---

^е— Напрямна лінія із вказівником напрямку руху.

Рисунок А.З— Приклад плану коридору завширшки більше ніж 2 м з напрямними лініями, розташованими з обох боків на малій висоті

>2

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання.

^а— Двосторонній знак безпеки, розташований на великій висоті (підвішений до стелі).

Рисунок А.4— Приклад плану Т-подібного перетину проходів, який утворює прямий коридор завширшки більше ніж 2 м з прилеглими дверима (позначено напрямною лінією, розташованою на підлозі)

Розміри в метрах

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання.

^а— Позначення, яке підсвічується зсередини, розташоване на висоті ручки дверей;

^ь— Двосторонній знак безпеки, розташований на великій висоті (підвішений до стелі або знаходиться на ньому), світло від якого освітлює Т-подібний перетин проходів;

^с— Односторонній знак безпеки, який підсвічується зсередини, розташований на великій висоті, світло від якого освіт­лює двері;

^d— Напрямна лінія із вказівником напрямку руху.

Рисунок А.5— Приклад плану Т-подібного перетину проходів, який утворює прямий коридор завширшки більше ніж 2 м з фокусуванням освітлення на Т-подібному перетині проходів і дверях

>2

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання.

^а—Двосторонній знак безпеки, розташований на великій висоті (підвішений до стелі).

Рисунок А.6 — Приклад плану Т-подібного перетину проходів, який утворює прямий коридор завширшки більше ніж 2 м з прилеглими дверима, з використанням напрямних ліній, розташованих на підлозі, частиною яких є вказівники напрямку руху

Розміри в метрах

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання.

^а— Позначення шляху евакуювання, розташоване на середній висоті;

^ь— Односторонній знак безпеки, який підсвічується зсередини або ззовні, розташований на великій висоті;

^с— Позначення дверної коробки й ручки дверей;

^d— Напрямна лінія із вказівником напрямку руху.

Рисунок А.7— Приклад плану Т-подібного перетину проходів з утворенням прямого коридору (з наявністю більше ніж одних дверей)

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання.

^а— Сфокусоване освітлення, забезпечуване односторонніми знаками безпеки, які підсвічуються зсередини, розташо­ваними на великій висоті;

^ь— Позначення шляху евакуювання, розташоване на середній висоті;

^с— Позначення дверної коробки й ручки дверей;

^d— Напрямна лінія із вказівником напрямку руху.

Рисунок А.8 — Приклад плану Т-подібного перетину проходів, який утворює прямий коридор завширшки менше ніж 2 м з фокусуванням освітлення на дверях, з використанням розташованих на великій висоті односторонніх знаків безпеки, які підсвічуються зсередини

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання.

Рисунок А.9— Приклад плану з позначенням особливостей будинку
й напрямку руху крізь двері

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання.

Рисунок А.10— Приклад плану з альтернативним позначенням
особливостей будинку та всієї дверної коробки

Розміри в метрах

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання.

Рисунок А.11 — Приклад плану розмітки тупикового коридору

завширшки не більше ніж 2 м

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання.

^а— Двосторонній знак безпеки, розташований на великій висоті (підвішений до стелі).

Рисунок А.12— Приклад плану позначень перетину проходів

із передбаченням напрямних ліній на підлозі

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання.

^а— Двосторонній знак безпеки, розташований на великій висоті (підвішений до стелі).

Рисунок А.13— Приклад плану позначень перетину проходів із передбаченням напрямних ліній на підлозі, частиною яких є вказівники напрямку руху4

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання.

^а—Двосторонній знак безпеки, розташований на великій висоті (підвішений до стелі).

Рисунок А.14— Приклад плану позначень перетину проходів

із передбаченням напрямних ліній на стіні

Exit

4

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання.

^а— Двосторонній знак безпеки, розташований на великій висоті (підвішений до стелі).

Рисунок А.15— Приклад плану позначень відкритого простору із передбаченням напрямних ліній на підлозі, частиною яких є вказівники напрямку руху

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання.

Рисунок А.16 — Приклад плану позначень відкритого простору із перетином проходів і передбаченням напрямних ліній на підлозі, які перетинаються

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання.

^а— Виступи сходинок: підсвічування країв сходинок;

^ь— Напрямна лінія, яка підсвічує бильця;

^с— Напрямна лінія, яка відтворює форму сходинок;

^d— Напрямна лінія, розташована на стіні.

Рисунок А.17 — Приклад плану з передбаченням набору

різних позначень сходинок і билець

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання.

•— Освітлювальні прилади для освітлення поверхні сходинок;

^ь— Бильце може підсвічуватися.

Рисунок А.18— Приклад плану сходинок із підсвічуванням поверхні
сходинок освітлювальними приладами

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання.

^а— Освітлювальні прилади для освітлювання країв сходинок;

^ь— Вказівник напрямку руху;

^с— Бильце може підсвічуватися.

Рисунок А.19— Приклад плану сходинок із підсвічуванням поверхні сходинок освітлювальними приладами, встановленими на малій висоті на стіні

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання

Рисунок А.20— Приклад плану позначення знаками й розміткою

пандуса (змінення відмітки (висоти))

На цьому рисунку показано приклад складників, використовуваних для побудови одного з можливих планів системи позначення шляхів безпечного евакуювання як типового складника шляху евакуювання.

^а— Односторонній знак безпеки, який підсвічується зсередини, розташований на великій висоті, світло від якого ос­вітлює пандус;

^ь— Односторонній знак безпеки, який підсвічується зсередини (підвішений до стелі або знаходиться на ній), світло від якого іде донизу й освітлює простір від освітлювального приладу, що освітлює знак шляху евакуювання, для освітлення дверей і кінця пандуса.

Рисунок А.21 — Приклад плану позначення знаками й розміткою
пандуса (змінення відмітки (висоти))

ДОДАТОК В
(обов’язковий)

ВИМІРЮВАННЯ ВИДИМОЇ ЯСКРАВОСТІ
ФОСФОРЕСЦЕНТНИХ СКЛАДНИКІВ
У ЛАБОРАТОРНИХ УМОВАХ

Випробувати потрібно три зразки Кожен зразок для випробування повинен мати площу фос­форесцентного матеріалу діаметром не менше ніж 35 мм, достатню для нормальної роботи ви­користовуваного яскравоміра.

Зразки для випробування мають являти собою готові вироби, забезпечені захистом від ультра­фіолетового випромінювання (УФ), де це необхідно та вказано Графічні символи мають бути до­статньо великими для забезпечення мінімального тест-діаметра, необхідного для випробуван­ня, або зразок для випробування потрібно відбирати із серійної партії без друкування графічних символів і убезпечити від ультрафіолетового випромінення (УФ)

Зразки мають представляти виробничу партію, їх має бути кодовано й ідентифіковано як такі, що відповідають кодам виробничих партій виробника, та забезпечено послідовною нумерацією. Фарби потрібно наносити відповідно до настанов виробника щодо їхнього нанесення

Усі зразки для випробування має бути піддано попередньому кондиціюванню поміщенням у повністю темне приміщення принаймні на 48 год Зразки не потрібно виймати з темного при­міщення до моменту, який безпосередньо передує випробуванням

Температура навколишнього середовища під час попереднього кондиціювання зразків для випробування, а також їхньої накачки та випробування на яскравість має дорівнювати (23 ± 2) °С Відносна вологість має бути (50 ±10) % Усі випробування на яскравість потрібно проводити у при- міщенні/камері, де фонове освітлення принаймні на порядок нижче за найменше значення яскравості, яке будуть вимірювати

Потрібно використовувати люксметр із поправкою на косинус освітленості V (X), відкалібро- ваний для вимірювання освітленості в люксах (лк), з такими параметрами

• спектральна похибка Г/ < 5 % (/)' визначають відповідно до СІЕ 69);

• чутливість до ультрафіолетового випромінення и < 0,5 % (и визначають відповідно до СІЕ 69),

• розрішення' 1,0 лк,

• лінійна похибка' f₃< 0,5 % (Г₃ визначають відповідно до СІЕ 69);

• діапазон вимірювання 10 лк < діапазон < 10 клк,

• діаметр отвору головки фотометра для входу світла < 1 см

Потрібно використовувати яскравомір, відкалібрований для вимірювання яскравості видимого світла Яскравомір має являти собою телефотометр або контактний яскравомір залежно від того, застосовують телефотометричний (див В 6 2) або контактний метод (див В 6 3), він повинен мати принаймні такі характеристики

• спектральна похибка < 5 % (f/ визначають відповідно до СІЕ 69),

• чутливість до ультрафіолетового випромінення (УФ): и < 0,5 % (и визначають відповідно до СІЕ 69),

• розрішення не менше ніж 0,01 мкд/м²;

• лінійна похибка f₃< 0,5 % (f₃ визначають відповідно до СІЕ 69);

• співвідношення між рівнями сигналу та шуму, не менше ніж 10 1 під час усіх вимірювань, — діапазон вимірювання' < 10~⁵ кд/м² діапазон <10 кд/м²;

• дисплей > 3,5 розряди, діапазон 0,001 х 10~² кд/м² < діапазон < ніж 19,99 кд/м²

Прилади для вимірювання освітленості та яскравості має бути покалібровано. Це має бути підтверджено свідоцтвом, яке простежується вимірюванням із використанням схваленого еталона

Накачку фосфоресцентних зразків для випробування потрібно проводити за допомогою суц­ільного джерела освітлення з ксеноновою дугою малої довжини, яке не розсіює світло, не оснащено фільтрами й має потужність не більше ніж 500 Вт, що забезпечує середню освітленість поверхні зразка для випробування 1000 лк Освітленість потрібно вимірювати за допомогою люксметра, описаного у В 4 1. Перед лампою не має бути екранів, які забезпечують захист, наприклад тепло­захисних екранів Перед джерелом світла не потрібно встановлювати фільтр. Накачка має три­вати 5 хв Температура зразка через 1 хв після накачки не має перевищувати 25 °С. Під час на­качки не має бути фонового та стороннього освітлення.