інструктажі та перевірку знань з питань пожежної безпеки відповідно до наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи затвердженого наказом Міністерства від 29.09.2003 № 368 ”Про затвердження Переліку посад, при призначенні на які особи зобов’ язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядку їх організації і Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за № 1147/8468.

  1. Відповідальними за організацію навчання та перевірку знань з охорони праці на підприємстві є роботодавець, у структурних підрозділах (комплексах, бригадах, фермах тощо) - керівники цих підрозділів.
    1. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники, на яких роботодавцем покладені ці обов’язки.
      1. Працівники, які не пройшли навчання й перевірку знань з питань охорони праці, до роботи не допускаються.
    2. Допуск працівників до виконання робіт із підвищеною небезпекою
      1. Згідно з вимогами ДНАОП 0.00-8.02-93 працівники, які виконують роботи з підвищеною небезпекою проходять попереднє спеціальне навчання та перевірку знань з питань охорони праці, а також щорічну перевірку знань з питань охорони праці.
      2. Підготовка працівників до виконання робіт із підвищеною небезпекою проводиться тільки в навчальних закладах (професійно-технічних училищах, навчально-курсових комбінатах тощо), які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці України, відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1631 (із змінами).
      3. До виконання робіт з підвищеною небезпекою не допускаються працівники молодші 18 років.
  2. РЕЖИМ ПРАЦІ ТА ВІДПОЧИНКУ
    1. Тривалість робочого часу працівників підприємств ВРХ не повинна перевищувати тривалості, встановленої чинним законодавством.
    2. Час початку і закінчення роботи (зміни), початок і закінчення перерви для відпочинку встановлюється Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
    3. Графік змінності затверджується роботодавцем за погодженням із профспілкою або з уповноваженою найманими працівниками особою.
    4. На роботах, де це необхідно внаслідок особливого характеру роботи (доїння корів, догляд за молодняком і т. ін.), робочий день, у порядку, передбаченому законодавством, може бути розділений на частини таким чином, щоб загальна тривалість робочого часу не перевищувала встановленої тривалості робочого тижня.
    5. Допуск працівників до роботи в нічний час повинен відповідати вимогам Кодексу законів про працю України. Нічним вважається час з 22 до 6 години ранку.
    6. Працівникам, які працюють у холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, повинні надаватися спеціальні перерви для обігріву і відпочинку, які зараховуються до робочого

часу.

  1. Кількість і тривалість перерв встановлюється роботодавцем за погодженням із профспілкою підприємства або із уповноваженою найманими працівниками особою.
  2. Роботодавець повинен обладнати приміщення для обігріву і відпочинку працівників або надати засоби для обігріву. Засоби для обігріву надаються на місці роботи або безпосередньо біля нього. Засоби для обігріву повинні бути технічно справними і відповідати вимогам протипожежної безпеки.
  3. Під час виконання роботи із шкідливими умовами праці (вміст у повітрі робочої зони шкідливих газів і пилу в кількості, що перевищує гранично допустимі концентрації) повинні надаватися перерви для відпочинку із зняттям засобів індивідуального захисту органів дихання в місцях, вільних від дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
  4. САНІТАРНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ
    1. Для санітарно-побутового забезпечення працівників потрібно обладнувати спеціальні приміщення відповідно до будівельних норм і правил ’’Административные и бытовые здания” (із змінами) (СНиП 2.09.04-87).
    2. Не дозволяється використовувати санітарно-побутові приміщення не за призначенням.
    3. Побутові приміщення слід розміщувати в місцях із найменшою дією шуму та інших шкідливих виробничих факторів.
    4. Побутові приміщення можна розміщувати в окремих будівлях або в прибудовах до виробничих будівель. В окремих випадках, якщо це не суперечить санітарно-технічним, технологічним та протипожежним вимогам, допускається розміщення побутових приміщень у виробничих будівлях з урахуванням вимог будівельних норм і правил ”Производственные здания” (із змінами) (СНиП 2.09.02-85).
    5. Побутові приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв повинні розташовуватися в окремо розміщених будівлях чи на першому поверсі виробничого приміщення, але не ближче 20 м від приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв або робіт.
    6. Під побутовими приміщеннями і над ними не дозволяється розміщувати вибухопожежонебезпечні виробництва та склади легкозаймистих речовин.
    7. Для працівників, які виконують роботу на відкритому повітрі чи в неопалюваних приміщеннях із температурою повітря на робочих місцях нижче +10 оС, слід передбачати приміщення для обігрівання.
    8. Працівників потрібно забезпечувати доброякісною питною водою. Температура води має бути не вище 20 оС і не нижче 8 оС. Автомати з газованою водою, фонтанчики, закриті бачки з фонтануючими насадками розміщують у проходах виробничих приміщень, у приміщеннях для відпочинку, у вестибулях та на виробничих майданчиках поза будівлями. Відстань від робочих місць до місць знаходження питної води не повинна перевищувати 75 м.
    9. Бачки для питної води повинні щільно закриватися, щоденно промиватися і дезінфікуватися. Споживання сирої води як питної допускається тільки з дозволу органів санепідемнагляду.
    10. З метою створення належних побутових умов для працівників тваринництва та обслуговуючого персоналу в літніх таборах слід організовувати польові стани.
    11. Будівництво польових станів повинне здійснюватися за затвердженими проектами.
    12. Польові стани повинні мати:

приміщення для відпочинку, приготування та вживання їжі з кип’ятильником і умивальником;

гардеробну із шафами для спецодягу та спецвзуття;

лазню або душову;

убиральні.

  1. Ями для сміття та убиральні слід розташовувати не ближче 30 м від виробничих приміщень і приміщень для відпочинку, у місцях, що виключають забруднення водойм.
    1. Територія польового стану має бути озеленена, утримуватися в чистому стані і не захаращуватися. Відходи і сміття потрібно регулярно прибирати за межі території та знищувати.
    2. На тирлах та пасовищах, віддалених від житла на відстань, більшу 1 км, для працівників повинні бути встановлені пересувні санітарно-побутові вагончики, які відповідають чинним будівельним та санітарним нормам і правилам.
  2. ВИМОГИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ

ПРАЦІВНИКІВ

  1. Засоби захисту працівників, які застосовуються під час виконання виробничих процесів, указаних у Правилах повинні відповідати вимогам державного стандарту ”Средства защиты для работающих. Общие требования и классификация” (ГОСТ 12.4.011-89) та інших відповідних стандартів ССБП.
    1. Вибір конкретного типу засобів захисту працівників повинен здійснюватися з урахуванням вимог безпеки для даного технологічного процесу або виду робіт.
    2. Засоби колективного захисту працівників конструктивно повинні бути з’єднані з виробничим обладнанням або його елементами керування таким чином, щоб у разі потреби спрацювала примусова дія засобу захисту.

Допускається використовувати засоби колективного захисту як елементи керування для включення й виключення виробничого обладнання.

  1. Засоби колективного захисту працівників повинні бути розміщені на виробничому обладнанні або робочому місці таким чином, щоб постійно забезпечувати контроль його роботи, а також безпечне обслуговування та ремонт.
    1. Частини виробничого обладнання, які рухаються та обертаються (шнеки, муфти, шківи, зірочки, бітери, карданні вали і т.п.), повинні мати захисні огородження, які відповідають вимогам державного стандарту ’’Оборудование производственное.Ограждения защитные”(ГОСТ

12.2.062-81, СТ СЭВ 2696-80)”.

  1. Засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) потрібно застосовувати у тих випадках, коли безпека робіт не може бути гарантована конструкцією обладнання, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями та засобами колективного захисту.
    1. Працівники підприємствВРХ повинні бути забезпечені

спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ. Забезпечення ЗІЗ здійснюється за рахунок роботодавця відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуальногозахисту, затвердженого наказом

Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.11.96 за № 667/1692 (ДНАОП 0.00-4.26-96), та Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від

  1. № 117, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14.07.98 за № 449/2889 (ДНАОП 0.00-3.01-98).
    1. ЗІЗ повинні мати експлуатаційну документацію виготівника, де вказано призначення, термін використання виробу, правила його експлуатації та зберігання.
    2. Роботодавець повинен забезпечити регулярні випробування і перевірку справності ЗІЗ відповідно до встановлених строків, а також своєчасну заміну фільтрів, скла та інших частин, які втратили захисні властивості. Після перевірки ЗІЗ на них повинна бути проставлена відмітка про строки наступних випробувань.
    3. Працівників навчають правилам користування і найпростішим методам перевірки справності ЗІЗ (респіраторів, протигазів, запобіжних поясів, окулярів) та проводять тренування з їх застосування.
    4. Засоби індивідуального захисту повинні зберігатися в індивідуальних шафах у спеціально виділеному сухому та чистому приміщенні, що добре провітрюється. Забороняється зберігати ЗІЗ в одному приміщенні з пестицидами, брати додому, носити після роботи.
    5. Комплект ЗІЗ (спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички, захисні окуляри, респіратори або протигази) повинен бути підібраний індивідуально та закріплений за кожним працівником на весь період роботи.
    6. Працівники, які контактують з пестицидами, під час проведення обробки ВРХ та приміщень повинні бути забезпечені ЗІЗ з урахуванням властивостей препаратів, які застосовуються.
    7. Вибір ЗІЗ органів дихання (далі - ЗІЗОД) здійснюють відповідно до їх технічних характеристик, а також до фізичних, хімічних, токсичних, бактеріологічних та інших властивостей матеріалів (конкретно для кожного виду робіт і технологічних процесів).
    8. Підбір ЗІЗОД і контроль за правильністю їх використання здійснюють особи, відповідальні за проведення робіт із пестицидами.
    9. Розміри частин протигазів і респіраторів, які контактують з обличчям, підбираються з урахуванням розміру обличчя працівника. Припасування частини, яка контактує з обличчям, має забезпечувати герметичність прилягання до обличчя та відсутність больових відчуттів під час тривалого користування.
    10. При використанні ЗІЗОД слід враховувати час захисної дії фільтрувальних пристроїв. Поява запаху пестициду або іншої речовини, що застосовується, під маскою справного респіратора або протигаза свідчить про непридатність фільтрувальних пристроїв і вимагає негайної їх заміни.
    11. Під час приготування миючих і дезінфікуючих розчинів та пересипання пилоподібних миючих засобів із заводської упаковки у витратну слід користуватися ЗІЗ: респіраторами або ватно-марлевими пов'язками, захисними окулярами, гумовими рукавичками, прогумованим фартухом і гумовими чоботами.
    12. Під час приготування розчину хлорного вапна слід захищати органи дихання протигазом з патронами марки Б або КД.
    13. Під час опромінення і обігріву молодняку ВРХ працівників слід забезпечувати захисними окулярами марки ЕН11 із світлофільтрами марок В1, В2, В3.
    14. Під час подрібнення зерна працівників слід забезпечувати протипиловими респіраторами та окулярами.
    15. Оператори, які обслуговують прес-екструдери, повинні забезпечуватися рукавицями від підвищених температур типу Тп 400 згідно з державним стандартом ”Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация” (ГОСТ 12.4.103-83, СТ СЭВ 3952-82, СТ СЭВ 3953-82).
    16. Роботу з розморожування сперми у скляних ампулах слід проводити в захисних окулярах або із запобіжним щитком.
    17. У приміщеннях, де розміщені холодильні установки, повинні знаходитися фільтрувальні протигази з коробками типу КД та ізолюючі дихальні апарати стиснутого повітря типу АСВ.
    18. Після закінчення роботи ЗІЗ слід очистити, знешкодити чи знезаразити.
    19. Відповідно до ДНАОП 0.00-4.26-96 роботодавець зобов'язаний організувати належний догляд за засобами індивідуального захисту, своєчасно здійснювати хімчистку, прання, знепилення, дегазацію, дезактивацію, знешкодження і ремонт спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ.
    20. Прання проводиться у міру забруднення, але не рідше одного разу на 6 змін. Бавовняний одяг, який абсорбує і утримує небезпечні та шкідливі речовини, підлягає щоденному пранню. Виносити спецодяг із підприємства, а також віддавати його додому для прання не дозволяється.
  2. ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ ТА ПАСОВИЩ

Територія