Страница 4: НПАОП 92.7-1.01-06. Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки (32432)

висоти джерела небезпеки над поверхнею підлоги; висоти огородження;

найкоротшої відстані від огородження до джерела небезпеки.

1. Будь-які складові частини механізмів атракціону (приводи, трансмісії, механічні передачі, муфти, шківи тощо), що становлять небезпеку, до яких можуть мати доступ відвідувачі або обслуговувальний персонал, повинні бути захищені огорожами (кожухами, кришками, екранами, дверима тощо) відповідно до вимог НД. Огорожі, призначені для запобігання доступу в небезпечні зони потрібно виготовляти та встановлювати відповідно до вимог НД таким чином, щоб вони перешкоджали потраплянню частин тіла в небезпечні зони з урахуванням віку відвідувачів, а також унеможливлювали їх демонтаж без застосування інструментів.
2. Деталі конструкцій і механізмів, до яких висуваються вимоги контролю під час експлуатації, мають бути доступні для проведення необхідного контролю принаймні в розібраному стані.
3. Для болтів, гайок, клинів та інших кріпильних деталей, що піддаються впливу вібрації, необхідно передбачити заходи щодо унемож- ливлення самовідгвинчування та саморозклинення (пружинні шайби, шплінти, контргайки тощо). У цьому разі попереднє затягнення болтів не може вважатися достатньою мірою, особливо на початкових стадіях експлуатації атракціону. Тому в експлуатаційних документах мають зазначатися місця розташування кріпильних деталей, затягнення яких слід контролювати, а також періодичність контролю.

5.1.15.Застосування пружних стопорних шайб (пружинних, стопорних із зубами, фасонних, з лапкою або носком та аналогічних) як міра попередження самовідгвинчування болтів класу 8.8 і 10.9 не дозволяється.

1. У разі застосування відкритих гаків необхідно вживати заходів, що унеможливлюють їхнє відчіплювання. Гаки із запобіжною засувкою (замком) не належать до відкритих.
2. У з’єднаннях канатів не повинно бути вузлів і перегинів, а також

надмірної напруги окремих дротів. Канати не повинні стикатися з деталями, що мають гострі крайки.

1. Телескопічні опори та упорні гвинти домкратів мають бути споряджені поперечними зв’язками або бути закріплені так, щоб стримувати поперечні сили.
2. Для виготовлення центральних щогл, що піддаються дії змінних напружень, застосування деревини не дозволяється.
3. У металоконструкціях атракціонів, що встановлені просто неба, мають бути передбачені заходи проти накопичування в них вологи.
4. Нерухомі осі, які є опорою окремих складових частин атракціону, мають бути надійно закріплені від можливого їх переміщення.
5. Атракціони, на які відвідувачі можуть залізати, мають установлюватися з урахуванням ризику падіння з них. У тих випадках, коли падіння є частиною розваги, наприклад з манежів, сіток і конструкцій для лазіння, необхідно не тільки усунути травмонебезпечні частини конструкції, але й забезпечити ударопоглинальне покриття відповідних ділянок.

У тих випадках, коли падіння є частиною розваги, наприклад на похилих мотузкових сходах, особливо із шарнірними утримувальними пристроями, необхідно настелити покриття з високою здатністю амортизувати, наприклад товсті поролонові, гумові або надувні мати.

1. Для зведення до мінімуму ризику одержання травми необхідно, щоб поверхні були гладкими, без гострих виступів (за необхідності відшліфованими, якщо вони дерев’яні). Для унеможливлення травм, особливо там, де частини тіла тісно стикаються з поверхнями, наприклад на катальних гірках, для виготовлення таких поверхонь необхідно уникати використання матеріалів, що легко розщеплюються або розшаровуються.
2. Усі цвяхи, гвинти, арматура та фурнітура мають бути заглиблені,

утоплені або захищені будь-яким іншим способом. Необхідно, щоб були закриті кріплення, що втримують підвісні груші, канати для лазіння та сітки на рівні підлоги.

1. Не дозволяються будь-які виступальні предмети або місця, де можливе защемлення частин тіла.

5.1.26.Обертові пристрої, з приводом або без нього, мають бути відрегульовані так, щоб вони не могли перевищити максимальну припустиму швидкість. Також необхідно, щоб усі поверхні ковзання на них були гладкими, а в кінцевій точці руху необхідно забезпечити наявність матеріалів, що амортизують, наприклад на таких пристроях, як обертові горизонтальні колеса та кабіни, а також на колесах з похилою віссю.

1. У тих місцях, де відвідувачі присідають, наприклад готуючись до спуску гіркою або похилою трубою, необхідно встановити поручні таким чином, щоб вони самі не могли бути причиною одержання травми. У таких місцях повинні бути встановлені платформи для сидіння.
2. Приводи атракціону мають унеможливлювати захоплювання або здавлювання відвідувачів або обслуговувального персоналу. Має бути встановлений пристрій аварійної зупинки та забезпечене спостереження оператора. Необхідно звести до мінімуму ризик одержання травми під час переходу з поверхні, що рухається, на нерухому, наприклад використовуючи рифлену поверхню, як в ескалатора.
3. Необхідно унеможливити доступ (установити огородження) до ділянок, де рух частин атракціонів може становити небезпеку, наприклад платформи, що розгойдуються, гойдалки тощо. Незважаючи на вжиті заходи, слід також ураховувати можливість несанкціонованого доступу. Тому необхідне встановлення обмежників амплітуди руху, а також пом’якшення виступних частин.
4. Трампліни та інші атракціони для стрибків необхідно розташовувати в місцях, де відвідувачі не змогли б одержати травму від об’-

єктів, що оточують атракціон.

Басейни з кульками та аналогічні атракціони, де діти можуть опинитися під шаром кульок, мають перебувати під постійним контролем, з огляду на можливість найгіршого розвитку подій.

1. Для запобігання травм попереджувальні написи повинні чітко регламентувати необхідність бути у взутті на таких атракціонах, як дерев’яні доріжки і містки, що гойдаються, камені через водойму, сталеві ролики тощо.

Попереджувальні написи повинні чітко вказувати, якими атракціонами потрібно користуватися без взуття, наприклад спуски, труби, бочки, що обертаються, тощо, щоб не вдаряти твердим взуттям інших відвідувачів.

На атракціонах, де відвідувачам потрібні певні фізичні дані, необхідно біля входу розміщувати добре помітні написи типу: ,, Цим атракціоном можуть користуватися тільки люди в гарній фізичній формі, з відповідною спортивною підготовкою ”.

1. Вимоги безпеки до пасажирських модулів
2. Конструкція пасажирського модуля має забезпечувати надійне та безпечне розміщення відвідувачів на всіх стадіях робочого циклу атракціону і за всіх експлуатаційних і аварійних ситуацій, наприклад під час використання аварійних гальм та інших.

Безпека та надійність розміщення означає, що за умови належного дотримання правил експлуатації атракціону, відвідувачам забезпечений захист від таких видів небезпеки:

викидання відвідувача назовні;

переміщення в небезпечне положення, тобто таке, звідки відвідувачі можуть упасти або одержати травми через контакт з нерухомими або рухомими частинами атракціону;

фізичні ушкодження в межах пасажирського модуля;

ушкодження, викликані керованими пристроями фіксації; травми під час входу до модуля або виходу з нього.

1. Пасажирський модуль має бути виконаний з урахуванням: антропометричних даних відвідувачів, для яких призначений

атракціон, наприклад максимальні та мінімальні розміри тіла та його маса;

величини та напрямку прискорень, що діють на відвідувачів під час користування атракціоном;

необхідності застосування упорів (поручнів, підніжок тощо) для окремих частин тіла для врівноваження діючих сил відповідно до пункту 5.9.8 цих Правил.

1. Конструкція пасажирського модуля повинна забезпечувати комфортність усім відвідувачам, розміри тіла яких укладаються в межі, зазначені в паспорті атракціону. Основні частини пасажирського модуля мають відповідати таким вимогам:

сидіння мають бути виконані з урахуванням ергономічних вимог і забезпечувати опору всім частинам тіла;

ножні колодязі мають давати змогу впиратися ногами, якщо це необхідно;

поручні повинні бути легкодоступні, зручні для користування і не бути додатковим джерелом небезпеки, наприклад під час позаштатних ситуацій;

пристрої фіксації відвідувачів мають бути невід’ємною частиною пасажирського модуля;

в атракціонах, віднесених до атракціонів підвищеної небезпеки відповідно до пункту 3.1.3 цих Правил, пасажирські модулі, виконані з пластику, мають бути спроектовані таким чином, щоб робочі навантаження від сидінь з відвідувачами і пристроїв фіксації передавалися безпосередньо на металеву конструкцію модуля.

1. Підлокітники, поручні і спинки сидінь, пристрої безпеки та відповідні запірні пристрої мають бути здатними амортизувати навантаже- ння від відвідувачів (у тому числі в разі навмисного порушення правил користування атракціоном). Параметри руху атракціону мають забезпечувати безпеку перебування відвідувачів на сидіннях протягом усього часу руху атракціону.
2. Сидіння мають бути закріплені на конструкції пасажирського модуля та перевірені на навантаження, що діють на сидіння та їх кріплення. Якщо сидіння монтуються на пальцевих з’єднаннях, вони мають бути надійно закріплені.
3. Сидіння мають бути споряджені спинкою висотою не менше 0,4 м, а поверхня сидіння повинна мати ухил до спинки від 5° до 10°. Висота спинки може бути зменшена до 0,25 м на атракціонах, призначених тільки для дітей віком до 10 років. Інші розміри сидінь наведені в табл. 1. Відвідувач повинен мати достатню опору для тіла на сидіння, спинку, підлокітники та підніжки, щоб бути в змозі протистояти силам, що виникають під час руху.

Таблиця 1

Уміліметрах

1. На атракціонах, призначених для дорослих відвідувачів, посадкові місця, що не мають опори для ніг, повинні розташовуватися на відстані не менше 500 мм від рівня посадкової площадки, а для дітей - не менше 350 мм.
2. Сидіння (кабіни), підвішені на сталевих дротових канатах або зварних ланцюгах, повинні мати таку систему підвіски, щоб у разі відмови одного елемента підвіски не виникало аварійних ситуацій, а також

повинні мати страхувальні пристрої в місцях кріплення підвісок.

1. Пасажирські модулі, у яких нижня крайка вхідного прорізу розташована на відстані понад 450 мм від посадкової площадки, мають бути обладнані підніжкою.
2. Двері пасажирських модулів не повинні відчинятися під час роботи, а також у позаштатних ситуаціях. Двері мають бути обладнані запірними пристроями (наприклад, запобіжними гачками, замками, які відмикаються тільки зовні), що унеможливлюють випадкове відчинен- ня під час катання.
3. Двері з приводом від зовнішнього джерела енергії мають бути безпечними для відвідувачів. Їх рух має бути повільним, а максимальна сила їх дії на відвідувача, виміряна на краю дверей, під час їх відчинен- ня (зачинення) не повинна перевищувати 50 Н.
4. Для унеможливлення травмування відвідувачів нерухливими об’єктами (елементи конструкцій, гілки дерев тощо) або рухливими частинами атракціонів за відсутності інших заходів, що зменшують межі досяжності для відвідувачів, мають бути забезпечені такі мінімальні відстані, які створюють контур безпеки:

500 мм від внутрішньої поверхні сидіння пасажирського модуля або 700 мм, якщо відносна швидкість руху пасажирського модуля перевищує 2,0 м/с (рис. 4 і 5);

2000 мм угору від підлоги пасажирського модуля (рис. 4);

1500 мм угору від сидіння, якщо відвідувач обмежений у вставанні (рис. 5);

300 мм від внутрішньої поверхні сидіння пасажирського модуля, якщо відносна швидкість руху пасажирського модуля не перевищує 3,0 м/с і унеможливлена небезпека травмування об огородження.

1. Контури безпеки пасажирських модулів повинні відповідати наведеним на рис. 4 - 6. Зазначені контури гарантують травмобезпе- чність голови, але не гарантують травмобезпечності кінцівок. У разі за-

стосування цих контурів безпеки необхідно попереджувати відвідувачів про необхідність тримати частини тіла в межах пасажирського модуля.

1. У разі руху пасажирських модулів поблизу конструкцій, декорацій, дерев тощо, тобто в умовах, коли конструкції можуть зміщуватися або деформуватися, необхідно збільшувати відстані зазначені в пункті 5.2 цих Правил і на рис. 4 - 6 відповідно до вимог НД.

Рис. 4. Контур безпеки пасажирського модуля для стоячих відвідувачів (розмір у дужках для дітей до 10 років):

1 - поверхня сидіння; 2 - поверхня підлоги; 3 - зовнішній контур

Рис. 5. Контур безпеки пасажирського модуля для сидячих відвідувачів (розмір у дужках для дітей до 10 років):

1 - поверхня сидіння; 2 - поверхня підлоги; 3 - зовнішній контур 5.2.15.Якщо пасажирські модулі пересуваються не вільно, їх контури

безпеки не повинні перетинатися (рис. 6). Для пасажирських модулів,

що рухаються в зустрічному напрямку, рекомендується застосовувати

між їх контурами безпеки додатковий зазор.

Рис. 6. Відносні положення контурів безпеки:

1 - зовнішній контур

1. Відстані, зазначені в пункті 5.2 цих Правил і на рис. 4 - 6, можуть бути зменшені, якщо передбачені спеціальні заходи безпеки, такі як захисні кожухи або інші заходи, що обмежують переміщення відвідувача в напрямку небезпеки.
2. Вимоги безпеки до візків
3. Візки повинні бути обладнані пристроями для запобігання відриву коліс і сходження з рейок. Пристрої, що захищають від сходження та відриву (ролики або захвати), повинні розраховуватися, зважаючи на реально діючі на них сили. Але в кожному випадку значення сил відриву повинне бути не менше 50 % ваги повністю завантаженого візка, навіть якщо відриву не відбувається.
4. Сили, що діють у поперечному напрямку щодо візка, мають передаватися на конструкцію через колеса, що котяться рейковою колією, або через спеціальні бічні ролики.
5. Максимальний бічний нахил рейкової колії в місцях, де візок може повністю зупинитися (наприклад, на запобіжних гальмах), має бути не більше 25°. Траєкторія колії вибирається такою, щоб миттєві розрахункові зміни прискорення не перевищували 2g. Це стосується центра мас, але не виключається необхідність проведення інших розрахунків для прискорень, що впливають на відвідувачів.
6. Вимоги безпеки до гальм
7. Кожне гальмо, що зупиняє чи сповільнює рух, має забезпечувати гальмування із прискоренням, що не перевищує, як правило, значення