1. При перетині інженерних мереж з каналізаційними самопливними і напірними трубопроводами відстань по вертикалі (у просвіті) слід приймати не менше:
  • при перетині з силовими кабелями напругою до 35 кВ - 0,5 м, при перетині з силовими кабелями напругою від 110 кВ до 330 кВ - 1,0 м (в обмежених умовах забудови при укладанні кабелів у футляри на ділянці перетину цю відстань допускається зменшувати за умови дотримання вимог ПУЕ [16]);
  • при перетині з кабелями зв’язку - 0,25 м (за умови укладання кабелю у футлярі цю відстань допускається зменшувати згідно з ВБН В.2.2-45-1 [17]);
  • при перетині з трубопроводами різного призначення (крім каналізаційних і технологічних трубопроводів з рідинами з неприємним запахом або отруйними, а також трубопроводів з водою питної якості) - 0,2 м;
  • при перетині з тепловими мережами - згідно з ДБН В.2.5-39;
  • при перетині з трубопроводами, що транспортують воду питної якості, каналізаційна мережа, як правило, прокладається нижче від водопроводу не менше ніж на 0,4 м. Допускається проектувати сталеві або пластмасові трубопроводи питної води, розміщені у футлярах, нижче каналізаційних трубопроводів, при цьому відстань від каналізаційних труб до обрізу футляра повинна бути не менше ніж 5 м в кожну сторону у глинистих ґрунтах та не менше ніж 10 м - у великоуламкових і піщаних ґрунтах.

Вводи господарсько-питного водопроводу при діаметрі труб до 150 мм допускається передбачати нижче каналізаційних без улаштування футляру, якщо відстань між стінками труб складає не менше ніж 0,5 м.

Відстань між трубопроводами, що транспортують воду питної якості, та трубопроводами дощової каналізації можна приймати 0,2 м.

Матеріал та товщина стінок футляру визначається за умови забезпечення несучої здатності та безпеки експлуатації трубопроводів.

Внутрішній діаметр футляра слід приймати в залежності від технології виконання робіт, зовнішнього діаметра або розтрубу труби, довжини переходу, прийнятого типу ковзних опор. Відстань між ковзними опорами слід примати за технічною документацією виробників ковзних опор та в залежності від прийнятого матеріалу труб.

Трубопровід у футлярі необхідно об’ємно фіксувати, крок фіксації встановлюється проектом. При визначенні способів фіксації та внутрішнього діаметра футляру в умовах контролю витоків із мережі необхідно враховувати можливість їх пропуску по футляру до контрольного колодязя. Уклон до контрольного колодязя слід приймати не менше ніж 0,001.

Для збереження необхідного уклону при прокладанні самопливного трубопроводу в сталевому футлярі можна передбачати відповідну набетонку з напрямними пристроями. Допускається використання розтрубних труб із фіксацією повздовжніх переміщень. В окремих випадках допускається після протаскування робочих трубопроводів заповнювати простір між трубами та футляром цементним розчином.

Внутрішня та зовнішня поверхні сталевих футлярів повинні бути захищені відповідною протикорозійною ізоляцією, а також, за необхідності, захищені від електрохімічної корозії.

  1. При проектуванні на всіх каналізаційних самопливних мережах і напірних трубопроводах слід передбачати захисні охоронні зони згідно з 17.1.2.
  2. Гідравлічний розрахунок каналізаційних мереж
  3. Гідравлічний розрахунок каналізаційних самопливних трубопроводів (лотків, каналів) слід робити за розрахунковою максимальною секундною витратою стічних вод за таблицями і графіками за формулами:

о

де q - витрата стічних вод, м /с;

2

т - площа перерізу, заповненого стічними водами, м ;

v - швидкість руху стічних вод, м/с;

С - коефіцієнт, що залежить від гідравлічного радіуса й шорсткості змоченої поверхні каналу або трубопроводу та який визначається за формулою:

п^ - коефіцієнт шорсткості змоченої поверхні трубопроводу, лотка або каналу, який приймають за

відповідними довідковими даними;

R - гідравлічний радіус, м; і - гідравлічний уклон.

Гідравлічний уклон і для самопливних трубопроводів, лотків і каналів допускається визначати за формулою:

де v - середня швидкість руху стічних вод, м/с,

R - гідравлічний радіус, м; д - прискорення вільного падіння, м/с ;

X - коефіцієнт опору тертю по довжині, який слід визначати за формулою, що враховує різний ступінь турбулентності потоку:

(If)

4l3r68R Re.!

•jX 24l3r6BR Re

де A - еквівалентна шорсткість, см;

R - гідравлічний радіус, см;

а2 - коефіцієнт, що враховує характер шорсткості труб і каналів та наявність завислих речовин у стічних

водах;

Ре - число Рейнольдса.

Значення A та а2 слід приймати згідно з таблицею 5.

Таблиця 5 - Еквівалентна шорсткість труб і каналів

Труби і канали

A, см

а2

Труби:

бетонні й залізобетонні

0,2

100

керамічні

0,135

90

чавунні

0,1

83

сталеві

0,08

79

азбестоцементні

0,06

73

Канали:

з буту, тесаного каменю

0,635

150

цегляні

0,315

110

бетонні й залізобетонні монолітні

0,3

120

те саме, збірні (заводського виготовлення)

0,08

50

Самопливні колектори повинні забезпечувати пропуск розрахункової максимальної секундної витрати стічних вод при самоочисних швидкостях.

Гідравлічний розрахунок каналізаційних напірних трубопроводів слід виконувати згідно з ДБН В.2.5-74 .

При гідравлічному розрахунку самопливних і напірних трубопроводів з пластмасових труб може бути використано ДСТУ-Н Б В.2.5-40 та таблиці для гідравлічних розрахунків трубопроводів із полімерних матеріалів.

  1. Гідравлічний розрахунок напірних мулопроводів, що транспортують сирі та зброджені осади, а також активний мул, потрібно виконувати з урахуванням режиму руху, фізичних властивостей і особливостей складу осадів.
  2. При проектуванні сифонних режимів роботи каналізаційної мережі необхідно перевіряти величину вакууму (вакуумметричну висоту) у найвищій точці трубопроводу. Вакуумметрична висота, яка не призведе до нестійкого режиму - зриву вакууму, - має бути не більше ніж 7 м.
  3. Найменші діаметри труб, найменші розміри кюветів і канав
  4. Застосування на самопливній каналізації труб діаметром менше ніж 250 мм може призводити до збільшення аварійної закупорки мереж та до необхідності їх промивання.

За необхідності, найменші діаметри труб самопливних мереж допускається приймати, мм:

- для вуличної мережі господарсько-побутової та виробничої каналізації - 200, для внутрішньоквартальної

мережі - 150;

- для дощової та загальносплавної вуличної мережі - 250, внутрішньоквартальної - 200.

Найменший діаметр напірних мулопроводів - 150 мм.

У населених пунктах або районах міст із малоповерховою забудовою з витратою стічних вод до 300

о

м /добу для внутрішньоквартальної та вуличної мереж допускається застосування труб діаметром 150 мм.

Для виробничої каналізації на підставі технологічних розрахунків допускається застосування труб діаметром менше ніж 150 мм.

  1. Найменші розміри кюветів і канав трапецоїдального перерізу потрібно приймати: ширину по дну 0,3 м, глибину 0,4 м.
  2. Розрахункові швидкості та наповнення труб і каналів
  3. Щоб уникнути замулення каналізаційних мереж, розрахункові швидкості руху стічних вод потрібно приймати в залежності від ступеня наповнення труб та каналів, а також крупності завислих речовин, що містяться в стічних водах.

Найменші розрахункові швидкості руху стічних вод у трубах при найбільшому розрахунковому наповненні труб у мережі господарсько-побутової каналізації і при повному заповненні труб тих же діаметрів у мережі дощової та загальносплавної каналізації слід приймати згідно з таблицею 6.

Ділянки загальносплавних колекторів напівроздільної системи каналізації, де витрата господарсько- побутових стічних вод gcip визначена за формулою (3), перевищує 10 л/с, слід перевіряти на пропускання цієї

витрати, забезпечуючи найменші швидкості течії стічних вод згідно з таблицею 7 при наповненні 0,3.

Таблиця 6 - Найменші розрахункові швидкості руху стічних вод у трубах

Діаметр D, мм

Швидкість vmin, м/с, при наповненні Н / D

0,60

0,70

0,75

0,80

150-250

0,70

-

-

-

300-400

-

0,80

-

-

450-500

-

-

0,90

-

600-800

-

-

1,00

-

900

-

-

1,15

-

1000-1200

-

-

-

1,20

1500

-

-

-

1,30

Понад 1500

-

-

-

1,50

Примітка 1. Для пластмасових труб при наповненні Н / D = 0,80 найменша швидкість приймається для Д = 1000-1200 мм - vmin = 1,15 м/с; для Д = 1400-2000 мм -

v ■ = 1,2 м/с.

min ’

Примітка 2. Для виробничих стічних вод найменші швидкості приймаються згідно з галузевими будівельними нормами проектування підприємств або за експлуатаційними даними.

Примітка 3. Для виробничих стічних вод, близьких до господарсько-побутових за забрудненням завислими речовинами, найменші швидкості приймаються як для господарсько-побутових стічних вод.

Примітка 4. Для дощової каналізації при періоді одноразового перевищення розрахункової інтенсивності дощу Р = 0,33 року найменшу швидкість приймають 0,6 м/с.

Таблиця 7 - Найменші швидкості течії у загальносплавних колекторах напівроздільної системи каналізації у суху погоду

Глибина шару води у загальносплавних колекторах при розрахункових витратах у суху погоду, см

Найменша швидкість течії стічних вод, м/с

31-40

1,0

41-60

1,1

61-100

1,2

101-150

1,3

Понад 150

1,4

  1. Мінімальну розрахункову швидкість руху освітлених або біологічно очищених стічних вод у лотках і трубах можна приймати 0,4 м/с.
  2. Найбільшу розрахункову швидкість руху стічних вод слід приймати, м/с: для металевих труб - 8, для неметалевих - 4, для дощової каналізації - відповідно 10 і 7, для колекторів, що споруджуються щитовим і гірничим способами, - згідно з 8.13.7.
  3. Розрахункову швидкість руху неосвітлених стічних вод у дюкерах необхідно приймати не менше ніж 1 м/с, при цьому в місцях підходу стічних вод до дюкера швидкості повинні бути не більше швидкостей у

дюкері.

  1. Найменші розрахункові швидкості руху сирих і зброджених осадів, а також ущільненого активного мулу в напірних мулопроводах господарсько-побутової каналізації населеного пункту слід приймати за таблицею 8.

Таблиця 8 - Найменші розрахункові швидкості руху осадів в напірних мулопроводах господарсько- побутової каналізації населеного пункту

Вологість осаду, %

Швидкість vmin, м/с

при D = 150-200 мм

при D = 250-400 мм

98

0,8

0,9

97

0,9

1,0

96

1,0

1,1

95

1,1

1,2

94

1,2

1,3

93

1,3

1,4

92

1,4

1,5

91

1,7

1,8

90

1,9

2,1

Примітка. Для осадів і шламів промислових підприємств найменші швидкості призначають за даними технологічних досліджень.

  1. Найбільші швидкості руху у каналах дощових і виробничих стічних вод, які можуть скидатися у водойми, потрібно визначати згідно з таблицею 9.

Таблиця 9 - Найбільші швидкості руху дощових і виробничих стічних вод у каналах

Ґрунт або тип кріплення

Найбільша швидкість руху в каналах, м/с, при глибині потоку стічних вод від 0,4 м до 1 м

Кріплення бетонними плитами

4,0

Вапняки, піщаники середні

4,0

Одернування:

1,0

плиском

у стінку

1,6

Мощення:

одинарне

2,0

подвійне

3,0-3,5

Примітка. При глибині потоку менше ніж 0,4 м значення швидкостей руху стічних вод приймаються з коефіцієнтом 0,85, при глибині понад 1 м - з коефіцієнтом 1,25.