Налив нафти здійснюється рівномірно під рівень.

Початкова швидкість наливу нафти в порожню цистерну повинна бути не більше 1 м/с.

Не дозволяється використовувати для наливних рукавів труби з поліетилену або іншого діелектричного матеріалу.

  1. Не дозволяється на електрифікованих ділянках залізничної колії підніматись на верхню площадку вагона-цистерни без зняття напруги з контактного електропроводу.
    1. Після закінчення наливу нафти шланги, стояки і колектори, розташовані наверху наливних естакад повинні бути звільнені від залишків нафти. Рукава наливних пристроїв повинні бути заведені до спеціальних воронок системи збирання витоків. Кришки люків після наливу і заміру нафти у вагоні-цистерні повинні бути герметично закриті.
    2. Естакади та майданчики очищуються від залишків нафтопродуктів і промиваються гарячою водою не рідше одного разу в зміну.
    3. При проведенні операцій з наливу нафти в залізничні цистерни та виконанні робіт на висоті на перехідних містках наливної естакади, котлах цистерн зливальники-наливальники повинні бути в обов’язковому порядку забезпечені запобіжними поясами зі стропами і карабінами з іскробезпечних матеріалів, які під час виконання робіт фіксуються до нерухомих частин огороджень естакади чи цистерни.
    4. Для проведення зливно-наливних операцій дозволяється застосування з’єднувальних рукавів наступних типів:
  • гумових напірних з текстильним каркасом відповідно до ГОСТ 1869879 „Рукава резиновые напорные с текстильным каркасом. Технические условия”;
  • гумових високого тиску з металевими оплітками неармованих відповідно до ГОСТ 6286-73 „Рукава резиновые высокого давления с металлическими оплетками неармированные. Технические условия”;
  • рукавів за іншими стандартами та технічними умовами, якщо технічні характеристики цих рукавів не нижче, ніж ті, що регламентуються зазначеними вище стандартами.
    1. З’єднувальні рукава повинні мати на кінцях металеві наконечники (штуцера) для приєднання до цистерни та трубопроводам. Кріпити наконечники до рукава слід за допомогою хомутів. Кріплення наконечників до рукава за допомогою дроту не дозволяється. В місці контакту гуми з металом на боковій поверхні штуцерів повинні бути кільцеві виступи, що запобігають зісковзанню рукава зі штуцера. Не дозволяється використання паронітових та інших підкладок між хомутами та гумотканинними рукавами.
    2. Рукава перед початком експлуатації і періодично в процесі експлуатації по закінченні половини гарантійного ресурсу роботи, визначеного стандартами і технічними умовами на них, повинні піддаватись огляду та гідравлічному випробуванню тиском, що дорівнює двократному робочому тиску.
    3. Перед кожним зливом-наливом цистерни повинен проводитись зовнішній огляд рукавів, що приєднуються. Рукава зі наскрізними пошкодженнями ниток корда підлягають заміні.
    4. Забороняється здійснювати підтягування та відгвинчування різьбових та фланцевих з’єднань цистерни і комунікацій, хомутів рукавів, що знаходяться під надмірним тиском, а також застосовувати ударний інструмент при нагвинчуванні та відгвинчуванні гайок.
    5. Трубопроводи та гумотканинні рукава повинні бути заземлені.
    6. Під час зливу-наливу забороняється:
  • проведення пожежонебезпечних робіт та куріння на відстані менше 100 м від цистерни;
  • проведення ремонтних робіт на цистернах та поблизу них, а також інших робіт, не пов’язаних зі зливно-наливними операціями;
  • під’їзд автомобільного та маневрового залізничного транспорту;
  • знаходження на зливно-наливній естакаді сторонніх осіб, які не мають відношення до зливно-наливних операцій.
    1. З боку залізничного шляху на під’їзних шляхах та дорогах на ділянці зливу-наливу повинні бути виставлені знаки з написом „Стоп, проїзд заборонений, здійснюється злив (налив) цистерни”.
  1. Технологічні трубопроводи
    1. Технологічні трубопроводи НПС повинні експлуатуватись відповідно до вимог РД 39-30-1209-84, РД 39-30-114-78 та СНиП 3.05.05-84 „Технологическое оборудование и технологические трубопроводы”.

Межі технологічних трубопроводів визначаються вхідною і вихідною запірною арматурою НПС.

  1. Технологічні трубопроводи слід обладнувати допоміжною обв'язкою для звільнення їх від нафти при аварії чи ремонті, а також стаціонарними відкачувальними засобами.
    1. Фарбування технологічних трубопроводів повинно відповідати чинним стандартам.

На запірно-регулювальній арматурі повинна бути нанесена нумерація, що відповідає виконавчим схемам резервуарного парку, насосної, зливно-наливної естакади і причалу та мати покажчики „відкрито - закрито”.

  1. Технологічні трубопроводи після їх монтажу та періодично в процесі їх експлуатації підлягають випробуванням (діагностуванню).
    1. Лотки, у яких розташовані технологічні трубопроводи, підключаються до каналізаційних систем і періодично промиваються від бруду.
    2. Трубопровідні комунікації повинні забезпечувати безперебійне виконання всіх технологічних операцій.
    3. Технологічна обв'язка резервуарів повинна забезпечувати перекачування нафти з одного резервуара в іншій у разі аварії.
    4. Запірна арматура технологічних трубопроводів повинна підтримуватися в працездатному стані та забезпечувати надійне та оперативне їх перекриття.
    5. Не дозволяється ліквідація закупорювань трубопроводів засобами, що можуть призвести до іскроутворення.
    6. Не дозволяється відігрівання запірної арматури відкритим вогнем. Допускається застосування для відігрівання запірної арматури пари, гарячої води та нагрітого піску.
    7. У місцях переходів через трубопроводи слід влаштовувати перехідні містки з поручнями.
    8. Закриття (відкриття) запірної арматури слід здійснювати плавно, не допускаючи виникнення гідравлічних ударів. При здійсненні технологічних переключень у процесі перекачування відкриту арматуру слід закривати тільки після відкриття запірної арматури в новому напрямку перекачування.
    9. Терміни та обсяги ревізії і ремонту запірної арматури визначаються затвердженим графіком.
    10. Не допускається перевищення тиску в трубопроводі понад установлений проектом.
    11. Не дозволяється залишати інструменти чи інші предмети в порожнині трубопроводу.
  2. Пункти підігрівання нафти
    1. Режим експлуатації печей підігрівання нафти повинен визначатись

проектом, паспортними даними та відповідати технологічній карті печей.

  1. Пункти підігрівання нафти повинні мати обвалування.
    1. Печі з трубчастими нагрівниками повинні обладнуватися автоматикою безпеки та системами протиаварійного захисту, що забезпечують припинення подачі газу при:
  • розриві елементів трубчастого підігрівача;
  • перевищенні чи зниженні тиску газу понад нормативні значення;
  • згасанні полум'я на пальниках;
  • наднормативному зниженні тяги в топковому просторі;
  • вимиканні електроенергії;
  • утраті(падінні) циркуляції через трубчастий змійовик понад допустиму;
  • перевищенні допустимої температури продукту на виході з підігрівача.
    1. При спостереженні за горінням форсунок слід застосовувати захисні окуляри.
    2. Під час роботи печі необхідно візуально контролювати стан труб змійовика, трубних підвісок і кладки печі. Не допускається експлуатація печі з дефектами на трубах підігрівача, деформацією кладки чи підвісок.
    3. При виявленні розгерметизації труб змійовика печі слід відключити його від діючих трубопроводів, відкрити засувку аварійного скидання і звільнити змійовик від нафти шляхом продувки водяною парою в запасну ємність (резервуар).
    4. Вентилі трубопроводів парогасіння слід розташовувати в зручному та безпечному місці.
    5. Для розпалення панельних пальників слід застосовувати запальник. Розпалення блоку панельних пальників здійснюється двома навченими працівниками.
    6. При експлуатації печі слід контролювати температуру зовнішніх стінок розподільних камер пальників. При різкому її підвищенні пальник слід відключити.
    7. При нестійкій роботі пальника чи виявленні інших несправностей піч необхідно вивести з експлуатації.
  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБ’ЄКТІВ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ ОСНОВНИХ ОБ’ЄКТІВ І СПОРУД
  2. Лабораторії
    1. Діяльність лабораторії організовується відповідно до вимог РД 390147103-354-89 „Типовое положение о лаборатории, производящей анализы нефти при приемо-сдаточных операциях”, затвердженого Міністерством нафтової промисловості СРСР у 1989 році.
    2. Робочі поверхні столів, стелажів, витяжних шаф, призначених для роботи з вибухопожежонебезпечними речовинами, повинні мати негорюче покриття.

Лабораторні столи і шафи виготовляються з матеріалів, стійких до дії хімічних реагентів, та обладнуються запобіжними бортиками, що запобігають розливам рідин.

  1. Витяжні шафи повинні освітлюватись світильниками у вибухозахищеному виконанні. Вимикачі і штепсельні розетки розташовуються поза шафами.
    1. Балони із стисненими та зрідженими горючими газами встановлюються зовні будинку лабораторії в металевих шафах. Шафи повинні мати прорізи для провітрювання.

Балони повинні кріпитися в спеціальних стійках. Подавати горючі гази з одного балона в кілька приміщень не дозволяється. Забороняється зберігання балонів без запобіжних ковпаків.

  1. Вибухопожежонебезпечні речовини (у тому числі їх проби) зберігаються в ізольованих приміщеннях. Не допускається спільне зберігання речовин, хімічна взаємодія яких може спричинити пожежу або вибух.
    1. У приміщеннях лабораторій кількість нафти, нафтопродуктів, легкозаймистих розчинників та інших горючих рідин не повинна перевищувати добової потреби. Г орючі рідини слід зберігати в металевих шафах (ящиках), що

знаходяться з протилежного відносно виходу з приміщення боку.

  1. Аналізи повинні виконуватись відповідно до вимог чинних стандартів та затверджених методик.
    1. Перед початком роботи приміщення лабораторії повинні провітрюватися. Роботи, пов’язані з виділенням вибухопожежонебезпечних і шкідливих газів або парів, повинні виконуватись тільки у витяжних шафах.

Не дозволяється виконання робіт при несправній припливно-витяжній вентиляції та користування витяжними шафами з розбитим склом та без запобіжних бортиків.

  1. Мити лабораторний посуд слід у спеціально призначених для цього приміщеннях (мийних), обладнаних самостійною витяжною вентиляцією. Ці приміщення повинні відокремлюватися від інших приміщень негорючими перегородками і мати окремий вихід.
    1. На посуді з хімічними речовинами і реагентами повинні бути етикетки з розбірливими написами назв речовин і хімічних формул.
    2. Не дозволяється засмоктування кислот, лугів та інших рідин у піпетку ротом.
    3. При розведенні концентрованої сірчаної кислоти водою кислоту слід повільно наливати у воду. Наливати воду в кислоту забороняється.
    4. Не дозволяється нагрівати легкозаймисті рідини безпосередньо на полум’ї. Для цього повинні використовуватись водяні бані.
    5. Залишки нафти після аналізів, відпрацьовані ЛЗР і ГР, отруйні та їдкі речовини слід зливати до спеціального посуду і видаляти з лабораторії. Не дозволяється зливати рідини до побутової каналізації. У разі потрапляння отруйних речовин на одяг або на лабораторне обладнання слід негайно нейтралізувати їх.
    6. При перенесенні тонкостінних скляних колб з рідиною їх необхідно тримати двома руками - однією за дно, другою за горловину.
    7. Не дозволяється зберігання і приймання їжі в приміщенні, де проводяться роботи з токсичними речовинами.
    8. Не дозволяється використання лабораторного посуду для особистих потреб.
    9. В лабораторії не дозволяється прання та чищення одягу бензином, гасом, ацетоном та іншими розчинниками.
    10. Після закінчення робіт у лабораторії відповідальний за охорону праці і пожежну безпеку повинен перевірити, що:
  • усі газові і водяні крани закриті;
  • пальники, лампи та інші вогненебезпечні прилади вимкнені;
  • посуд з реактивами закритий;
  • з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення відключена напруга;
  • автоматична пожежна сигналізація лабораторії знаходиться у ввімкненому режимі захисту.
  1. Котельні
    1. Будова і експлуатація котельних установок на об’єктах МН повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см ), водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115°С, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 23.07.96 № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.11.96 за № 655/1680 (далі - НПАОП 0.00-1.2696), та інших нормативно-технічних документів.
    2. Призначення осіб , які відповідають за справний стан і безпечну експлуатацію котлів, повинно здійснюватися згідно з вимогами НПАОП 0.001.26-96.
    3. Особа, відповідальна за стан і безпечну експлуатацію котлів, повинна забезпечити:
  • тримання котлів у справному стані;
  • проведення своєчасних планово-запобіжних ремонтів котлів і підготовку їх до технічного опосвідчення;
  • своєчасне усунення виявлених несправностей;
  • обслуговування котлів навченим і атестованим персоналом;
  • обслуговувальний персонал - інструкціями з охорони праці і пожежної безпеки, а також періодичну перевірку знань цих інструкцій;
  • виконання обслуговувальним персоналом цих інструкцій.
    1. До обслуговування котлів допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання, атестацію та інструктаж відповідно до НПАОП 0.00-4.12-05, і мають посвідчення на право обслуговування котлів.
    2. При перерві в роботі за спеціальністю більше 12 місяців персонал, який обслуговує котли, після перевірки знань повинен перед допуском до самостійної роботи пройти стажування для відновлення практичних навичок за програмою, затвердженою керівництвом підприємства.
    3. Допуск персоналу до самостійного обслуговування котлів повинен оформлятись наказом по підприємству.
    4. Не дозволяється доручати машиністу (оператору), який знаходиться на чергуванні, виконання під час роботи котла інших робіт, не передбачених його обов’язками під час чергування.
    5. Не дозволяється залишати котел без постійного нагляду обслуговувальним персоналом, як під час роботи котла, так і після його зупинки до зниження в ньому тиску до атмосферного.
    6. Допускається експлуатація котлів без постійного нагляду за їх роботою за наявності чергового експлуатаційного персоналу, автоматики безпеки, сигналізації і захистів, що забезпечують безпечний режим роботи та автоматичну зупинку котла при відхиленнях параметрів його роботи від безпечних.
    7. У будівлі котельні не дозволяється розміщувати побутові і службові приміщення, які не призначені для персоналу котельні, а також майстерні, не призначені для ремонту котельного устаткування.
    8. Рівень підлоги котельного приміщення не повинен бути нижче від планувальної відмітки землі, що прилягає до будівлі котельні.
    9. Вихідні двері з котельного приміщення повинні відчинятись назовні і мати табличку „Стороннім вхід заборонено”. Двері із службових, побутових та допоміжних приміщень повинні відчинятись у бік котельні й обладнуватись пружинами.
    10. У котельні повинен бути годинник, телефон або інші засоби виклику в екстрених випадках відповідних аварійних служб, а також для зв’язку з місцями споживання теплоенергії і технічними службами підприємства.
    11. У котельню не допускаються сторонні особи.