Страница 27: Дбн в. … :2008 (32544)

- геометричні характеристики об’ємів, що захищаються (приміщень, коридорів, сходово-ліфтових вузлів тощо);

- геометричні характеристики та значення опору димогазопроникненню конструкцій заповнення прорізів (дверних та віконних);

- геометричні та гідравлічні характеристики та показники щільності вентиляційних каналів, а також димових та протипожежних клапанів, що встановлюються в цих каналах;

- параметри зовнішнього та внутрішнього повітря;

- параметри пожежного навантаження у приміщеннях.

П.2 Фактичні геометричні характеристики, показники димогазопроникнення заповнень дверних та віконних прорізів, димових та протипожежних клапанів, слід приймати за технічними даними підприємств виробників. Для двохстулкових дверей слід враховувати ширину однієї, більшої стулки. Геометричні розміри повітроводів повинні відповідати СНиП 2.04.05.

П.3 Напрямок вітрового впливу на зовнішні фасади будинку рекомендується встановлювати за розою вітрів, з урахуванням взаємного розташування віконних прорізів приміщення, де виникла пожежа, дверних та віконних прорізів сходових кліток (у зовнішніх стінах будинку), пристроїв забору зовнішнього повітря та викидів назовні.

П.4 Параметри пожежного навантаження слід приймати у відповідності з даними технології експлуатації приміщень (будинку) та визначати за питомою еквівалентною деревиною.

П.5 Основні критерії розрахунку протидимного захисту приймаються за:

- максимально допустимою товщиною димового шару;

- надлишковим тиском в об’ємах, що захищаються (сходових кліток, ліфтових шахт, протипожежних тамбур-шлюзів тощо) або за мінімально допустимою швидкістю витоку повітря через відкриті дверні прорізи протипожежних тамбур-шлюзів.

П.6 Максимально допустима товщина димового шару, що утворюється безпосередньо у приміщенні (в якому виникла пожежа) або на шляхах евакуації (суміжних з приміщенням, в якому виникла пожежа) слід приймати з урахуванням верхніх рівнів (прорізів) евакуаційних виходів та висоти приміщення. При цьому нижня межа димового шару повинна передбачатися не менш як на вище від підлоги приміщення, шляху евакуації.

Параметри протидимного захисту слід визначати з урахуванням розрахункового часу евакуації, після якого (по завершенні евакуації) допускається опускання димового шару нижче встановленої висоти .

П.7 Величину надлишкового тиску до ліфтових шахт або ліфтових холів слід передбачати в діапазоні від 20 Па до 50 Па. Величину надлишкового тиску до сходових кліток типу Н4 та їх тамбур-шлюзів слід приймати згідно з п. 9.25.

Для протипожежних тамбур-шлюзів (при однієї відкритої двері) слід приймати мінімально допустиму швидкість повітря – 1,3 м/с.

П.8 Для сходових кліток нижнє значення надлишкового тиску (в межах допустимого діапазону за п. 9.25) слід приймати з урахуванням спільної дії припливної та витяжної протидимної вентиляції. При цьому, розрахункову величину надлишкового тиску у сходових клітках слід визначати за умов: одні двері відкриті (на поверсі пожежі) та зачинені інші двері або відкриті зовнішні вихідні двері сходової клітки та зачинені усі інші двері сходової клітки.

Верхнє значення надлишкового тиску слід визначати за умовою відкривання дверей сходових кліток із зусиллям не більше .

П.9 Для ліфтових шахт нижнє значення надлишкового тиску (в межах допустимого діапазону за п. 9.25) слід визначати при відкритих дверях на основному посадковому поверсі з урахуванням спільної дії витяжної та припливної (призначеної для захисту сходових кліток) протидимної вентиляції.

П.10 Розрахункове визначення параметрів протидимного захисту слід виконувати за умов виникнення пожежі в одному з приміщень, розташованих на верхньому поверсі підземної частини будинку та на нижньому поверсі надземної частини будинку.

П.11 Параметри припливної протидимної вентиляції, що призначена для захисту протипожежних тамбур-шлюзів, через які здійснюється евакуація людей, слід визначати при швидкості витоку повітря через відкритий дверний проріз – не менше 1,3 м/с, для інших протипожежних тамбур-шлюзів – з урахуванням витоку повітря через нещільності дверних притворів.

Доповнення, зауваження та пропозиції:

Додаток Р

(обов’язковий)

ОСНАЩЕННЯ ОБ’ЄКТОВИХ ПУНКТІВ ПОЖЕЖОГАСІННЯ

Вогнегасники порошкові з зарядом вогнегасної речовини не менше – 10 шт;

Вогнегасники водопінні з зарядом вогнегасної речовини не менше – 10 шт;

Вогнегасники вуглекислотні з зарядом вогнегасної речовини не менше – 10 шт;

Пожежні напірні рукава довжиною 20+ – 5 шт;

Протигази, що працюють на стисненому повітрі – 10 шт;

Електричні ліхтарі – 10 шт;

Індивідуальні засоби захисту органів дихання – 10 шт;

Газодимозахисний комплект ГДЗК (фільтруючий) – 5 шт;

Комплект засобів локального захисту (ЗЛЗ) – 10 шт.

Натяжне рятувальне полотно – 4 шт;

Драбина висувна пожежна – 5 шт.

Примітка. Натяжне рятувальне полотно, висувні пожежні і рятувальні драбини передбачаються тільки в нижніх пунктах.

Додаток С

(обов’язковий)

ОСНАЩЕННЯ БУДИНКІВ ІНДИВІДУАЛЬНИМИ ЗАСОБАМИ ЗАХИСТУ

ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ ПОЖЕЖІ

С.1 Індивідуальні засоби захисту органів дихання від шкідливих факторів пожежі (саморятувальники) необхідно передбачати:

- на робочих місцях в приміщеннях, розташованих на висоті більше ;

- в приміщеннях з масовим перебуванням людей в нічний час;

- в готельних номерах;

- в об’єктових пунктах пожежогасіння згідно додатку Р;

- в пожежобезпечних зонах згідно додатку Т.

Обґрунтованість вибору типу і функціональних характеристик засобів захисту повинно підтверджуватися розрахунком.

С.2 Робочі місця персоналу, що забезпечує евакуацію, необхідно оснащувати індивідуальними засобами захисту органів дихання від шкідливих факторів пожежі, а також засобами локального захисту (ЗЛЗ) від підвищених теплових впливів.

Доповнення, зауваження та пропозиції:

Додаток Т

(обов’язковий)

ПОЖЕЖОБЕЗПЕЧНІ ЗОНИ

Т.1 Пожежобезпечні зони можуть бути виконані у вигляді спеціально обладнаних приміщень всередині будинків або на їх покрівлі.

Т.2 Пожежобезпечні зони повинні розташовуватися таким чином, щоб люди, які не мають можливості евакуюватися на рівень землі могли (з врахуванням їх мобільності і фізичного стану) досягти цієї зони за необхідний час евакуації.

Т.3 Площа пожежобезпечної зони, її місткість, а також параметри систем вентиляції визначаються розрахунковим методом.

Т.4 Несучі конструкції пожежобезпечних зон, що з’єднані з основними несучими конструкціями будинку, повинні бути передбачені таким чином, щоб втрата вогнестійкості останніх не приводила до втрати вогнестійкості конструкцій зон.

Т.5 Пожежобезпечні зони повинні вигороджуватися протипожежними перекриттями і стінами згідно п. 9.30.

Т.6 На входах в зони слід передбачати протипожежні тамбур-шлюзи з підпором повітря під час пожежі.

Т.7 Пожежобезпечні зони повинні бути обладнані індивідуальними засобами захисту і рятування, а також засобами надання першої медичної допомоги.

Доповнення, зауваження та пропозиції:

Додаток У

(рекомендований)

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИБОРУ КОНСТРУКТИВНИХ РІШЕНЬ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ НЕСУЧОЇ ЗДАТНОСТІ ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ ПІД ЧАС ПОЖЕЖІ

У.1 Товщина захисного шару бетону в конструкції повинна бути достатньою для того, щоб захисний шар бетону прогрівся до температури не вище 300оС, а пожежа не впливала на подальшу експлуатацію конструкції. При стандартній пожежі тривалістю 180 хв товщина захисного шару бетону повинна бути не менше . При цьому, захисний шар бетону повинен мати армування у вигляді противідкольної сітки із стрижнів діаметром 2- з вічками не більше , що буде сприяти запобіганню вибухоподібного руйнування бетону.

У.2 Температура прогріву напруженої арматури під час пожежі не повинна перевищувати 100оС для запобігання втраті попереднього напруження.

У.3 В колонах з повздовжньою арматурою в кількості більше чотирьох стрижнів в перерізі частину стрижнів доцільно встановлювати біля ядра перерізу колони, якщо це дозволяють зусилля, для максимально можливого віддалення арматури від поверхні, що нагрівається.

У.4 Колони великого поперечного перерізу з меншим відсотком армування краще опираються вогневому впливу, ніж колони меншого поперечного перерізу з більшим відсотком армування.

У.5 Балки і колони з жорсткою арматурою в середині перерізу мають перевагу над балками, що армовані стрижньовою арматурою, яка розташована біля поверхні, що нагрівається.

У.6 В балках, за наявності арматури різного діаметру і різного рівня, арматуру більшого діаметру слід розташовувати як можна далі від поверхні, яка нагрівається під час пожежі.

У.7 Краще використовувати широкі і невисокі балки, ніж вузькі і високі. В якості основної арматури рекомендується використовувати більше двох стрижнів, а частину основної арматури розміщувати в другому ряду, максимально віддалив її від поверхні, що нагрівається.

У.8 В плитах для запобігання випучування повздовжньої арматури при її нагріві під час пожежі необхідно передбачити конструктивне армування хомутами і поперечними стрижнями.

У.9 Непереднапружені балочні і плитні конструкції переважніше переднапружених.

У.10 На опорах між сусідніми балками і між балкою і стіною повинен бути проміжок, який дозволить балці вільно подовжуватися в процесі вогневого впливу. Ширина проміжку повинна бути не менше 5 % прогону балки.

У.11 Температурні шви необхідно заповнювати негорючими, волокнистими матеріалами. Ширина температурного шва повинна бути не менше 0,15 % відстані між температурними швами.

Доповнення, зауваження та пропозиції:

ЗМІСТ