Таблиця 4.5

Зовнішній діаметр трубопроводу (з ізоляцією), мм

Ширина кілець і прозір між ними, мм

Відстань між кільцями або групами кілець, м

до 80

40

2,0

від 81 до 160

50

3,0

від 161 до 300

70

4,0

понад 300

100

6,0

  1. У разі великої кількості паралельно розміщених комунікацій застережні кільця на всіх трубопроводах повинні бути однакової ширини і наносити їх слід з однаковим інтервалом.
  2. Для позначення трубопроводів із вмістом, особливо небезпечним для здоров’я і життя людей або для експлуатації підприємства, додатково до кольорових застережних кілець слід використовувати застережні знаки безпеки згідно з табл. 4.1.
  3. Застережними знаками безпеки необхідно позначати такі речовини: отруйні, вогненебезпечні, вибухонебезпечні, радіоактивні, а також інші небезпечні речовини в трубопроводах.
  4. Протипожежні трубопроводи, незалежно від їхнього вмісту (вода, піна, пара для гасіння пожежі та ін.), спринклерні і дренчерні системи на ділянках запірно- регулювальної арматури і біля місць приєднання шлангів та інших пристроїв для гасіння пожежі слід фарбувати в червоний (сигнальний) колір згідно з вимогами ГОСТ 14202.
  5. Відвідні і продувальні трубопроводи в атмосферу залежно від їхнього вмісту повинні мати колір розпізнавального забарвлення, прийнятий для умовного позначення укрупнених груп з кільцями відповідного сигнального кольору, розміщеними під кутом 45° до осі трубопроводу.
  6. Якщо від дії речовин, що протікають, може змінитись відтінок розпізнавального забарвлення, трубопроводи необхідно позначити за допомогою маркувальних щитків.
  7. Колір маркувальних написів і стрілок, що вказують напрям потоку і наносяться на трубопроводи і маркувальні щитки, повинен бути:
  • білий — у разі зеленого, червоного або коричневого кольору трубопроводів;
  • чорний — у разі синього, жовтого, оранжевого, фіолетового і сірого кольору трубопроводів.
  1. Написи на трубопроводах і маркувальних щитках слід виконувати чітким шрифтом, вони не повинні містити термінів, що рідко використовуються, і незрозумілих скорочень.

Не дозволяється позначати вид речовини за допомогою хімічних формул.

  1. Обслуговування обладнання
  2. На кожному постійному робочому місці повинні бути виробничі і посадові інструкції та інструкції з охорони праці в обсязі, що є обов’язковим для даної посади або професії.
  3. Перед початком проведення робіт необхідно перевірити виконання вимог підрозділу 5.4 цих Правил, що стосуються наступної роботи. У разі невиконання цих вимог і незабезпечення працівників необхідним спецодягом, спецвзуттям і засобами індивідуального захисту, працівники не мають права розпочинати роботу — незалежно від того, хто дав їм вказівку на її виконання.

У разі появи у процесі проведення роботи будь-якої небезпеки працівники повинні припинити роботу і повідомити про це керівника робіт. Продовжувати роботу дозволяється тільки після усунення виявлених порушень.

  1. Обходити та оглядати обладнання дозволяється тільки після отримання дозволу від оперативних працівників, які ведуть режим роботи цього обладнання.
  2. Перебування працівників поблизу люків, лазів, водовказівних стекол, а також біля запірної, регулювальної та запобіжної арматури і фланцевих з’єднань трубопроводів, що перебувають під тиском, дозволяється тільки у разі виробничої необхідності.
  3. Не дозволяється ходити по трубопроводах, а також по конструкціях і перекриттях, що не призначені для проходу по них, а також спиратись і ставати на огородження площадок.
  4. Під час пуску, обпресування та випробовування обладнання і трубопроводів під тиском поблизу них дозволяється перебувати тільки працівникам, які безпосередньо проводять ці роботи.

Під час проведення гідравлічного випробування обладнання у разі підвищення тиску до випробувального перебування працівників на цьому обладнанні заборонено.

Дозволяється проводити огляд зварних швів випробовуваних трубопроводів і обладнання тільки після зниження випробувального тиску до робочого — без простукування зварних швів.

Працівники, які не беруть участі у проведенні розшлаковування та обдування котла, продування нижніх точок, а також у разі несталих та аварійних режимів повинні бути виведені у безпечне місце.

  1. Працівники будь-якого цеху у разі виявлення свищів у паропроводах, камерах, колекторах та трубах котла, що не обігріваються, живильних трубопроводах і корпусах арматури тощо повинні негайно повідомити про це начальника зміни цеху (блока, району) і керівника (виконавця) робіт — для вжиття необхідних заходів.

Небезпечну зону слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки «Обережно! Небезпечна зона», а біля входу до неї — заборонний знак безпеки «Вхід (прохід) заборонено».

  1. Заборонено проводити пуск, випробування і короткочасну роботу механізмів або пристроїв за відсутності огороджень або у разі їхнього несправного стану. Заборонено також прибирати поблизу механізмів, які не мають запобіжних огороджень.
  2. Під час чищення, прибирання і змащування обертових або рухомих частин механізмів не дозволяється перелазити через огородження або просовувати за них руки; не дозволяється також намотувати на руку або пальці обтиральний матеріал — під час обтирання зовнішньої поверхні працюючих механізмів.
  3. Як обтиральні матеріали слід використовувати бавовняні або лляні ганчірки.
  4. Надягати і знімати рушійні паси, а також підсипати каніфоль та інші матеріали під паси і стрічки конвеєрів дозволяється тільки після повного зупинення обладнання.

В газонебезпечних зонах металеві частини механізмів з пасовими приводами, де можлива поява статичної електрики, повинні бути заземлені.

  1. Поправляти на ходу рушійні паси, зупиняти вручну обертові і рухомі механізми заборонено.
  2. Перед кожним пусковим пристроєм (крім пристроїв дистанційного керування) електродвигунів напругою більше 1000 В, а також електродвигунів напругою до 1000 В, якщо вони установлені в приміщеннях з підвищеною небезпекою або особливо небезпечних, повинні бути діелектричні килими, а у сирих приміщеннях — ізолювальні підставки.
  3. Брати в руки, торкатись обірваних, завислих, оголених, з пошкодженою ізоляцією проводів або струмопровідних предметів (дротів, труб, тросів, мокрих вірьовок тощо), що стикаються з цими проводами, а також наступати на проводи, що лежать на землі чи підлозі, заборонено.
  4. Обладнання, що експлуатується, повинно бути справним і не мати несправних або вимкнених пристроїв аварійного вимикання, блокувань, захистів та сигналізації.

У разі виникнення у роботі обладнання режиму, який може спричинити нещасний випадок (гідроудари, несталий топковий режим, неприпустимо високу вібрацію, свищі тощо) слід ужити заходів щодо створення безпечних умов праці працівників згідно з вимогами виробничих та протиаварійних інструкцій.

  1. Обладнання дозволяється ремонтувати тільки за умови виконання технічних заходів, що унеможливлюють його помилкове введення в дію (пуск двигуна, подавання пари або води тощо), а також самочинне переміщування або рух.

Після закінчення очищення або ремонту обладнання слід переконатись у тому, що в ньому не залишились працівники і будь-які сторонні предмети.

  1. Капітальні й середні ремонти обладнання слід проводити за проектом проведення робіт (далі — ППР) або технологічною документацією (технологічними картами, інструкціями та технічними умовами на ремонт), що містять конкретні вимоги безпеки праці під час підготовки до роботи та у процесі її проведення.

У ППР повинні бути визначені такі вимоги:

  • забезпечення монтажної технологічності конструкцій та обладнання;
  • безпечне розміщування машин і механізмів;
  • місця і засоби кріплення страхувальних канатів і запобіжних поясів під час проведення робіт на висоті;
  • забезпечення засобами контейнеризації і тари для переміщування поштучних і сипких матеріалів;
  • забезпечення вантажозахватними пристроями (вантажними стропами, траверсами, монтажними захватами) з урахуванням маси й габаритів вантажу, що переміщується, умов стропування і монтажу;
  • забезпечення засобами тимчасового закріплення елементів, що розбираються, під час проведення демонтажу конструкцій;
  • необхідність улаштування захисних перекриттів або козирків під час проведення суміщених робіт по одній вертикалі.

Крім того, в ППР повинні зазначатись:

  • номенклатура пристроїв, приладів і засобів індивідуального і колективного захисту працівників;
  • засоби підмощування, що призначені для виконання даного виду робіт або даної операції;
  • шляхи й засоби піднімання працівників на робочі місця.
  1. У виробничих приміщеннях допустима найвища температура повітря у робочій зоні в теплу пору року не повинна перевищувати:

а) на постійних робочих місцях:

  • плюс 28° C — у разі виконання легких робіт;
  • плюс 27° C — у разі виконання робіт середньої важкості;

б) на тимчасових робочих місцях:

  • плюс 30° C — у разі виконання легких робіт;
  • плюс 29° C — у разі виконання робіт середньої важкості.
  1. За необхідності виконання робіт поблизу гарячих частин обладнання і неможливості забезпечення зазначених у пункті 4.4.18 цих Правил граничних температур, працівники повинні бути захищені від можливого перегрівання шляхом застосування таких запобіжних заходів, як: повітряне душування, примусова вентиляція, місцеве кондиціонування повітря, використання термозахисних костюмів та інших засобів індивідуального захисту, а також регламентація часу роботи та відпочинку.
  2. Під час проведення ремонтних робіт, пов’язаних з монтажем або демонтажем обладнання та трубопроводів, а також із заміною елементів обладнання, слід виконувати передбачену ППР або технологічною картою послідовність операцій щодо забезпечення стійкості елементів обладнання, що залишились або щойно установлюються, і запобігання падінню його демонтованих частин.
  3. Збіг болтових отворів під час збирання фланцевих з’єднань слід перевіряти за допомогою ломів або оправок.
  4. Для відмивання і знежирювання деталей і обладнання слід використовувати пожежобезпечні технічні мийні засоби. Ці роботи забороняється виконувати із застосуванням легкозаймистих речовин (гасу, бензину, бензолу, ацетону тощо), а також хлорпохідних вуглеводнів (трихлоретилену, дихлоретану тощо).

У виняткових випадках із дотриманням необхідних заходів пожежної безпеки допускається використовувати розміщені в закритій тарі з матеріалу, що не б’ється, горючі рідини (розчинники, бензин тощо) у кількостях, необхідних для разового використання, але не більше 1 л.

  1. Відігрівати замерзлі трубопроводи горючих, вибухонебезпечних і шкідливих речовин, а також їхню арматуру необхідно вологою парою або гарячою водою. Ці роботи не дозволяється виконувати із застосуванням джерела тепла з відкритим вогнем.
  2. Місця, небезпечні для проходу або перебування в них пішоходів, слід обгородити і вивісити застережні знаки безпеки згідно з табл. 4.1.
  3. Очищення світильників і замінювання перегорілих електроламп, розміщених на висоті до 2,5 м, повинні виконувати працівники технологічних цехів, які мають групу з електробезпеки не нижче II, — за умови забезпечення зручного і безпечного доступу до світильників.

Замінювати плавкі вставки, оглядати і ремонтувати освітлювальну мережу, а також замінювати лампи і очищувати світильники на висоті понад 2,5 м повинні працівники електричного цеху.

Обслуговувати вибухозахищене електрообладнання повинні працівники, які пройшли спеціальне навчання і перевірку знань.

  1. У місцях, що не мають стаціонарного освітлення, обслуговування обладнання повинно здійснюватись із застосуванням достатньої кількості справних переносних акумуляторних ліхтарів та електричних світильників із захисною сіткою навколо лампи. Ці ліхтарі та світильники повинні передаватись по зміні.
  2. Переносні ручні електричні світильники в приміщеннях з підвищеною небезпекою і в особливо небезпечних приміщеннях повинні живитись від мережі напругою до 42 В, а за особливо несприятливих умов, коли загроза ураження електричним струмом посилюється тіснотою, незручністю виконання роботи, можливим торканням працівника до металевих заземлених елементів, — напругою до 12 В.

У приміщеннях без підвищеної небезпеки дозволяється користуватись переносними електричними світильниками напругою 220 В.

  1. Механізоване навантажування, розвантажування та переміщування

вантажів

  1. Навантажувально-розвантажувальні роботи, як правило, слід проводити механізованим способом за допомогою підіймально-транспортного обладнання або засобів малої механізації.

Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, пов’язаних з використанням засобів залізничного або автомобільного транспорту, слід дотримуватись вимог «Правил техники безопасности и производственной санитарии при погрузочноразгрузочных работах на железнодорожном транспорте (ЦМ-4771)», затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 15.02.90, і Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від

  1. № 5.
  2. Навантажувати перекриття і площадки необхідно з дотриманням допустимих норм, а вантажі слід підвішувати до призначених для цього згідно з ППР конструкцій будов, споруд, трубопроводів тощо.
  3. Не дозволяється перебувати у траншеї під час опускання в неї труб та інших елементів обладнання і арматури, а також перебувати під обладнанням і вузлами трубопроводів до завершення їхнього закріплення.
  4. Під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт із застосуванням екскаваторів, кранів, навантажувачів забороняється водіям і працівникам, які супроводжують вантаж, перебувати у кабіні автомобіля, не обладнаного захисним козирком.
  5. Стояти під грейферами, стрілами кранів і машин, на залізничних коліях, шляхах механізмів і кранів, в районі переміщування скреперів заборонено.
  6. Під час розвантажування навалочних вантажів на естакадах та коліях, укладених на висоті, люки вагонів необхідно відкривати із спеціальних містків, а закривати їх — за допомогою спеціальних люкопідіймачів.
  7. Під час відкривання люків і дверей вагонів, а також бортів платформ слід стояти поза зоною можливого падіння вантажу або можливого удару бортом чи люком.
  8. Для переходу із залізничних вагонів на навантажувально-розвантажувальну площадку, в складське приміщення і в зворотному напрямку необхідно установити сходи з рифленого заліза або дощок, які повинні відповідати вимогам чинних будівельних норм.
  9. Вантажі (крім баласту, що розвантажується для шляхових робіт) слід розміщувати на відстані не менше 2 м від зовнішньої грані найближчої до вантажу залізничної рейки, — для штабелів заввишки до 1,2 м, а у разі більшої висоти штабелів — на відстані не менше 2,5 м.