Примітки:

  1. Н.н. – не нормується;
  2. За межею поширення вогню будівельні конструкції мають відповідати групі М0.

9.8 Будинки слід поділяти по висоті на протипожежні відсіки.

Максимальна висота нижнього протипожежного відсіку визначається можливістю доступу пожежних підрозділів з автодрабин, автопідйомників у буде-яке приміщення нижнього протипожежного відсіку, але умовна висота відсіку не повинна перевищувати .

Висота інших протипожежних відсіків надземної частини будинку не повинна перевищувати (між позначками підлоги нижнього і верхнього поверхів).

На межі протипожежних відсіків (на рівні протипожежного перекриття) слід передбачати карнизи по контуру будинку, що виступають за межі фасаду не менше . Зазначені карнизи слід виконувати з негорючого матеріалу класу вогнестійкості не менше Е 30. Допускається за узгодженням з центральним органом державного пожежного нагляду передбачати інші конструктивні рішення щодо запобігання поширенню пожежі між протипожежними відсіками по фасаду будинку.

9.9 Площу поверху в межах протипожежного відсіку слід приймати не більше ніж:

- - для готелів;

- - для житлових будинків;

- - в інших випадках.

9.10 Стилобатна частина будинку повинна відокремлюватись від його основної частини протипожежними стінами та перекриттями згідно з табл. 9.1. за виключенням випадків, коли сумарна площа поверху будинку та стилобату не перевищує площу протипожежного відсіку за п. 9.9, а суміжні приміщення висотної частини будинку і стилобату мають спільне функціональне призначення.

При улаштуванні стилобатної частини слід забезпечувати можливість доступу підрозділів пожежної охорони з автодрабин та колінчастих підйомників в будь-яке приміщення нижнього протипожежного відсіку висотної частини будинку. При цьому, слід враховувати ширину та висоту стилобатної частини, а також можливість влаштування проїзду по ній пожежних автомашин.

9.11 Приміщення залів повинні розташовуватись на поверхах, що мають умовну висоту не вище ніж:

  • – з числом місць від 300 до 600;
  • – з числом місць від 150 до 300;
  • – з числом місць від 100 до 150;
  • вище – з числом місць не більше 100.

9.12 В громадських будинках в разі розміщення на висоті понад ресторанів, кафе та інших громадських приміщень місткістю понад 50 осіб, відстань від дверей цих приміщень до незадимлюваних сходових кліток (повітряної зони сходової клітки типу Н1 або протипожежного тамбур-шлюзу сходової клітки типу Н4) не повинна перевищувати .

На покрівлях висотних громадських будинків (в разі розміщення на них відкритих літніх ресторанів, кафе, оглядових майданчиків з одноразовим перебуванням більше ніж 50 осіб) слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів. При цьому, кількість людей, що можуть одночасно перебувати там, не повинна перевищувати 100 осіб.

9.13 Приміщення, які розраховані на одночасне перебування більше 500 осіб, повинні відокремлюватись від інших приміщень протипожежними стінами та перекриттями згідно з п. 9.33 цього розділу. Відстань від дверей цих приміщень до незадимлюваних сходових кліток (повітряної зони сходової клітки типу Н1 або протипожежного тамбур-шлюзу сходової клітки типу Н4) не повинна перевищувати .

9.14 Приміщення з постійним перебуванням маломобільних груп населення (групи мобільності М3 за ДБН В.2.2-17) слід передбачати, як правило, не вище другого поверху, а маломобільних груп населення (групи мобільності М4) – не вище першого поверху. У випадках, коли завданням на проектування не обмежується перебування маломобільних груп населення на верхніх поверхах, слід передбачати додаткові заходи згідно з ДБН В.2.2-17.

9.15 Атріуми дозволяється розташовувати не вище нижнього наземного протипожежного відсіку. Вимоги щодо протипожежного захисту атріумів слід приймати згідно з додатком К до ДБН В.2.2-9.

9.16 Комори (склади), книгосховища, архіви площею понад не дозволяється розміщувати на поверхах із умовною висотою понад , а також безпосередньо під приміщеннями, в яких знаходяться понад 50 осіб та поряд з цими приміщеннями.

9.17 Розміщення трансформаторних підстанцій дозволяється тільки на першому, цокольному або першому підземному поверхах з виходом безпосередньо назовні.

Трансформаторні підстанції повинні бути з сухими трансформаторами та відокремлюватись будівельними конструкціями з класом вогнестійкості згідно з табл. 9.1.

9.18 Виходи з ліфтів на поверхах (крім вестибюльної групи на першому поверсі) слід передбачати через ліфтові холи, які повинні відокремлюватись від прилеглих коридорів та приміщень протипожежними перегородками згідно з п. 9.33.

9.19 Ліфти для транспортування пожежних підрозділів слід передбачати в самостійних шахтах з самостійними ліфтовими холами. Вихід назовні з таких ліфтів не слід передбачати через загальний вестибюль, а слід передбачати безпосередньо назовні зі сторони під’їзду пожежних автомобілів.

9.20 Сполучення підземних поверхів будинку з наземними поверхами за допомогою ліфтів дозволяється тільки з наземним першим поверхом.

9.21 Евакуаційні виходи із вбудованих та прибудованих підземних автостоянок (паркінгів) на першому та підземних поверхах необхідно передбачати самостійними від евакуаційних виходів з частин будинків іншого призначення.

9.22 Межа вогнестійкості огороджувальних конструкцій шахт ліфтів та їх машинних відділень повинна відповідати вимогам табл. 9.1.

9.23 Рівень пожежної безпеки повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004 та підтверджуватись розрахунком.

9.24 Кількість незадимлюваних сходових кліток слід приймати згідно з розрахунком, при цьому в кожній секції висотного будинку слід передбачати не менше двох незадимлюваних сходових кліток типів Н1 або Н4. Кількість незадимлюваних сходових кліток типу Н1 повинна бути не менше 50% від загальної кількості незадимлюваних сходових кліток секції будинку. Підпір повітря до сходової клітки типу Н4 повинен бути в межах від 40 Па до 50 Па включно, а до її тамбур-шлюзів – в межах від 20 Па до 30 Па включно.

Для скидання надлишкового тиску в приміщеннях сходових кліток типу Н4 та їх тамбур-шлюзах, що перевищує встановлені значення, слід передбачати встановлення аварійних клапанів.

На рівні 1-го поверху виходи із сходових кліток необхідно виконувати безпосередньо назовні. При цьому ширину проходів слід передбачати з урахуванням можливості безперешкодного переносу людини на носилках.

9.25 З усіх незадимлюваних сходових кліток висотних будинків слід влаштовувати виходи на покриття будинку по сходових маршах через протипожежні двері 1-го типу. Двері повинні бути обладнані кодовим замком, який відкривається у разі спрацювання установок пожежної автоматики.

Сигнал про стан дверей (відкритих або закритих) необхідно виводити до диспетчерської (пожежного поста).

9.26 При визначенні параметрів шляхів евакуації розрахункову кількість людей у висотному будинку або приміщенні слід збільшувати в 1,25 рази від проектної кількості (за виключенням залів з кількістю місць, що регламентуються).

9.27 Відстань від вхідних дверей квартир до найближчого евакуаційного виходу (виходу на зовнішню повітряну зону сходової клітки типу Н1 або виходу до тамбур-шлюзу сходової клітки типу Н4) повинна бути не більше 12м.

Для громадських будинків відстань по коридору між евакуаційними виходами поверху повинна бути не більше , а від крайньої тупикової частини коридору – не більше .

9.28 У разі наявності у висотному будинку на шляхах евакуації розсувних (обертових) дверей, поряд з ними слід влаштовувати розпашні двері, які відчиняються за напрямком евакуації і відповідають вимогам ДБН В.1.1-7 до евакуаційних виходів.

9.29 Висотні громадські будинки повинні бути оснащені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей, які відповідають вимогам ДСТУ EN 403. Кількість засобів для саморятування визначається розрахунком, який враховує середню кількість відвідувачів, які знаходяться у висотному будинку одночасно з урахуванням вимог додатка С.

Конструктивні рішення

9.30 Межі вогнестійкості будівельних конструкцій повинні бути не менше зазначених в таблиці 9.1.

9.31 Вогнезахист металевих конструкцій повинен забезпечуватись тільки конструктивними засобами. Для перевірки вогнезахисту слід передбачати оглядові люки.

9.32 Межа вогнестійкості конструкції визначається часом (у хвилинах) від початку вогневого випробування за стандартним температурним режимом до настання одного з нормативних для даної конструкції граничних станів з вогнестійкості.

Значення межі вогнестійкості будівельних конструкцій визначають шляхом випробувань за ДСТУ Б В.1.1-4, за стандартами на методи випробувань на вогнестійкість будівельних конструкцій конкретних видів або за розрахунковими методами відповідно до стандартів або методик, узгоджених з центральним органом виконавчої влади з питань містобудування, архітектури і житлово-комунального господарства та центральним органом державного пожежного нагляду.

9.33 Зовнішні огороджувальні конструкції не повинні руйнуватися під час пожежі повністю або частково протягом часу, який відповідає їх межі вогнестійкості згідно табл. 9.1.

Втрата вогнестійкості (руйнування) окремих несучих будівельних конструкцій (протягом часу евакуації та проведення рятувальних робіт), в тому числі під час пожежі, яка викликана надзвичайними ситуаціями в тому числі і терористичними діями, не повинна приводити до прогресуючого обвалення висотного будинку. Межа вогнестійкості для забезпечення несучої спроможності будинку у разі руйнування окремих будівельних конструкцій повинна підтверджуватись розрахунком.

Стіни сходових кліток повинні бути запроектовані таким чином, щоб руйнування суміжних будівельних конструкцій не привело до руйнування сходових кліток.

9.34 Двері, люки та інші елементи заповнення прорізів у протипожежних перешкодах з межею вогнестійкості REI 180 повинні мати межу вогнестійкості не менше ЕІ 90, а в інших випадках згідно з ДБН В.1.1-7.

В комунікаційних шахтах, що призначені тільки для прокладання трубопроводів водопостачання та каналізації з використанням труб із негорючих матеріалів, дозволяється застосовувати протипожежні двері (люки тощо) 2 типу.

9.35 Для попередження розповсюдження пожежі по фасаду висотного будинку необхідно передбачати на рівні протипожежного перекриття, що поділяє будинок на протипожежні відсіки, захист віконних прорізів пристроями (протипожежними шторами, дренчерними завісами тощо), які перекривають їх під час пожежі.

Відстань від зрошувачів, що розташовуються всередині по периметру зовнішніх огороджувальних скляних конструкцій фасаду, до цих конструкцій повинна становити , а відстань між зрошувачами – 1-.

9.36 Кожний протипожежний відсік висотного будинку необхідно виконувати з самостійними інженерними комунікаціями (опаленням, протипожежним водопроводом, протидимною і загальнообмінною вентиляцією, евакуаційним освітленням, установками пожежної автоматики, сміттєвидаленням та каналізацією).

9.37 У висотних житлових будинках вхідні двері квартир слід передбачати з межею вогнестійкості не менше ЕІ 60.

Матеріали

9.38 Поверхневий шар покрівлі висотного будинку повинен влаштовуватися з матеріалу групи РП1. В разі влаштування горючого гідроізоляційного килиму він повинен бути закритий зверху негорючим матеріалом товщиною не менше .

9.39 Оздоблення стін, стелі та покриття підлоги на шляхах евакуації (коридорах, сходових клітках, холах, вестибюлях, фойє), а також оздоблення технічних поверхів та пожежобезпечних зон слід передбачати з негорючих матеріалів.

9.40 В залах висотних будинків не дозволяється застосовувати матеріали з вищою пожежною небезпекою ніж:

- Г1, В1, Д2, Т2 – для оздоблення стін, стелі та заповнення підвісної стелі;

- В2, РП2, Д3, Т2 – для покриття підлоги.

9.41 В приміщеннях готельних номерів не дозволяється застосовувати матеріали з пожежною небезпекою вищою ніж:

- Г2, В2, Д3, Т2 – для оздоблення стін, стелі та заповнення підвісної стелі;

- В2, РП2, Д3, Т2 – для покриття підлоги.

9.42 В залах з кількістю місць понад 50 елементи крісел (стільців), штори та занавіски не повинні бути виготовлені з легкозаймистих матеріалів.

9.43 В залах незалежно від кількості місць елементи крісел (стільців) повинні мати групу токсичності продуктів горіння Т1 або Т2.

9.44 Для теплоізоляції зовнішніх стін будинків слід застосовувати негорючі матеріали.

9.45 Теплоізоляцію інженерних комунікацій будинку необхідно передбачати з негорючих матеріалів.

9.46 Магістральні трубопроводи та стояки (водопроводу, систем протипожежного захисту, каналізації, водостоків, опалення та сміттєпроводу) слід проектувати з негорючих матеріалів.

Інженерне обладнання

9.47 Інженерне протипожежне обладнання висотного будинку повинно включати такі системи:

  • протипожежне водопостачання для внутрішнього та зовнішнього пожежогасіння;
    • автоматичну пожежну сигналізацію;
      • автоматичне пожежогасіння;
        • насосну станцію системи пожежогасіння;
        • протидимний захист;
        • евакуаційне освітлення;
        • оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей;
        • блискавкозахист і захисне заземлення;
        • диспетчеризацію і управління інженерним устаткуванням, включаючи протипожежне.

9.48 Систему пожежної автоматики та управління технічними засобами протипожежного захисту слід виконувати єдиною для всього висотного будинку. Управління цією системою слід здійснювати з приміщення диспетчерської (пожежного поста). При цьому, диспетчерську (пожежний пост) не допускається об'єднувати з диспетчерською інженерних служб висотного будинку щодо сумісництва виконання функцій персоналом, що здійснює цілодобове чергування.

9.49 У зв'язку з тим, що в будинку системи димовидалення та оповіщення про пожежу і управління евакуацією людей передбачається в автоматичному режимі від сигналу автоматичної пожежної сигналізації, кожне приміщення слід захищати не менше ніж двома автоматичними адресними пожежними сповіщувачами.