Навіси повинні повністю перекривати розвантажувальну платформу і на 1 м кузов автомобіля.
У випадках, коли розвантажувальні місця в магазинах для нічного завезення товарів передбачаються поза основною розвантажувальною платформою, допускається заміняти платформу (за відповідних обгрунтувань) розвантажно-навантажувальними пристроями.
В разі реконструкції магазинів розвантаження товарів передбачається відповідно до конкретних умов реконструкції згідно з завданнями на проектування.
6.3.3 Для магазинів, вбудованих і вбудовано-прибудованих у житлові будинки, розвантажувальні (завантажувальні) приміщення і розвантажувальні платформи належить проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.2-15.
Для магазинів, що прибудовуються до торців житлових будинків, коли розвантаження організоване з бічного фасаду прибудови і віддалене від житлового будинку, розвантажувальну платформу та розвантажувальне (завантажувальне) приміщення слід проектувати згідно з вимогами до окремо розташованих будинків магазинів відповідно до 6.3.2 цих Норм.
Т а б л и ц я 1
|
Характеристика магазину |
Класифікаційна група |
Величина підприємства, м2 торговельної площі |
Розрахункова кількість розвантажувальних місць, не менше |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Продовольчий з універсальним асортиментом |
ІП |
до 400 більше 400 до 1000 ?? 1000 ?? 1500 ?? 1500
|
1 2 3 4 |
|
Продовольчий спеціалізова-ний (крім „Овочі-фрукти”) з широким, вузьким чи обмеженим асортиментом |
ІІП ІІІП VП
|
до 100
|
1
|
С.18 прДБН В.2.2-...:200..
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Продовольчий спеціалізова-ний „Овочі-фрукти” |
ІVП |
до 400 більше 400 |
1 2
|
|
Ринок (цілорічна торгівля) |
|
до 600 більше 600 до 900 “ 900 “ 1500 ?? 1500 ?? 3000 ?? 3000 |
3 4 5 7 8-10 |
|
Непродовольчий з універсальним асортиментом і спеціалізований з розширеним асортиментом |
ІН ІІН |
до 650 більше 650 до 1500 ?? 1500 ?? 4500
?? 13500 |
1 2 3 4 5 7 8 |
|
Непродовольчий спеціалізований з повним асортиментом („Меблі”, „Будівельні мате-ріали”) |
ІVН |
до 650 більше 650 до 1500 ?? 1500 |
1 2 3 |
|
Непродовольчий спеціалізований з вузьким і обмеженим асортиментом („Книжки”, „Квіти”, „Природа” та інші) |
VІН VІІН |
не нормується |
1 |
|
Примітка. У спеціалізованих непродовольчих магазинах повного асортименту ІІІН і ІVН груп слід додатково передбачати розвантажувальні місця для відправлення куплених товарів (за торговельної площі до 1000 м2 включно – 1 розвантажувальне місце, більше 1000 м2 – 2 розвантажувальні місця)
|
6.3.6 Приміщення прийомочних необхідно передбачати в магазинах в разі розвантаження товарів під навісами та в разі розвантаження у приміщеннях, які не опалюються (у IIВ і IIIВ кліматичних зонах). Площу прийомочних слід приймати в розрахунку на одне розвантажувальне місце:
для магазинів торговельною площею до 150 м2 – 12 м2;
для магазинів торговельною площею більше 150 м2 – 16 м2.
6.3.7 Уклон пандусів для автомобілів має бути не більше 16% в разі розміщення пандуса у закритому приміщенні чи під навісом і не більше 8% – в інших випадках.
6.3.8 Ширину коридорів у групі приміщень для зберігання та готування товарів до продажу, залежно від величини підприємств торгівлі та транспортних засобів, що використовуються, слід приймати за площі торговельного залу до 250 м2 – 1,6-1,7 м, більше 250 до 2000 м2 – 1,8-2 м і в разі використання
прДБН В.2.2-...:200... С.19
електрофікованого транспорту, а за площі більше 2000 м2 – 2,3-2,7 м.
6.3.9 Двері комор та приміщень для приймання товарів мають бути протипожежними не нижче 2-го типу, двостулковими завширшки не менше 1,3 м і заввишки не менше 2,3 м. При цьому ширина однієої зі стулок повинна бути не менше 0,8 м.
Двері, що сполучають розвантажувальну платформу з розвантажува-льним приміщеннями чи з іншими приміщеннями магазину, мають бути двостулковими завширки від 1,6 до 2,2 і заввишки не менше 2,3 м.
6.3.10 На шляхах проїзду автомобілів і інших транспортних засобів колони, стіни, перегородки та косяки прорізів повинні бути захищені від механічних пошкоджень на висоту не менше 1,6 м.
6.3.11 Комори (склади) товарів, які є горючими, легкозаймистими рідинами, горючими речовинами і матеріалами, або негорючих товарів в упаковувці із горючих матеріалів слід розміщувати біля зовнішніх стін із віконними прорізами і відокремлювати їх від торговельного залу та підсобних приміщень протипожежними перегородками 1-го типу і перекриттями 3-го типу, передбачаючи вхід до них через тамбур-шлюз. У підприємствах торгівлі не допускається передбачати комори (склади), а також виробничі приміщення категорій А і Б за вибухопожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002.
Комори (склади) необхідно розділяти протипожежними перегородками 1-го типу на відсіки площею не більше 700 м2, допускаючи в межах кожного відсіку встановлення сітчастих чи інших перегородок, які не досягають стелі. Димовидаляння у цьому випадку передбачається на відсік у цілому.
Із комор площею до 50 м2, що мають виходи до коридорів, димови-даляння допускається передбачати через вікна, які відчиняються, розташовані у кінці коридорів, якщо відстань від дверей комори до вікна, розташованого в кінці коридору, становить не більше 15 м. Із комор (складів), що прилягають до розвантажувальних (завантажувальних) приміщень та платформ, сполучених з ними дверними та віконними прорізами, димовидаляння влаштовувати не потрібно.
Із комор (складів) площею більше 50 м2 слід передбачати димовидаляння через віконні прорізи чи спеціальні шахти, а в разі розміщення таких комор у підвальному поверсі – передбачати для кожного відсіку не менше двох вікон з приямками розміром не менше 1,2 × 0,9 м. Вільну площу зазначених вікон необхідно приймати за розрахунком, але не менше 0,2% від площі цих приміщень.
6.3.12 Положення протипожежної перегородки, яка відокремлює комори від торговельного залу, визначається з урахуванням можливого розширення торговельної зали (див.6.1.4). Для комор негорючих товарів без упаковки, які розміщуються на площі, призначеній для наступного розширення торгове-льної зали, допускається не передбачати перегородку, що відокремлює від торговельної зали.
С.20 прДБН В.2.2-...:200..
6.3.13 Слід укрупнювати площі комор, передбачаючи зберігання у спільній коморі різних груп непродовольчих товарів (за винятком целулоїдних, парфумерних, аерозольних, пахучих товарів і горючих рідин) та продовольчих товарів, за винятком продуктів, епідеміологічна характеристика яких потребує окремих приміщень (хлібобулочні, кондитерські, „Овочі-фрукти”, „Молоко”), відповідно до вимог чинних нормативних документів, нормативно-правових актів.
У магазинах торговельною площею до 100 м2 допускається зберігання у спільній коморі продуктів незалежно від їхньої епідеміологічної характеристики.
Допускається укрупнювати охолоджувальні камери, об’єднуючи їх за ознаками розрахункової температури та характеристики продуктів.
Підготовку товарів до продажу слід передбачати, як правило, на площі комор.
6.3.14 У підприємствах продовольчої торгівлі, що працюють за принци-пом самообслуговування, необхідно передбачати окремі приміщення фасу-вальних для груп харчових продуктів, що мають однакову епідемічну значущість. У фасувальних для харчових продуктів, що особливо швидко псуються, необхідно встановлювати холодильне обладнання.
Всі фасувальні приміщення повинні бути обладнані двома мийними ваннами з підведенням гарячої, холодної води, встановленням змішувачів і підключенням до каналізації з повітряним розривом струменя не менше 0,02 м.
6.3.15 Приміщення для зберігання та готуввання товарів до продажу не допускається розміщувати під туалетними (вбиральнями), душовими і під місцями з встановленням трапів. За наявності технологічного поверху над вбудованими в житлові будинки та громадські будинки підприємствами торгівлі розміщення прміщень зберігання та готування до продажу товарів не обмежується за умови, що каналізаційні стояки будуть виведені за межі цих приміщень. Позначки підлоги у мийних, туалетних та душових повинні бути на 0,02 м нижче позначки підлоги сусідніх приміщень і мати трапи для випускання води до каналізації.
6.3.16 Охолоджувальні камери не допускається розміщувати поруч із котельними, бойлерними, душовими та іншими приміщеннями з підвищеною температурою, вологістю, а також над такими приміщеннями та під ними.
Теплоізоляцію огороджувальних конструкцій охолоджувальних камер слід проектувати з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1, Г2, відповідно до розрахункової внутрішньої температури повітря у камерах, але не нижче мінус 15оС у камерах для зберігання заморожених продуктів та морозива (низькотемпературні камери) і не вище мінус 2оС у решті охолоджувальних камер.
6.3.17 В огороджувальних конструкціях охолоджувальних камер не допускається прокладання трубопроводів водопроводу та каналізації, коробів вентиляції та електрокабелів.
прДБН В.2.2-...:200... С.21
6.3.18 Висота камер у чистоті повинна бути не менше 2,7 м і не більше 3,5 м.
У випадку більшої висоти і коли камери розміщуються під житловими кімнатами та під іншими приміщеннями, де постійно знаходяться люди, слід передбачати самостійне перекриття над камерами і провітрюваний простір між перекриттями камер та будинку.
6.3.19 Зону для приймання та зберігання тари і товарів, що не потребують охолодження, можна влаштовувати у вигляді єдиного об’єму, нечленованого перегородками. Ширину цього приміщення слід приймати не менше 6 м.
6.3.20 Склад приміщень для приймання, зберігання та готування товарів до продажу слід приймати згідно з додатками П і Р.
Площі приміщень для приймання, зберігання та готування товарів до продажу за видами магазинів продовольчих та непродовольчих товарів і ринків слід приймати не менше розрахункової, яка визначається за питомими показниками площі для цієї групи неторговельних приміщень за додатками Л, М і Н.
6.4 Підсобні, службові та побутові приміщення
6.4.1 Склад підсобних, службових та побутових приміщень слід приймати відповідно до додатків П і Р.
Площу підсобних, службових та побутових приміщень продовольчих і непродовольчих магазинів та ринків слід приймати не менше рахункової, визначеної за питомими показниками площі для цієї групи неторговельних приміщень за додатками Л, М і Н.
С.22 прДБН В.2.2-...:200...
7 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ
7.1 У приміщеннях підприємств роздрібної торгівлі, у тому числі торговельних залах магазинів, а також підсобних і службових приміщеннях передбачається природне або лише штучне, чи суміщене освітлення згідно з ДБН В.2.5-28 з урахуванням вимог щодо енергозбереження.
У торговельних залах магазинів з штучним освітленням слід передбачати застосування опоряджувальних матеріалів з високим коефіцієнтом відбиття, високоефективних розрядних ламп і систем автоматичного керування освітленням.
У приміщеннях прасувальних і майстерень, для готування товарів до продажу, як правило, слід передбачати природне освітлення.
7.2 У разі розміщення магазину в підземних і підвальних поверхах слід передбачати інженерно-технічні заходи, що забезпечують безпеку і комфортний волого-температурний і світловий режим в приміщеннях.
У торговельних залах і службово-побутових приміщеннях з коефіцієнтом природного освітлення (КПО) 0,1% слід передбачати профілактичне ультрафіолетове опромінення із застосуванням штучних джерел ультрафіолетового випромінювання згідно з вказівками МОЗ України.
7.3 У підприємствах торгівлі слід застосовувати будівельні й опоряджувальні матеріали та обладнання, які мають гігієнічні сертифікати і повинні відповідати вимогам НРБУ, ДБН В.1.4-1.01, ДБН В.1.4-2.01.
Полімерні матеріали у внутрішньому опорядженні слід використовувати згідно з переліком полімерних матеріалів та виробів, дозволених Міністерством охорони здоровя України для використання в будівництві (СанПиН 6027.А-91)
7.4 Стіни та перегородки в приміщеннях з вологим режимом повинні мати вологостійке опорядження на висоту 2,0 м, в охолоджувальних каме- рах – на усю висоту приміщення, як правило, глазурованою плиткою.
