Страница 15: ДБН В.2.5-75:2013. Каналізація зовнішні мережі та споруди основні положення проектування (32611)

Примітка. Крім біологічного видалення фосфору, може також проектуватися видалення фосфору з застосуванням реагентів, можливе комбіноване застосування обох методів. Хімічний склад, дозу, місця введення реагенту визначають на основі виконаних експериментальних робіт.

1. Робочий об’єм аеротенків необхідно визначати за середньогодинним надходженням стічних вод за період аерації в години максимального припливу. Витрата циркулюючого активного мулу при розрахунку робочого об’єму аеротенків без регенераторів і аеротенків із вбудованими вторинними відстійниками не враховується.

При проектуванні споруд з очищення від сполук азоту та фосфору їх робочий об’єм слід перераховувати з урахуванням процесів нітрифікації - денітрифікації.

1. При розрахунку аеротенків слід визначати:

• для всіх технологій - тривалість наявності стічних вод у різних технологічних зонах, витрати технологічних рециклів, споживання кисню, витрату повітря, характеристики аераційної системи, що використовується, приріст надлишкового активного мулу;
• для всіх технологій, що передбачають окиснення амонійного азоту, - вік мулу;
• для технологій біологічного видалення фосфору - граничну ефективність цього процесу для даної стічної води.

1. Число секцій аеротенків слід приймати не менше двох (усі робочі). Для станцій очищення господарсько-побутових стічних вод продуктивністю до 200 м /добу, а також для комбінованих установок очищення виробничих стічних вод більшої продуктивності допускається одна секція аеротенка.

Робочу глибину аеротенка рекомендується приймати від 3 м до 6 м. Для баштових та шахтних аеротенків допускаються більші глибини. При використанні коридорної конструкції аеротенка співвідношення ширини коридора до робочої глибини рекомендується приймати в межах від 1:1 до 2:1. Висоту борту аеротенка над поверхнею води слід приймати не менше ніж 0,5 м. Рециркуляцію активного мулу рекомендується здійснювати насосами або ерліфтами.

Необхідно передбачати можливість спорожнення аеротенків і пристрої для випуску з них води.

1. У кінці відкритих відвідних каналів мулової суміші, що подається на вторинні відстійники, рекомендується передбачати пристрої для збирання та видалення піни, яка може утворюватися на поверхні аеротенків у результаті розвитку біологічних процесів спінення активного мулу.

За необхідності, в аеротенках слід передбачати заходи з локалізації піни: зрошення водою через бризкальну систему або використання хімічних антиспінювачів. Інтенсивність розбризкування при зрошенні рекомендується приймати за експериментальними даними. Використання хімічних антиспінювачів повинно бути враховане при розрахунках ГДС та умов скиду зворотних вод.

1. Тип аераторів в аеротенках слід визначати з урахуванням їх характеристик (втрати напору, розміру бульбашок повітря, стійкості до засмічення, довговічності, простоти обслуговування тощо). Рекомендується застосовувати нові типи аераторів з подальшою заміною енергоємного обладнання повітродувних станцій.

Для подачі повітря рекомендується застосовувати повітродувки, газодувки і нагнітачі, а також механічні, пневмомеханічні та струменеві аератори, ерліфти. Робочий напір устаткування нагнітального типу слід приймати з урахуванням заглиблення аераторів, втрат напору в комунікаціях і аераторах (з визначенням їх опору на кінець розрахункового терміну роботи), а також з урахуванням сезонних і кліматичних чинників, що впливають на фізичні властивості повітря.

При застосуванні пневматичної аерації витрату повітря в аеротенках необхідно визначати за БСКповн і вмістом амонійного азоту в стічних водах, необхідним ступенем очищення з урахуванням типу аераторів і глибини їх занурення, якості та температури стічних вод, розрахункової концентрації в аеротенку розчиненого кисню. Кількість аераторів, що використовуються, слід визначати розрахунком за даними їх виробників з урахуванням залежності ефективності розчинення кисню від навантаження на аератори і зниження ефективності на кінець розрахункового терміну експлуатації. Рекомендується число аераторів в регенераторах і на першій половині довжини аеротенків-витиснювачів приймати вдвічі більше ніж на другій половині їх довжини.

Устаткування для механічної аерації слід розраховувати за технічною документацією виробників та рекомендаціям науково-дослідних організацій чи даних досвіду роботи аналогічних споруд.

1. При застосуванні аеротенків з вільно плаваючими інертними носіями з іммобілізованим активним мулом (біоплівкою) в розрахунках показників очищених стічних вод (у тому числі від сполук азоту та фосфору) слід враховувати:

99

• тип, питому поверхню завантаження в одиниці об’єму зони аерації, м /м ;

о

• концентрації вільно плаваючого та іммобілізованого на інертних носіях активного мулу, г/дм ;
• конструктивні умови стабільного ведення процесу та розташування завантаження та приладів технологічного контролю.

Примітка. В якості носіїв для іммобілізованого активного мулу використовуються плаваючі інертні матеріали з розвинутою поверхнею, які міцні до стирання, не виділяють токсичних до біоценозу речовин, водостійкі та біостійкі до процесів, що відбуваються в аеротенку.

1. Споруди для відокремлення очищеної води від активного мулу (біоплівки)
2. Для відокремлення очищеної води від активного мулу (біоплівки) можна використовувати такі споруди: вторинні відстійники, освітлювачі з завислим шаром осаду, флотаційні установки, мембранні модулі тощо.
3. Тип вторинного відстійника (вертикальний, радіальний, горизонтальний) слід визначати з урахуванням продуктивності станції, компоновки споруд, числа експлуатаційних одиниць, конфігурації і рельєфу майданчика, геологічних умов, рівня ґрунтових вод тощо.

Число відстійників слід приймати за умови забезпечення очищення при ремонті одного з них.

1. Вторинні відстійники для відокремлення мулу і біоплівки слід розраховувати за гідравлічним навантаженням на поверхню, м3/(м2 • год), з урахуванням коефіцієнта використання об’єму споруди, мулового індексу і концентрації мулу (біоплівки). При визначенні площі відстійників після біологічних фільтрів необхідно враховувати рециркуляційну витрату стічних вод.

99

Навантаження на поверхню вторинних відстійників qssfr, м /(м • год), після біофільтрів усіх типів слід визначати за формулою:

де Ug - гідравлічна крупність біоплівки, яка при повному біологічному очищенні стічних вод складає 1,4 мм/с;

Kset - коефіцієнт використання об’єму проточної частини відстійника. За відсутності даних допускається приймати за таблицею 21.

Вторинні відстійники всіх типів після аеротенків слід розраховувати за гідравлічним навантаженням qssa,

99•9*9

м3/(м2 • год), з урахуванням концентрації активного мулу в аеротенку аг-, г/дм3, його мулового індексу і, см3/г,

9

та концентрації мулу в освітленій воді а^ мг/дм , за формулою:

де Н5ЄІ - робоча глибина відстійної частини, м;

uss - коефіцієнт використання об’єму зони відстоювання, який приймається: для радіальних відстійників - 0,4; вертикальних - 0,35; вертикальних з периферійним випуском - 0,5; горизонтальних - 0,45; а( - потрібно приймати не менше ніж 10 мг/дм ; аj - не більше ніж 15 г/дм .

Після аеротенків із подовженою аерацією тривалість наявності стічних вод у зоні відстоювання при максимальному припливі стічних вод слід приймати не менше ніж 1,5 год. Кількість надлишкового мулу потрібно приймати 0,35 кг на 1 кг БСКповн. Видалення надлишкового мулу можна передбачати з відстійника

99

або з аеротенка (при досягненні концентрації мулу від 5 г/дм3 до 6 г/дм3). Вологість мулу, видаленого з відстійника, слід приймати 98 %, із аеротенка - 99,4 %. Навантаження на мулові майданчики можна приймати як для осадів, зброджених в мезофільних умовах.

99

Гідравлічне навантаження qms, м /(м• год), на муловідокремлювачі для окситенків, аеротенків-

відстійників, аероакселаторів, що працюють у режимі освітлювачів з завислим шаром мулу, слід приймати за таблицею 22 (в залежності від значень параметра аі)і).

Таблиця 22 - Гідравлічне навантаження на муловідокремлювачі

Розрахунок флотаційних установок для відокремлення мулової суміші за одноступінчастою схемою флотації слід виконувати в залежності від прийнятої кількості завислих речовин в очищених стічних водах згідно з таблицею 23.

Таблиця 23 - Розрахункові параметри процесу флотації

О

Тиску напірному резервуарі флотаційної установки рекомендується приймати 0,6 МПа (6 кгс/см2), тривалість насичення стічних вод (робочої рідини) в резервуарі повітрям - від 3 хв. до 4 хв.

1. При проектуванні вторинних відстійників слід приймати:

• впускання мулової суміші і збір очищеної води - рівномірними по периметру впускного і збірного пристроїв;
• висоту нейтрального шару - 0,3 м, висоту борту відстійника над поверхнею води - не менше ніж 0,3 м;
• глибину шару мулу - від 0,3 м до 0,5 м (для горизонтальних і радіальних відстійників);
• швидкість протоку стічних вод між розтрубом і відбивальним пристроєм - не більше ніж 15 мм/с для вертикальних відстійників;
• кут нахилу стінок мулових приямків від 50° до 55°.

Примітка. При проектуванні вторинних відстійників після ступінчастої нітриденітрифікації враховується можливість появи мулової кірки, що потребує переоснащення системи збору освітленої води і проектування, за необхідності, системи збору кірки.

1. Видалення мулу, що осів на дні радіальних і горизонтальних відстійників, допускається здійснювати або через приямки, куди мул переміщається механічним способом (мулоскребом), або безпосередньо з днища за допомогою мулососів. При використанні мулососів кожний приймальний пристрій повинен мати індивідуальне відведення у збірний жолоб. Для видалення біоплівки у відстійниках цих типів слід використовувати мулоскреби.

Переміщення мулу і біоплівки до приямка у вертикальних відстійниках слід проектувати самопливом за рахунок нахилу дна від 50° до 55°.

1. Місткість приямків вторинних відстійників при гідростатичному видаленні осаду слід передбачати: після біологічних фільтрів - не більше дводобового об’єму біоплівки, після аероенків - не більше двогодинної наявності активного мулу, що видаляється.

Рекомендується самопливне видалення осаду з приямка відстійника під гідростатичним напором, який слід приймати:

• 12 кПа (1,2 м вод. ст.) після біологічних фільтрів;
• 9 кПа (0,9 м вод. ст.) після аеротенків.

Рекомендується передбачати можливість регулювання висоти гідростатичного напору.

Діаметр труб для видалення осаду слід приймати не менше ніж 200 мм.

1. Вологість осаду, що видаляється, слід визначати розрахунком з урахуванням коефіцієнта рециркуляції, типу збірного і транспортуючого пристроїв, мулового індексу.

Видалення осаду з вторинних відстійників допускається безперервне або періодичне. Інтервал часу при періодичному видаленні слід встановлювати з урахуванням об’єму осаду, що утворився, і місткості зони його накопичення.

1. Гребінь водозливу на водоприймальних (збірних) лотках потрібно передбачати регульованим по висоті. Навантаження на 1 м водозливу у вторинних відстійниках не повинно перевищувати 10 л/с.

Допускається для збирання очищеної води використовувати занурені перфоровані труби.

1. Реактори циклічної дії
2. Реактори циклічної дії допускається використовувати для біологічного очищення з видаленням біогенних елементів (з попереднім освітленням стічних вод або без нього). Конструкція реакторів циклічної дії дозволяє в одному об’ємі проводити послідовно технологічні процеси, притаманні аеротенкам і вторинним відстійникам. Відведення стічної води з цих споруд здійснюється, як правило, спеціальними плаваючими водозливами з гнучкою водовідвідною трубою. Система аерації повинна бути розрахована на періодичну роботу.

Примітка 1. До реакторів циклічної дії можна віднести споруди з процесами Sequencing Batch Reactor (SBR-реактор).

Примітка 2. Реактори, за необхідності, можуть бути доукомплектовані обладнанням для хімічного

видалення фосфору.

1. Рекомендується використовувати декілька паралельних робочих реакторів циклічної дії з визначеними циклами очищення. За наявності одного реактора необхідно передбачати накопичувач стічних вод.
2. При розрахунку реактора циклічної дії слід визначати: тривалість фаз циклу, об’єм очищеної води, що зливається після закінчення циклу, споживання кисню, витрату повітря, характеристики аераційної і перемішуючої систем, що використовуються, приріст надлишкового активного мулу, потрібний вік мулу (за мінімально можливої температури).

При визначенні віку мулу слід враховувати, що під час спорожнення реактора концентрація активного мулу буде змінюватися.

1. Фізико-хімічне очищення стічних вод

При фізико-хімічному очищенні міських стічних вод застосовується їх обробка коагулянтами та флокулянтами для інтенсифікації процесів видалення грубодисперсних, колоїдних і розчинених речовин.