Страница 12: ДБН В.2.5-75:2013. Каналізація зовнішні мережі та споруди основні положення проектування (32611)

При реконструкції та новому будівництві очисних споруд рекомендується зменшувати викиди в атмосферне повітря забруднювальних газів (NH3, H^S) з аеротенків і мулових майданчиків. Для зменшення

цих викидів підвідні лотки, канали та споруди рекомендується проектувати з перекриттям, а гази, що виділяються, очищати.

1. Компонування будівель та споруд на майданчику має забезпечувати:

• раціональне використання території з урахуванням збільшення потужності очисних споруд на перспективу, а також можливість будівництва очисних споруд окремими чергами;
• блокування споруд і будівель різного призначення, мінімальну довжину комунікацій на майданчику очисних споруд;
• самопливне, як правило, проходження стічних вод через споруди (з урахуванням втрати напору) за рахунок уклону рельєфу місцевості або планування території (з виконанням профілю руху стічних вод і руху осаду та мулу по очисних спорудах).

1. При проектуванні очисних споруд слід передбачати:

• устаткування для рівномірного розподілення стічних вод і осаду між окремими елементами очисних споруд та для відключення споруд, каналів і трубопроводів на ремонт (без порушення роботи очисних споруд), а також для спостереження та промивання споруд і комунікацій;
• устаткування для обліку витрати стічних вод і осаду;
• устаткування для безперервного контролю якості припливних забруднених і очищених стічних вод і/або лабораторне устаткування для періодичного контролю;
• максимальне використання вторинних енергоресурсів (біогазу, тепла стисненого повітря і стічних вод) для потреб станції очищення та інших споживачів;
• ступінь автоматизації роботи споруд, визначений на основі технічного завдання на проектування та технічних умов.

1. При проектуванні станцій очищення стічних вод необхідно враховувати обробку додаткових об’ємів стічних вод і забруднювальних речовин, що утворюються в технологічних процесах зневоднення осадів, а також передбачати заходи із запобігання забрудненню атмосфери, ґрунту, поверхневих і підземних вод очисними спорудами, в тому числі спорудами для зневоднення осаду.
2. Канали станції очищення стічних вод і лотки окремих споруд слід перевіряти на пропуск максимальної секундної витрати з коефіцієнтом 1,4 (передбачаючи можливість інтенсифікації їх роботи), з урахуванням втрат тиску і відповідної вертикальної посадки споруд.

У проекті визначається необхідність спорудження обвідних трубопроводів, каналів, лотків.

1. Склад побутових приміщень приймається залежно від чисельності обслуговуючого персоналу та санітарної характеристики групи виробничих процесів згідно з ДБН В.2.2-28. Допоміжні приміщення слід розміщати в одному будинку.

Склад і площі допоміжних і лабораторних приміщень станцій очищення стічних вод слід визначати з урахуванням конкретних місцевих умов, наявності сертифікованих лабораторій відповідного профілю в даному регіоні, підприємств з ремонту та обслуговування обладнання, приладів тощо. Допускається склад та площу цих приміщень приймати згідно з таблицею 17.

Розміщення лабораторії в будинку насосної і повітродувної станції допускається за умови розроблення заходів, що виключають шум та передачу вібрації від устаткування на стіни будинку.

Таблиця 17 - Склад і площі лабораторних та допоміжних приміщень

о

Примітка. Для станцій продуктивністю менше 1,4 тис. м3/добу та більше ніж 250 тис. м3/добу склад і площу приміщень встановлюють у кожному окремому випадку залежно від місцевих умов.

1. Споруди і устаткування механічного очищення стічних вод
2. Споруди для видалення з стічних вод крупнодисперсних домішок
3. У складі станцій очищення стічних вод слід передбачати споруди з устаткуванням для видалення крупнодисперсних домішок, плаваючого сміття (далі - відходи). В залежності від прийнятої технологічної схеми очисних споруд застосовують решітки, проціджувачі, сита тощо. При проектуванні нових очисних споруд застосовувати решітки-дробарки не рекомендується.

Слід використовувати решітки та сита з прозорами не більше ніж 16 мм. Відповідно до технологічних розрахунків допускається встановлювати решітки та сита з меншими прозорами, при цьому враховувати, що на них буде затримуватись більша кількість відходів з високим вмістом органічних речовин та жири. Встановлення додаткових пристроїв із жироуловлювання слід визначати технологічними розрахунками.

Решітки допускається не застосовувати у випадку напірної подачі стічних вод на очисні споруди насосною станцією, у якій перед насосами встановлені решітки з прозорами не більше ніж 16 мм або решітки- дробарки, при цьому довжина напірного трубопроводу не повинна перевищувати 500 м та на насосних станціях передбачається вивезення затриманих на решітках відходів.

Примітка 1. Ефективність зменшення забруднення стічних вод по завислих речовинах і БСКповн на решітках з прозорами не більше ніж 6 мм приймають відповідно до технічної документації виробника обладнання.

Примітка 2. Устаткування для видалення з стічних вод крупнодисперсних домішок, жироуловлювання та піскоуловлювання може бути зблоковане.

1. На очисних станціях з обробкою осаду в метантенках не слід застосовувати подрібнення відходів.
2. Число робочих одиниць устаткування, норми знімання відходів, відстань між устаткуванням, кількість допоміжного і вантажопідйомного обладнання слід визначати згідно з технічною документацією виробника устаткування з урахуванням розрахункової витрати стічних вод і фізико-хімічного складу суспензії в стічних водах. При кількості одиниць робочого устаткування до трьох включно рекомендується приймати одну одиницю резервного устаткування, а при більшій кількості - дві.

'І

Механізоване очищення решіток передбачається при кількості відходів 0,1 м /добу і більше. При меншій кількості допускається встановлення решіток з ручним очищенням.

Навколо устаткування потрібно забезпечувати прохід. Рекомендується при застосуванні механізованих решіток приймати ширину проходу не менше ніж 1,2 м, при застосуванні решіток з ручним очищенням - не менше ніж 0,7 м.

1. Швидкість руху стічних вод у прозорах решіток слід приймати від 0,8 м/с до 1 м/с при максимальному припливі стічних вод, а для решіток ступінчастого ескалаторного типу - від 1 м/с до 1,4 м/с. Швидкість протоку в розширеній частині каналу перед решіткою слід приймати не менше ніж 0,4 м/с при мінімальному припливі, після решіток - не менше ніж 0,7 м/с. Довжину розширеної частини каналу до та після решітки слід визначати розрахунком.

З метою уникнення підпору перед решіткою та замулення підвідного каналу рекомендується дно каналу за решіткою робити нижчим на висоту, що приймається такою, яка дорівнює величині втрати напору при проходженні стічних вод через решітку.

Втрати напору в прозорах слід приймати за технічною документацією виробника устаткування (з урахуванням того, що втрати на забруднених решітках у 3 рази більше ніж на чистих).

До і після решіток у каналах необхідно передбачати затвори для можливості відключення решіток на час виконання ремонтних робіт.

1. Кількість відходів, що видаляються на решітках з господарсько-побутових стічних вод населених пунктів у розрахунку на одного жителя за рік, в залежності від ширини прозорів може визначатися при виконанні попередніх розрахунків згідно з таблицею 18.

Рекомендується враховувати нерівномірність надходження відходів.

Таблиця 18 - Кількість відходів, що видаляються на решітках

1. Густину і вологість відходів слід визначати за технічною документацією виробників устаткування. За відсутності даних допускається приймати:

Д •'З

• густину відходів до зневоднення - 870 кг/м3, після зневоднення - 690 кг/м3;
• вологість відходів до зневоднення - 90 %, після зневоднення - 70 %;
• зольність відходів - від 7 % до 8 %.

У будівлі решіток рекомендується встановлювати поршневі та шнекові гідропреси, які дозволяють знизити вологість до 50 %.

Примітка. На спорудах невеликої потужності з розташуванням решіток та багатополичних піскоуловлювачів в одній ємкісній споруді може застосовуватися промивання затриманих на решітках відходів.

1. Затримані відходи допускається:

• збирати в контейнери з герметичними кришками і вивозити в місця обробки твердих побутових і промислових відходів;
• зневоднювати і спрямовувати для сумісної термічної обробки з осадами станції очищення стічних вод;
• використовувати при компостуванні.

Для переміщення контейнерів з відходами, за необхідності, слід застосовувати підйомно-транспортне обладнання з електроприводом. При переміщенні відходів за допомогою транспортера слід передбачати отвори для відведення дренажних вод і пристрої для їх подачі на очисні споруди. Для запобігання виникненню неприємних запахів рекомендується передбачати можливість додавання у контейнери вапна.

1. У будівлі з решітками та іншим устаткуванням для затримання відходів, опалення і вентиляція якої проектується згідно з розділом 15, необхідно передбачати заходи, що запобігають надходженню холодного повітря через підвідні і відвідні канали стічних вод.

Підлога будівлі повинна бути вище за розрахунковий рівень стічної води в каналах не менше ніж на 0,5 м.

Допускається встановлення решіток поза будівлею при забезпеченні заходів щодо унеможливлення їх обмерзання.

1. Піскоуловлювачі
2. Піскоуловлювачі необхідно проектувати у складі станцій біологічного очищення міських і

о

близьких до них за складом забруднень виробничих стічних вод, продуктивність яких перевищує 100 м3/добу, та в усіх випадках, коли передбачено проектування первинних відстійників.

Число піскоуловлювачів слід приймати не менше двох. Всі піскоуловлювачі або відділення повинні бути робочими. До і після кожного піскоуловлювача необхідно передбачати затвори для можливості його відключення на період мінімального припливу і на час виконання ремонтних робіт.

Тип піскоуловлювача слід приймати з урахуванням продуктивності очисних споруд, схеми очищення стічних вод і обробки осадів, характеристики завислих речовин, компонувальних рішень тощо. За наявності у стічних водах забруднень, що спливають, конструкція піскоуловлювачів повинна забезпечувати їх видалення.

Розрахунок піскоуловлювачів усіх типів слід здійснювати за гідравлічною крупністю піску, який затримується в піскоуловлювачі.

При розрахунку горизонтальних та аерованих піскоуловлювачів необхідно визначати їх довжину L м, за