9.72 Для поновлення об’ємів повітря, що видаляється з атріумів (пасажів) та ізольованих рамп автостоянок, необхідно передбачати подачу зовнішнього повітря до нижньої частини приміщень, що захищаються. Загальна площа прорізів для забору зовнішнього повітря повинна бути не менше загальної розрахункової площі димоприймальних пристроїв.

9.73 Межі вогнестійкості повітроводів припливної протидимної вентиляції повинні бути не менше:

ЕІ 60 – для поверхових повітроводів систем, що захищають протипожежні тамбур-шлюзи та ізольовані рампи автостоянок у підземній частині будинку;

ЕІ 30 – для повітроводів систем, що захищають сходові клітки, ліфтові шахти, протипожежні тамбур-шлюзи в наземній частині будинку.

Протипожежні нормально-закриті клапани системи припливної протидимної вентиляції повинні мати межі вогнестійкості не менші за мінімальні межі вогнестійкості повітроводів цих систем.

9.74 Під час визначення розрахункових параметрів систем припливно-витяжної протидимної вентиляції слід передбачати дисбаланс повітря по притоку та видаленню не більше 30% (для приміщень, що захищаються зазначеними системами).

9.75 Виконавчі механізми та пристрої протидимного захисту повинні забезпечувати рівень надійної дії, що визначається вірогідністю безвідмовного спрацювання не менше 0,999.

9.76 Порядок проведення приймально-здавальних та періодичних випробувань систем примусового димовидалення та підпору повітря будинків слід передбачати згідно НАПБ Б.05.022.

Ліфти

9.77 Кількість ліфтів для транспортування пожежних підрозділів повинна бути не менше двох в кожній секції будинку. Усі ліфти повинні мати режим роботи „пожежна небезпека”.

До диспетчерської (пожежного посту) повинна виводитись інформація щодо фактичного розташування ліфтів на поверхах будинку, а також повинно бути забезпечено дистанційне переведення ліфтів в режим „пожежна небезпека” безпосередньо з приміщення диспетчерської (пожежного посту).

9.78 Ліфти для транспортування пожежних підрозділів повинні сполучатися з поверхами будинку тільки через відкриті назовні переходи, які повинні відповідати відкритим переходам незадимлюваних сходових кліток типу Н1.

9.79 Влаштування ліфтів для транспортування пожежних підрозділів повинно відповідати вимогам НАПБ Б.01.007.

Електрообладнання

9.80 Електрообладнання, електричні мережі та їхній захист від аномальних режимів роботи повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-23, ПУЕ, НПАОП 40.1-1.32 та інших нормативних документів.

9.81 Кабельні лінії від ТП та автономного джерела живлення до ввідно-розподільчого пристрою (ВРП), що розміщені в кожному протипожежному відсіку, повинні бути класу Р 90 згідно з ДСТУ Б В.1.1-11.

9.82 ВРП, до яких підключені кабелі систем протипожежного захисту та інших систем, які додатково виконують функції протипожежного захисту, повинні розміщуватись у протипожежних секціях з огороджувальними конструкціями класу вогнестійкості не менше ніж ЕІ 90.

Для захисту кабелів цих систем не допускається застосування ПЗВ від струмів витоку.

9.83 Елементи кабельних ліній та систем електропроводки, до складу яких входять електричні й оптичні ізольовані проводи та кабелі, системи кабельних коробів, трубопроводів, лотоків та драбин, повинні відповідати нижченаведеним вимогам пожежної безпеки.

9.83.1 Поодиноко прокладені кабелі та проводи повинні належати до класу стійких до поширювання полум’я згідно з 4.1 ДСТУ 4809.

Примітка. Стійкість до поширювання полум’я поодиноко прокладених кабелів і проводів визначається згідно з 5.1 ДСТУ 4809 (ДСТУ 4216 або ДСТУ 4217 (для проводів і кабелів з малим перерізом)).

9.83.2 Кабелі та проводи, прокладені у пучках (два і більше кабелі та/або проводи), повинні належати до класу стійких до поширювання полум’я згідно з 4.2 ДСТУ 4809.

Ця вимога не поширюється на пучки кабелів і проводів, для яких достатнім є відповідність вимогам 9.83.1:

  • протяжністю і менше;
  • що входять до складу системи проводки, прокладеної шляхом замонолічування в будівельну конструкцію чи в борознах стін, перегородок, перекриттів під штукатуркою;
  • прокладені в металевих системах кабельних трубопроводів і коробів без перфорації.

Примітка. Стійкість до поширювання полум’я кабелів і проводів, прокладених у пучках, визначається згідно з 5.2 ДСТУ 4809 (ДСТУ 4237-3-21 (для категорії А F/R), ДСТУ 4237-3-22 (для категорії А), ДСТУ 4237-3-23 (для категорії В), ДСТУ 4237-24 (для категорії С) або ДСТУ 4237-3-25 (для категорії D)).

9.83.3 Елементи систем кабельних коробів, трубопроводів, лотоків та драбин повинні належати до класу стійких до поширювання полум’я.

Ця вимога не поширюється на системи кабельних коробів і трубопроводів, прокладені шляхом замонолічування в будівельну конструкцію чи в борознах стін, перегородок, перекриттів під штукатуркою.

Примітка. Стійкість до поширювання полум’я визначається згідно з ДСТУ 4499-1 для елементів систем кабельних коробів, ДСТУ 4549-1 для елементів систем кабельних трубопроводів та ДСТУ 4754 для елементів систем кабельних лотоків і драбин. Допускається визначення стійкості до поширення полум’я згідно з ДСТУ 3987 та ДСТУ 3988 для кабельних коробів, трубопроводів, лотоків і драбин та згідно з ГОСТ 27483 для інших елементів цих систем.

9.83.4 Кабелі та проводи, прокладені на шляхах евакуації (приміщеннях сходових кліток, коридорів тощо) та каналах і шахтах інженерних комунікацій, прилеглих до шляхів евакуації, повинні бути класу Тк3 за токсичністю продуктів згоряння згідно з 4.3 ДСТУ 4809 і класу ДТк1 за димоутворювальною здатністю згідно з 4.4 ДСТУ 4809.

Ця вимога не поширюється на кабелі та проводи:

  • прокладені шляхом замонолічування в будівельну конструкцію чи в борознах стін, перегородок, перекриттів під штукатуркою;
  • прокладені в металевих системах кабельних трубопроводів і коробів без перфорації;
  • прокладені в каналах і шахтах інженерних комунікацій, відокремлених від сходових кліток і коридорів будівельними конструкціями, в яких застосовуються герметичні елементи заповнення прорізів.

Примітка 1. показник токсичності продуктів згоряння та коефіцієнт димоутворення кабелів і проводів визначаються згідно з 5.3 і 5.4 ДСТУ 4809.

Примітка 2. зазначеній вимозі задовольняють кабелі та проводи, які містять матеріали з помірної димоутворювальною здатністю і малою токсичною небезпекою продуктів згоряння згідно з ГОСТ 12.1.044.

9.83.5 Елементи систем кабельних коробів, трубопроводів, лотоків та драбин, прокладені на шляхах евакуації (приміщеннях сходових кліток, коридорів тощо) та каналах і шахтах інженерних комунікацій, прилеглих до шляхів евакуації, повинні належати до класу малонебезпечних за токсичністю продуктів згоряння та класу з помірною димоутворювальною здатністю згідно з ДСТУ 4499-1, ДСТУ 4549-1, ДСТУ 4754 та ГОСТ 12.1.044.

Ця вимога не поширюється на системи:

  • прокладені шляхом замонолічування в будівельну конструкцію чи в борознах стін, перегородок, перекриттів під штукатуркою;

- прокладені в каналах і шахтах інженерних комунікацій, відокремлених від сходових кліток і коридорів будівельними конструкціями, в яких застосовуються герметичні елементи заповнення прорізів.

9.83.6 Кабельні лінії живлення, управління і керування, які мають забезпечувати функціонування в умовах пожежі спеціальних ліфтів для транспортування пожежних підрозділів, установок пожежогасіння, систем підпору повітря, димовидалення і протипожежних насосів, повинні мати межу вогнестійкості згідно з ДСТУ Б В.1.1-11 не менше ніж 90 хв, а установок евакуаційного освітлення, систем оповіщення про пожежу і керування евакуацією людей – не менше ніж 15 хв.

Примітка. Необхідна межа вогнестійкості кабельних ліній живлення, управління і керування систем протипожежного захисту може бути забезпечена власною вогнестійкістю кабелів та систем їх утримування (підвішування) або шляхом захисту їх від вогню ззовні, наприклад, застосуванням для них вогнезахисних покриттів або прокладанням у шахтах, каналах, огороджених протипожежними перешкодами.

9.83.7 Якщо кабельна лінія або система проводки проходить крізь елементи будівельних конструкцій, то отвори, які залишаються після їх прокладання повинні бути ущільнені негорючими вогнезахисними матеріалами або засобами, які забезпечують належну межу вогнестійкості елементів будівельних конструкцій.

Елементи системи проводки такі, як кабельні трубопроводи, короби та короби-шинопроводи повинні бути також ущільнені всередині в місцях проходу крізь будівельну конструкцію або мати межу вогнестійкості, прийняту для будівельної конструкції.

Примітка 1. Межу вогнестійкості елементів будівельних конструкцій разом з системою проводки, ущільненою засобами вогнезахисту, визначають згідно з ДСТУ Б В. 1.1-8.

Примітка 2. Під час монтажу місця проходу систем проводки крізь будівельні конструкції повинні бути тимчасово ущільнені вогнезахисним матеріалом.

Примітка 3. Після заміни елементів системи проводки ущільнення повинно бути поновлене якомога скоріше.

Примітка 4. У разі застосування пристроїв кріплення системи проводки, які забезпечують механічну міцність ущільнення кабельних проходок в умовах вогневої дії, відстань між ущільненням та кріпильним пристроєм з боку вогневої дії не повинна перевищувати .

Не допускається прокладання кабельних ліній та систем проводки крізь несучі елементи будівельних конструкцій, якщо це не передбачено її конструкцією.

9.84 Світильники евакуаційного освітлення з автономним джерелом живлення повинні:

- бути забезпечені вбудованим випробувальним пристроєм або засобами приєднання до випробувального пристрою, який моделює відмову робочої мережі живлення;

- мати конструкцію, яка забезпечує їх надійне функціонування в умовах підвищеної температури, а також мати ресурс роботи акумулятора протягом часу, який необхідний для повної евакуації людей.

9.85 Блискавкозахист повинен виконуватись з урахуванням наявності на будинку труб вентиляції, вентустановок, холодильних машин, телевізійних антен і труб-стояків слабкострумових мереж згідно з РД 34.21.122.

Сміттєвидалення

9.86 У житлових та громадських висотних будинках комплект устаткування сміттєпроводу повинен включати стовбур, завантажувальні клапани з запірним пристроєм, шибер з автоматичним димовідсікачем стовбура або окремий протипожежний клапан. Стовбур сміттєпроводу слід виконувати димо-, газо- і водонепроникним із труб, як правило, з умовним проходом не менше , виготовлених з негорючих матеріалів.

9.87 Приміщення сміттєзбірної камери повинно обладнуватися спринклерним пожежогасінням із розрахунковою витратою води 1,8 л/с. Трубопровід спринклерного пожежогасіння слід приєднувати до внутрішнього господарсько-питного водопроводу через запірний пристрій, опломбований у відкритому положенні, без встановлення контрольно-сигнального клапана.

Автоматична пожежна сигналізація

9.88 Висотні будинки повинні оснащуватися системою автоматичної пожежної сигналізації (АУПС) на основі адресованих та адресовано-аналогових технічних засобів.

Сигнали від приймально-контрольних приладів автоматичних систем пожежної сигналізації та пожежогасіння слід виводити на пульт централізованого спостереження Державної пожежної охорони.

Автоматичні пожежні сповіщувачі (або автономні пожежні сповіщувачі, які мають вихід в систему пожежної сигналізації) повинні бути встановлені в усіх приміщеннях (в тому числі квартирах, офісах, коридорах, ліфтових холах, фойє, вестибюлях, технічних приміщеннях тощо) за виключенням приміщень з мокрим процесом.

Елементи АУПС повинні забезпечувати автоматичне самотестування працездатності і передачу інформації до диспетчерської (пожежного посту). Організаційними та технічними заходами повинно бути забезпечено відновлення працездатності елементів АУПС у термін не більше 2 годин після отримання сигналу про несправність.

В разі пошкодження лінії зв’язку в одному або декількох приміщеннях (квартирах) повинен забезпечуватись зв’язок з елементами системи, які встановлені в інших приміщеннях (квартирах), шляхом відключення пошкодженої ділянки лінії. Дозволяється використовувати кільцеву лінію зв’язку з відгалуженнями в кожне приміщення (квартиру) з автоматичним захистом від короткого замикання у відгалуженні.

9.89 Пристрої управління АУПС повинні забезпечувати:

- реалізацію алгоритму управління автоматичними системами протипожежного захисту по поверхах та по протипожежних відсіках;

- візуальний контроль даних про спрацювання елементів автоматичних систем протипожежного захисту в межах приміщення, протипожежного відсіку та будинку в цілому;

- контроль та реєстрацію даних про спрацювання елементів автоматичних систем протипожежного захисту, а також можливість документального оформлення цих даних у вигляді роздруківок;

- передачу інформації про пожежу до пожежної охорони.

9.90 Адресовано-аналогова система автоматичної пожежної сигналізації повинна проектуватися єдиною для всього будинку. Дана система повинна мати можливість нарощування (резерву).

9.91 Алгоритм управління системами автоматичного протипожежного захисту повинен забезпечувати своєчасне включення систем протипожежного захисту будинку для забезпечення евакуації людей в разі пожежі до настання небезпечних факторів пожежі і зменшення матеріальних втрат під час пожежі.

9.92 В системі автоматичної пожежної сигналізації можуть застосовуватися сповіщувачі пожежні димові, сповіщувачі пожежні теплові, сповіщувачі пожежні комбіновані, сповіщувачі пожежні ручні. За підвісними стелями встановлюються димові сповіщувачі з виносною світловою індикацією. Сповіщувачі слід згрупувати у петлі за принципом територіальності та підключити до ПКП. Між ПКП та сповіщувачами повинен бути забезпечений постійний двосторонній обмін інформації.

9.93 Помилкова зміна полярності при підключенні сповіщувачів та модулів не повинна вплинути на їх працездатність, також сповіщувачі та модулі повинні мати вбудовані ізолятори короткого замикання шлейфа.