Страница 3: ДБН В.2.5-74:2013. Водопостачання зовнішні мережі та споруди основні положення проектування (32623)

Необхідно передбачати економію теплової та електричної енергії, максимальне використання вторинних енергоресурсів.

При будівництві, експлуатації та виконанні ремонтних робіт слід передбачати відповідні санн тарно-гігієнічні умови та безпеку праці персоналу згідно з ДБН А.3.2-2, ДБН В.1.2-8, ДБН В.2.2-28 та іншими нормативними документами.

1. Застосування новітніх методів, технологій, конструкцій, обладнання, труб, матеріалів та реагентів вітчизняних і зарубіжних фірм, по яких немає достатнього позитивного досвіду проектування, будівництва та експлуатації в Україні, допускається згідно з ДБН В.1.2-5, [11], [12] та за умов:

• математичного моделювання з визначення розрахункових параметрів технологічних процесів і споруд, доз реагентів, умов і місць їх введення тощо або виконання науково-дослідних робіт;
• розроблення та затвердження у встановленому порядку методик стосовно виконання всіх унормованих випробувань при прийманні їх в експлуатацію;
• забезпечення можливості поточного ремонту конструкцій, обладнання, труб службами, що будуть виконувати їх подальшу експлуатацію.
• здійснення контролювання існуючими лабораторіями з використанням стандартних методик (без створення спеціальних лабораторій за зарубіжними методиками).

1. Якість питної води повинна відповідати вимогам ДСанПіН 2.2.4-171. Вода, що подається споживачам, не повинна мати агресивних властивостей по відношенню до контактуючих з нею конструкцій, обладнання, труб та матеріалів.
2. При водопідготовці (обробці), транспортуванні та зберіганні питної води слід використовувати обладнання, матеріали, речовини та сполуки (коагулянти, флокулянти, реагенти для знезараження, мийні та дезінфекційні засоби, внутрішні антикорозійні та гідроізоляційні покриття, будівельні матеріали тощо), які мають дозвіл для застосування у цій сфері відповідно до вимог чинного законодавства [6] та [13].
3. Якість води, що подається на виробничі потреби, повинна відповідати технологічним вимогам з урахуванням її впливу на продукцію, яка виробляється, та забезпечувати належні санітарно-гігієнічні вимоги для обслуговуючого персоналу.
4. Якість води в системі окремого поливального водопроводу повинна відповідати вимогам: санітарно-гігієнічним, агротехнічним і поливальної техніки.
5. Якість води в системі протипожежного водопостачання повинна відповідати вимогам протипожежної техніки і прийнятому обладнанню для пожежогасіння.
6. У проектах централізованого питного водопостачання необхідно передбачати ЗСО джерел водопостачання, водозабірних і водоочисних споруд, насосних станцій і магістральних водоводів.

6 РОЗРАХУНКОВІ ВИТРАТИ ВОДИ І ВІЛЬНІ НАПОРИ

1. Розрахункові витрати води
2. Питомі середньодобові (за рік) норми споживання питної води на одного жителя потрібно приймати за встановленими згідно з [14], [15], [16] нормативами питного водопостачання для конкретного населеного пункту.

Для попередніх розрахунків допускається приймати питому середньодобову (за рік) норму споживання питної води за таблицею 1.

Таблиця 1 - Питома середньодобова (за рік) норма споживання питної води

Ступінь благоустрою житлової забудови

Питома середньодобова (за рік) норма питного водоспоживання, л/добу на одного жителя

100-135

150-230

Житлова забудова, обладнана внутрішнім водопроводом і каналізацією: без ванн

230 - 285

з ваннами і місцевими водонагрівачами

з централізованим гарячим водопостачанням

Примітка 1. Питому середньодобову норму питного водоспоживання в межах, зазначених в таблиці 1, визначають залежно від архітектурно-будівельного кліматичного району (згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27), поверховості будинків, прийнятого обладнання, місцевих умов тощо. Наведені в таблиці 1 питомі середньодобові норми водоспоживання можна зменшувати, а у містах-курортах і в містах з населенням понад 250 тис. жителів можна збільшувати, якщо збільшення середньодобових норм водоспоживання передбачено у чинному генеральному плані цього населеного пункту.

Примітка 2. Для районів забудови будинками з водокористуванням із водорозбірних колонок середньодобова норма питного водоспоживання на одного жителя приймається від 25 л/добу до 60 л/добу.

Примітка 3. Невраховані витрати приймаються у відсотках від загального водоспоживання:

• на першу чергу будівництва: у малих і середніх містах - 5 %, у великих і значних - 7 %, у найзначніших - 10 %;
• на розрахунковий строк дії генерального плану: у малих і середніх містах - 10 %, у великих і значних - 15 %, у найзначніших - 20 %.

Примітка 4. Градація населених пунктів за чисельністю жителів, що в них постійно проживає (згідно з ДБН 360):

• найзначніші (крупніші) - понад 1000 тис. жителів;
• значні (крупні) - понад 500 до 1000 тис. жителів включ.;
• великі - понад 250 до 500 тис. жителів включ.;
• середні - понад 50 до 250 тис. жителів включ.;
• малі - понад 10 до 50 тис. жителів включ.

До малих населених пунктів входять селища міського типу з чисельністю жителів, що в них постійно проживає, від 5 тис. до 10 тис. (включно).

1. Розрахункове (середнє за рік) добове споживання питної води населенням із систем централізованого водопостачання Одобт , м3/добу, слід визначати за формулою:

Q

(1)

Z Я ж N ж

доб.т

1000

де qж

N ж

• середньодобова норма водоспоживання, л/добу, на одного жителя, приймається згідно з 6.1.1;
• розрахункова чисельність жителів, які постійно проживають у даному населеному пункті, з диференціацією їх в залежності від умов проживання та ступеня благоустрою житлових помешкань.

Розрахункові витрати води в добу найбільшого та найменшого водоспоживання Qflo6 , м3/добу, слід визначати:

Qдoб.max _ ^доб.тах Qдoб.m ; І(2)

Qдoб.min _ ^доб.тіп Qдoб.m ■ J

Коефіцієнт добової нерівномірності водоспоживання Кдоб , що враховує уклад життя населення, режим роботи підприємств, ступінь благоустрою будинків, зміни водоспоживання за сезонами року та днями тижня, дорівнює:

Кдоб.ітіах _ 1,1 — 1,3,

Кдоб.ітііп = 0,7 - 0,9

Розрахункові годинні витрати води q,™.max (qrw.min), м3/год, слід визначати за формулами:

7 гoд.max vw гoд.mln >

(3)

_ Кгoд.max Qгoд.max qn^max _^

_ Кгод.іпіп Qгoд.min Фод.ітііп _24.

Коефіцієнт годинної нерівномірності споживання питної води населенням Кгод. слід визначати за формулами:

(4)

^од.іт^ _ a max Pmax ; I Кгoд.min _ a min Pmin , J

де a max та a min - коефіцієнти, що враховують ступінь благоустрою будинків, режим роботи підприємств та інші місцеві умови, і приймають: a max від 1,2 до 1,4; a min від 0,4 до 0,6;

Pmax та pmin - коефіцієнти, що враховують чисельність жителів, які постійно проживають у даному населеному пункті та які визначаються згідно з таблицею 2.

Таблиця 2 - Коефіцієнти врахування чисельності жителів у населеному пункті

Примітка 1. При визначенні витрат води для розрахунку споруд, водоводів або окремих ділянок мереж коефіцієнт р приймається в залежності від чисельності жителів, що ними обслуговуються, а при зонному водопостачанні - від чисельності жителів для кожної зони.

Примітка 2. Коефіцієнт pmax приймається при визначенні напорів на виході з насосних станцій або висотного положення башти (напірних резервуарів), які необхідні з умов забезпечення потрібних вільних напорів у мережі в періоди максимального водовідбору в добу максимального водоспоживання, а коефіцієнт pmin - при визначенні зайвих напорів у мережі в періоди мінімального водовідбору в добу мінімального водоспоживання.

1. У населених пунктах для благоустрою територій (поливання або зрошування зелених насаджень, робота фонтанів, а також поливання або миття удосконалених покриттів вулиць та доріг) рекомендується, за умов відповідності їх якості та згідно з вимогами чинного законодавства
2. , [17] та [18], передбачати облаштування окремих (спеціальних) поливальних водопроводів з використанням місцевих джерел - водойм або ґрунтових вод. Для зрошування міських зелених насаджень можливе використання доочищених міських та поверхневих стічних вод після необхідної водопідготовки, а також відповідно до вимог чинного законодавства [6], [13].

При цьому, проектування поливальних водопроводів слід здійснювати за нормативами зрошувальних систем, визначаючи потребу у воді та розрахункові витрати в залежності від якості води, норм поливу, кліматичних умов, властивостей ґрунтів тощо.

У разі неможливості або економічної недоцільності влаштування окремих поливальних водопроводів слід передбачати покриття потреб у воді з мереж централізованого питного або виробничого водопостачання.

1. Для попередніх розрахунків питомі витрати води на благоустрій територій (поливання або зрошування зелених насаджень, робота фонтанів, а також поливання або миття удосконалених покриттів вулиць та доріг) у населених пунктах, на підприємствах виробничого, аграрно- промислового комплексу та складського призначення можна приймати згідно з додатком А.
2. На підприємствах виробничого, аграрно-промислового комплексу та складського призначення питомі витрати води слід приймати для:

• виробничих потреб - за технологічними регламентами, галузевими будівельними нормами технологічного проектування або згідно з затвердженими об’єктами-аналогами;
• забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб працівників - згідно з ДБН В.2.5-64 та ДБН В.2.2-28 (з урахуванням, за необхідності, підвищувальних коефіцієнтів);
• пожежогасіння будівель та споруд - згідно з 6.2.

Для підприємств аграрно-промислового комплексу витрати води на виробничі потреби (переробку продукції, санітарного стану підприємств, утримання худоби та птиці тощо) слід приймати за галузевими будівельними нормами технологічного проектування [19].

Коефіцієнт годинної нерівномірності споживання питної води на підприємствах виробничого, аграрно-промислового комплексу та складського призначення слід приймати 2,5 для виробництв з тепловиділенням більше ніж 85 кДж на 1 м3/год та 3 - для інших виробництв.

Додаткові витрати води на питне та виробниче водопостачання для підприємств (цехів або окремих виробництв), будівництво яких передбачено на призначених резервних територіях, за відсутності вихідних даних слід приймати за об’єктами-аналогами з урахуванням пропозицій замовника.

1. Розподіл витрат води за годинами доби в населених пунктах, на підприємствах виробничого, аграрно-промислового комплексу та складського призначення слід приймати на підставі розрахункових графіків водоспоживання.
2. При складанні розрахункових графіків водоспоживання необхідно враховувати, що:

• на промислових підприємствах повинні бути застосовані технічні рішення, які б дозволяли розвести в часі максимальне годинне споживання води на будь-які потреби, що здійснюється з системи централізованого водопостачання (влаштування регулюючих ємкостей, обмеження її подачі з забезпеченням встановленого вільного напору тощо);
• поливання-миття удосконалених покриттів вулиць та доріг, а також поливання або зрошування зелених насаджень повинно здійснюватись в години мінімального або середньогодинного водоспоживання;
• відбір води, який здійснюється безконтрольно, слід вважати таким, що збігається за часом із графіками питного водоспоживання.

1. За необхідності врахування в розрахунках зосереджених витрат питної води для окремих житлових або громадських будівель середньодобову норму слід приймати відповідно до ДБН В.2.5-64.
2. Витрати питної води на технологічні потреби виробничих підприємств, що надають послуги централізованого водопостачання, необхідно розраховувати згідно з [20] та [21] та передбаченими ними методиками.
3. У розрахункове водоспоживання населеного пункту або суб’єкта водокористування (залежно від наявності окремих складових) слід включати витрати води у житловій забудові та будівлях громадського призначення, виробничих та комунальних підприємствах (з урахуванням благоустрою територій) для пожежогасіння, а також витрати, пов’язані з технологічним процесом водопідготовки та унормовані втрати у спорудах і мережах.
4. Витрати води на пожежогасіння
5. Зовнішній протипожежний водопровід слід передбачати на території населених пунктів, підприємствах виробничого, аграрно-промислового комплексу, складського призначення та інших, окрім зазначених у 1.3.

Зовнішній протипожежний водопровід рекомендується об’єднувати з питним або виробничим водопроводом підприємств.

Допускається приймати зовнішнє протипожежне водопостачання з ємкостей (резервуарів, водойм) з урахуванням вимог 13.3.1-13.3.7 для: