Розділ 8. ВИМОГИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХИСТУ ВІД СТАТИЧНОЇ ЕЛЕКТРИКИ

  1. Для виробництв та установок, що проектуються, будуються чи реконструюються, повинні бути визначені проектом:

-характеристика виробничого процесу щодо небезпеки накопичення зарядів статичної електрики;

-заходи щодо захисту від статичної електрики, розроблені з урахуванням кожної стадії виробництва;

- перелік апаратів, ємкостей, машин та транспортних засобів, що підлягають заземленню для відведення зарядів статичної електрики.

  1. Для діючих виробництв повинна бути складена електростатична карта, що відповідає фактичній можливості виникнення статичної електрики на всіх етапах технологічного процесу. У відповідності до вимог НПАОП 0.00-1.29-97 обладнання, яке використовується, повинно бути виконане, а виробничі процеси організовані таким чином, щоб була виключена можливість накопичення статичної електрики.
  2. Для захисту від небезпечного та шкідливого впливу статичної електрики слід застосовувати засоби колективного та індивідуального захисту згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01, НПАОП 0.00-1.29-97, ГОСТ 12.4.124-83.

Засоби захисту від статичної електрики повинні забезпечувати додержання вимог санітарно-гігієнічних норм допустимої напруженості електростатичного поля, не допускаючи перевищення рівнів, встановлених ГОСТ 12.1.045-84, відповідати вимогам ГОСТ 12.4.124-83 та не повинні негативно впливати на технологічний процес.

  1. Засоби захисту від статичної електрики, що використовуються в пожежо- та вибухонебезпечних приміщеннях, повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01, ГОСТ 12.1.018-93, ГОСТ 12.1.010-76, НПАОП 0.00
  2. 29-97, НАПБ А.01.001-2004.
  3. Резервуари, технологічне обладнання, трубопроводи, зливно- наливні пристрої та інше обладнання, пов'язане з використанням та переміщенням рідин, пари, газів та сипучих речовин і виникненням при цьому статичної електрики, повинні бути захищені згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.29-97, ГОСТ 12.018-86.
  4. Незалежно від інших засобів захисту від статичної електрики на всіх електропровідних елементах технологічного обладнання та інших об'єктах, на яких можливе виникнення або накопичення електростатичних зарядів, необхідно застосовувати заземлюючі пристрої у відповідності до вимог НПАОП 40.1-1.32-01 та ГОСТ 12.1.030-81.
  5. Величина опору заземлюючого пристрою, призначеного для захисту від статичної електрики, повинна відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.29-97 та НПАОП 40.1-1.32-01.
  6. Заземлення трубопроводів на зовнішніх естакадах повинно бути виконано згідно з вимогами щодо влаштування захисту будинків та споруд від блискавки, передбаченими РД 34.21.122-87, НПАОП 40.1-1.32-01 НАПБ А .01.001-2004.
  7. Металеве та неметалеве електропровідне обладнання, трубопроводи, вентиляційні і аспіраційні повітропроводи, ізолюючі кожухи повинні створювати (в цеху, на естакаді) безперервний електричний ланцюг. При цьому в границях цеху чи установки цей ланцюг має бути приєднаний до контуру заземлення через кожні 40-50 м, але не менше ніж в двох точках.
  8. Апарати, ємкості, агрегати, в яких виконується подрібнення, диспергування, перемішування полікомпонентних середовищ, а також футеровані і емальовані ємкості, окремо розташовані машини, агрегати, апарати повинні приєднуватись до контуру заземлення самостійно, шляхом окремого відгалуження незалежно від наявності заземлення зв'язаних з ними комунікацій.
  9. Для попередження прояву небезпечних іскрових розрядів, що можуть виникати внаслідок накопичення зарядів статичної електрики на тілі людини, у вибухонебезпечних виробництвах повинно бути забезпечено стікання цих зарядів в землю.
  10. У вибухонебезпечних виробництвах, де можуть накопичуватися заряди статичної електрики, технологічне та транспортне устаткування повинно бути виготовлене з електропровідних матеріалів, питомий

електричний опір яких відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.29-97 не

перевищує 105 Ом/м.

  1. Огляд та ремонт пристроїв захисту від статичної електрики необхідно проводити одночасно з оглядом та ремонтом технологічного обладнання та електропроводки згідно з вимогами НПАОП 40.1-1.32-01.

Порядок проведення огляду, перевірки, ремонту та випробувань засобів захисту від статичної електрики визначається інструкціями, затвердженими керівником підприємства.

Розділ 9. ВИМОГИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБУХОБЕЗПЕКИ ТА ВИБУХОЗАХИСТУ

  1. До початку робіт із створення та організації виробництва повинні бути визначені характеристики вибухонебезпеки речовин та матеріалів, сумішей, які використовуються чи створюються в технологічних процесах, та газів, парів і пилу, що при цьому виникають.

Вибухонебезпечні речовини, матеріали, суміші, які використовуються чи виготовляються, а також гази, пари і пил, що створюється, повинні бути класифіковані у відповідності до ГОСТ 12.1.011-78, ГОСТ 12.1.044-89.

  1. Об'ємно-планувальні рішення щодо виробничих майданчиків, будинків та споруд, конструктивні рішення відносно вогнестійкості обладнання, елементів будівельних конструкцій, що легко руйнуються, протипожежних перешкод, еваковиходів повинні прийматися у відповідності до вимог ДБН В.1.1-7-2002, з урахуванням вибухонебезпеки речовин, матеріалів, сумішей, пилу, що використовуються у виробничих процесах чи утворюються. Категорія приміщень та споруд з вибухо- пожежної та пожежної небезпеки повинна визначатись відповідно до ОНТП 24-86, а клас зон та приміщень - відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01.
  2. При використанні лому чи відходів, як вихідного шихтового матеріалу для виготовлення розплаву або подрібнення, він повинен бути перевірений на вибухобезпеку у відповідності до вимог ГОСТ 1639-87.
  3. Поверхні, що контактують з розплавами алюмінію або його сплавів, повинні бути нейтральними у відношенні до розплаву, чистими та сухими. Наявність оксидів, маслянистих забруднень, вологи та силікатів не допускається. При кладці та ремонті футеровки печей для приготування розплаву використання рідкого скла або інших силікатів не допускається.
  4. Газові печі дляприготування розплаву, спікання виробів,

приготування контрольованих газових атмосфер повинні бути обладнані контрольно-вимірювальними приладами для контролю тиску газу, розрідження в печі та автоматичними засобами безпеки, що забезпечують припинення подавання газу в разі згасання факелу пальника, при відхиленні тиску газу та розрідження в печі від визначених граничних значень, а проектом повинні бути передбачені засоби забезпечення подавання інертного газу при аварійних ситуаціях.

  1. На ділянкахвиготовлення водорозпилених порошків

обладнання, укриття, трубопроводи для транспортування пульпи, зливів, пісків, фугатів та осадів повинні бути виконані таким чином, щоб виключалась можливість утворення у внутрішніх порожнинах зон накопичення водню. Проектом повинні бути передбачені пристрої, що забезпечують безперервне видалення водню, що утворюється.

  1. При розпиленнірозплаву стисненим газом повинен бути

забезпечений контроль складу газу при подаванні його в форсунку. Повинні бути також передбачені світлова та звукова сигналізації при відхиленні концентрації кисню в газі від визначених значень і пристрої, що забезпечують припинення в цьому разі розпилення розплаву.

  1. Температура газопилової суміші на вході в систему пилоуловлення установки виготовлення газорозпилених порошків не повинна перевищувати 250оС. При перевищенні визначеної температури повинно бути забезпечене спрацювання світлової та звукової сигналізації, автоматичне зупинення розпилення і забезпечення подачі інертного газу в систему пилоуловлення.
  2. Процеси класифікації, дозування, фасування сухих порошків повинні проводитись в захисному газовому середовищі з визначеним вмістом кисню, з безперервним його контролем. При відхиленні складу захисного середовища від заданого проектом повинна бути передбачена подача інертного газу в порожнини обладнання.
  3. В установках подрібнення та поліровки алюмінієвої пудри повинно бути забезпечене захисне газове середовище з визначеним складом кисню. Установка повинна бути обладнана автоматичними газоаналізаторами, світловою та звуковою сигналізацією при відхиленні складу захисного середовища від визначеного. Проектом повинні бути передбачені пристрої для автоматичної зупинки обладнання в аварійній ситуації і забезпечення подачі в їх порожнини інертного газу.
  4. Обладнання, в порожнинах якого можливе утворення вибухонебезпечних сумішей, повинне бути забезпечене у відповідності до РТМ 6.28.009-90 пристроями для розвантаження тиску в разі вибуху з відведенням продуктів вибуху у безпечному напрямі.
  5. Технологічне обладнання та трубопроводи виробництва порошків і пудр повинні бути захищені від статичної електрики у відповідності до вимог НПАОП 0.00-1.29-97 і даних Правил.
  6. У приміщеннях, де застосовуються або утворюються вибухонебезпечні гази, повинні бути передбачені аераційні отвори, дефлектори або інші пристрої та конструктивні рішення для видалення газів.
  7. При влаштуванні аспірації устаткування, де концентрація вибухонебезпечного пилу може перевищити 50% значення його НКГВ,

повинні застосовуватися автономні аспіраційні системи з використанням інертного газу для зниження вмісту кисню в повітрі, що аспірується.

  1. Для контролю за станом повітряного середовища в приміщеннях, де мають місце виділення водню, повинні бути передбачені газоаналізатори водню і пристрої сигналізації про небезпечне підвищення його концентрації.
  2. Порядок контролю і порядок дій персоналу регламентується інструкціями, які затверджуються керівником підприємства.
  3. В усіх виробничих приміщеннях повинно бути передбачено прибирання пилу з урахуванням його характеристик вибухо- пожежонебезпеки. Інструкцією, затвердженою керівником підприємства, повинні бути передбачені порядок і строки системного поточного та генерального прибирання.
  4. Приміщення та пристрої для очищення спецодягу від пудри чи пилу алюмінію та його сплавів повинні бути влаштовані з урахуванням характеристик пожежовибухонебезпеки пудри, порошків та пилу.

Розділ 10. ВИМОГИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

  1. Технологічне обладнання і технологічні процеси у відповідності до вимог НАПБ А.01.001-2004 за нормальних режимів роботи повинні бути пожежобезпечними.
  2. Усі будинки, споруди та приміщення виробництв повинні бути обладнані засобами пожежної сигналізації та пожежогасіння відповідно до НАПБ Б.06.004-2005.
  3. Приміщення, в яких використовуються чи створюються вибухо- пожежонебезпечні матеріали і речовини, повинні бути забезпечені автоматичними засобами пожежної сигналізації та пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5.-13-98.
  4. Безпека працівників повинна бути забезпечена при виникненні пожежі в будь-якому місці об’єкта, цеху, дільниці. Усі об’єкти виробництва повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння відповідно до НАПБ А.01.001-2004.
  5. Для вибухопожежонебезпечних речовин та матеріалів, які використовуються чи створюються в технологічних процесах, повинні бути визначені згідно з ГОСТ 12.1.044-89 характеристики їх вибухо- пожежної небезпеки і передбачені засоби та способи гасіння пожежі згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004.
  6. Для виробництв пудри, алюмінію і його сплавів та виробів з них рекомендується використовувати як первинні засоби для гасіння при займанні порошкової продукції порошки глинозему, магнезитів, флюсів, сухий пісок і асбестову тканину. Недопустимо в цих випадках використовувати воду чи вогнегасники, не передбачені для гасіння порошків алюмінію. Для гасіння порошку в класифікуючому обладнанні, контейнерах, бункерах повинна бути передбачена подача азоту в їх порожнини.
  7. Для гасіння пожежі на трактах подачі газу в газоприготувальних установках і в пічних відділеннях з газовими печами для відриву полум'я необхідно забезпечити подачу інертного газу з подальшим заповненням газопроводу інертним газом. Повинні бути передбачені пристрої, якими забезпечується перекриття виходу газу в атмосферу, щоб запобігти загазованості приміщення і створенню в ньому вибухонебезпечної суміші.

Розділ 11. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ТА ОСОБИСТА

ГІГІЄНА ПРАЦІВНИКІВ

  1. Усі працівники у виробничих цехах повинні бути забезпечені відповідно до НПАОП 0.00-3.03-81 та НПАОП 0.00-4.26-96 індивідуальними засобами захисту, спецодягом та спецвзуттям, а для виконання газонебезпечних робіт - ізолювальними чи шланговими протигазами, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.011-89 з урахуванням шкідливостей, які виділяються на робочому місці.
  2. Порядок видачі, зберігання та користування спецодягом, спец- взуттям та індивідуальними засобами захисту, повинні здійснюватися згідно з вимогами НПАОП 0.00.4.26-96.
  3. Захисні засоби, що видаються в індивідуальному порядку, повинні обов’язково застосовуватись працівниками при виконанні ними виробничих обов’язків. З правилами користування захисними засобами працівники повинні бути ознайомлені при їх отриманні.
  4. Робітники та службовці, яким надаються запобіжні засоби захисту (протипилові респіратори, протигази та ін.), повинні бути навчені правилам користування ними та проінструктовані щодо найпростіших способів перевірки їх дієздатності згідно з НПАОП 0.00-4.26-96.
  5. Облік видачі, перевірка використання за призначенням індивідуальних засобів захисту, забезпечення регулярного випробування і перевірки запобіжних пристроїв повинні проводитись відповідно до інструкції, затвердженої керівником підприємства.
  6. Всі працівники повинні бути забезпечені санітарно-побутовими

приміщеннями згідно з СНиП 2.09.04-87 у відповідності з санітарними характеристиками виробничих процесів. У виробництвах, де має місце виділенняпилу, повинні бути передбачені приміщення, обладнані

спеціальними механізмами та вентиляційними відсосами для знепилювання спецодягу, виконані з урахуванням вибухопожежонебезпечності пилу.

  1. При використанні у виробництві речовин, що викликають подразнення шкіри, працівникам належить видавати профілактичні пасти та мазі, а також змиваючі дезинфікуючі речовини згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-83.
  2. На виробничих дільницях повинні бути обладнані санітарні пости, укомплектовані згідно з діючими нормами аптечками з набором медикаментів та іншими засобами для надання першої медичної допомоги потерпілим. Заходи щодо надання першої медичної допомоги у разі нещасних випадків повинні бути передбачені інструкцією, затвердженою керівником підприємства.
  3. У відділеннях, де на шкіру та в очі можуть потрапити рідкі небезпечні чи токсичні продукти, повинні бути влаштовані фонтанчики та умивальники першої допомоги для змивання їх водою, а також передбачені засоби нейтралізації їх дії.
  4. У виробничих пожежо- та вибухопожежонебезпечних приміщеннях повинен бути аварійний запас засобів захисту, протигазів, кисневих ізолювальних приладів. Кількість та марки протигазів і засобів захисту аварійного запасу встановлюється згідно з планом ліквідації аварій. Аварійний запас засобів захисту та протигазів повинен зберігатися у визначеному легкодоступному місці.