Страница 39: ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання зовнішні мережі та споруди основні положення проектування (32623)

Кількість завислиих речовин у вихідній воді - М, мг/л; реагенти - R:

1. - М <50; R -Al2(SO4)s;
2. - М <50; R - Al2(SO4)s + ПАА;
3. - М <50; R - Al2(SO4)s + ПАА + Са(ОН)2;
4. - М = 50 - 250; R - Ab(SO4)s;
5. - М = 250 - 1000; R - Ab(SO4b;
6. - М = 1000 - 1500; R - Ah(SO4b;
7. - М > 1500; R - nAA або безреагентне очищення

Примітка. Вологість зображена суцільною лінією, щільність - пунктиром.

Рисунок Д.1 - Середні значення вологості і щільності осаду станцій освітлення і знебарвлення

води при багаторічному ущільненні

1 - реагентне знезалізнення; 2 - безреагентне знезалізнення; 3 - реагентне пом'якшення при магнієвій жорсткості більше ніж 25 %; 4 - реагентне пом'якшення при магнієвій жорсткості менше ніж 25 %

Примітка. Вологість зображена суцільною лінією, щільність - пунктиром.

Рисунок Д.2 - Середні значення вологості і щільності осаду станцій знезалізнення або реагентного пом’якшення води при багаторічному ущільненні

Д.19 Число секцій накопичувача повинно прийматися не менше двох, що працюють почергово по роках, при цьому напуск осаду потрібно передбачати в одну секцію протягом року з видаленням освітленої води. В інших секціях у цей час буде відбуватися зневоднення та ущільнення раніше поданого осаду заморожуванням у зимовий період і підсушуванням у літній період з видаленням води, що виділилася при його ущільненні.

Д.20 Пристрої для подачі осаду і відведення води потрібно передбачати на протилежних сторонах накопичувачів.

Відстані між пристроями для подачі осаду слід приймати не більше 60 м.

Конструкція пристроїв для відведення води повинна забезпечувати її відведення з будь-якого рівня по глибині накопичувачів.

Майданчики підсушування

Д.21 У південних районах, де в період стійкого дефіциту вологості величина дефіциту становить 800 мм і більше, зневоднення осаду допускається передбачати на майданчиках підсушування шляхом ущільнення його під дією сили власної маси і висушування на відкритому повітрі з наступним виведенням осаду через 1-3 роки в місця складування.

Загальну корисну площу майданчиків підсушування осаду Fnnn, м2, потрібно визначати за формулою:

Fnn.n. _ ^.в. + Fn ,(Д.4)

де Fa в та Fл - площі майданчиків підсушування відповідно для зимово-весняного і літнього напусків осаду, м2.

1000 • І/Иозсв 0,75• (Ер -Л

Д.22 Корисну площу майданчиків для напуску осаду в зимово-весняний період Fa.e , м2, потрібно визначати за формулою:

де Ер - кількість води, що випарувалася за рік з вільної водної поверхні, мм;

Ар - річна кількість опадів, мм;

^озсв - об’єм осаду в зимово-весняний період, м3, потрібно визначати за формулою:

W

(Д.6)

Wзв = W'

vvосvvос

де W^ - об’єм осаду, м3, що випускається на майданчики підсушування протягом зимово- весняного періоду із середньою вологістю Р'0с , %;

Wв - об’єм води, м3, що виділився з осаду в результаті його ущільнення на майданчиках,

потрібно визначати за формулою:

(100 - р;

(100 - Рос

W = W'

в ос

1 -

(Д.7)

де Ро

Р'

1 гг

(Д.8)

• вологість осаду, що ущільнився на майданчиках підсушування за час зимово- весняного періоду, визначається за рисунками Д.3 і Д.4.
• вологість осаду, %, прийнята при випуску осаду зі згущувачів за таблицею Д.1, з відстійників і освітлювачів за формулою:

(Р тв -8)

(р тв 8 + Р тв • 8)

Р' =

де Р тв

8

• середня щільність твердої фази в осаді, прийнята від 2,2 т/м3 до 2,6 т/м3;
• концентрація твердої фази в осаді, т/м3, приймається за таблицею 21 з урахуванням розведення осаду при його випуску згідно з 10.9.9.

Кількість завислиих речовин у вихідній воді - М, мг/л; реагенти - R:

1. - М <50; R - Al2(SO4)3;
2. - М <50; R - Al2(SO4)3 + ПАА;
3. - М <50; R - Al2(SO4)3 + ПАА + Са(ОН)2;
4. - М = 50 - 250; R - Ab(SO4b;
5. - М = 250 - 1000; R - Ab(SO4b;
6. - М = 1000 - 1500; R - Ab(SO4b;
7. - М > 1500; R - nAA або безреагентне очищення

Рисунок Д.3 - Середні значення вологості осаду станцій освітлення і знебарвлення води

при ущільненні до одного року

1 - реагентне знезалізнення; 2 - безреагентне знезалізнення; 3 - реагентне пом’якшення при магнієвій жорсткості більше ніж 25 %; 4 - реагентне пом’якшення при магнієвій жорсткості менше ніж 25 %

Рисунок Д.4 - Середні значення вологості осаду станції знезалізнення і реагентного пом’якшення води при ущільненні до одного року

Значення Ер , мм, потрібно визначати за формулою:

Ер = 0,157д (Іо -І2оо) • (1 + 0,72 ^00),(Д.9)

де Тд - сумарне число днів у році, що характеризуються дефіцитом вологості;

Іо - середня пружність насиченої водяної пари, що відповідає температурі осаду, мілібар;

І200- середня пружність водяної пари, що відповідає абсолютній вологості повітря на висоті

200 см від водної поверхні, мілібар, приймається за даними метеорологічної станції;

v200 - середня швидкість вітру на висоті 200 см, м/с.

Д.23 Корисну площу майданчиків для напуску осаду в літній період потрібно визначати за формулою (Д.5), при цьому значення Ер і Ар слід приймати усередненими за період стійкого дефіциту вологості.

Час від моменту напуску осаду на площадку до початку видалення води, що виділилася з осаду, потрібно приймати від 4 діб до 5 діб.

Об’єм ущільненого осаду літнього напуску слід визначати за формулою (Д.6) аналогічно для зимово-весняного напуску, приймаючи вологість і щільність осаду за рисунками Д.3, Д.5.

►fl

Н

О

• 1"Н

и

о

«

о

PQ

1,6

м

1,0

90

80

70

60

50

1Д

1Д

1,4

**3

Щільність р, т/м

1,5

1 - реагентне пом'якшення води при магнієвій жорсткості більше 25 %; 2 - реагентне пом'якшення води при магнієвій жорсткості менше ніж 25 %; 3 - реагентне і безреагентне знезалізнення води

Рисунок Д.5 - Значення щільності залежно від вологості осаду станції знезалізнення

і реагентного пом’якшення води

Д.24 Залежно від місцевих умов і розмірів майданчиків підсушування допускається їх сек- ціонування.

Пристрої для напуску осаду на майданчики (секції) і відведення освітленої води потрібно передбачати на протилежних сторонах на відстані не більше 40 м. Відстані між пристроями для напуску осаду, а також відведення освітленої води повинні бути не більше 30 м.

Д.25 Будівельну висоту огороджувальних валиків майданчиків підсушування Нбуд , м, потрібно визначати за формулою:

N■ Wр

Нбуд =^+Нр + 0,2,(Д.10)

F пл .п

де ^ак - число років накопичування ущільненого осаду;

Wос - річний об’єм ущільненого осаду, м3, вологістю 70 %;

Гпл п -загальна площа майданчиків підсушування, м2;

Нр - шар неущільненого осаду, м, за останній рік перед вивезенням осаду.

СКЛАД І ЗМІСТ ПРОЕКТУ САНІТАРНО-ЗАХИСНИХ ЗОН ВОДОПРОВІДНИХ СПОРУД ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ

Е.1 У склад проекту ЗСО повинні входити текстова частина, картографічний матеріал і проект рішення органів місцевого самоврядування з переліком передбачених заходів з термінами їх виконання, затверджених у встановленому порядку [3], [34].

Е.2 Текстова частина повинна включати:

• характеристику санітарного стану джерел водопостачання, аналізи якості води;
• гідрологічні дані (основні параметри і їх динаміка в часі) при поверхневому джерелі водопостачання або гідрогеологічні дані при підземному джерелі;
• дані, які характеризують взаємовплив підземного джерела і поверхневої водойми за наявності гідравлічного зв’язку між ними;

-дані про перспективу будівництва в районі розташування джерела питного водопостачання, в тому числі житлових, промислових і сільськогосподарських об’єктів;

• визначення меж першого, другого та третього поясів ЗСО з переліком заходів і зазначенням термінів виконання, відповідальних підприємств, установ, організацій і приватних осіб та з визначенням джерел фінансування;
• правила і режим господарського використання територій, які входять в зону санітарної охорони всіх поясів.

Е.3 Картографічний матеріал повинен бути представлений в наступному об’ємі:

• ситуаційний план із джерелом водопостачання (басейни його живлення з притоками) в масштабі при поверхневому джерелі водопостачання 1:50000 - 1:100000, при підземному - 1:10 000 - 1:25 000, на якому позначено місця розташування водозаборів і водозабірних споруд, що проектуються, межі другого і третього поясів ЗСО;
• гідрологічні профілі по характерних напрямках у межах області живлення поверхневого водозабору;
• карта гідроізогіпс підземного горизонту, що використовується для водопостачання;
• план першого поясу ЗСО в масштабі 1:500 - 1:1000;
• план другого і третього поясів ЗСО в масштабі 1:10 000 - 1:25 000 при підземному джерелі і в масштабі 1:25 000 - 1:50 000 при поверхневому джерелі з нанесенням всіх розташованих на даній території об’єктів.

КЛАС ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ І СТУПІНЬ ВОГНЕСТІЙКОСТІ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД ВОДОПОСТАЧАННЯ

Клас відповідальності і ступінь вогнестійкості будівель та споруд рекомендується визначати на основі розрахунків згідно з ДБН А.2.2-3, ДБН В.1.2-14, ДБН В.2.4-3, ДБН В.1.1-7 та ДСТУ-Н Б В.1.2-16.

За усталеною практикою на стадії завдання на проектування клас відповідальності і ступінь вогнестійкості будівель та споруд може бути орієнтовно прийнятий за таблицею Ж.1 з наступним уточненням розрахунками.

Таблиця Ж.1 - Клас відповідальності і ступінь вогнестійкості будівель та споруд водопостачання

Примітка 1. Допоміжні будівлі і побутові приміщення відносяться до класу відповідальності СС2 та II ступеня вогнестійкості.

Примітка 2. До класу СС3 відноситься централізоване водопостачання з урахуванням потужності, можливості виникнення надзвичайних ситуацій, виду споруд, місця розташування тощо.

Примітка 3. Клас відповідальності та категорія складності споруд знезараження залежать від властивостей речовин, що використовуються для знезараження.

Таблиця И.1 - Внутрішнє облаштування приміщень