Таблиця 12.5 - Визначення коефіцієнтів^, та
а |
0,1 |
0,2 |
0,3 |
0,4 |
0,5 |
0,6 |
0,8 |
1,0 |
Сі |
28,5 |
45,4 |
46,5 |
43,9 |
36,8 |
30,5 |
20,0 |
14,1 |
С2 |
22,5 |
39,6 |
47,3 |
49,2 |
44,0 |
- |
- |
- |
Для проміжних значень а коефіцієнти^, і^2 треба визначити за лінійною інтерполяцією. |
Розрахункову довжину перехресних елементів в’язей треба приймати:
Для елементів в’язей із будь-якою решіткою, крім хрестової, з одиночних кутників розрахункову довжину lej приймають такою, що дорівнює відстані між крайніми болтами прикріплень їх кінців. При хрестовій решітці в’язей ej =0,6/. Радіус інерції перерізів елементів треба приймати мінімальним і = zmin .
lef=i-lc,(12.6)
де р- коефіцієнт розрахункової довжини;
Іс - довжина опорного стояка балки, що дорівнює відстані від верху домкратної балки до верхнього пояса або до найближчого вузла поперечних в’язей.
Коефіцієнт розрахункової довжини опорного стояка необхідно визначати за формулою
п+0,56/тч
р= ,(12.7)
^ п +0,14
п = ^-^,(12.8)
h Іт
де Іс - момент інерції перерізу опорного стояка з площини стінки;
Ir,lr - момент інерції перерізу і довжина розпірки поперечних в’язей відповідно; у "відкритих" прогонових будовах у формулі (12.8) п = 0.
При визначенні площі і моменту інерції опорного ребра до складу його перерізу слід включати ділянки стінки, що примикають до нього. З кожного боку ребра -Ьі - 0,5t^jE / Ry, а між ребрами не більше b2IRy.
13 ГРАНИЧНА ГНУЧКІСТЬ СТЕРЖНЕВИХ ЕЛЕМЕНТІВ
13.1 Гнучкість стержневих елементів має не перевищувати значень, наведених у таблиці 13.1. Таблиця 13.1- Значення гнучкості стержневих елементів
Елементи конструкції |
Гранична гнучкість стержневих елементів мостів |
||
|
залізничних та пішохідних |
автодорожніх та міських |
|
Стиснуті та стиснуто-розтягнуті елементи головних ферм, стояки опор, розтягнуті елементи поясів головних ферм |
100 |
120 |
|
Розтягнуті елементи головних ферм, крім поясів, елементи яких служать для зменшення розрахункової довжини lef |
150 |
150 |
|
Пояси ферм поперечних в’язей, в рівні яких відсутні поздовжні в’язі або плита, що об’єднана з поясами головних балок |
100 |
100 |
|
Елементи поздовжніх в’язей головних ферм та поздовжніх балок, а також гальмівних в’язей |
стиснутих |
130 |
150 |
|
розтягнутих |
130 |
180 |
Елементи поперечних в’язей |
на опорі |
130 |
150 |
|
у прогоні |
150 |
150 |
Гілки складеного елемента |
стиснутих |
40 |
40 |
|
розтягнутих |
50 |
50 |
Гнучкість у таблиці знаходять за формулою X = lej / і. lej та і - розрахункові довжина та радіус інерції елемента. |
14Л Розрахунки витривалості елементів сталевих конструкцій і з’єднань залізничних мостів (крім сталевих канатних елементів) слід виконувати за формулами:
• т
' таx,ef — lw
Уг
<У„^,(14.1)
R ■ т
S0.75y.-i—.(14.2)
Уг
де сттах ej - абсолютне найбільше значення нормальних напружень - додатне при розтягу;
т max ej ~ абсолютне найбільше значення дотичних напружень для розрахунків кутових швів; yw- коефіцієнт, що враховує зменшення розрахункового опору текучості за рахунок
утомленості, слід знаходити за формулою
Jw= <1,0,(14.3)
;-»[(а-р±5)-(а-р + 6)р]
де ^- коефіцієнт 1,0 для залізничних мостів;
В- коефіцієнт, що залежить від довжини завантаження X лінії впливу при розрахунках
а тах; при Я > 22 м - -9 =1,а при ^ < 22 м - 9 = v-^-X. Коефіцієнти v та ^ слід
визначати за таблицею 14.2; а та 5 - коефіцієнти, що враховують опір текучості сталі і нестаціонарність режиму
навантаження, визначаються за таблицею 14.1 Для швів зварювання приймають ті самі коефіцієнти а та 5, що і для основного металу;
Р- ефективний коефіцієнт концентрації напружень, що визначається за додатком Н;
р- коефіцієнт асиметрії циклів змінних напружень визначають за формулами
p=^mirL)(144)
^тах
р(14.5)
Т
u max
а min > ° max та 1 min >т max ~ найменші та найбільші за абсолютним значенням напруження зі своїми знаками, що знайдені в тому самому перерізі.
У формулі (14.3) верхні знаки (+ або -) приймають відповідно:
Таблиця 14.1- Визначення коефіцієнтів а та 5
Характеристичний опір текучості сталі, МПа |
Значення коефіцієнтів |
|
|
а |
5 |
До 250 |
0,64 |
0,20 |
251-350 |
0,72 |
0,24 |
351 і більше |
0,81 |
0,20 |
Ефективний коефіцієнт концентрації напружень Р |
Значення коефіцієнтів v та ^ та для сталей з характеристичним опором текучості, МПа |
|||
|
до 250 |
251 і більше |
||
|
V |
4 |
V |
$ |
1,0 |
1,45 |
0,0205 |
1,65 |
0,0295 |
1,1 |
1,48 |
0,0218 |
1,69 |
0,0315 |
1,2 |
1,51 |
0,0232 |
1,74 |
0,0335 |
1,3 |
1,54 |
0,0245 |
1,79 |
0,0355 |
1,4 |
1,57 |
0,0258 |
1,83 |
0,0375 |
1,5 |
1,60 |
0,0271 |
1,87 |
0,0395 |
1,6 |
1,63 |
0,0285 |
1,91 |
0,0415 |
1,7 |
1,66 |
0,0298 |
1,96 |
0,0436 |
1,8 |
1,69 |
0,0311 |
2,00 |
0,0455 |
1,9 |
1,71 |
0,0325 |
2,04 |
0,0475 |
2,0 |
1,74 |
0,0338 |
2,09 |
0,0495 |
2,2 |
1,80 |
0,0364 |
2,18 |
0,0536 |
2,3 |
1,83 |
0,0377 |
2,23 |
0,0556 |
2,4 |
1,86 |
0,0390 |
2,27 |
0,0576 |
2,5 |
1,89 |
0,0404 |
2,31 |
0,0596 |
2,6 |
1,92 |
0,0417 |
2,36 |
0,0616 |
2,7 |
1,95 |
0,0430 |
2,40 |
0,0636 |
3,1 |
2,07 |
0,0483 |
2,57 |
0,0716 |
3,2 |
2,10 |
0,0496 |
2,62 |
0,0737 |
3,4 |
2,15 |
0,0523 |
2,71 |
0,0777 |
3,5 |
- |
- |
2,75 |
0,0797 |
3,7 |
- |
- |
2,84 |
0,0897 |
4,4 |
- |
- |
3,15 |
0,0977 |
15 ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКУ ЕЛЕМЕНТІВ І З’ЄДНАНЬ
Розрахунок міцності решітчастих головних ферм, які мають у рівні проїзду пояс, що працює на спільну дію осьових зусиль і згину від позавузлового прикладання навантаження, виконується з урахуванням жорсткості вузлів зазначеного пояса незалежно від відношення висоти перерізу до довжини панелі. Урахування жорстокості інших вузлів слід виконувати, як зазначено вище.
У всіх наведених випадках у розрахунках міцності згинальні моменти від жорсткості вузлів необхідно зменшувати на 20 %.
Згинальні моменти від примикання в’язей або горизонтальних діафрагм з ексцентриситетом і від неповного центрування елементів (згідно з 6.6) ферм слід враховувати повністю. Ця вимога поширюється і на врахування згинальних моментів, які виникають у горизонтальних і нахилених елементах решітчастих головних ферм і в’язях від власної ваги.
При цьому допускається приймати згинальні моменти розподіленими за параболою, ординати якої посередині довжини та в місці примикання в’язей дорівнюють 0,6 моменту вільно обпертого елемента.
У розрізних балкових прогонових будовах вітрова ферма, яку утворено поясами головних ферм і поперечних в’язей, вважається розрізною балковою, рухомо-обпертою у своїй площині на портали або опорні частини. В арках і фермах із полігональним обрисом поясів допускається визначення зусиль в елементах вітрової ферми як для плоскої системи. Зусилля в елементах діляться на косинус кута нахилу даного елемента до горизонталі.
У нерозрізних балкових прогонових будовах з їздою понизу вітрові ферми, утворені поясами головних ферм і поперечними в’язями, розраховують як нерозрізні балкові, вважаючи верхній пояс рухомо-обпертим на пружні опори - на портали на кінцевих опорах і на кожній проміжній опорі головних ферм, а нижній пояс - обпертим на жорсткі опори - опорні частини.