічних станцій – 1,6 м, для психіатричних лікарень – не менше 2,5 м.
3. Влаштування прохідної на в'їзді-виїзді з території закладів охорони здоров'я з відповідним інженерно-технічним оснащенням визначається завданням на проектування.
4. Перед головним входом в стаціонар, поліклініку, диспансер і пологовий будинок необхідно передбачати майданчики для відвідувачів із розрахунку 0,2 м2 на одне ліжко чи відвідування за зміну, але не менше 50 м2.

2.23Перед головним входом в поліклініки для дітей і роздавальні молочних кухонь необхідно передбачати майданчики для дитячих колясок із розрахунку 10 м2 на 100 відвідувань за зміну або 1000 порцій, але не менше 20 м2.

2.24Необхідність влаштування технологічних підземних тунелей між лікувальними корпусами та господарсько-допоміжними будинками визначається завданням на проектування.

3 ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ І КОНСТРУКТИВНІ ВИРІШЕННЯ

3.1Склад приміщень закладів охорони здоров'я визначається завданням на проектування і доповненнями до нього (медичне завдання і медична програма) згідно з призначенням, профілем, потужністю закладу і у відповідності зі штатними нормативами.

З появою нових методів лікування і діагностики, а також нового медичного обладнання набір і площі приміщень мають прийматись відповідно до вимог паспортних даних обладнання.

1. Перелік приміщень закладів охорони здоров'я, які допускається розміщувати в цокольних і підвальних поверхах, наведені в ДБН В.2.2-9.
2. Розміщення майстерень, комор та інших приміщень, призначених для зберігання чи переробки горючих матеріалів, у підвальних і цокольних поверхах будинків стаціонарів лікувальних закладів, а також під глядацькими і актовими залами не допускається.
3. Шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери, насосні, машинні відділення холодильних установок та інші приміщення з обладнанням, що є джерелом шуму і вібрацій, не повинні примикати до приміщень з постійним перебуванням людей.

В лікувальних і амбулаторно-поліклінічних закладах шахти і машинні приміщення ліфтів необхідно розміщувати на відстані не менше 6 м від палат і лікувально-діагностичних кабінетів. Відстань може бути зменшено в разі передбачення відповідних шумозахисних заходів.

3.5Процедурні рентгенівських кабінетів, приміщень і кабінетів і відділень променевої терапії, в яких знаходяться джерела іонізуючих випромінювань, приміщення лабораторій радіоізотопної діагностики, де ведуться роботи І і II класу, не допускається розміщувати суміжно (по горизонталі і вертикалі) з палатами для вагітних і дітей.

3.6Ширина коридорів має бути не менше:

а)палатних відділень – 2,4 м;

б)амбулаторно-поліклінічних закладів –2 м;

в)амбулаторно-поліклінічних закладів в разі використання їх під чекальні для відвідувачів та односторонньому розміщенні кабінетів, в операційних блоках, реанімаційних і пологових відділеннях – 2,8 м;

г)амбулаторно-поліклінічних закладів в разі використання їх під чекальні для відвідувачів і двосторонньому розміщенні кабінетів, лікарень відновлювального лікування і ортопедичного профілю – 3,2 м;

д)коридорів складських приміщень та житлових приміщень санаторно-курортних закладів – 1,8 м;

е)коридорів інших груп приміщень санаторно-курортних закладів при загальній довжині більше 10 м – 1,5 м, при довжині менше 10 м – 1,25 м;

ж)всіх інших типів закладів охорони здоров'я і їх структурних підрозділів – згідно зі СНіП 2.01.02 та ДБН В.2.2-9.

3.7Ширина приміщення має бути не менше:

а)кабінетів лікарів та житлові кімнати в санаторно-курортних закладах – 2,4 м;

б)одноліжкових палат – 2,9 м;

в)малих операційних, перев'язочних, процедурних з урологічним кріслом, кабінетів гінекологічних, ортопедичних – 3,2 м;

г)процедурних рентгенофлюорографічних, рентгенотерапевтичних, рентгенодіагностичних кабінетів зі столами для просвічування і знімків, кабінетів дистанційної і внутрішньопорожнинної апаратної променевої терапії встановлюється в залежності від розмірів обладнання і необхідної ширини проходів;

д)операційних, реанімаційних і пологових – 5 м.

3.8Глибина палат і лікувально-діагностичних приміщень при денному освітленні їх з одного боку має бути не більше 6 м.

Глибина приміщень гінекологічних і урологічних процедурних і кабінетів з гінекологічним кріслом, перев'язочних, офтальмологічних кабінетів, операційних – не менше 5 м, пологових палат – не менше 8 м, наркозних – не менше 3,5 м.

Відношення глибини до ширини палат і лікувально-діагностичних приміщень має бути не більше 2.

3.9Розміри палат на два і більше ліжок (крім палат радіологічних відділень) необхідно визначати виходячи із таких вимог:

а)розміщення ліжок паралельно стінам з вікнами;

б)відстань від ліжок до стін з вікнами має бути не менше 0,9 м;

в)відстань між торцями ліжок і між торцями ліжок і стіною відділень лікарень відновлювального лікування має бути не менше 1,6 м, а в палатах решти відділень – не менше 1,3 м;

г)відстань між довгими сторонами поруч розташованих ліжок має бути не менше 0,8 м, в палатах відновлювального лікування – не менше 1,2 м.

3.10Розміри кабін вбиралень для хворих стаціонару і відвідувачів поліклінік мають бути 1,1x1,6 м при обов'язковому відчиненні дверей назовні. Розміри кабін вбиралень для хворих ортопедичних, нейрохірургічних відділень передбачаються згідно з ВСН 62, а також ДБН В.2.2-9.

1. Розміри кабін вбиралень для персоналу і душових кабін необхідно передбачати відповідно до ДБН В.2.2-9.
2. Кількість санітарних приладів для хворих в стаціонарах необхідно приймати з розрахунку: один прилад на 15 осіб в чоловічих вбиральнях і на 10 осіб в жіночих, крім відділень з палатами, що мають наближені санітарні вузли.

Кількість санітарних приладів для пацієнтів амбулаторно-поліклінічних закладів необхідно приймати з розрахунку один прилад на 50 осіб в чоловічих вбиральнях і на 30 – в жіночих. Кількість пісуарів в чоловічих вбиральнях має дорівнювати кількості унітазів.

3.13Кількість санітарних приладів – унітазів і пісуарів для персоналу має прийматися в залежності від кількості осіб, що користуються вбиральнею в найбільшій за чисельностю зміні з розрахунку 50 осіб на 1 санітарний прилад в чоловічій вбиральні і 30 осіб в жіночих.

В чоловічих вбиральнях кількість пісуарів має дорівнювати кількості унітазів (надпідлогових чаш), а за непарної сумарної кількості санітарних приладів – на один більше. Коли кількість чоловічого персоналу 15 і менше, пісуарів у вбиральні передбачати не потрібно.

3.14Ширина дверей в палатах, ізоляторах, тамбурах і шлюзах боксів, напівбоксах, допологових, пологових, процедурних, перев'язочних, операційних, наркозних, а також в ванних кімнатах, вбиральнях для хворих і клізмових в лікарнях (відділеннях) відновлювального лікування має бути не менше 1,1 м; у вбиральнях і душах при палатах – не менше 0,7 м; у кабінетах лікарів, лабораторних приміщеннях, вбиральнях для хворих палатних відділень і решті приміщень – не менше 0,9 м; у процедурних рентгенодіагностичних кабінетів, кабінетах променевої терапії і радіоізотопної діагностики, на шляхах евакуації хворих – 1,2 м; барозалах – 1,4 м.

Кількість поверхів (висота) будинків, висота поверхів

3.15Кількість поверхів будинків слід приймати:

а)лікувально-профілактичні заклади (за винятком санаторіїв) – висотою від рівня планувальної позначки землі до підлоги верхнього поверху не більше 26,5 м, в сейсмічних районах – згідно з вимогами ДБН 360;

б)санаторії – не більше дев'яти поверхів;

в)будинки таборів (літніх дитячих оздоровчих та оздоровчих для старшокласників) – не більше двох поверхів, будинки оздоровчих таборів цілорічного використання І і II ступенів вогнестійкості – не більше трьох поверхів;

г)будинки дитячих оздоровчих таборів і санаторіїв IV-V ступенів вогнестійкості – тільки одноповерховими;

д)решта закладів охорони здоров'я – відповідно до ДБН В.2.2-9.

За наявності містобудівного обгрунтування та узгодженням з органами Державного пожежного нагляду допускається перевищення поверховості.

3.16Палатні відділення дитячих стаціонарів необхідно розміщати не вище п'ятого поверху будинку, палати для дітей у віці до семи років без матерів і дитячих психіатричних відділень (палати) – не вище другого поверху.

Допускається розмішувати палати для дітей у віці до семи років без матерів не вище п'ятого поверху за умови обладнання протидимного захисту шляхів евакуації (коридорів) і влаштування в будинку (корпусі) незадимлюваних сходових кліток.

3.17Висоту приміщень будинків закладів охорони здоров'я від підлоги до стелі необхідно приймати не менше 3 м. Висота приміщень (кабінетів) з нестандартним технологічним обладнанням встановлюється в залежності від розмірів обладнання. В умовах реконструкції висота приміщень (кабінетів) визначається відповідно до їх функціонального призначення за умови забезпечення санітарно-гігієнічних вимог, але не менше 2,5 м.

Висота залів лікувально-плавальних басейнів з кількістю пацієнтів 10 і більше приймається не менше 4,2 м.

Висоту вестибюлів, конференц-залів, фойє, аудиторій та ін. необхідно встановлювати згідно з функціональними вимогами.

Опорядження приміщень

1. Опорядження приміщень закладів охорони здоров'я необхідно проектувати з урахуванням вимог ДБН В.2.2-9.
2. Внутрішнє опорядження приміщень має бути виконано згідно з їх функціональним призначенням. Поверхня стін, перегородок і стелі приміщень, пов'язаних з медико-технологічним процесом, повинна бути гладкою, що дозволить їх вологе прибирання і дезинфекцію.
3. Опорядження стін та стелі приміщень довготривалого перебування хворих і персоналу повинні бути матовими. Підлоги повинні мати теплозахисні та теплоізоляційні властивості.
4. У вестибюлях, холах, коридорах необхідно влаштовувати підлоги, стійкі до механічного впливу.
5. У приміщеннях з вологим режимом, а також у таких, де проводиться поточна дезинфекція (операційні, перев'язочні, пологові, передопераційні, наркозні, процедурні і ін. аналогічні приміщення, а також ванні, душові, клізмові, приміщення для зберігання і розбору брудної білизни і ін.), стіни необхідно облицьовувати глазурованою плиткою чи іншими вологостійкими матеріалами на повну висоту. Для покриття підлог необхідно використовувати водонепроникні матеріали.