Страница 34: ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання зовнішні мережі та споруди основні положення проектування (32623)

Примітка 1. За наявності у виробничих приміщеннях постійного обслуговуючого персоналу температура повітря в них приймається згідно з ГОСТ 12.1.005.

Примітка 2. Температура повітря в приміщеннях, що мають великі водні поверхні, приймається не менше ніж на 2 °С вище температури водної поверхні.

Примітка 3. У складах рідкого хлору опалення, як правило, не передбачається. При установці у видатковому складі хлору, крім тари з рідким хлором, технологічного обладнання, пов’язаного з експлуатацією хлорного господарства, передбачається опалення для забезпечення розрахункової температури повітря 5 °С.

Примітка 4. Значення нормованих коефіцієнтів природного освітлення, а також розрахунок освітленості для будинків і приміщень, не зазначених у таблиці 40, приймається згідно з ДБН В.2.5-28.

1. Викид повітря постійно діючою вентиляцією із приміщення хлордозаторної слід здійснювати через трубу висотою на 2 м вище гребеня покрівлі найвищої будівлі в радіусі 15 м, постійно діючою та аварійною вентиляцією з видаткового складу хлору - через трубу висотою 15 м від рівня землі. За необхідності потрібно передбачати очищення викидного повітря.
2. У приміщенні приготування розчину хлорного заліза, крім загальнообмінної вентиляції, необхідно передбачати місцевий відсмоктувач повітря з боксу для вимивання хлорного заліза з тари.
3. У приміщенні приготування розчину фтористого натрію, крім загальнообмінної вентиляції, необхідно передбачати місцевий відсмоктувач повітря із шафового укриття для розтарю- вання бочок із фтористим натрієм. У перерізах робочих прорізів швидкість повітря повинна бути не менше ніж 0,5 м/с.

18 ДОДАТКОВІ ВИМОГИ ДО СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ В ОСОБЛИВИХ ПРИРОДНИХ І КЛІМАТИЧНИХ УМОВАХ

1. Сейсмічні райони
2. Загальні положення
3. Вимоги даного розділу потрібно виконувати при проектуванні систем водопостачання в районах із сейсмічністю 7, 8 і 9 балів.
4. У районах із сейсмічністю 8 і 9 балів водопостачання об’єктів I категорії (згідно з 8.4) слід передбачати використання не менше двох джерел. При використанні одного поверхневого джерела водопостачання рекомендується улаштування водозаборів у двох створах, що виключають можливість одночасної перерви подачі води.

Використання одного джерела водопостачання рекомендується для систем водопостачання:

• II категорії - тільки якщо це рішення передбачено у генеральному плані населеного пункту;
• III категорії;
• всіх категорій у районах із сейсмічністю 7 балів.

У районах із сейсмічністю 7, 8 та 9 балів при використанні як джерела водопостачання підземних вод із тріщинуватих і карстових порід для систем водопостачання всіх категорій потрібно приймати друге джерело - поверхневі або підземні води з піщаних і гравіюватих порід.

1. У системах водопостачання при використанні одного джерела водопостачання (у тому числі поверхневого при заборі води в одному створі) у районах із сейсмічністю 8 та 9 балів у резервуарах слід передбачати об’єм води на пожежогасіння у два рази більше обумовленого згідно з 13.1.4 та аварійний об’єм води, що забезпечує виробничі потреби за аварійним графіком і питне водопостачання у розмірі 70 % розрахункової витрати не менше ніж 8 год у районах із сейсмічністю 8 балів і не менше ніж 12 год у районах з сейсмічністю 9 балів.
2. Розрахункове число одночасних пожеж у районах із сейсмічністю 9 балів необхідно приймати на одну більше ніж зазначено в 6.2.2, 6.2.11 та 6.2.12 (за винятком населених пунктів, підприємств і будівель, які стоять окремо при витраті води на зовнішнє пожежогасіння не більше 15 л/с).
3. Для підвищення надійності роботи систем водопостачання потрібно розглядати можливість:

• розосередження напірних резервуарів; заміни водонапірних башт напірними резервуарами;
• улаштування (з розривом струменя) спеціальних перемичок між мережами питного, виробничого і протипожежного водопроводу або подачі необробленої знезараженої води в мережу питного водопроводу (відповідно до технічних умов).

1. У разі блокування насосних станцій з будівлями та спорудами водопостачання необхідно передбачати заходи, що виключають можливість затоплення машинних залів і приміщень електрообладнання при порушенні герметичності ємкісних споруд.

Насосні станції протипожежного і централізованого питного водопостачання не допускається блокувати з виробничими будівлями та спорудами.

1. Заглиблені насосні станції потрібно розташовувати на відстані (у просвіті) не менше ніж 10 м від резервуарів і трубопроводів.
2. На станціях підготовки води ємкісні споруди необхідно ділити на окремі блоки, кількість яких повинна бути не менше двох.
3. На спорудах водопідготовки потрібно передбачати обвідні лінії для подачі води безпосередньо в мережу. Обвідну лінію слід прокладати на відстані (у просвіті) не менше ніж 5 м від інших споруд і комунікацій. При цьому слід передбачати найпростіший пристрій для хлорування питної води, що подається в мережу по обвідній лінії.
4. Кількість резервуарів одного призначення в одному вузлі повинно бути не менше двох, при цьому з’єднання кожного резервуара з трубопроводами, що подають і відводять воду, повинне бути самостійним, без улаштування між сусідніми резервуарами загальної камери перемикання.
5. Жорстке закладання труб у стінах і фундаментах будівель не допускається. Розміри отворів для проходу труб повинні забезпечувати зазор по периметру не менше ніж 100 мм; за наявності просідаючих ґрунтів зазор по висоті повинен бути не менше ніж 200 мм; закладання зазору слід приймати із щільних еластичних матеріалів.

Прохід труб через стіни підземної частини насосних станцій та ємкісних споруд рекомендується здійснювати через сальники для виключення взаємних сейсмічних впливів стін і трубопроводів.

1. На вводах і виходах трубопроводів з будівель або споруд, у місцях приєднання трубопроводів до насосів, водозабірних свердловин, у місцях з’єднання стояків водонапірних башт із горизонтальними трубопроводами, а також у місцях різкої зміни профілю або напрямку траси трубопроводів необхідно передбачати гнучкі з’єднання, що допускають кутові та поздовжні переміщення кінців трубопроводів.
2. Водоводи і мережі
3. При проектуванні водоводів і мережу сейсмічних районах допускається застосовувати усі види труб, зазначених в 12.21, що забезпечують надійну роботу при впливі сейсмічних навантажень. При цьому глибину закладання труб потрібно приймати згідно з розділом 12.
4. Вибір класу міцності труб необхідно робити з урахуванням основних і особливих сполучень навантажень при сейсмічних впливах.

Компенсаційну здатність стиків необхідно забезпечувати застосуванням гнучких стикових з’єднань.

1. Кількість ліній водоводів, як правило, повинна бути не менше двох. Кількість перемикань слід призначати, виходячи з умови виникнення на водоводах двох аварій, при цьому загальну подачу води на централізоване питне водопостачання допускається знижувати не більше ніж на 30 % розрахункової витрати, на виробничі потреби - за аварійним графіком.

У системах водопостачання III категорії та II категорії (згідно з завданням на проектування або технічними умовами) допускається прокладання водоводів в одну лінію, при цьому об’єм резервуарів потрібно приймати за більшою величиною, визначеною згідно з 13.1.6 або 18.1.1.3.

Водопровідні мережі слід проектувати кільцевими.

1. Будівельні конструкції'
2. Конструкції будівель та споруд потрібно проектувати відповідно до вимог ДБН В.1.1-12 і цього розділу.

Розрахункову сейсмічність окремих будівель та споруд систем водопостачання рекомендується приймати відповідно до таблиці 44.

Таблиця 44 - Розрахункова сейсмічність будівель і споруд в залежності від сейсмічності майданчика будівництва

Будівлі та споруди слід розраховувати на навантаження, що відповідають розрахунковій сейсмічності. Навантаження для будівель та споруд, функціонування яких необхідно при ліквідації наслідків землетрусу, необхідно приймати з коефіцієнтом:

• для водозабірних споруд поверхневих джерел - 1,5;
• для інших будівель та споруд - 1,2.

1. Ємкісні споруди і підземні частини будівель потрібно розраховувати на найбільш небезпечні можливі сполучення сейсмічних впливів від власної маси конструкцій, маси рідини, що заповнює ємкість, і ґрунту (включаючи обвалування). Визначення величини сейсмічних впливів від маси рідини і ґрунту потрібно виконувати відповідно до розділу 6 ДБН В.1.1-12.

Примітка. При розрахунку водонапірних башт вимоги цього пункту поширюються тільки на розрахунок конструкцій бака.

1. Сейсмічні впливи на ємкісні споруди і підземні частини будівель від власної маси конструкцій та навантажень на них визначаються як для будівель. При цьому значення добутку коефіцієнтів, що входять у формули (2.1) і (2.3) ДБН В.1.1-12, допускається приймати за таблицею 45.

Таблиця 45 - Значення добутків коефіцієнтів залежно від класу відповідальності будівель та споруд за категорією ґрунту

Примітка. Споруди, які заглиблені в ґрунт, розраховуються як підземні, якщо величина заглиблення перевищує половину їх висоти, та як наземні - при меншому заглибленні.

1. Підроблювані території
2. Загальні положення
3. При проектуванні будівель та споруд, водоводів і мереж необхідно передбачати захист їх від впливу підземних гірських розробок згідно з ДБН В.1.1-5 (Частина I) та даного розділу.
4. Проектування закритих резервуарів допускається на підроблюваних територіях I - IV груп об’ємом не більше 6000 м3, на підроблюваних територіях !к - V груп для більшого об’єму води потрібно передбачати декілька резервуарів.

Об’єм відкритих ємкостей не нормується.

1. Камери перемикань повинні бути відділені від резервуарів деформаційними швами.
2. При проектуванні ємкісних споруд слід передбачати вільний доступ до їх основних елементів і вузлів для забезпечення контролю за роботою споруд і для проведення післядефор- маційних ремонтів.
3. У спорудах водопідготовки (освітлювачі, відстійники, фільтри тощо) необхідно передбачати можливість вирівнювання водозливних крайок лотків і жолобів після деформацій основи.

Для лотків і жолобів із затопленими отворами вирівнювання крайок передбачати не потрібно.

1. При проектуванні споруд водопідготовки необхідно застосовувати роздільне компонування основних будівель. Блокування їх допускається для споруд продуктивністю до 30000 м3/добу включно та у випадках будівництва на підроблюваних територіях IV групи.
2. З метою підвищення надійності роботи споруд водопідготовки їх слід ділити на окремі блоки та секції.
3. Відмітки днища і рівнів води в ємкісних спорудах необхідно призначати з урахуванням забезпечення самопливності руху води після деформацій основи.
4. Трубопроводи та арматуру в будівлях і спорудах водопостачання слід приймати сталевими.

Вузли кріплення трубопроводів і арматури до конструкцій споруд слід проектувати з урахуванням їх можливих взаємних переміщень і зусиль, переданих на них трубопроводами.

Застосування чавунної арматури допускається тільки в спорудах II і III категорій надійності дії або за ступенем забезпеченості подачі води згідно з 8.4.

1. Для зменшення зусиль у трубопроводах, викликаних переміщеннями конструкцій споруд і деформацією ґрунту внаслідок підроблювання території, потрібно підвищувати піддатливість трубопроводів за рахунок застосування компенсуючих пристроїв, раціонального розміщення та вибору типу вузлів кріплення і конструкції пропусків труб через стіни споруд.

18.2.2 Водоводи і мережі

1. При проектуванні трубопроводів на підроблюваних територіях потрібно застосовувати всі види труб з урахуванням призначення трубопроводів, необхідної міцності труб і компенсаційної здатності стиків.
2. Стикові з’єднання розтрубних і муфтових труб повинні бути піддатливими із застосуванням ущільнювальних пружних кілець або мастик.

Міцність зварних з’єднань сталевих і пластмасових труб повинна бути не нижче міцності труби.

1. На водоводах місця, де встановлюються вантузи та випуски, необхідно призначати з урахуванням очікуваних деформацій основи.
2. При проектуванні водоводів у дві або більше лінії їх потрібно прокладати на площах з різними термінами підроблювання.
3. Допускається застосовувати спільне прокладання трубопроводів у тунелях або каналах з урахуванням впливу деформацій земної поверхні.
4. Конструктивні заходи щодо захисту трубопроводів потрібно призначати виходячи з розрахунку деформацій земної поверхні від розробки корисних копалин за 20-річний період експлуатації трубопроводів.