1. Вимоги до технологічного обладнання АЗС-ПМ
  2. АЗС-ПМ - пересувна мобільна АЗС рідкого моторного палива може бути виконана як єдиний заводський виріб, змонтований на автомобільному шасі для заправки автотранспорту в місцях тимчасового його скупчення, або стоянки на будівельних майданчиках та при зупинці стаціонарних АЗС на ремонт.
  3. Технологічна схема АЗС-ПМ повинна відповідати вимогам, що пред’являються до АЗС з надземними резервуарами для палива.

Ємність резервуару АЗС-ПМ, яка використовується тільки при ремонті АЗС-М, АЗС-К може бути до 20 м3.

  1. Дихальний клапан над резервуаром повинен бути встановлений з врахуванням провітрювання навколишнього простору, а його конструкція повинна забезпечити неможливість виходу через нього рідкого палива в разі перекидання АЗС-ПМ.
  2. Трубопроводи АЗС-ПМ повинні бути з верхнім розташуванням. Місця з’єднання патрубків, віконець для візуального нагляду, штуцерів та другого обладнання резервуарів треба розміщувати вище номінального рівня палива в резервуарі.
  3. Конструкція АЗС-ПМ повинна забезпечувати можливість наповнення паливом резервуара на нафтобазі. На трубопроводі наповнення в місці приєднання його до резервуару повинен бути вогнеперешкоджувач.

На цьому трубопроводі повинна бути засувка біля заправної муфти (якщо вона не самозакривна при розтиковці з’єднання) та над цистерною.

  1. ПРК встановлюються в технологічному відділку, що є в задній торцевій частині (днищі) резервуару АЗС-ПМ.

В нижній частині технологічного відділку встановити піддон для збору малих витоків палива.

  1. Відстань від технологічного відсіку та дихального клапану до моторного відсіку, випускної труби базового автомобіля, електрогенератора та акумулятора повинна бути не менше ніж 3 м.

Роз’єми електрокабелів та сигнальних кабелів повинні мати механічні кріплення для попередження випадкового їх відключення.

  1. Відключення електропостачання насосів лінії видачі потрібно передбачати з технологічного відсіку та кабіни водія.

Видачу палива потрібно передбачати зануреними насосами, встановлюючи їх жорстко в резервуарі на відстані 0,05 м вище нижнього зрізу труби наповнення.

У випадку встановлення насосу видачі палива в технологічному відсіку АЗС-ПМ, на трубопроводі видачі палива передбачати зворотний клапан, який встановити всередині резервуару, або у верхній частині трубопроводу видачі палива. Видача палива самопливом забороняється.

  1. Монтаж резервуару і обладнання АЗС-ПМ повинен передбачати можливість проведення періодичних (через 2 роки) зачисток резервуару від твердих залишків та наступного пневматичного випробування на щільність разом з трубопроводами обв’язки під тиском 0,3 МПа (повітрям, після дегазації азотом).
  2. Технологічне обладнання АЗС-М ПЗП
  3. Розміщення обладнання та допоміжних споруд ПЗП повинно відповідати вимогам для обладнання АЗС-М щодо встановлення резервуарів палива та насосів та витримування відповідних відстаней. Кількість видів палива може бути обмежено; відповідно обмежується кількість ПРК.
  4. Допускається розташовувати приміщення операторської в існуючих будівлях категорії Д поблизу ПЗП.
  5. Ємність резервуарів для кожного виду палива - до 10 м . Загальна ємність резервуарів палива до 50 м3 при підземному розташуванні.
  6. Технологічне обладнання АГЗС та АГЗП
  7. У складі проекті АГЗС слід передбачати:
  • резервуари для зберігання зрідженого вуглеводневого газу (підземні) загальною ємністю до 100 м ;
  • зливні (приймальні) колонки;
  • заправні колонки;
  • насоси перекачування ЗВГ;
  • операторську зблоковану з побутовими приміщеннями;
  • надвірний туалет для клієнтів.
  1. Зливні колонки призначені для прийому (зливу) газу з автоцистерн в стаціонарні резервуари і обладнані відповідними трубопроводами рідкої та парової фаз, запірно-захисною арматурою, контрольно-вимірювальними приладами.
  2. Заправні колонки повинні встановлюватись тільки заводського виготовлення, які оснащені відповідним запірно-захисним обладнанням та контрольно-вимірювальними приладами.
  3. Насосні агрегати встановлюють для перекачування рідкої фази газу при прийомі та при заправленні газом паливних балонів автомобілів.

Резервуари для газу (пропану-бутану) приймати заводського виготовлення.

  1. В операторській встановлюють засоби контролю прийнятої і відпущеної кількості газу, засоби зв’язку, пожежної сигналізації.
  2. У складі АГЗП слід передбачати:
  • резервуари для зберігання ЗВГ при надземній установці - до 10 м , при підземній - ємністю до 20 м3;
  • насос перекачування ЗВГ;
  • колонку прийому газу від автоцистерни;
  • колонку наливу ЗВГ в паливні балони автомобілів;
  • операторську із засобами зв’язку та пожежної сигналізації.

Дозволяється встановлювати автозаправний модуль, який складається з

резервуару, колонки та насосну, що змонтовані на металевій рамі.

  1. Технологічне обладнання газонаповнювальних станцій компримовано- го природного газу - АГНКС. Пересувні автогазозаправні пункти з компримованим природним газом - АГНКП, гаражні АГНКП-Г
  2. За потужністю АГНКС розподіляються за кількістю заправок на добу, виходячи з усередненої кількості газу, яким заправляють авто заправляємо- го - 60 м на одну заправку при робочому тиску газу - 19,6 МПа.
  3. Технологічна схема АГНКС повинна забезпечувати:
  • відключення (автономне, дистанційне та по місцю) від джерела природного газу;
  • скид з газової системи (компресор, сушка, акумулятори газу в атмосферне повітря при аварійній ситуації;
  • очистку газу від механічних домішок та крапельної рідини на вводі в станцію;
  • вимір кількості газу на вході в станцію;
  • стиск газу до 24,5 МПа, міжступеневе охолодження та сепарацію;
  • заправку газу з тиском до 19,6 МПа в балони автомобілів з виміром його кількості;
  • заправку газом акумуляторів-балонів тиском до 24,5 МПа;
  • осушування газу у відповідності з вимогами ДСТУ ГОСТ 27577;
  • заправку газом від пересувних АГНКП з тиском до 20,0 МПа з виміром його кількості;
  • збір, тимчасове зберігання та видалення рідини і механічних домішок, виловлених з газу в установках очищення, сушки та в компресорі.
  1. Для виконання вказаних функцій на ділянці АГНКП слід розміщуються основні технологічні вузли-блоки:
  • блок технологічний;
  • блок вхідних кранів;
  • блок очистки та виміру;
  • блок осушування газу;
  • блок акумуляторів газу;
  • газозаправна колонка на одну заправку, або декілька в залежності від потужності;
  • операторську.
  1. Блок технологічний
  2. В складі компресорної установки повинні бути:
  • вхідний фільтр тонкої очистки газу;
  • компресор з двигуном і допоміжним обладнанням;
  • міжступеневі і кінцеві вологовіддільники;
  • загасники пульсування тиску (при необхідності);
  • газопроводи і арматура;
  • датчики (первинні перетворювачі) і місцеві прилади, автоматизованої системи контролю, управління та захисту.
  1. На АГНКС слід встановлювати компресор заводського виготовлення в кількості, яка передбачена проектом.

Блок компресорної установки розробляється на вітчизняних та зарубіжних заводах відповідно до вимог „Правил устройства и безопасной эксплуатации поршневых компрессоров, работающих на взрывоопасных и токсичных газах” - ПБ 092297-99.

Як правило, блок компресорний поставляється виробником комплектно з включенням вище перелічених вузлів.

  1. Блок вхідних кранів
  2. Призначений для відключення станції автоматично, дистанційно з операторської та по місцю від джерела газу та скиду газу в атмосферу з технологічного обладнання при аварійній зупинці або при планових зупинках.
  3. Блок повинен включати таку арматуру:
  • клапан (кран) з ручним управлінням (перший по ходу газу);
  • клапан (кран) з електро- або пневмоприводом, який керується дистанційно з операторської, так і автоматично відключає газ по сигналу аварійної зупинки (при відсутності струму клапан повертається в положення „закрито”);
  • клапан (кран) з електро- або пневмоприводом на лінії скиду газу в атмосферу при спорожнені технологічного обладнання у випадку аварійної зупинки (при відсутності електроструму клапан повертається у вихідне положення - „відкрито”;
  • ізолююче фланцеве з’єднання встановлюється на підвідному газопроводі до першого (по ходу газу) клапану (крану) газу;
  • запобіжну арматуру (клапани).
  1. Блок очистки і виміру газу
  2. Блок очистки і виміру кількості газу на вході в станцію призначений для очистки від механічних домішок та рідини до рівня вимог ТУ на компресо

ри або на газ, а також для виміру кількості газу. Також він повинен забезпечувати безперервну роботу на різних режимах без присутності обслуговуючого

персоналу. Виловлені рідини і механічні домішки потрібно вивести в дренажну ємність для вивозу в місця, погоджені санітарними органами.

  1. Блок сушки газу
  2. Блок осушки газу визначений для видалення з нього води, або залишків (рідких) нафтопродуктів згідно з ДСТУ ГОСТ 27577.

Для осушки газу слід застосовувати метод адсорбції. Для регенерації адсорбенту потрібно застосовувати природний газ, який після проходження через адсорбери потрібно утилізувати. Як правило газ регенерації направляється на всас компресорів.

  1. Технологічна схема блока осушування, як правило, повинна включати:
  • два адсорбери, один працює в циклі осушування, другий в циклі регенерації, або в режимі очікування;
  • вологомасловідділювач (перед адсорберами);
  • фільтри тонкої очистки газу - після адсорберів;
  • нагрівачі газу регенерації;
  • систему спорожнення від газу окремих агрегатів так і всієї установки в цілому;

Конструкція адсорберів повинна забезпечувати швидке завантаження і розвантаження сорбенту.

Контроль вологовтримання осушеного газу необхідно проводити не рідше одного разу на добу згідно вимог ГОСТ 27577.

  1. Блок акумуляторів газу
  2. Блок акумуляторів газу має призначення: зберігання запасу газу для прискорення заправки автотранспорту - зниження частоти включення компресорів.

Блок акумуляторів, як правило, складається з групи спеціальних балонів високого тиску з трубопровідною обв’язкою, запобіжними і запірними пристроями, КВП. Ємність одного балону повинна бути не більше ніж 1 м .

Блок акумуляторів потрібно розміщувати підземно поза будівлею АГНКС в спеціальних колодязях прямокутної форми в які вмонтовані сходинки та є простір для обслуговування. Колодязь закривати люками з легких негорючих матеріалів, які зручно відкриваються.

Блок акумуляторів слід розміщувати поряд з блоком компресорів (2-3 м) надземно або підземно поза будівлею АГНКС з метою зменшення відстаней, в спеціальному колодязі з цегли або бетону зі сходинками та в якому є простір для обслуговування. Колодязь закривати люками з легких негорючих матеріалів, які зручно відкриваються.

Обв’язка блоку акумуляторів повинна мати запірну арматуру, яка б виключала можливість витоку газу з акумуляторів на дільниці газопроводів між компресорним блоком та акумуляторами.

Конструкція і якість монтажу блоку акумуляторів відповідно до НПАОП 0.00-1.07.

  1. Газозаправна колонка - на одну струбцину, або декілька в залежності від потужності.

Технологічна схема газозаправної колонки повинна забезпечувати:

  • дистанційне з операторської та автоматичне відключення колонки від колектора компримованного і осушеного газу;
  • автоматичне відсічення потоку газу в балони автомобіля при досягненні граничного значення тиску;
  • автоматичне механічне відключення колонки при розриві рукава (шланга) та запобіганні витоку газу як з сторони колектора, так і з сторони автомобіля;
  • вимір тиску і кількості газу, яким заправляють авто заправляємого з індикацією їх значень на табло колонки та передачу цих показників за допомогою АСУ ТП в операторську;
  • технологію з обмеженими викидами газу в атмосферу за допомогою спеціальних пристроїв приєднувальної струбцини, яка забезпечує при цьому зручність та швидкість приєднання до газопаливної системи автомобіля;
  • можливість ручного, по місцю, відключення заправного рукава (шлангу) від колонки і скиду газу при заміні рукава (шлангу) на всмоктуючу лінію компресорів та в атмосферне повітря.

Скидні труби КПГ слід розташовувати з направленням викидання газу вгору. Верхній зріз скидного трубопроводу повинен перевищувати висоту будинків і споруд, розташованих у радіусі 5 м від зазначеного трубопроводу, не менше ніж на 1 м. Висота скидного трубопроводу повинна бути 3 м вище від прилеглого майданчика.

  1. Всі технологічні газопроводи повинні бути безшовними, згідно з вимогами ТУ 14-3-460 (труби стальні безшовні, гарячекатані для парових котлів і трубопроводів), згідно з ТУ 14-3-251 (для установок високого тиску) з сталі гр. „В” згідно з ГОСТ 8731, ГОСТ 8732, ГОСТ 8733, ГОСТ 8734. Розрахунок товщини стінок труб слід виконувати згідно з вимогами СНиП 2.04.12 для тиску до 10 МПа Нормами проектування стальних трубопроводів відповідно до ВСН 51-3.
  2. Проектування трубопроводів слід виконувати відповідно до СН-527, проектування сталевих трубопроводів згідно з СНиП 3.05.05, ВСН 51-3 на робочий тиск 25 МПа.
  3. Матеріали (сталь) для трубопроводів, деталей та з’єднувальних частин вибирати з врахуванням мінімальної температури експлуатації в тій зоні, де буде проектуватись АГНКС. Труби для газопроводів АГНКС повинні бути випробувані гідравлічним методом на заводі-виробнику і мати запис в сертифікаті

про випробувальний тиск, який повинен відповідати вимогам стандарту або технічним умовам на труби. З’єднання труб технологічних передбачати на зварці.