М.8 Регулювальні клапани, які входять до складу регулятора теплового потоку та/або регулятора температури, слід застосовувати розвантаженими за тиском;

М.9 Не допускається застосовувати соленоїдні (електромагнітні), у тому числі підживлювальні, клапани, крім аварійних;

М.10 Слід застосовувати запірно-регулювальну арматуру та обладнання на один рівень робочого тиску, більший від необхідного (наприклад, робочий тиск системи 8 • 105 Па (8 бар), найближчий більший рівень робочого тиску - 10 • 105 Па (10 бар), отже застосовувані запірно- регулювальна арматура та обладнання повинні мати робочий тиск 16 • 105 Па (16 бар)), якщо насоси тепломережі не мають автоматичного регулювання обертів;

М.11 Втрати тиску на регулювальних клапанах не повинні перевищувати 3 • 105 Па (3 бар). Не допускається дроселювання тиску неавтоматичними пристроями - шайбами/діафрагмами та ручними вентилями, заслінками й іншою ручною запірно-регулювальною арматурою. Зниження тиску повинно бути виконане автоматичними регуляторами тиску, за необхідності - послідовно установленими;

М.12 Зворотні клапани слід застосовувати підпружиненими. Не допускається розташування зворотних клапанів, окрім убудованих у насоси, за насосами та відводами без прямих ділянок трубопроводу, що стабілізують потік;

М.13 Трубопроводи вводу теплової мережі повинні мати нерухомі опори на відстані не менше ніж 2 м від зовнішньої стіни будівлі. Не допускається закріплення трубопроводів та обладнання до стелі. Під опорами трубопроводів та обладнанням при їх кріпленні до будівельних конструкцій повинні бути віброізоляційні прокладки;

М.14 Не допускається жорстке закладання трубопроводів у огороджувальні конструкції будівлі. Отвори для пропуску трубопроводів повинні забезпечувати зазор між поверхнею теплоізоляції трубопроводу та будівельною конструкцією. Заповнення зазорів слід передбачати еластичним повітрогазонепроникним матеріалом;

М.15 Рекомендується застосовувати автоматичне перекриття всіх трубопроводів на вході та виході з ІТП при аварійній розгерметизації трубопровідних систем;

М.16 Рекомендується передбачати автоматичну подачу сигналу на диспетчерський пункт при аварійній розгерметизації трубопровідної системи в ІТП;

М.17 Слід забезпечувати автоматичне відведення води з ІТП при аварійній розгерметизації трубопровідної системи в ІТП;

М.18 Слід забезпечувати автоматичне аварійне механічне видалення повітря з приміщення ІТП кратністю 10 год-1;

М.19 Трубопроводи, запірно-регулювальна, за винятком запобіжної, арматура, окрім їх приводів та маховиків, насоси, окрім двигунів, та інше обладнання повинні бути теплоізольованими з урахуванням вимог виробника обладнання;

М.20 Фундаменти для ІТП рекомендується відділяти від фундаментів будівлі піщаною підсипкою та відділяти від стін зазором завширшки не менше ніж 0,05 м із заповненням його піском.

ЗАПАС ПОТУЖНОСТІ СИСТЕМИ ОПАЛЕННЯ ПРИ ЗМІННОМУ ТЕПЛОВОМУ РЕЖИМІ

Н.1 Запас потужності системи опалення при змінному тепловому режимі не слід застосовувати: -для системи зоптимізованим за погодними умовами автоматичним регулюванням теплового режиму приміщення;

  • для системи, в якій не застосовується зниження температури повітря в найхолодніші дні опалювального періоду;
  • якщо подібний запас було враховано при визначенні теплового навантаження системи опалення за іншими нормативними положеннями.

Н.2 Запас потужності здійснюють надбавкою до питомих тепловтрат приміщення.

Н.2.1 Питому надбавку потужності допускається визначати за теплотехнічним розрахунком.

Н.2.2 Питому надбавку потужності fRH , Вт/м2, допускається приймати за таблицею Н.1 для приміщень з наступними характеристиками:

  • рівень теплоізоляції не нижче від визначеного у ДБН В.2.6-31;
  • середня висота приміщення не більша ніж 3,5 м;
  • кратність повітрообміну приміщення впродовж розігріву не вище ніж 0,5 год-1;
  • зниження температури повітря приміщення становить не нижче ніж 15 °С.

Н.2.3 Для приміщень з постійним тепловим режимом питому надбавку приймають такою, що дорівнює нулю.

Період зниження температури повітря (невикористання приміщення), год

Таблиця Н1 - Питома надбавка, Вт/м2, при зниженні температури повітря приміщення

Тривалість зниження температури, год

Тривалість

розігріву,

год

Кратність повітрообміну під час зниження температури повітря приміщення, год-1

0,1

0,5

Ефективна здатність до акумуляції теплової енергії приміщенням

мала

середня або велика

мала

середня або велика

питома надбавка fRH , Вт/м2

7,5

0,5

63

16

74

26

7

1

34

10

43

16

6

2

14

3

21

8

5

3

5

0

10

2

4

4

0

0

3

0

2

6

0

0

0

0

13,5

0,5

88

38

91

56

13

1

50

29

50

43

12

2

28

18

28

29

11

3

17

12

18

21

10

4

11

7

12

15

8

6

3

1

5

5

2

12

0

0

0

0

8 год

(наприклад, нічне зниження у квартирі)

14 год (наприклад, нічне зниження в офісі тощо)

Тривалість зниження температури, год

Тривалість

розігріву,

год

Кратність повітрообміну під час зниження температури повітря приміщення, год-1

0,1

0,5

Ефективна здатність до акумуляції теплової енергії приміщенням

мала

середня або велика

мала

середня або велика

питома надбавка fRH , Вт/м2

61,5

0,5

92

Не менше 100

92

Не менше 100

61

1

55

100

55

Не менше 100

60

2

32

86

32

Не менше 100

59

3

23

73

22

94

58

4

17

64

17

84

56

6

10

52

10

70

50

12

2

31

2

45

167,5

0,5

92

Не менше 100

167

1

55

Не менше 100

166

2

32

Не менше 100

165

3

23

Не менше 100

164

4

17

95

162

6

10

81

156

12

2

57

Період зниження температури повітря (невикористання приміщення), год

62 год (наприклад, зниження у вихідні)

168 год

(наприклад,

зниження

впродовж

тижневої

відпустки)

Примітка 1. Кратність повітрообміну слід приймати 0,1 год-1 у період невикористання приміщення за умови зачинених вікон та дверей.

Примітка 2. Ефективну здатність до акумуляції теплової енергії допускається приймати наближено за характерними ознаками огороджувальних конструкцій приміщення:

  • мала (підвісна стеля, балочне перекриття тощо та стіни з легких будівельних конструкцій, наприклад, каркасні, з теплоізоляційних бетонів, дерев’яні, гіпсокартонні з повітряним або теплоізоляційним прошарком тощо);
  • середня (бетонна стеля зі стінами з легких будівельних конструкцій або підвісна стеля, балочне перекриття тощо зі стінами з бетонну, цегли, природного каменю тощо);
  • велика (бетонна стеля зі стінами з бетону, цегли, природного каменю тощо).

Примітка 3. Проміжні значення питомої надбавки слід визначати методом лінійної інтерполяції.

СЕРЕДНІЙ СТРОК СЛУЖБИ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВИТРАТИ

У таблиці П.1 наведені середній строк служби та експлуатаційні витрати, за якими обирають обладнання для забезпечення необхідних технічних та економічних показників систем опалення, внутрішнього теплопостачання, вентиляції, кондиціонування та охолодження повітря. Експлуатаційні витрати визначено як сумарні витрати на поточний ремонт та технічне обслуговування впродовж усього періоду експлуатації обладнання у відсотках від початкових інвестицій. Початкові інвестиції складають усі витрати, що були зроблені до моменту передачі замовнику готової до використання системи (або вказаного її елемента): на проектування, закупівлю, монтаж, підключення до енергомережі, введення в експлуатацію тощо.

Таблиця П.1 - Середній строк служби та експлуатаційні витрати

Елемент системи опалення і внутрішнього теплопостачання, вентиляції, кондиціонування та охолодження повітря

Середній строк служби, років

Експлуатаційні витрати у відсотках від початкових інвестицій

Джерело теплової енергії водяної системи опалення

Котел (теплогенератор) з безпосереднім виходом продуктів згоряння (з відкритою камерою згоряння)

20

1 -2

Котел (теплогенератор) з виходом продуктів згоряння через димохід (із закритою камерою згоряння)

20

1 -2

Котел (теплогенератор) на мазуті або гасі

10

4-6

Котел (теплогенератор) конденсаційний

20

1 -2

Паливний бак

30

0,5

Бак для гасу

30

0,5

Тепловий насос

15-20

2-4

Сонячний колектор (вакуумний або плоский)

15-20

0,5

Електронагрівач з баком-акумулятором

20 - 25

1

Опалювальний прилад (панель) водяної системи опалення

Конвектор

20

1

Радіатор

30 - 40

1 -2

Опалювальна підлогова водяна панель

50

2

Радіаторна фарба

20 - 30

0

Трубопровід водяної системи

Мідний

30

1

Композитний або призначений для підлогового опалення

50

1

Нержавіючий

30

1

Сталевий у закритій системі

30

1

Сталевий у відкритій системі

15

1

Трубопровідна мережа

30

0,5

Продовження таблиці П.1

Елемент системи опалення і внутрішнього теплопостачання, вентиляції, кондиціонування та охолодження повітря

Середній строк служби, років

Експлуатаційні витрати у відсотках від початкових інвестицій

Запірно-регулювальна арматура водяної системи опалення

Регулювальний клапан автоматичний

15

6

Регулювальний клапан ручний

30

4

Клапан непрямої дії

10

1

Клапан терморегулятора

20

1,5

Термостатичний елемент радіаторного терморегулятора

15

4

Клапан

10

1

Інші елементи водяної системи опалення

Розширювальний бак мембранний

15

0,5

Розширювальний бак з нержавіючої сталі

30

1

Розширювальний бак сталевий

15

2

Циркуляційний насос

10-20

2

Регульований насос

10-15

1,5-2

Елементи електричної системи опалення

Електроконвектор

20 - 25

1

Електропроводка

25 - 50

0,5-1

Опалювальна підлогова електрична панель

25 - 50*

* за підтвердження результатом тестування

2

Повітротехнічне обладнання та повітроводи

Блок обробки повітря (блок повітротехнічного обладнання для вентиляції та кондиціонування, що має принаймні вентилятор, теплообмінник і повітряний фільтр)

15

4

Вентилятор

15-20

4

Вентилятор з регулюванням витрати повітря

15

6

Рамка повітряного фільтра

15

2

Фільтрувальний матеріал одноразовий

1

0

Фільтрувальний матеріал багаторазовий

10

10

Повітроохолоджувач

15-20

2

Повітронагрівач електричний

15-20

2

Повітронагрівач водяний

15-20

2-4

Повітронагрівач паровий

15-20

2

Конденсаторний блок

20

2

Охолоджуючі панелі та стелі

20

1