ДСТУ 4861:2007 сторінка 2 з 8
Ім’я автора подають у називному відмінку.
Після імені автора дозволено подавати відомості про його вчений ступінь, учену посаду тощо.
У колективній праці імена авторів зазначають у прийнятій ними послідовності.
-
Імена одного, двох, трьох авторів у моновиданні розміщують на титульній сторінці перед назвою видання.
Якщо авторів чотири і більше, їхні імена розміщують у верхній частині звороту титульного аркуша після слів «Автори» чи «Авторський колектив». Після імен авторів дозволено зазначати, які розділи (параграфи, глави тощо) ними написано.
Ім’я автора повторюють і на інших елементах видання: обкладинці, супер-обкладинці, палітурці та корінці обкладинки чи палітурки (відповідно до 4.3).
-
Повне ім’я автора (прізвище, ім’я і по батькові) наводять у надвипускних даних (відповідно до 5.1.11).
-
Відомості про те, громадянином якої країни є автор, треба подавати в анотації (зокрема до макета анотованої каталожної картки) літературно-художнього видання, незалежно від мови тексту, а також в анотації перекладного видання.
Дозволено подавати ці відомості у вступі чи передмові.
-
-
У збірнику творів із загальною назвою імена кіл ькох (багатьох) авторів зазначають у змісті.
-
У збірнику творів кількох авторів без загальної назви ім’я кожного автора наводять на титульній сторінці перед назвою його твору.
-
-
Назва видання
-
Назву видання наводять у тому вигляді, в якому її подано або затверджено автором чи видавцем. Назву треба виокремлювати за допомогою засобів вирізнення (шрифтом, фарбою тощо) серед інших вихідних відомостей.
-
Не дозволено випускати видання без назви.
-
Назву видання наводять на титульній сторінці, а також у надвипускних даних.
Назву повторюють і на інших елементах видання: обкладинці, суперобкладинці, палітурці, корінці обкладинки чи палітурки (відповідно до 4.3). Місце розміщення назви на цих елементах визначає видавець.
-
Назва, наведена в різних місцях видання (на титульній сторінці, в надвипускних даних, на обкладинці, палітурці, корінці обкладинки чи палітурки), має бути однаковою.
Назву на корінці обкладинки чи палітурки дозволено (за узгодженням з автором) скорочувати (відсікати останні слова, вилучати слова із середини), уникаючи перекручування.
-
Підзаголовкові дані
Підзаголовкові дані залежно від виду видання містять відомості:
-
такі, що пояснюють чи доповнюють назву;
-
про читацьку адресу (у виданнях дитячої літератури, зазначаючи вікові особливості);
-
про вид видання і літературний жанр;
-
про повторність видання (перевидання), характер перевидання та особливості відтворювання видання («Факсимільне видання» чи «Репринтне видання») (відповідно до 5.6);
-
про затвердження видання як підручника, навчального посібника, офіційного видання;
-
про укладача;
-
про мову тексту, з якої перекладено твір, та ім’я перекладача;
-
про титульного, наукового, відповідального редакторів, членів редакційної колегії;
-
про художника та фотографа;
-
про автора передмови, вступної статті, коментарів;
-
про загальну кількість томів багатотомного видання і порядковий номер тому (книги, частини);
-
про основне видання в окремо виданому додатку до нього;
-
у виданнях матеріалів конференцій (з’їздів, симпозіумів, нарад тощо) — місце і дату (число, місяць, рік) їх проведення.
Підзаголовкові дані розміщують на титульній сторінці під назвою.
-
Відомості про укладача (упорядника)
Ім’я укладача (ініціали та прізвище чи ім’я та прізвище) наводять у називному відмінку.
Перед іменем укладача треба наводити слова, що визначають характер виконаної роботи: «укладач» («упорядник»), «уклав», «редактор-укладач», «опрацював», «узагальнив», «зібрав», «записав» тощо.
Імена одного, двох, трьох укладачів наводять під назвою видання в підзаголовкових даних або на звороті титульного аркуша (у верхній його частині).
Якщо укладачів чотири і більше, їхні імена треба розміщувати на звороті титульного аркуша.
-
-
Повне ім’я укладача (прізвище, ім’я і по батькові) подають у надви пускн их дан их (відповідно до 5.1.11).
-
-
Відомості про перекладача
Ім’я перекладача(-ів) разом із відомостями про мову, з якої перекладено моновидання, наводять у п ідзаголовкових даних. Дозволено переносити відомості про перекладача(-ів) на зворот титульного аркуша.
У збірнику творів, які перекладено з однієї мови різними перекладачами, відомості про мову оригіналу наводять у підзаголовкових даних чи на звороті титульного аркуша, а імена перекладачів розміщують усередині видання після назви твору чи після його тексту.
У збірнику творів, перекладених із різних мов, відомості про перекладача та мову, з якої перекладено твір, наводять усередині видання після назви твору чи після його тексту.
Відомості про перекладачів у збірнику творів подають також у змісті (згідно з ГОСТ 7.5).
-
Відомості про редакторів, членів редакційної колегії
Ім’я титульного редактора (редактор, який здійснив загальне редагування видання), відповідального чи наукового редактора наводять у підзаголовкових даних. Ім’я відповідального чи наукового редактора дозволено переносити на зворот титульного аркуша.
Склад редакційної колегії зазначають у підзаголовкових даних, чи на звороті титульного аркуша, чи на контртитулі (у багатотомних і перекладних виданнях).
-
Відомості про художника і фотографа
Імена художника-ілюстратора та фотографа ілюстрованих видань, художника-дизайнера та художника-оформлювача ілюстрованих і неілюстрованих видань, художнє конструювання й оформлювання яких має творчий характер та особливу художню цінність, наводять у підзаголовкових даних чи на звороті титульного аркуша.
-
Відомості про автора передмови, вступної статті, коментарів
Ім’я автора передмови, вступної статті, коментарів подають у підзаголовкових даних або на звороті титульного аркуша.
5.1.5 Вихідні дані
Вихідні дані містять:
-
місце випуску видання;
-
найменування (ім’я) видавця;
-
рік випуску видання.
Вихідні дані наводять у встановленій цим стандартом послідовності.
-
Місцем випуску видання вважається місцезнаходження видавця.
Місце випуску видання дозволено не наводити, якщо воно є частиною назви видавця.
-
Назву (ім’я) видавця наводять у формі, встановленій під час його реєстрування (у повній або скороченій формі).
Організаційно-правову форму (її абреавіатуру) видавця перед його назвою дозволено не наводити.
Приклад
Скорочене найменування: Скорочене найменування:
ТОВ «Логос» ТОВ «Видавництво «Логос»
На титульній сторінці:
Київ
«Логос»
2007
На титульній сторінці:
Київ
Видавництво «Логос»
2007
Дозволено подавати тільки власну назву видавця, що є складовою назви юридичної особи.
Якщо видавець — фізична особа, перед його іменем (ініціалами та прізвищем) наводять слово «Видавець».
Найменування організації-видавця дозволено не наводити, якщо воно збігається із зазначеною в надзаголовкових даних.
У виданні, що його випускають спільно кілька видавців, зазначають найменування (ім’я) кожного видавця після відомостей про їхнє місцезнаходження.
-
-
У випускних даних треба подавати повне найменування (організаційно-правову форму і назву) видавця — юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові видавця — фізичної особи.
-
Найменування (ім’я) видавця подають у всіх його виданнях в однаковій формі.
-
-
Рік випуску видання позначають арабськими цифрами без слова «рік» чи його скорочення «р.».
Рік випуску видання має відповідати року виходу у світ тиражу.
-
Вихідні дані наводять у нижній частині титульної сторінки.
5.1.6 Шифр зберігання видання
Шифр зберігання видання складається з класифікаційних індексів Універсальної десяткової класифікації (УДК) і Бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК) та авторського знака, що наводять у встановленій цим стандартом послідовності. Авторський знак подають під першою цифрою класифікаційного індексу ББК.
Приклад
УДК 54(075.3)
ББК 24я721
Х 46
Класифікаційні індекси УДК, ББК і авторський знак визначають за відповідними таблицями (додаток А).
Шифр зберігання видання розміщують у верхньому лівому куті звороту титульного аркуша.
-
Макет анотованої каталожної картки
Макет анотованої каталожної картки містить бібліографічний запис, який складається із заголовка бібліографічного запису, бібліографічного опису, анотації, класифікаційних індексів УДК, ББК і авторського знака.
Макет анотованої каталожної картки наводять у всіх виданнях. У наукових виданнях замість макета анотованої каталожної картки рекомендовано подавати реферат (відповідно до 5.1.8).
Дозволено не наводити макет анотованої каталожної картки у виданнях з поліпшеним оформленням, малого обсягу, малоформатних, мініатюрних, а також у виданнях для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку.
У підручниках для загальноосвітніх шкіл дозволено не подавати анотацію в макеті каталожної картки.
Макет анотованої каталожної картки наводять мовою тексту видання.
Макет анотованої каталожної картки розміщують у нижній частині звороту титульного аркуша чи на останній сторінці видання перед надвипускними даними, за відсутності титульного аркуша — на останній сторінці або на другій чи на третій сторінці обкладинки.
Правила і приклади оформлювання макета анотованої каталожної картки подано в додатку А.
-
Анотація і реферат
Анотацію і реферат складають згідно з ГОСТ 7.9.
-
Анотацію наводять у складі макета анотованої каталожної картки.
За відсутності макета анотованої каталожної картки (відповідно до 5.1.7) рекомендовано подавати анотацію.
Особливості подання анотації в іншомовному виданні — відповідно до 5.2.
Особливості тексту анотації в літературно-художньому і перекладному виданнях — відповідно до 5.1.2.4.
-
У науковому виданні рекомендовано подавати реферат.
Перед текстом реферату розміщують класифікаційний індекс УДК (окремим рядком ліворуч) і бібліографічний опис, складений (без заголовка бібліографічного запису) згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1.
-
-
Анотацію і реферат (додаток Б) розміщують на звороті титульного аркуша. Анотацію можна розміщувати на останній сторінці видання перед надвипускними і випускними даними, чи, за потреби, на другій, чи на третій, чи на четвертій сторінці обкладинки, палітурки або на клапані суперобкладинки.
-
-
Міжнародний стандартний номер книги
Міжнародний стандартний номер книги (ISBN) наводять згідно з ДСТУ 38142 і розм іщують у лівому нижньому куті звороту титульного аркуша чи в лівій нижній частині суміщеного титульного аркуша. ISBN зазначають повторно в макеті анотованої каталожної картки (додаток А).
У серійному виданні (якщо серія періодична чи продовжувана) під ISBN розміщують ISSN.
-
Знак охорони авторського права
Знак охорони авторського права (додаток Б) містить латинську літеру «С», обведену колом — ©, імені особи, що має авторське право, і року першої публікації твору.
Знак охорони авторського права розміщують у правому нижньому куті звороту титульного аркуша.
У збірнику творів різних авторів знак охорони авторського права на кожний окремий твір розміщують у нижній частині першої текстової сторінки твору.
-
Надвипускні дані
Надвипускні дані містять такі відомості:
-
вид видання за цільовим призначенням;
-
назву та номер випуску серії (підсерії);
-
ім’я автора(-ів);
-
назву видання;
-
підзаголовкові дані;
-
мову тексту видання (крім видань українською мовою);
-
наявність паралельного видання іншою мовою, окремо виданого додатка.
Надвипускні дані розміщують у зазначеній цим стандартом послідовності перед випускними даними видання.
-
Вид видання за цільовим призначенням визначають згідно з ДСТУ 3017.
-
Ім’я автора подають у повній формі: прізвище, ім’я і по батькові. Прізвище автора треба виокремлювати за допомогою засобів вирізнення (шрифтом, фарбою тощо).
У колективній праці у повній формі подають імена лише трьох перших авторів, долучаючи слова «та ін.».
Якщо по батькові вживати не прийнято, то наводять лише повне ім’я автора.
У перекладному виданні ім’я автора мовою оригіналу подають у максимально повній формі.
Якщо видання виходить під псевдонімом автора, то за його згодою справжнє ім’я зазначають після псевдоніма в круглих дужках. Так само подають світські імена духовних осіб.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів