Воловець |
96 |
Тарханкутський маяк |
90 |
Руська Мокра |
104 |
Киз Аульський маяк |
94 |
Ясіня |
76 |
Ай-Петрі |
215 |
Хуст |
77 |
|
|
Рахів |
133 |
|
|
Луганська область |
Тернопільська область |
||
Луганськ |
80 |
Тернопіль |
106 |
Старобільськ |
67 |
Кременець |
95 |
Біловодськ |
106 |
Харківська область |
|
Львівська область |
|
Харків |
74 |
Львів |
- |
Богодухів |
58 |
Рава-Руська |
71 |
Красноград |
82 |
Кам ’ янка-Бузька |
84 |
Ізюм |
74 |
Самбір |
89 |
Лозова |
75 |
Стрий |
120 |
Херсонська область |
|
Турка |
100 |
Херсон |
86 |
Миколаївська область |
Асканія Нова |
123 |
|
Миколаїв |
144 |
Г енічеськ |
114 |
Вознесенськ |
141 |
Скадовськ |
62 |
Баштанка |
105 |
Хорли |
62 |
Очаків |
74 |
Хмельницька область |
|
Тендрівський маяк |
88 |
Хмельницький |
- |
Болград |
115 |
Шепетівка |
75 |
Ізмаїл |
69 |
Волочиськ |
97 |
Полтавська область |
Кам’янець-Подільський |
86 |
|
Полтава |
178 |
Черкаська область |
|
Лохвиця |
85 |
Умань |
155 |
Лубни |
84 |
Черкаси |
- |
Миргород |
98 |
Золотоноша |
78 |
Оболонь |
70 |
Чигирин |
71 |
Кобиляки |
82 |
Чернігівська область |
|
Рівненська область |
Чернігів |
58 |
|
Рівне |
- |
Семенівка |
145 |
Сарни |
106 |
Щорс |
94 |
Сумська область |
|
Любеч |
95 |
Суми |
71 |
Ніжин |
86 |
Глухів |
88 |
Чернівецька область |
|
Конотоп |
82 |
Чернівці |
81 |
ДОДАТОК Б (довідковий)
КОНСТРУКЦІЇ КОЛЕКТОРІВ, ЯКІ СПОРУДЖУЮТЬ ЩИТОВИМ ТА ГІРНИЧИМ
СПОСОБАМИ
Б.1 Конструкцію колекторів і шахтних стволів та навантаження на їх облицювання рекомендується визначати з врахуванням об’ємно-планувальних рішень, глибини залягання, інженерно-геологічних умов, сейсмічних умов, агресивної дії стічних вод на конструкції тощо, а також прийнятих способів виконання робіт.
Б.2 Охорона існуючих будівель і споруд від впливу підробки (в частині конструктивних заходів) повинна здійснюватися відповідно до чинних нормативних документів залежно від допустимих розрахункових значень зрушення і деформацій земної поверхні.
Повинен бути виконаний спеціальний розрахунок для визначення довжини мульди обвалення, осідання поверхні, радіуса кривизни і нахилу поверхні. Процес розвитку і стабілізація деформацій усієї товщі порід може тривати до двох років і більше, що слід враховувати при проектуванні.
Якщо розрахункові значення зрушення і деформації товщі земної поверхні не є небезпечними для
будівель і споруд, що потрапляють в зону зрушення земної поверхні, то методи проходки повинні прийматися як для територій, вільних від будівель і споруд. Граничні деформації основ будівель і споруд слід приймати згідно з ДБН В.2.1-10.
Б.3 При виборі матеріалу і розрахунку облицювання тунелів повинні враховуватися вимоги СНиП 2.06.08, СНиП 2.06.09, СНиП 2.03.11, ДСТУ Б В.2.7-43, ДБН В.2.3-7. Конструкції облицювання та матеріали повинні відповідати вимогам міцності, водонепроникності, морозостійкості, стираності, корозійної стійкості.
Конструкції облицювання (постійного кріплення) тунелів і колекторів рекомендується приймати однотипними по внутрішньому контуру на всій довжині. Застосування облицювання різних типів водному тунелі може бути допущено при різкій місцевій зміні гірського тиску і гідрогеологічних умов, а також за наявності зсувних явищ або тектонічних порушень.
Б.4 Облицювання тунелів і шахтних стволів потрібно розраховувати з урахуванням можливих (для окремих елементів перерізу або усієї споруди в цілому) несприятливих поєднань постійних та тимчасових навантажень і впливів, які можуть діяти одночасно при будівництві або експлуатації. Постійні навантаження: гірський тиск, власна вага облицювання, тиск від будівель і споруд, розташованих над тунелем (у межах призми обвалення), гідростатичний тиск ґрунтових вод. Тимчасові навантаження: внутрішній тиск води в колекторах, тиск при нагнітанні розчину за облицювання, навантаження від транспорту на поверхні, навантаження від щитових домкратів, механізмів і машин, надлишковий тиск при виконанні проходки під стислим повітрям, дія від зрушення порід при виробленні тунелю і зрушення порід, викликаного їх здуттям від набухання або в процесі заморожування, а також навантаження, що виникають при повному заповненні водою тунелів і стволів в аварійних ситуаціях.
Навантаження, поєднання їх дії на каналізаційні тунелі, основні положення по розрахунках слід приймати згідно з ДБН В.2.4-3 і СНиП 2.06.09. Клас наслідків (відповідальності) каналізаційних тунелів потрібно визначати згідно з ДБН В.1.2-14.
Б.5 Розрахунок облицювання слід виконувати на заданий гірський тиск з урахуванням відпору породи, окрім облицювань, що споруджуються в слабких нестійких породах (fp < 1), які рекомендується розраховувати
без урахування відпору ґрунту з передумови лінійної роботи матеріалу конструкції і ґрунтового масиву. При застосуванні збірних облицювань необхідно передбачати заповнення заблочного простору або силове притиснення змонтованих елементів облицювання до ґрунту. Облицювання тунелів рекомендується проектувати із збірного залізобетону, монолітного бетону або залізобетону, а при спорудженні тунелів в особливо складних інженерно-геологічних умовах - із чавунних тюбінгів. Товщину елементів облицювання тунелів слід визначати розрахунком.
Проектні класи бетону конструкцій каналізаційних тунелів за міцністю на стиск рекомендується приймати не нижче вказаних у таблиці Б.1.
Таблиця Б.1 - Клас бетону конструкцій за міцністю на стиск
Вид конструкцій |
Клас бетону за міцністю на стиск не нижче |
Залізобетонні блоки облицювання суцільні або ребристі |
С25/30 |
Залізобетонні блоки облицювання монолітні |
С20/25 |
Бетонні облицювання монолітні |
С12/15 |
Внутрішні бетонні і залізобетонні конструкції монолітні |
С12/15 |
Внутрішні залізобетонні конструкції збірні |
С20/25 |
Заздалегідь напружені залізобетонні конструкції |
С20/25 |
Б.6 Облицювання колекторів, які споруджуються щитовим способом, що складається з первинного збірного облицювання (блоки або тюбінги) і вторинного монолітного бетонного або залізобетонного, слід розраховувати на сприйняття навантаження від гірського тиску тільки первинним облицюванням. Вторинне облицювання призначено для гідроізоляції і в розрахунок на навантаження від гірського тиску не включається.
Б.7 Бетон для елементів конструкцій облицювання каналізаційних тунелів слід встановлювати проектом залежно від гідрогеологічних умов у районі будівництва, можливого внутрішнього тиску та з урахуванням заходів захисту залізобетонних і бетонних конструкцій від корозії, але не нижче за марку за водонепроникністю, яку рекомендується приймати W12 - W20 (не нижче W6).
При проектуванні марки бетону конструкцій каналізаційних тунелів за морозостійкістю слід призначати залежно від умов їх роботи, але не нижче F75.
Для тунелів і шахтних стволів із застосуванням залізобетонних конструкцій та агресивним газоподібним внутрішнім середовищем рекомендується приймати бетон згідно зі СНиП 2.03.11 (2.50).
Термін твердіння бетону, що відповідає його маркам за міцністю на стиск, осьовий розтяг, водонепроникність і морозостійкість, приймається 180 днів. Якщо відомі терміни фактичного завантаження конструкцій, способи їх зведення, умови твердіння бетону, вид і якість цементів, інертних і добавок, можна встановлювати марки бетону з іншим терміном твердіння.
Б.8 Каналізаційні тунелі слід захищати від інфільтрації поверхневих і ґрунтових вод, а також ексфільтрації стічних вод. Водонепроникність облицювань потрібно забезпечувати: застосуванням відповідних
матеріалів, обклеюванням облицювань гідроізоляційними матеріалами, влаштуванням металоізоляції, ущільненням прилеглого до тунелю ґрунтового масиву цементацією, глинізацією, силікатизацією або іншими методами, нагнітанням за облицювання спеціальних розчинів, закладенням швів і отворів із зачеканенням швидкотужавними матеріалами або пневмобетоном (відповідно до 4.26 - 4.29 СНиП 11-44). Конструкція зовнішньої та внутрішньої гідроізоляції тунельного облицювання повинна забезпечувати збереження суцільності та водонепроникності при можливих деформаціях облицювання. Вибір способу забезпечення водонепроникності визначається конструкцією облицювань, інженерно-геологічними і експлуатаційними умовами.
Б.9 Конструкцію облицювання шахтних стволів можна проектувати монолітною бетонною, залізобетонною, металобетонною, збірною залізобетонною, чавунною і комбінованою залежно від гірничо- геологічних умов, методів виконання робіт, технологічних і експлуатаційних особливостей. При виборі матеріалу облицювання слід враховувати, що руйнування незахищених конструкцій стволів відбувається більш інтенсивно ніж прилеглих тунелів.
Б.10 Металеві конструкції шахтних стволів, внутрішню поверхню чавунних тюбінгів слід захищати від корозії.
Б.11 Перекриття шахтних стволів і свердловин, як правило, мають бути розраховані на сприйняття рухомого навантаження.
ДОДАТОК В (довідковий)
ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ПЕРВИННИХ ВІДСТІЙНИКІВ, АЕРОТЕНКІВ, БІОФІЛЬТРІВ В.1 Дані для розрахунку первинних відстійників
В.1.1 Розрахункове значення гідравлічної крупності и0, мм/с, рекомендується визначати за кривими
кінетики відстоювання Е = f(t), які отримують експериментально, із приведенням одержаної в лабораторних умовах величини до висоти шару, що дорівнює глибині проточної частини відстійника, за формулою:
де Hse- глибина проточної частини відстійника, м;
Kset - коефіцієнт використання об’єму проточної частини відстійника;
t f - тривалість відстоювання, с, що відповідає заданому ефекту очищення та отримана в лабораторному
циліндрі в шарі hj; для міських стічних вод дану величину допускається приймати за таблицею В.1;
П2 - показник ступеня, що залежить від агломерації завислих речовин в процесі осідання; для міських
стічних вод допускається визначати за рисунком В.1.
Примітка. Розрахунок відстійників для стічних вод, що містять забруднювальні речовини, які легші за воду (нафтопродукти, масла, жири тощо), виконується з урахуванням гідравлічної крупності спливаючих часток. За наявності у воді часток, що важчі або легші за воду, за розрахункову приймають меншу гідравлічну крупність.
У випадку, коли температура стічної води відрізняється від температури, за якої визначалася кінетика відстоювання, потрібно вводити поправку
де Hjab, Vpr - в’язкість води за відповідних температур у лабораторних і виробничих умовах (таблиця В.2); и0 - гідравлічна крупність часток, отримана за формулою (В.1), мм/с.
Таблиця В.1 - Тривалість відстоювання для міських стічних вод у залежності від ефекту їх освітлення за температури 20 °С
Тривалість відстоювання t с, у шарі hj = 0.5 м при концентрації
Ефект освітлювання
завислих речовин, мг/дм
Е, %
|
100 |
200 |
300 |
400 |
20 |
600 |
300 |
- |
- |
30 |
900 |
540 |
320 |
260 |
40 |
1320 |
650 |
450 |
390 |
50 |
1900 |
900 |
640 |
450 |
60 |
3800 |
1200 |
870 |
680 |
70 |
- |
3600 |
2600 |
1830 |