1. Роботи з обслуговування електрообладнання суден мають виконуватися відповідно до вимог правил класифікаційного товариства, ГОСТ 12.1.019-79 "ССБП Електробезпека. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту", правил технічної експлуатації суднового електрообладнання, настанов заводу-виробника електрообладнання, технічної документації суднобудівельного заводу, а також вимог цього розділу.
  2. Практиканти училищ і морехідних шкіл, що не досягли 18-річного віку, допускаються до виконання робіт на електрообладнанні з дозволу і під постійним наглядом електромеханіка та керівника практики тільки при знятій напрузі .
  3. У разі несправностей електрообладнання, що створюють небезпеку для життя людей, їх негайно усувають або небезпечні місця обгороджують з вивішуванням попереджувального плаката "Стій! Небезпечно для життя!".
  4. У безпосередній близькості від головного розподільного щита (далі - ГРЩ) мають бути вивішені правила першої допомоги потерпілим від електричного струму, правила гасіння пожежі електрообладнання і принципова схема розподілу електроенергії на судні.
  5. Електротехнічний персонал має контролювати справність захисних заземлень під час огляду і технічного обслуговування електрообладнання. Перевірка захисних заземлень повинна проводитися вимірюванням не рідше 1 разу на місяць із записом у Журналі джерел та споживачів струму. Заземленню підлягають усі металеві корпуси електрообладнання.

Справність захисних заземлень переносного електрообладнання необхідно перевіряти кожен раз перед його видачею для роботи. Усе переносне електрообладнання має бути зареєстроване в Журналі обліку переносних споживачів струму, у якому робиться відмітка про їх справність і видачу під розпис.

  1. Не допускається встановлення будь-яких запобіжників чи вимикачів у розрив кола заземлювальних проводів чи шин.
  2. Опір ізоляції суднової мережі, окремих ділянок мережі й електрообладнання має систематично перевірятись і підтримуватись у межах нормативних вимог. Загальний опір суднових кіл суден, що не мають у символі класу знаку автоматизації, необхідно вимірювати щитовим мегаомметром з такою періодичністю:

а) силових мереж - не рідше ніж кожні 2 години;

б) освітлювальних мереж - не рідше 1 разу за вахту;

в) аварійних генераторів - не рідше 1 разу за добу;

г) головних і допоміжних генераторів, що вмикаються в міру потреби (резервних, стоянкових) - не рідше 1 разу за добу.

Вимірювання опору ізоляції електрообладнання повинні проводитись переносними мегаомметрами за знятої напруги не рідше одного разу на місяць з занесенням результатів у Журнал технічного стану.

Вимірювання опору ізоляції необхідно проводити також у таких випадках:

а) у разі підготовки електрообладнання до роботи після виведення його з

дії;

б) у разі введення електрообладнання в дію після ремонту або тривалої перерви в роботі (понад 1 місяць);

в) перед наданням для використання пересувного або переносного електрообладнання і ручного електроінструменту.

  1. Усі електровимірювальні прилади суднової електроенергетичної системи мають бути перевірені й опломбовані контрольними організаціями.
  2. Щитові та переносні електровимірювальні прилади постійного та змінного струму повинні проходити перевірку один раз на два роки відповідно до строків, передбачених правилами технічної експлуатації суднового електрообладнання.
  3. Не допускається залишати неізольованими кінці проводів після зняття з місця електричних машин чи електричної апаратури для ремонту.
  4. Під час ремонту механізму з електроприводом його електродвигун має бути знеструмлений і на пусковому пристрої вивішений попереджувальний плакат "Не вмикати! Працюють люди!" з обов’язковим записом у вахтовому журналі про факт відключення механізму для ремонту.
  5. Під час робіт з електрообладнанням у сирих приміщеннях (відносна вологість понад 75%), на металевих палубах, у приміщеннях з малим об’ємом та інших місцях, небезпечних щодо ураження струмом, повинні застосовуватись електрозахисні засоби.
  6. Приміщення й палуби на суднах за рівнем небезпеки ураження електричним струмом визначаються двома категоріями:
  • приміщення й палуби з підвищеною небезпекою;
  • особливо небезпечні приміщення й відкриті палуби.

До приміщень і палуб з підвищеною небезпекою належать: спеціальні електричні приміщення, приміщення аварійних дизель-генераторів, закриті стернові і штурманські приміщення, приміщення корабельних автоматичних телефонних станцій; комори: шкіперські, запасних частин, майстерень, ліхтарні, мулярські, а також тамбури і коридори, що безпосередньо ведуть до цих приміщень; медичні, житлові, загальні і службові приміщення, а також з’ єднані з ними коридори, вестибюлі, трапи і тамбури.

До особливо небезпечних приміщень і палуб належать: приміщення і місця, де електрообладнання має працювати під водою; відкриті палуби, які може заливати вода; рефрижераторні трюми, склади і комори; машинні і котельні приміщення; приміщення холодильних машин; агрегатні приміщення для палубних механізмів і підрулювальних пристроїв; насосні відділення; акумуляторніприміщення;морозильні відділення; приміщення

рибоборошняних установок; румпельне відділення; приміщення установок електролову; шахти гідроакустичної апаратури;лазні,душові, пральні,

приміщення для миття посуду, заготівельне приміщення для обробки продуктів промислу; умивальні, туалети, сушильні, камбузи і комори для провізії.

Виконання робіт судновим електротехнічним персоналом

  1. Роботи з електроустаткуванням напругою понад 42 В допускається проводити особі електротехнічного персоналу під наглядом іншої особи, що забезпечує безпеку.

Виконання будь-яких електроремонтнихробіт(навіть заміна

електроламп) має здійснюватись судновим електротехнічним персоналом.

  1. Роботи в суднових електроустановках поділяються на такі, що виконуються:

зі зняттям напруги;

без зняття напруги на струмовідних частинах;

без зняття напруги на відстані від струмовідних деталей, що перебувають під напругою.

  1. Під час виконання робіт без зняття напруги має бути виключено випадкове наближення працівників і використовуваного ними інструменту до струмовідних частин.
  2. Чищення і ремонт суднового електрообладнання необхідно проводити зі зняттям напруги.

В аварійних ситуаціях допускається виконання цих робіт зі зняттям напруги тільки на тих дільницях, на яких виконуються роботи.

Аварійні роботи під напругою проводяться не менше ніж двома особами електротехнічного персоналу під спостереженням та за вказівкою електромеханіка чи особи, що виконує його обов’ язки, яка може входити до складу виконавців робіт. За неможливості зняття напруги, як виняток, може бути допущене ведення аварійних робіт під напругою не вище 380 В з дотриманням заходів безпеки і тільки з дозволу старшого (головного) механіка судна.

До закінчення робіт не допускається знімати і переставляти тимчасові огородження.

  1. Перед виконанням робіт зі зняттям напруги на робочому місці необхідно:

виконати необхідні відключення і вжити заходів для запобігання подачі напруги до місця роботи в разі помилкового включення комутаційної апаратури;

на приводах ручного і на ключах дистанційного керування комутаційною апаратурою вивісити попереджувальні плакати;

перевірити відсутність напруги на струмовідних частинах, які повинні бути заземлені (уключені заземлювальні ножі або, за їх відсутності, установлено переносне заземлення);

установити огородження робочих місць і струмовідних частин, що залишились під напругою;

розрядити конденсатори, що входять до схеми обладнання, яке ремонтують.

  1. Перед виконанням робіт з частковим зняттям напруги струмовідні частини, що залишаються під напругою і до яких може випадково доторкнутись працівник, мають бути огороджені тимчасовою огорожею з ізолювальних матеріалів.

На тимчасовій огорожі необхідно вивісити попереджувальні плакати „Стій! Небезпечно для життя!” (для установок напругою до 1000 В) і „Стій! Висока напруга!” (для установок напругою 1000 В і вище).

Установлення огорожі слід проводити в діелектричних рукавичках, стоячи на ізолювальній підставці.

  1. Робота на струмовідних частинах електрообладнання, розміщеного в сирих, пожежонебезпечних та вибухонебезпечних приміщеннях допускається тільки після зняття напруги на цих частинах.
  2. Не допускається торкатися, обтирати та чистити неізольовані струмовідні частини електрообладнання, що перебувають під напругою, без відповідних засобів захисту.
  3. Огляд електрообладнання, пускових і розподільних пристроїв, пультів керування тощо допускається виконувати тільки електротехнічному персоналу.
  4. Заміна перегорілих запобіжників має проводитися після зняття напруги. Виняток складають пробкові й трубчасті запобіжники на силу струму до 15 А, при цьому необхідно користуватися діелектричними рукавичками, ізолювальними кліщами та захисними окулярами.

Заміну перегорілих запобіжників допускається проводити тільки після виявлення та усунення причини перегоряння.

  1. У разі самовільного вимикання споживача електроенергії, що має вимикач закритого виконання чи вимикач з дистанційним приводом, допускається повторне одноразове ввімкнення його без перевірки.
  2. На держаках рубильників, приводів вимикачів та роз’єднувачів, а також на пускових кнопках апаратури, якими може бути подана напруга на обладнання, яке ремонтують, особою, що вимикає напругу, вивішуються плакати "Не вмикати! Працюють люди!".
  3. Під час аварійних робіт на невідключених струмовідних частинах необхідно:

а) працювати в діелектричних калошах або стоячи на діелектричному килимку і в захисних окулярах;

б) користуватись діелектричними рукавичками;

в) обгородити сусідні струмовідні частини, що перебувають під напругою, а також заземлені конструкції діелектричними матеріалами;

г) працювати в комбінезоні зі спущеними і застебнутими біля кистей рук рукавами і в головному уборі.

  1. Не допускається під час робіт під напругою користуватись ножовками, напилками, металевими метрами та іншими металевими інструментами.
  2. Електророботи на щоглах мають виконуватись після зняття напруги і зняття запобіжників на щитках.

Біля основи щогли або на містку має бути спостережник за працівниками на щоглі.

  1. Для унеможливлення зворотного трансформування напруги через трансформатори (силові, освітлювальні), пов’язані з вимкненим обладнанням, мають бути вимкнені трансформатори з боку як первинної, так і вторинної напруги.

Виконання ремонтних робіт несудновим електротехнічним персоналом

  1. Усі особи несуднового складу, направлені на судно для огляду та ремонту електрообладнання, допускаються до виконання робіт тільки з дозволу головного (старшого) механіка судна чи особи, що його замінює, у супроводі та під наглядом електромеханіка чи особи, що його замінює.
  2. До робіт з ремонту суднового електрообладнання допускаються працівники судноремонтних підприємств, які мають відповідну кваліфікацію та з ними проведено інструктаж щодо знання додержання правил охорони праці.
  3. Перед тим, як допустити бригаду сторонніх працівників (далі - бригада) до роботи з ремонту суднового електроустаткування під напругою або за частково знятої напруги, мають бути:

а) проведені технічні заходи, що забезпечують безпеку виконання робіт (вимкнення живлення, вивішування плакатів, установка огороджень тощо);

б) підготовлене робоче місце;

в) у разі виконання вогненебезпечних робіт перевірена наявність дозволу пожежної охорони;

г) вказані місця розташування протипожежного інвентарю і виставлений пожежний вахтовий зі складу суднового екіпажу;

ґ) вказані розташовані поблизу частини устаткування, що перебувають під напругою;

д) проведений інструктаж про особливості будови електроустаткування, що ремонтується.

  1. У Машинному електротехнічному журналі під час запису про допуск бригади до роботи треба перелічити:вимикачі, роз’єднувачі, рубильники та інші пристрої, вимкнені на час проведення даної роботи (у тому числі й ті, що в момент підготовки місця роботи вже перебувають у вимкненому стані), установлені огородження й вивішені попереджувальні плакати.
  2. Умикання електрообладнання здійснює електромеханік судна після одержання усного повідомлення від керівника ремонтної бригади про завершення робіт.

Електромеханік у присутності керівника ремонтної бригади ретельно оглядає і приймає відремонтоване електрообладнання, виконує перевірку опору ізоляції, справність заземлень, знімає тимчасові плакати і огорожі, установлює на місце постійні огорожі, робить запис у Машинному електротехнічному журналі про закінчення робіт, після чого вмикає електрообладнання.

  1. З моменту допуску бригади до робіт нагляд за безпекою й запобіганням неправильним діям ремонтного персоналу покладається на керівника заводської бригади (майстра, бригадира), який повинен весь час перебувати на місці виконання робіт.

Обслуговування установок напругою понад 1000 В

  1. За наявності напруги,а також збудження на генераторах

напругою 1000 В і вище перебування людей у розподільному пристрої установки не допускається.

  1. Усі струмовідні частини суднового електрообладнання, що перебувають під напругою, мають бути огороджені для запобігання випадкового торкання до них обслуговувального персоналу.

На огородженнях повинні бути застережні знаки та написи.

  1. Усі металеві частини, що можуть потрапити під високу напругу, мають бути надійно заземлені. Справність захисного заземлення повинна регулярно перевірятись, помічені несправності мають бути усунені.
  2. Двері, що ведуть до розподільних щитів та до приміщень, де встановлені трансформатори, комутаційна та захисна апаратура, мають бути завжди замкнуті. Ключі від них мають зберігатись у вахтового електромеханіка.
  3. Двері розподільних пристроїв повинні мати електроблокування, що допускає відчиняти їх тільки після зняття напруги. Блокування має бути завжди справним.
  4. Не допускається виводити з дії блокування дверей, щитів та пультів управління гребної установки.
  5. Поблизу розподільних пристроїв високої напруги мають бути розміщені чіткі принципові електричні схеми.
  6. Не допускається проходити за розподільний щит для огляду й ремонту за наявності напруги.
  7. Під час обслуговування електрообладнання нагляд за станом колекторів (кілець), щіток, щіткотримачів та інших внутрішніх струмовідних частин електричних машин під час їх роботи слід вести через оглядові віконця.