Страница 6: ДБН В.1.1-7.. Автозаправні станції. основи проектування та будівництва (32612)

1. Імпульсні газопроводи для приєднання КВП та приладів автоматики слід передбачати з стальних труб.

Допускається застосування мідних труб згідно з ГОСТ 617, а також гумот- канних рукавів і трубок на робочий тиск, матеріал котрих забезпечить стійкість при заданих тиску та температурі.

1. Операторська
2. Може знаходитись в загальній споруді АГНКС в тій частині, яка прилягає до блоку газозаправних колонок.

В операторську виведені основні лінії сигналізації про роботу всіх блоків АГНКС, а також пожежної сигналізації, газової сигналізації та засобів зв’язку з пожежними, аварійними службами МНС та міської адміністрації.

1. Пункти автогазозаправні компримованого природного газу -

АГНКП (ПАГЗ) складаються з:

навісу з негорючих матеріалів під яким встановлюють пересувну авто платформу з тягачем на якій змонтовані 24 спеціальні балони ємністю по 0,4 м стисненого газу метану;

операторської, в окремому приміщенні якої встановлюється повітряний

ра) в металевому корпусі;

компресор для роботи автоматики бустера; бустера (дожимного компресо паливозаправної колонки газу

1. Автогазонаповнювальний пункт компримованого природного газу від пересувного газо заправника - ПАГЗ
2. При проектуванні слід передбачати два варіанти розміщення споруд та обладнання пункту в залежності від потужності:
3. й варіант

• навіс, під яким встановлюється пересувна платформа з балонами комри-

мованого природного газу (ПАГЗ);

• заправна колонка;
• протипожежне обладнання;

1. й варіант:

• навіс, під яким встановлюється платформа з балонами компримованого природного газу;
• заправна колонка;
• компресор невеликої потужності (бустер);
• блок акумуляторів загальною ємністю до 5 м з тиском 20,0 МПа;
• протипожежне обладнання.

7.13 Гаражні авто газонаповнювальні пункти природного компримованого газу - АГНКП-Г

1. АГНКП-Г визначені для заправки автомобілів природним компри- мованим газом від міських газопроводів з тиском до 0,6 МПа. Такі пункти слід розміщати тільки на території автомобільних підприємств або гаражів промислових підприємств.
2. Автомобільна газонаповнювальна установка може застосовуватись в проектах АГНКП-Г тільки як комплексний заводський виріб, всі вузли та системи якого змонтовані в одному корпусі.

В складі газонаповнювальної установки повинні входити:

• газовий компресор невеликої потужності - 20-30 кВт;
• система повітряного охолодження;
• система пожежогасіння в шафі установки;
• пульт управління установкою та заправна колонка;
• система безпеки установки, що працює в автоматичному режимі;
• заправний рукав підвищеної міцності з вузлом, що забезпечуєавтома

тичне від’єднання від газової мережі, зупинку двигуна компресора та закриття засувки на газопроводі;

• блок осушки газу.

1. Газонаповнювальний гаражний пункт повинен мати у своєму складі:

• газонаповнювальну установку заводського виготовлення;
• вузол вхідних кранів з підключенням до міського газопроводу;
• підвідний газопровід від міської мережі з тиском до 0,6 МПа;
• вузол лічильника витрат газу.

1. АГНКП-Г працюють в основному в нічний час в режимі повільної заправки балонів автомобілів з тиском до 19,6 МПа.
2. Для „швидкої” заправки дозволяється встановлювати акумуляторний блок загальною ємністю балонів до 15 м з тиском до 20,0 МПа.
3. АГНКП-Г слід розміщувати не ближче 15 м від будівель і споруд автогосподарства.

8 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ

1. На території АЗС потрібно прокласти інженерні комунікації по яких будуть подаватись до будинків та споруд вода, тепло, електроенергія та відвід забруднених вод від санвузлів або технологічних установок.
2. Проектування інженерних комунікацій вести на кресленнях генерального плану АЗС. Підключення - до існуючих зовнішніх мереж району згідно відповідних технічних умов.
3. На АЗС необхідно забезпечувати побутові, виробничі та протипожежні потреби у воді та відвід забруднених вод.

Джерелом постачання води можуть бути: міська мережа водопроводу, артезіанські свердловини власні та інші джерела.

Вибір джерел постачання води та місце відводу забруднених вод вирішується місцевими органами санітарної служби та заінтересованими організаціями разом з замовником проекту.

1. Проектування систем водопостачання та відводу стічних вод потрібно виконувати згідно з СНиП 2.04.02, СНиП 2.04.03, СНиП 2.04.01 і даних Норм. На всіх типах АЗС необхідно передбачати вбиральні в операторській, будинках сервісного обслуговування для працівників АЗС, водіїв та пасажирів. зовнішні вбиральні з централізованим забезпеченням води.

Підрахунок потрібної кількості води вести з урахуванням повторного використання технічної води після очистки.

Об’єкти громадського харчування потрібно забезпечувати питною водою.

1. На АЗС потрібно передбачати побутову та виробничо-дощову каналізацію згідно з СНиП 2.04.01 і СНиП 2.04.03.

В мережу виробничо-дощової каналізації слід відводити дощові води з зони острівців ПРК, з місць стоянки автоцистерн, а також з кожної групи ємності з надземними одностінними резервуарами. На виробничо-дощовій каналізації треба встановлювати систему очистки від виважених речовин та нафтопродуктів. тільки після очистки від нафтопродуктів.

Поверхневі стоки з невиробничої зони відводити відкритою системою без очистки на рельєф.

1. На самопливній мережі виробничої каналізації потрібно передбачати монтаж гідравлічні затвори в колодязях на випусках:

• з будівель та споруд, підключених до цієї мережі;
• від дощоприймачів, розташованих в ємності під надземними одно- стінними резервуарами;
• від дощоприймачів з площадки під АЦ.

Висота рідини в гідрозатворі повинна бути не менше ніж 0,25 м.

Розрахунки кількості дощових вод вести згідно з СНиП 2.04.03.

1. Склад очисних споруд і ступінь очистки забруднених вод визначаються в залежності від умов скиду (в міські очисні споруди, вивіз на очисні споруди сусідніх підприємств, зворотне водопостачання після очистки) концентрацію нафтопродуктів в поверхневих водах слід приймати - 40 мг/л, біохімічну потребу в кисні - 30 мг/л.
2. Опалення та вентиляція
3. Будівлі АЗС необхідно обладнувати системами опалення та вентиляції згідно з СНиП 2.04.05, СНиП 2.09.04, ДБН В.2.2.9.

В проектах будівлі АЗС можна підключати до міських систем опалення, або до власної котельні.

1. Котельню слід проектувати на електроенергії, дизпаливі або газовому паливі для середніх, великих та багатопаливних АЗС з розміщенням в окремих будинках і як виключення в прибудованих до будинків сервісу І, ІІ ступенів вогнестійкості, відокремлених протипожежною стіною І-го типу. Відвід продуктів спалювання проектувати через димар з негорючих матеріалів, який розміщувати біля зовнішньої сторони будівлі з протилежного боку до місця розміщення пожежонебезпечних об’єктів АЗС. Димову шахту слід обладнувати іскрогасником, встановленим на виході димових газів. Із зовнішнього боку будинку котельні, що працює на дизельному паливі, на трубопроводі подавання палива до котла слід встановлювати запірну арматуру і зворотний клапан, що закривається у разі відключення насоса подавання палива.
2. На АЗС малої потужності дозволяється можна проектувати автоматизовані електричні водонагрівальні або газові котли потужністю до 30 кВт з температурою теплоносія не вище ніж 800С для теплопостачання операторської, що розміщується в окремому приміщенні, обладнаному автоматичною протипожежною сигналізацією та відокремленому від прилеглих приміщень глухими перегородками І-го типу.
3. Для проектування опалення та гарячого водопостачання приміщень всіх типів АЗС дозволяється використовувати електрокотли та водогрійні котли автоматизовані на паливі, яке використовується на даній ГНС для заправки автотранспорту. Котельні слід розміщувати в окремих будинках.

При відсутності таких джерел тепла, можна для АЗС малої потужності (без споруд сервісу) використовувати рідинні електрорадіатори.

1. Вентиляція будівель АЗС-М і АЗС-К повинна забезпечувати оптимальні параметри атмосферного повітря у відповідності з вимогами норм для приміщень відповідного призначення.

Вентиляція приміщень може бути природною так і примусовою.

В приміщеннях сервісного обслуговування транспортних засобів необхідно передбачати загально обмінну припливно-витяжну вентиляцію для видалення шкідливих сумішей з повітрям.

Кратність повітрообміну слід приймати - 5.

У випадку діагностики та регулювання двигуна необхідно підключати викидну трубу автомобіля до місцевого відсосу з викидом газів безпосередньо в атмосферне повітря.

Якість і чистота повітря у всіх приміщеннях АЗС-М і АЗС-К повинна відповідати гігієнічним нормативам допустимого рівня шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

1. Електропостачання та електротехнічні прилади
2. Джерелом електропостачання АЗС, як правило, будуть районні мережі електропостачання з встановленням на території АЗС трансформаторної

підстанції (ТП). Як виняток, при економічній недоцільності прокладання ЛЕП великої довжини, на АЗС встановлюється дизельна електростанція.

Електропостачання АЗС потрібно передбачати по третій категорії, а всі системи протипожежного захисту по І категорії надійності.

1. Система електрообладнання АЗС повинна будуватись та дотримуватись вимог ПУЕ-86, СНиП 3.05.06 та НПАОП 40.1-32-01.

На АЗС-М і АЗС-К передбачають внутрішнє та зовнішнє освітлення, та електропостачання силових установок: технологічних насосів перекачки пального та обладнання СТО: підйомники та інше.

1. На АЗС рекомендується приймати такі рівні освітлення:

• зона острівців з ПРК - 30 лк;
• зона місця встановлення АЦ - 10 лк;
• загальне зовнішнє освітлення - 2 лк.

На території АЗС не допускається прокладання повітряних ліній електромереж будь-якої напруги.

1. Автоматизація керування, контролю роботи АЗС

та обліку палива

1. Система автоматизації повинна забезпечувати:

• контроль за кількістю прийнятого та відпущеного палива;
• контроль за надійністю роботи технологічних агрегатів;
• запобігання втрат нафтопродуктів;
• підвищення оперативності керування технологічними процесами;
• попередження виникнення аварійних ситуацій;
• забезпечення безпечної роботи всіх служб АЗС;
• скорочення кількості обслуговуючого персоналу;
• скорочення експлуатаційних витрат;
• сбір інформації для функціонування автоматизованої системи управління.

1. Автоматизацію систем водопостачання, теплопостачання, вентиляції, газопостачання передбачати відповідно до розділу 13 СНиП 2.04.02, розділу 15 СНиП ІІ-35, розділу 8 СНиП 2.04.05.

Об’єм контролю і автоматизації очисних споруд визначають в залежності від умов експлуатації, складу споруд, режиму їх роботи, вимог закону України „Про охорону атмосферного повітря»

Необхідно контролювати верхній і нижній рівень стічних вод в ємностях очисних споруд, захист їх від переливу, дистанційне управління з операторської засувками, які регулюють напрям струму виробничо-дощових стоків при нормальній роботі АЗС та потоку нафтопродуктів при аварійній розгерметизації наземного резервуару зберігання палива чи патрубка на АЦ.

1. На АЗС, особливо середньої та великої категорій, необхідно передбачати комплексну систему управління, контролю та обліку, котра забезпечує заправку паливом автотранспорту, контроль рівня палива в резервуарах, безпечні

умови експлуатації всіх технологічних і інженерних систем, бухгалтерський облік.

1. Комплексна керуюча система автоматизації повинна вирішувати:

• (використаня спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів)
• централізоване програмне та вузлове управління і контроль роботи ПРК та іншого обладнання з пульта операторської;
• облік відпущених нафтопродуктів, облік продажу супровідних товарів та послуг;
• зчислення зчитування пластикових кредитних карток, як форми електронного платежу;
• оформлення звітних документів на відпущений товар;
• вимір рівня палива в кожному резервуарі з відображенням показників на дисплеї оператора;
• показ відпущених нафтопродуктів та їх ціни по місцю у ПРК;
• облік проданих і не проданих штучних товарів;
• контроль за герметичністю двостінних резервуарів палива та за граничним рівнем їх наповнення з одночасним звуковим та світловим сигналом оператору;
• включення аварійної вентиляції при збільшенні концентрації парів палива більше 10% від нижнього НКМЗ в районі простору, що є під надземними резервуарами палива;
• автоматична калібровка ємностей (резервуарів) з формуванням каліброваних калібрувальних таблиць.

1. Керівна Керуюча система повинна бути забезпечена гарантованим електропостачанням, котра котре працює в буферному режимі для збереження інформації в комп’ютері при зникненні напруги в мережі. Система повинна мати можливість виходу та передачі інформації через модем в головний офіс власника АЗС для подальшої обробки аналізу та обліку.

При відсутності на АЗС комплексної керівної керуючої системи, виконання функцій автоматизованої системи управління технологічними процесами (АСУ ТП) повинно бути забезпечено автономними системами автоматики.

Об’єми автоматизації потрібно уточнювати при розробці проекту з врахуванням вимог заводів-виробників технологічного обладнання, яке застосовано.

1. Зв’язок і сигналізація
2. АЗС повинні оснащуватись засобами телефонного провідного зв’язку з міськими АТС, прямого зв’язку з пожежною частиною, органами МНС, а також засобами радіофікації, гучномовного зв’язку, електрочасофікації, сигналізації загазованості для ЗВГ, пожежної сигналізації, сигнали якої слід виводити на пульти централізованого пожежного спостереження найближчого підрозділу Державної пожежної охорони в якому є приймачі таких сигналів.
3. Проектування систем зв’язку виконується проектною організацією на основі завдання на проектування АЗС та технічних умов відповідних районних служб. В зоні сервісного обслуговування потрібно можна встановлювати телефони автомати для користування персоналом АЗС та пасажирами.