Заклади охорони здоров'я

Системи газопостачання закладів охорони здоров'я слід проектувати згідно з вимогами СНіП 2.04.08.

Установка газового обладнання для лікувальних установ та закладів охорони здоров'я передбачається для наступних служб, розташованих в окремих будівлях (спорудах): приготування їжі, центральних заготівельних, молочних кухонь, аптек, зуботехнічних лабораторій, клініко-діагностичних та патолого-анатомічних лабораторій, а також для котельних та печей для спалювання специфічних відходів.

Для потреб теплопостачання приміщень аптек, амбулаторій, стоматологічних кабінетів, фельдшерсько-акушерських пунктів, молочних кухонь, що вбудовані в житлові будинки чи прибудовані до них, дозволяється установка газового опалювального обладнання за умови розміщення його у відокремленому приміщенні.

Не допускається установка газового обладнання безпосередньо у лікарнях чи лікувально-поліклінічних приміщеннях.

Для забезпечення газом полуменевого фотометра, побутових газових плит в закладах охорони здоров'я, розташованих в житлових будинках, дозволяється влаштування зовнішніх пристінних шафових установок на 2 балони зрідженого газу місткістю 50 л або використання балонів зрідженого газу місткістю не більше 5 л.

Приміщення, в яких встановлюється газове обладнання (в тому числі і для опалення), повинні відповідати вимогам СНіП 2.04.08.

Електропостачання та електрообладнання

Електропостачання та електрообладнання закладів охорони здоров'я слід проектувати згідно з ПУЕ, ДБН В.2.2-9, ДБН 360, СНіП ІІ-4, ВСН 59 і з урахуванням додаткових вимог даного розділу.

За ступенем забезпечення надійності електропостачання до першої категорії відносяться електроприймачі:

а) операційного блока, пологового відділення, відділення анестезіології і реанімації, інтенсивної терапії, кабінетів лапароскопії, бронхоскопії та ангіографії, відділень гемодіалізу, артеріовенографії;

б) приміщень оперативної частини (диспетчерських прийому викликів та направлення бригад, радіопостів, довідкових), станцій (підстанцій) швидкої і невідкладної медичної допомоги;

в) протипожежних приладів та охоронної сигналізації, евакуаційного освітлення і лікарняних ліфтів.

Інші електроприймачі відносяться до другої і третьої категорії згідно з ПУЕ. Категорія надійності електропостачання може бути уточнена завданням на проектування.

7.70 Розміщення вбудованих і прибудованих трансформаторних підстанцій (ТП) в лікувально-діагностичних та палатних корпусах не допускається.

7.71 Освітлення приміщень закладів охорони здоров'я слід виконувати люмінесцентними лампами та лампами розжарювання. При проектуванні люмінесцентного освітлення в приміщеннях операційних, процедурних, перев'язочних, післяопераційних, наркозних, реанімаційних, препараторських, дослідних біопсійного матеріалу, в кабінетах лікарів-лаборантів, хірургів, стоматологів, травматологів, педіатрів, дерматовенерологів, інфекціоністів, терапевтів, гінекологів, оглядових, фільтрів, в кабінетах функціональної діагностики, в палатах для дорослих, палатах для новонароджених, дитячого відділення, боксів, напівбоксів, палатах інтенсивної терапії слід передбачати тільки світильники і джерела світла, види і типи яких погоджені з міністерством охорони здоров'я України для використання в цих приміщеннях.

Люмінесцентні світильники, які передбачаються для установки, повинні бути укомплектовані пускорегулюючими апаратами з особливо пониженим рівнем шуму.

Світильники загального освітлення приміщень, що розміщуються на стелі, повинні бути із суцільними (закритими) розсіювачами.

Для місцевого освітлення біля кожного ліжка (крім палат дитячих і психіатричних відділень, післяопераційних, реанімаційних, палат інтенсивної терапії), а також у кабінетах лікарів біля кушеток повинна бути передбачена установка настінного світильника.

У кожній палаті слід передбачати установку світильника нічного освітлення на висоті 0,3 м від підлоги. У палатах дитячих та психоневрологічних відділень такі світильники повинні встановлюватися над дверним прорізом.

Світильники нічного освітлення повинні бути приєднані до мережі аварійного освітлення напругою 220 В.

Керування нічним освітленням всіх палат секції слід передбачати одним вимикачем з поста чергової медичної сестри.

7.76 Вимикачі загального та нічного освітлення палат для психічних хворих передбачаються в приміщеннях для обслуговуючого персоналу або в коридорах в спеціальних нішах, обладнаних дверцями, що замикаються.

7.77 Аварійне освітлення для продовження роботи передбачається в перев'язочних, маніпуляційних, процедурних, на постах чергових медсестер, в приймальних відділеннях, лабораторіях термінового аналізу, в операційних блоках, реанімаційних, пологових, асистентських, аптеках, на пожпостах; в приміщеннях оперативної частини, в приміщенні комплектації та зберігання валіз виїзних бригад, аптекарських кімнатах станцій (відділень) швидкої (невідкладної) медичної допомоги.

7.78 Евакуаційне освітлення повинно бути передбачене в коридорах, по основних проходах, сходових клітках.

Світлові покажчики "Вихід" слід передбачити біля входів на сходові клітки, виходів з першого поверху га підвалів, які використовуються під службові приміщення.

Вимикачі неекранованих бактерицидних ламп встановлюються перед входом до приміщення, що опромінюється, і повинні бути зблоковані із світловим сигналом "Не заходити".

Живлення електромедичної апаратури операційних, пологових, палат інтенсивної терапії та реанімації, кабінетів ангіографії повинно виконуватись через швидкодіючі прилади захисту від аварійного струму витікання.

У приміщеннях операційних, реанімаційних, пологових повинно бути передбачено по два електрощитки (з двох сторін) на кожний операційний стіл (з комплектом двополюсних і триполюсних розеток з заземлюючим контактом).

В післяопераційних палатах та палатах інтенсивної терапії для кожного ліжка встановлюється по одному електрощитку.

7.82 У кожному приміщенні для електросвітлолікування або в групі таких приміщень, що обслуговуються одним постом медичної сестри, необхідно передбачати розподільний груповий щиток (з апаратом керування на вводі і контролем напруги на кожній фазі).

У кожному процедурному кабінеті повинен бути встановлений кабінний (процедурний) щиток.

7.83 У палатах (крім дитячих та психіатричних відділень) слід передбачити встановлення по одній штепсельній розетці мережі освітлення і розетці з заземлюючим контактом на кожне ліжко.

У дитячих відділеннях вказані розетки встановлюються у захищеному виконанні, в психіатричних – в спеціальних нішах, що замикаються.

7.84 Лінії живлення до силових розподільчих щитів, від яких живиться електромедична апаратура, повинні бути п'ятипровідні.

Живлення кожного стаціонарного рентгенівського апарату, томографа, розподільних щитів електросвітлолікування повинно бути самостійним, починаючи від ввідно-розподільного пристрою будинку.

В лікувально-діагностичних і палатних корпусах необхідно передбачати три види заземлення (занулення):

а) захисне занулення для всього електрообладнання;

б) повторне заземлення нульового провідника на вводі в будинок;

в) робоче заземлення для високочутливої медичної апаратури.

7.87 В операційних, реанімаційних, допологових, пологових, палатах інтенсивної терапії, післяопераційних палатах, кабінетах ангіографії, рентгенодіагностичних кабінетах і кабінетах функціональної діагностики, барокамерах повинна бути передбачена шина захисного заземлення (вирівнювання потенціалів).

Зв'язок та сигналізація

В закладах охорони здоров'я слід передбачати влаштування міського та місцевого (внутрішнього) телефонного зв'язку, проводового радіомовлення, телебачення, оперативного зв'язку, електрочасофікації, викличної і сповіщувальної сигналізації та інші прилади зв'язку і сигналізації згідно з завданням на проектування.

Апарати міського телефонного зв'язку слід передбачати в кабінетах адміністративного та медичного персоналу.

У вестибюлях, а також на поверхах палатних відділень (крім психіатричних та інфекційних) слід передбачати телефони-автомати.

В палатах, боксах і напівбоксах для інфекційних хворих, а також у післяпологових палатах передбачаються штепсельні розетки для переносних телефонних апаратів.

Необхідність і обсяг додаткових телефонних пристроїв визначається завданням на проектування.

Місцевий телефонний зв'язок з встановленням власної АТС визначається завданням на проектування.

Кабінети керівників медичних закладів та їх заступників повинні бути забезпечені

прямим оперативним зв'язком з кабінетами керівників підлеглих їм служб.

7.92 Станції (підстанції) швидкої і невідкладної медичної допомоги повинні бути забезпечені прямим оперативним зв'язком з підстанціями швидкої і невідкладної медичної допомоги, лікарнями, пожежними частинами, службами охорони, міліцією, аварійною газу.

Диспетчери-евакуатори повинні бути забезпечені радіозв'язком з санітарними транспортними засобами, які знаходяться на лінії.

Приміщення оперативної частини, кімнати відпочинку персоналу виїзних бригад, кімнати виїзних лінійних та спеціалізованих бригад і кімнати шоферів станцій (підстанцій) швидкої та невідкладної медичної допомоги повинні бути забезпечені гучномовним зв'язком.

Прямий оперативний гучномовний зв'язок повинен передбачатися у рентгенівських відділеннях (зв'язок між пультовою і хворим у процедурній), в лабораторії ізотопної діагностики (зв'язок з зонами); в операційних відділеннях (зв'язок з експрес-лабораторією, гістологом, диспетчерською операційного блока), на постах медичних сестер відділень інтенсивної терапії і реанімації.

Лікувальні і процедурні кабінети лікувально-діагностичних відділень стаціонарів і амбулаторно-поліклінічних закладів обладнуються світловою сигналізацією для сповіщення пацієнтів про звільнення кабінетів.

На станціях (підстанціях) швидкої і невідкладної медичної допомоги слід передбачати системи контролю за виїздом і в'їздом санітарного автотранспорту.

Вид контролю визначається завданням на проектування.

В палатних відділеннях (крім психіатричних, дитячих, реанімаційних і післяопераційних) повинен передбачатися двосторонній сигнально-переговорний пристрій, який забезпечує виклик чергової медсестри до хворого. Тип системи (пристрою) визначається завданням на проектування.

В закладах охорони здоров'я слід передбачати прилади часу і систему внутрішньої часофікації.

Вторинні електрогодинники слід передбачати у вестибюлях, холах, коридорах, на постах чергових медсестер, операційних, передопераційних, перев'язочних, процедурних, а також в інших приміщеннях, де показання часу є функціонально необхідним.

7.98. В лікувально-профілактичних закладах слід передбачати розподільну мережу міського радіотрансляційного мовлення.

Індивідуальні приймачі (гучномовці) трьохпрограмного мовлення встановлюються в приміщеннях постійного перебування персоналу.

В палатах (крім відділень реанімації і інтенсивної терапії, дитячих і психіатричних) для кожного хворого рекомендується головний телефон і групову трьохпрограмну радіотрансляційну мережу.

7.99 В конференц-залах на 150 і більше місць передбачають звукопідсилювання.

7.100 В лікарнях і пологових будинках передбачають систему внутрішнього радіомовлення для хворих згідно з завданням на проектування.

Системою оповіщення медичного персоналу про пожежу повинні бути обладнані споруди лікувально-профілактичних закладів. Оповіщення про пожежу слід передбачати в кабінетах та приміщеннях адміністративного і медичного персоналу. Централізована система оповіщення про пожежу повинна бути мовна, напівавтоматична. Обладнання оповіщення про пожежу слід встановлювати в приміщенні чергового технічного персоналу з цілодобовим чергуванням.

В закладах охорони здоров'я слід передбачати антено-фідерні пристрої або системи кабельного телебачення для підключення телевізійних приймачів і приймання телевізійних програм.

Вказані пристрої передбачаються в приміщеннях денного перебування хворих (крім психіатричних і інфекційних відділень), в рекреаціях, в холах-чекальнях, а також в інших приміщеннях згідно з завданням на проектування.

7.103 Телевізійні системи дистанційного візуального спостереження за хворими передбачаються в палатах таких відділень: анестезіології та реанімації, опікових, інфекційних, дитячих, інтенсивної терапії, радіологічних і післяопераційних.

7.104 В інфекційних лікарнях і пологових будинках передбачають відеотелефонний зв'язок.

Необхідність і обсяг відеотелефонного зв'язку визначається завданням на проектування.

7.105 Автоматична пожежна сигналізація повинна бути обладнана в усіх будинках і спорудах закладів охорони здоров'я згідно з додатком А. В разі проектування автоматичної пожежної сигналізації закладів охорони здоров'я слід керуватися вимогами ДБН В.2.5-13 та додатком Е.

Необхідність обладнання автоматичних установок пожежогасіння визначається діючими нормативними документами.

7.106 В закладах охорони здоров'я необхідно передбачати автоматичну охоронну сигналізацію згідно з переліком будинків і приміщень закладів і підприємств Міністерства охорони здоров'я, які повинні бути оснащені автоматичною охоронною сигналізацією (додаток Ж).

7.107 Приймальне устаткування автоматичних систем пожежної і охоронної сигналізації передбачається в приміщенні диспетчерського пункту інженерного обладнання або в приміщенні чергового технічного персоналу з цілодобовим чергуванням.

7.108 В разі організації в лікувально-профілактичному закладі інформаційно-обчислювального центру слід передбачати для зв'язку ПЕОМ локальну обчислювальну мережу.

Тип локальної мережі, апаратне і програмне забезпечення мережі визначається завданням на проектування.

8 ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАКЛАДИ

СТАЦІОНАРИ ЛІКАРЕНЬ ТА ДИСПАНСЕРІВ, ПОЛОГОВІ БУДИНКИ

Приймальні відділення

8.1 Приймальні відділення хворих мають бути окремими для дитячого, пологового (гінекологічного в пологовому будинку), інфекційного, дермато-венерологічного, туберкульозного, психіатричного (психосоматичного) відділень.

Приймальні відділення решти відділень необхідно проектувати спільними і розміщувати в головному корпусі лікарні чи в корпусі з найбільшою кількістю ліжок.

Розрахункову кількість хворих, що поступають до приймальних відділень протягом доби, необхідно визначати в залежності від кількості ліжок у лікарні чи у відповідному відділенні:

2% – в лікарнях туберкульозних, психіатричних, відновлювального лікування;

15% – в лікарнях швидкої медичної допомоги, пологових будинках (акушерських відділеннях);

10% – в решті лікарень (відділеннях).

8.4 Кількість потоків хворих необхідно приймати:

1 потік на 800 ліжок – в лікарнях туберкульозних та відновлювального лікування;

1 потік на 600 ліжок – в психіатричних лікарнях;

1 потік на 150 ліжок – в лікарнях швидкої медичної допомоги;

1 потік на 250 ліжок – в решті лікарень, відділеннях.

8.5 На кожний потік (крім інфекційних, дитячих і акушерських) необхідно передбачати одну оглядову та один санітарний пропускник. Санітарний пропускник для хворих за відсутності опалюваних переходів має бути запроектований у кожному палатному корпусі.

8.6 Для приймання інфекційних хворих необхідно передбачати приймально-оглядові бокси, кількість яких визначається в залежності від кількості ліжок у відділенні: до 60 ліжок – 2 бокси; від 61 до 100 ліжок – 3 бокси; більше 100 ліжок – 3 бокси + 1 бокс на кожні 50 ліжок більше за 100.

Входи, сходові клітки і ліфти в інфекційних відділеннях (лікарнях) повинні бути окремими для приймання та виписки хворих.

8.7 В дитячих неінфекційних лікарнях (відділеннях) приймання проводиться через приймально-оглядові бокси. Кількість приймально-оглядових боксів необхідно визначати в залежності від профілю відділень (терапія – 2%, хірургія – 4%) та кількості ліжок у відділеннях (лікарні).

В складі приймального відділення для дітей необхідно також організовувати ізоляційно-діагностичні бокси в кількості до 5% від числа ліжок в дитячій лікарні (відділенні).

Ці ліжка не входять до ліжкового фонду лікарні і визначаються завданням на проектування.

8.8 При організації в структурі дитячих лікарень відділень патології новонароджених, відділень для недоношених новонароджених, а також регіональних (обласних, міських) відділень інтенсивної терапії новонароджених в складі приймального відділення слід передбачати відокремлені приймально-оглядові бокси.

8.9 В акушерських стаціонарах групи приймальних приміщень (оглядові та приміщення санітарної обробки родильниць, вагітних та породіль) необхідно передбачати спільними для фізіологічного відділення і відділення патології вагітності та окремо для обсерваційного, гінекологічного відділень.

Прийом вагітних, породіль і родильниць в акушерських відділеннях передбачається через фільтр з виходом на два ізольованих потоки: перший – для фізіологічного відділення та відділення патології вагітності, другий – для обсерваційного відділення.

Шляхи руху хворих цих відділень, включаючи сходові клітки та ліфти, мають бути ізольовані один від другого.

8.10 В складі приймального відділення для дорослих неінфекційних хворих необхідно передбачати ізоляційно-діагностичні палати, кількість яких визначається завданням на проектування.

8.11 За відсутності в структурі лікарні інфекційного відділення (корпуса) в складі приймального відділення передбачається ізоляційно-діагностичний бокс на 1-2 ліжка, необхідність якого визначається завданням на проектування.

8.12 За наявності в складі лікарні (стаціонару) відповідного профілю палатних відділень при приймальному відділенні завданням на проектування можуть бути передбачені спеціалізовані бокси: в акушерських відділеннях (пологових будинках) – пологовий бокс; в інфекційних та багато-профільних лікарнях – рентгенівський, операційний, реанімаційний бокси. Площі спеціалізованих боксів приймати за таблицею 4.

8.13 Для надання невідкладної цілодобової травматологічної допомоги в лікарнях, що мають у своєму складі ортопедо-травматологічні відділення, передбачаються травмпункти, їх площу приймати за таблицею 4.

Таблиця 4

Назва приміщення

Площа (не менше), м²

Рентгенівський бокс

Зовнішній тамбур при вході в бокс

2

Внутрішній шлюз при вході в бокс із відділення

2

Чекальня (із зовнішнім входом)

10

Вбиральня при чекальні

3

Процедурна ¹⁾

48

Кімната керування

10

Фотолабораторія

10

Кімната лікаря

10

Кабіна для приготування барію

4

Операційний бокс

Зовнішній тамбур при вході в бокс

2

Внутрішній шлюз при вході в бокс із відділення

2

Чекальня (із зовнішнім входом)

10

Вбиральня при чекальні

3

Передопераційна

15

Стерилізаційна

6

Операційна

36

Перев'язочна

22

Санітарний пропускник для персоналу

5

Реанімаційний бокс

Зовнішній тамбур при вході в бокс

2

Внутрішній шлюз при вході в бокс із відділення