ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Система містобудівної документації
СКЛАД, ЗМІСТ, ПОРЯДОК РОЗРОБЛЕННЯ, ПОГОДЖЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ
ГЕНЕРАЛЬНИХ ПЛАНІВ СІЛЬСЬКИХ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ
ДБН Б.1.1-9:2009
Київ
Мінрегіонбуд України 2009
ПЕРЕДМОВА
1РОЗРОБЛЕНО:Державне підприємство "Український державний науково-дослідний
і проектний інститут цивільного сільського будівництва" (ДП "УкрНДІПроцивільсільбуд")
РОЗРОБНИКИ:С. Буравченко, канд. арх., А. Волков; 3. Денисенко; Т. Криштоп, канд.
техн. наук (керівник розробки); В. Максименко; С. Маркітаненко; Ю. Тищак; О. Ханенко; О. Чижевський, канд. арх.
ВНЕСЕНОУправління планування забудови територій Мінрегіонбуду України
ТА ПІДГОТОВЛЕНО ДО ЗАТВЕРДЖЕННЯ:
- ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Мінрегіонбуду від 13 березня 2009 р. № 104ТА НАДАНО ЧИННОСТІ:
- НА ЗАМІНУДБН Б.2.4-2-94 у частині, що стосується генерального плану сільського
населеного пункту
Право власності на цей документ належить державі.
Цей документ не може бути повністю чи частково відтворений,
тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу
Міністерства регіонального розвитку та будівництва України
Мінрегіонбуд України, 2009
Офіційний видавець нормативних документів у галузі будівництва
і промисловості будівельних матеріалів Мінрегіонбуду України
ДП "Укрархбудінформ"
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Система містобудівної документації
Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів сільських населених пунктів
ДБН Б.1.1-9:2009
На заміну ДБН Б.2.4-2-94 у частині, що стосується генерального плану сільського населеного пункту
Чинний від 2009-09-01
1СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
- Ці Норми встановлюють вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, погодження тазатвердження генеральних планів сільських населених пунктів.
- Ці Норми призначені для застосування органами державної виконавчої влади, місцевогосамоврядування, юридичними та фізичними особами.
2НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цих Нормах є посилання на такі нормативні документи:
ДБН Б.1.1-5:2007 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації
3ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.
3.1генеральний план населеного пункту
Містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту [1]
3.2громадський підцентр сільського населеного пункту
Територія, на якій при периферійному розташуванні громадського центру або при витягнутій формі села формуються установи та підприємства соціально-культурного повсякденного обслуговування для забезпечення нормативних радіусів їх доступності
3.3економічно активне населення
Населення обох статей віком 15-70 років, яке протягом певного періоду забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і послуг. До нього відносяться особи, зайняті економічною діяльністю та безробітні [2].
4ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
- Місце генерального плану в структурі містобудівної документації наведено в додатку А.
- Згідно з чинним законодавством [1] розроблення генерального плану сільського населеногопункту здійснюється на підставі рішення сільської ради. Його доцільність визначається схемоюпланування території сільради та висновком місцевого органу містобудування й архітектури.
У генеральному плані на основі вирішень схем планування території відповідної області (Автономної Республіки Крим), району та сільської ради визначаються заходи щодо реалізації державної містобудівної політики з урахуванням загальнодержавних і регіональних інтересів, історичних, економічних, екологічних, санітарно-гігієнічних, географічних (у тому числі рекреаційних, природно-ландшафтних ресурсів і оздоровчих факторів) і демографічних особливостей території, етнічних і культурних традицій.
С. 2 ДБН Б.1.1-9:2009
4.3Основними завданнями генерального плану сільського населеного пункту згідно з [1] є:
- обґрунтування майбутніх потреб і визначення переважних напрямів використання тери-торій;
- урахування державних, громадських і приватних інтересів під час планування, забудови таіншого використання територій;
- обґрунтування зміни меж населеного пункту, черговості і пріоритетності забудови та іншоговикористання територій;
- визначення меж функціональних зон, пріоритетних і допустимих видів використання тазабудови територій;
- формування планувальної структури та просторової композиції забудови населеного пункту;
- оцінка загального стану довкілля населеного пункту, основних факторів його формування,визначення містобудівних заходів щодо поліпшення екологічного та санітарно-гігієнічного стану;
- визначення територій, які мають інженерно-будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохо-ронні та інші обмеження їх використання.
- Проектні рішення генерального плану розробляються на два періоди: 20 років (розра-хунковий період ) і до 7 років (перша черга). За рішенням сільської ради термін дії генеральногоплану сільського населеного пункту може бути продовжений (але не більше ніж на 5 років) абоскорочений. Також попередньо обґрунтовуються пропозиції на більш далеку перспективу.
- Рішення генерального плану використовуються сільською радою, її виконавчим органомпри здійсненні їх відповідних повноважень, зокрема, при:
- підготовленні пропозицій щодо встановлення та зміни меж населеного пункту;
- розробленні місцевих містобудівних програм і програм соціально-економічного розвиткунаселеного пункту;
- розробленні місцевих правил забудови, детальних планів території, планів червоних ліній,проектів забудови та іншої проектної документації;
- координації на відповідній території діяльності суб'єктів містобудування щодо комплексноїзабудови населених пунктів;
- підготовленні рішень щодо умов використання та забудови земельних ділянок фізичнимита юридичними особами, а також щодо можливості зміни використання та забудови земельнихділянок;
- прийнятті рішень щодо розташування та проектування нового будівництва, здійсненняреконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування тери-торій;
- розробленні завдань на проектування соціальної, інженерної та транспортної інфраструк-тури;
- організації робіт із проведення оцінки впливу діяльності підприємств, установ та організаційна стан довкілля та визначення заходів зі зменшення цього впливу;
- підготовленні вихідних даних для розроблення планів земельно-господарського устроютериторії населеного пункту, грошової оцінки земель населеного пункту та іншої землевпорядноїдокументації;
- підготовленні рішень щодо продажу земельних ділянок на конкурсних засадах;
- прийнятті рішень щодо вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користуванняземельних ділянок, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування незалежно від формвласності;
- узгодженні питань забудови та іншого використання територій спільних інтересів ізтериторіальними громадами суміжних адміністративно-територіальних одиниць;
- установленні на відповідних територіях режиму використання земель, передбачених длямістобудівних потреб.
ДБН Б.1.1-9:2009 С З
4.6 Матеріали генерального плану використовують як вихідні дані при розробленні інвестиційних програм і проектів, схем розмежування земель державної та комунальної власності, визначення земель населеного пункту для приватизації, схем розвитку систем інженерного обладнання, інженерного захисту та інженерного підготовлення території, інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони).
5 СКЛАД І ЗМІСТ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ
- Генеральний план розробляється у складі текстових і графічних матеріалів. За спеціальнимзавданням окремим томом відповідно до [3] розробляється розділ "Інженерно-технічні заходицивільного захисту (цивільної оборони)".
- Текстові матеріали генерального плану включають:
- пояснювальну записку;
- основні положення.
5.2.1 Пояснювальна записка містить:
-вихідні дані (завдання на розроблення генерального плану, довідки, рішення місцевихорганів влади та органів місцевого самоврядування, місцеві програми тощо),
- вступ,
- ретроспективний аналіз та оцінку сучасного стану використання території сільського насе-леного пункту,
- комплексну містобудівну оцінку території сільського населеного пункту,
- пропозиції та обгрунтування щодо перспективного розвитку та використання територіїсільського населеного пункту, взаємоузгодженого вирішення спільних проблем його розвиткуіз суміжними населеними пунктами, інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навко-лишнього природного середовища,
- додатки (матеріали про погодження, експертизу, громадське обговорення та затвердженнягенерального плану).
- У "Вступі" характеризуються підстави, головна мета, законодавчі та нормативно-мето-дичні основи розроблення генерального плану, наводиться перелік і джерела вихідної інформації,склад авторського колективу.
- Розділ "Ретроспективний аналіз та оцінка сучасного стану використання територіїсільського населеного пункту" містить:
а)характеристику географічного розташування населеного пункту, його оточення (переліксуміжних адміністративно-територіальних одиниць), адміністративний статус, дані про площутериторії та чисельність населення;
б)коротку історичну довідку з характеристикою послідовних змін площі території та адмі-ністративного статусу населеного пункту;
в)оцінку ступеня та проблем реалізації раніше розробленої містобудівної документації надану територію (схеми планування території сільради, генерального плану населеного пункту,детальних планів територій);
г)аналіз тенденцій та сучасного стану функціонального використання земель: структуравикористання земель населеного пункту, перелік основних землевласників і землекористувачів,щільність і характер забудови, наявність територіальних ресурсів в існуючих межах населеногопункту;
д)відомості про структуру та обсяги житлового фонду й об'єктів громадського обслуговування,перелік об'єктів господарського комплексу та інженерно-транспортної інфраструктури тощо;
є) визначення проблем і диспропорцій, можливих наслідків продовження тенденцій, що склалися.
С. 4 ДБН Б.1.1-9:2009
5.2.1.3Розділ "Комплексна містобудівна оцінка території сільського населеного пункту" міс-тить:
а)системну оцінку конкурентних переваг і обмежень соціально-економічного розвитку насе-леного пункту, що визначають вимоги та можливості ефективного використання його територіїна базі аналізу:
- зовнішніх чинників: переваги географічного розташування, місце в районному агропро-мисловому комплексі і в районній системі розселення, у мережі загальнодержавних і регіо-нальних інженерно-транспортних магістралей, сталі виробничі, трудові, культурно-побутові,рекреаційні взаємозв'язки з іншими населеними пунктами;
- внутрішніх чинників (динаміка, сучасний стан і наявні прогнози розвитку):
- соціально-демографічний потенціал (кількість, структура, природний рух, сальдо міграції,зайнятість населення, рівень освіти та професійної кваліфікації економічно активногонаселення);
- структура та потужність виробничого комплексу;
- природно-ресурсний потенціал, рівень та умови його використання (природно-кліматичніумови проживання та господарської діяльності, земельні, водні, мінерально-сировинні йінші ресурси, які мають суттєве значення для розвитку населеного пункту);
- оздоровчо-рекреаційний і туристичний потенціал населеного пункту та оточуючих тери-торій (наявність історико-культурної спадщини, своєрідність природних ландшафтів, лісівта інших відповідних ресурсів, рівень та умови їх використання);
- рівень розвитку місцевої соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури (стан жит-лового фонду і закладів соціально-культурного обслуговування населення (у т.ч. міжсе-ленного значення), житлова забезпеченість, забезпеченість об'єктами соціальної сфери завидами обслуговування, класифікація вулиць, стан водо- та енергозабезпечення, водовід-ведення, санітарного очищення території тощо);
- санітарно-епідемічний та екологічний стан території з визначенням об'єктів, які негативновпливають на стан навколишнього середовища, та зон їх впливу;
- рівень природної, пожежної та техногенної безпеки території (структура та розміщенняпотенційно небезпечних об'єктів та інших джерел виникнення надзвичайних ситуацій, їхрозподіл за групами ризику, площа території та кількість населення в зонах можливогоураження, включаючи вплив аналогічних об'єктів, розташованих на суміжних територіях);
- охоронні зони, в межах яких обмежується забудова та інше використання території;
- інженерно-будівельні умови забудови та іншого використання території населеного пункту,можливості містобудівного освоєння територій, прилеглих до населеного пункту;
- рівень інвестиційної привабливості території (обсяги інвестицій, рівень забезпечення інвес-тиційних потреб, стан ринку нерухомості).
б)визначення найбільш стимулюючих і обмежуючих факторів, які переважно впливають наперспективні структуру, параметри розвитку економіки та напрямки використання території;
в)аналіз збіжних або конфліктних інтересів територіальних громад, суміжних з цим сільськимнаселеним пунктом, щодо забудови та іншого використання територій, соціально-культурногообслуговування населення, водо- і енергозабезпечення, водовідведення, санітарного очищення,транспортного обслуговування, охорони довкілля, розвитку рекреаційних зон, забезпеченняприродно-техногенної безпеки та передбачених у наявній містобудівній документації (схемахпланування території району, сільрад, генеральних планах суміжних населених пунктів) шляхівїх вирішення.
