Страница 4: ДБН В.2.6-162:2010. Кам’яні та армокам’яні конструкції (32650)

1. Властивості елементів кам'яної кладки - міцність на стиск

Міцність на стиск елементів кам’яної кладки, які використовуються в проектуванні, - це нормативна середня міцність на стиск fb.

Примітка. У серії стандартів щодо елементів цегляної кладки нормативна середня міцність на стиск - це одна з наступних величин:

• заявлена виробником;

або

• отримана шляхом прорахування міцності на стиск із застосуванням положень ДСТУ Б В.2.7-61.

1. Якщо виробник заявляє нормативну міцність на стиск елементів кам’яної кладки як характеристичну міцність, середня міцність повинна бути перерахована за допомогою коефіцієнта, заснованого на варіації міцності каменю.
2. Будівельний розчин
3. Типи будівельного розчину
4. Будівельні розчини визначаються як тонкошаровий або легкий будівельний розчин загального призначення залежно від складових розчину.
5. Будівельні розчини можуть бути спеціально розробленими або їх склад може бути визначений випробуваннями.
6. Будівельні розчини можуть бути заводського виготовлення (заздалегідь дозовані або заздалегідь замішані), напівфабрикатами або приготовлені на будмайданчику за місцем використання.
7. Виробництво будівельних розчинів заводського виготовлення або напівфабрикатів здійснюється відповідно до нормативних документів. Виробництво будівельних розчинів за місцем застосування здійснюється відповідно до ДСТУ Б В.2.7-23, ДСТУ-П Б В.2.7-126. Виробництво і використання будівельного розчину із заздалегідь змішаних в’яжучого і піску здійснюється відповідно до нормативних документів.
8. Характеристика будівельного розчину
9. Будівельні розчини класифікуються за їх міцністю на стиск, що виражається літерою М, яка стоїть перед величиною міцності на стиск, вираженої в Н/мм2, наприклад, М5. Розчини за рецептурним складом додатково до класу міцності М описуються об’ємним змістом своїх компонентів, наприклад: 1:1:5 цемент:вапно:пісок.
10. Будівельними розчинами загального призначення можуть бути будівельні розчини, що розроблені згідно з нормативними документами, або мати рецепти відповідно до чинних норм ДСТУ Б В.2.7-23, ДСТУ-П Б В.2.7-126.
11. Тонкошарові і полегшені будівельні розчини повинні бути спеціально розробленими.
12. Властивості будівельного розчину
13. Міцність розчину кладки на стиск
14. Міцність розчину кладки на стиск /ш, визначається відповідно до ГОСТ 5802.
15. Будівельні розчини для застосування в армованій кам’яній конструкції, за винятком тих, які використовуються в горизонтальних швах кладки, повинні мати міцність на стиск /„, не менше 4 Н/мм2, а ті, які використовуються в горизонтальних швах кладки армованої кам’яної конструкції, - не менше 2 Н/мм2.
16. Зчеплення між елементами кладки і будівельним розчином

Зчеплення між будівельним розчином і елементами кам’яної кладки повинне бути таким, щоб відповідати своєму призначенню.

Примітка. Зчеплення залежить від типу будівельного розчину, який використовується, і типу елементів кладки, з якими використовується цей будівельний розчин.

1. Бетон для заповнення
2. Загальні положення
3. Приготування бетону для заповнення здійснюється відповідно до ДСТУ Б В.2.7-176.
4. Бетон для заповнення характеризується характеристичною міцністю на стиск f k (клас

міцності бетону), що відповідно до ДСТУ Б В.2.7-176 визначається для циліндричного/кубічного зразка на 28-й день тверднення.

1. Специфікація бетону заповнення
2. Клас міцності бетону заповнення відповідно до визначень у ДСТУ Б В.2.7-176, повинен бути не менше С12/15.
3. Бетон може бути спеціально розробленим або заданого складу і повинен містити кількість води, достатню для забезпечення необхідної міцності і легкоукладальності бетону.
4. Легкоукладальність бетону повинна бути такою, щоб забезпечити повне заповнення всіх порожнин, коли бетон вводиться в кладку відповідно до ДСТУ Б В.2.7-43.
5. Осідання бетону і розплив приймається відповідно до ДСТУ Б В.2.7-114 (ГОСТ 10181.1). Для порожнин, найменший розмір яких не перевищує 85 мм, необхідно використовувати розчини з відповідним осіданням. У тих випадках, де застосовується бетон високого класу осідання, повинні вживатися заходи щодо зниження виникаючої усадкової деформації бетону.
6. Максимальний розмір гранул бетону заповнення не повинен перевищувати 20 мм. У випадках, коли заповнювач бетону використовується в порожнинах, найменші розміри яких менше 100 мм, або коли товщина захисного шару, що покриває арматуру менше 25 мм, максимальний розмір фракції заповнювача не повинен перевищувати 10 мм.
7. Властивості бетону заповнення
8. Характеристична міцність бетону заповнення порожнин на стиск і його міцність на зсув буде визначена за наслідками випробувань зразків бетону.

Примітка. Необхідні величини можуть бути отримані в результаті проведення випробувань за проектом або взяті з бази даних.

1. У тих випадках, коли відсутні необхідні дані, величини характеристичної міцності бетону заповнення на стиск f k і його характеристичної міцності на зсув fcvk можуть бути взяті з таблиці 8.2.

Таблиця 8.2 - Характеристична міцність бетону заповнення

1. Сталева арматура
2. Загальні положення
3. Визначення характеристик арматури з вуглецевої сталі приймається відповідно до ДСТУ 3760, ГОСТ 5781, ГОСТ 10884. Визначення характеристик прутків із нержавіючої сталі і арматури із спеціальним покриттям буде дано окремо.
4. Вимоги до властивостей арматури такі самі, як і до арматури, що поміщена в кладку, яка твердне, або в бетон заповнення. Змінювання цих властивостей при будівництві чи виготовленні повинно бути виключене.

Примітка. ДСТУ 3760, ГОСТ 5781, ГОСТ 10884 посилаються на границю текучості Re , яке включає мінімальні і максимальні значення, що отримані виходячи з якості продукції, яка забезпечувалася впродовж тривалого періоду.

1. Сталева арматура може бути виготовлена з вуглецевої сталі або з аустенітної неіржа- віючої сталі. Сталева арматура може бути гладкою або ребристою (для поліпшення зчеплення) і підлягати зварюванню.
2. Докладна інформація про властивості сталевої арматури наведена в ДБН В.2.6-98.
3. Властивості прутків сталевої арматури
4. Характеристична міцність прутків сталевої арматури f . визначається відповідно до ДБН В.2.6-98.
5. Коефіцієнт теплового розширення може дорівнювати 12 • КГ6 К_1.

Примітка. Різницею між цією величиною і величиною теплового розширення, що характеризує кладку або бетон, в якому знаходиться арматура, зазвичай можна нехтувати.

1. Властивості арматурних виробів заводського виготовлення для армування горизонтальних швів кладки

Заводське виробництво арматури для горизонтального шва кладки здійснюється відповідно до вимог нормативних документів.

1. Напружена арматура
2. Виробництво напруженої арматури здійснюється відповідно до ГОСТ 10884.
3. Властивості напруженої арматури визначені нормами ДБН В.2.6-98.
4. Механічні властивості кам’яної кладки
5. Характеристична міцність кладки на стиск
6. Загальні положення

Характеристична (нормативна) міцність кладки на стиск fk повинна бути визначена за результатами випробувань зразків кладки.

Примітка. Необхідні величини можуть бути отримані в результаті проведення випробувань за проектом або в додатку Р.

1. Характеристична (нормативна)міцність кладки на стиск
2. Характеристична (нормативна) міцність кладки на стиск повинна бути визначена з результатів випробувань зразків кладки. Такі випробування можуть проводитися для даного проекту або ж результати можуть бути взяті з випробувань, проведених раніше, наприклад, бази даних, результати яких наведені у таблиці (додаток Р) або у рівнянні

Л =К/“Л5.(8-1)

де /,- характеристична (нормативна) міцність кладки на стиск, Н/мм2;

К - константа, значення якої у відповідних випадках відкориговане відповідно до 8.6.1.2.3

і/або 8.6.1.2.6;

а , р - константи;

fb - нормована середня міцність елементів кладки на стиск у напрямі дії зусилля, Н/мм2;

fm - міцність на стиск будівельного розчину, Н/мм2.

Межі застосування рівняння (8.1) повинні бути визначені для fb, fm, варіаційного коефіцієнта результатів випробувань і групи елементів кладки або згідно з 8.6.1.2.2 і 8.6.1.2.3.

1. Зв’язок між характеристичною міцністю кладки на стиск Д .нормативною середньою міцністю елементів кладки на стиск fb і міцністю будівельного розчину /ш може бути отриманий з:

• рівняння (8.2) для кладки, виконаної з використанням будівельного розчину загального призначення і легкого будівельного розчину;
• рівняння (8.3) для кладки, виконаної з використанням тонкошарового будівельного розчину, застосованого в горизонтальних швах кладки завтовшки від 0,5 мм до 3 мм і глиняної цегли, що відноситься до груп 1 і 4, силікатної цегли, бетонних блоків і блоків із ніздрюватого бетону автоклавного тверднення;
• рівняння (8.4) для кам’яної кладки, виконаної з використанням тонкошарового будівельного розчину в горизонтальних швах кладки завтовшки від 0,5 мм до 3 мм і глиняної цегли груп 2 і 3.

Примітка. Не вводиться ніяких обмежень щодо товщини швів, виконаних тонкошаровим будівельним розчином длятого,щобможнабулозастосувати рівняння(8.3)і(8.4).Необхідно, щобграничне значення товщинигоризонтальногошвакладки від 0,5 мм до 3 ммгарантувало наявність покращення якості

тонкошарового будівельного розчину. Немає необхідності включати міцність будівельного розчину fm в рівняння (8.3) і (8.4).

fk = K-fb’?/У'(8-2)

fk =Kfb'S5>(8-3)

fk =K'fb'7’(8-4)

це К - константа, взята з таблиці 8.3, і може бути у відповідних випадках скоригована

відповідно до 8.6.1.2.3 і / або 8.6.1.2.6 за умови, що задоволені наступні вимоги:

• кладка виконується відповідно до вимог розділу 12 цих Норм;
• всі шви відповідають вимогам 13.1.5.1 і 13.1.5.3 і можуть бути розглянуті як заповнені;
• fb не набуває значення вище 75 Н/мм2 при укладанні елементів за допомогою будівельного розчину загального призначення;
• fb не набуває значення вище 50 Н/мм2 при укладанні елементів із використанням тонкошарового будівельного розчину;
• fm не набуває значення вище 20 Н/мм2 і не перевищує 2 fb при укладанні елементів із використанням будівельного розчину загального призначення;
• fm не набуває значення вище 10 Н/мм2 при укладанні елементів за допомогою полегшеного будівельного розчину;
• товщина кладки дорівнює ширині або довжині елемента, якщо по всій довжині стіни або на якій-небудь її ділянці немає шва, заповненого будівельним розчином, паралельного фасаду стіни;
• варіаційний коефіцієнт міцності елементів кам’яної кладки не Перевищує 25 %.

1. У тих випадках, коли зовнішні дії спрямовані паралельно горизонтальним швам кладки, характеристична міцність на стиск також може визначатися за допомогою рівнянь (8.2), (8.3) або (8.4), використовуючи значення нормативної міцності елемента кам’яної кладки на стиск fb, отриманого за наслідками випробувань, у яких напрям навантаження до випробовуваного зразка збігається з напрямом дії зусилля в кладці відповідно до ГОСТ 8462 із застосуванням

коефіцієнта р, значення якого не перевищує 1,0. Для елементів груп 2 і З К повинен бути помножений потім на 0,5.

1. Для кладки, виконаної з будівельного розчину загального призначення, і в якій використовуються бетонні блоки груп 2 і 3 з вертикальними виїмками, повністю заповненими бетоном, значення fb приймається як для елементів кладки групи 1 з міцністю на стиск, яка відповідає меншій міцності на стиск елементів або бетону заповнення.
2. У випадках, коли стикові шви не заповнюються, можуть бути застосовані рівняння (8.2), (8.3) або (8.4) при горизонтальних діях на будівельні конструкції, які можуть бути прикладені до кладки або передаватися через неї (див. 8.6.2).
3. Для кладки, виконаної з будівельного розчину загального призначення, і в якій є заповнений будівельним розчином шов, паралельний фасаду стіни по всій довжині стіни або на якій-небудь її ділянці, значення К можуть бути отримані шляхом множення величин, наведених у таблиці 8.3, на 0,8.

Таблиця 8.3 - Значення К для застосування до будівельних розчинів загального призначення, тонкошарових і легких