- Тиск газу, який подається газопроводом до робочого поста (постів), не повинен перевищувати 0,15 МПа (1,5 кгс/кв. см). При тиску газу понад 0,15 МПа
(1,5 кгс/кв. см) на газопроводі повинен бути встановлений регулятор для зниження його тиску.
При живленні робочого поста від балона на ньому повинен бути встановлений регулятор, призначений для використання газу.
- Регулятори тиску газу, які входять в комплект газовикористовувального агрегату для газополум’яної обробки металів, а також конструкції, на яких розміщені такі регулятори і запірні пристрої (газорозподільні щити), не належать до ГРУ і на них не розповсюджуються вимоги, які висуваються до ГРУ.
- При роботі пересувних газорозбірних постів дозволяється установка на одному візку спеціальної конструкції одного балона з горючим газом і одного балона з киснем. При цьому балони повинні бути закріплені так, щоб запобігати ударам їх між собою або падінню.
Під час роботи балони з ЗВГ повинні бути в вертикальному положенні.
Балони з стисненим природним газом можуть бути в похиленому положенні вентилем догори.
- Максимально припустима температура балона ЗВГ повинна бути не більше 45 град. С.
Балони, встановлені в приміщеннях, повинні розміщуватися від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів на відстані не менше 1 м, а від джерела тепла з відкритим вогнем — не менше 5 м.
- Переносні пальники і пересувні агрегати приєднуються до газопроводів і балонів ЗВГ за допомогою гумотканинних рукавів за ГОСТ 9356-75 класу I на тиск 0,63 МПа (6,3 кгс/кв. см) або за іншим ГОСТ, якщо вони за технічними властивостями мають показники не нижче ніж за ГОСТ 9356-75.
Довжина рукава не повинна перевищувати 30 м. Він повинен складатися не більше як з трьох окремих кусків, з’єднаних між собою гофрованими двосторонніми ніпелями.
Кінці рукавів повинні надійно закріплюватися на газопроводі і на пальнику хомутами. Крім крана, який є на пальнику або пересувному агрегаті, повинен бути вимикальний кран, розташований до місця приєднання рукава.
- Рукава повинні бути захищені від пошкоджень. При складанні рукавів не допускається їх сплющення, скручення і перегинання.
Забороняється користування замоченими рукавами, не допускається попадання на рукава вогню, іскор та інших предметів.
Перед початком робіт рукава підлягають огляду і не рідше одного разу в три місяці — випробуванню згідно з ГОСТ 9358-76.
Забороняється продувати рукава для горючих газів киснем, кисневий рукав — горючим газом, а також замінювати рукава один одним.
- Застосування дефектних рукавів і їх ремонт забороняється.
Дефектні місця рукава повинні бути вирізані, а окремі куски з’єднані гофрованими ніпелями.
Забороняється виконувати з’єднання рукавів за допомогою гладких трубок.
- Місця приєднання рукавів повинні перевірятися на герметичність перед початком і під час роботи. На ніпелі водяних затворів рукава повинні щільно надягатися, але не закріплюватися.
- Роботи з газополум’яної обробки металів відкритим полум’ям допускаються на відстані по горизонталі не менше:
10 м — від групових газобалонних установок;
5 м — від окремих балонів з киснем і горючими газами;
3 м — від газопроводів і гумотканинних рукавів, а також від газорозбірних постів при ручних роботах і 1,5 м — при механічних роботах.
Відстані стосуються газополум’яних робіт, коли полум’я і іскри спрямовані в бік, протилежний джерелу живлення газами. У випадках спрямування полум’я і іскор в бік джерела живлення газами воно повинно бути огороджене щитами (ширмами) з негорючих матеріалів або вказані відстані повинні бути збільшені вдвоє.
- При виконанні газополум’яних робіт в замкнених об’ємах (відсіках, котлах, резервуарах) повинна бути організована «примусова» вентиляція, яка б запобігала концентрації шкідливих речовин понад передбачену вимогами санітарних норм.
Використання ЗВГ за таких умов забороняється.
- Забороняється проводити газове зварювання, різання й інші види газополум’яної обробки металів із застосуванням зріджених газів у цокольних і підвальних помешканнях, а також в колодязях, шахтах та інших підземних спорудах.
- При експлуатації установок для газополум’яної обробки металів забороняється:
відбирати ЗВГ з балонів при зниженні в них тиску нижче за встановлений паспортами приєднаного газового обладнання, залишковий тиск газу в балоні повинен бути не менше 0,05 МПа (0,5 кгс/кв. см);
допускати стикання балонів, а також шлангів з струмопровідними приводами;
ремонтувати пальники, різаки та іншу апаратуру на робочому місці.
- Газопроводи, арматура, апаратура і прилади повинні оглядатися не рідше одного разу за зміну.
- Робітники, які виконують газополум’яні роботи, повинні бути забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту.
- Г азонаповнювальні станції, газонаповнювальні пункти, проміжні склади балонів, автомобільні газозаправні станції і пункти
- Гази, які приймаються і поставляються споживачам, повинні відповідати вимогам ГОСТ 20448-90 і ГОСТ 27578-87.
- ЗВГ, які надходять на ГНС, повинні перевірятися на інтенсивність запаху згідно з ГОСТ 22387.5-77*.
- Ведення виробничих процесів, технічний стан технологічного і електрообладнання, газопроводів, вентиляційних установок і інших споруд на ГНС, ГНП, ПСБ, АГЗС і АГЗП повинні забезпечувати безаварійну і безпечну роботу об’єкта і працюючого персоналу.
- Виробничі процеси слід вести відповідно до затверджених інструкцій і технологічних схем, які повинні містити припустимі значення тисків і температури ЗВГ з урахуванням їх фізико-хімічних властивостей і вибухонебезпечних характеристик.
- Додаткова установка технологічного обладнання, розширення або реконструкція ГНС, ГНП, ПСБ, АГЗС і АГЗП провадяться за проектами, погодженими і затвердженими в установленому порядку.
- Для виробничих приміщень, зовнішніх установок, залежно від характеру технологічного процесу, визначаються категорія і клас вибухопожежної небезпеки згідно з ОНТП 24-86 і ПУЕ, які у вигляді таблички розміром 200 х 200 мм вивішуються на дверях вибухопожежонебезпечних приміщень або на огорожах вибухопожежонебезпечних установок.
- Технічне обслуговування, ремонт газопроводів і технологічного обладнання слід проводити вдень.
- На АГЗС повинно бути забезпечено цілодобове чергування обслуговуючого персоналу. Включення АГЗС після перерви в роботі здійснюється після зовнішнього огляду технологічного обладнання, резервуарів, газопроводів, систем КВП, автоматики і засобів протиаварійного захисту.
- Приймання і передача зміни при ліквідації аварій і під час зливно-наливних робіт забороняється.
- Технологічне обладнання, газопроводи, арматура, електрообладнання, вентиляційні системи, засоби вимірювань, протиаварійний захист, блокування і сигналізація вибухопожежонебезпечних виробництв ГНС, ГНП, АЗГС, АГЗП повинні щозмінно перевірятися обслуговуючим персоналом з метою виявлення несправностей і своєчасного їх усунення.
Наслідки огляду відображаються в експлуатаційних журналах, згідно з формами, наведеними в Правилах технічної експлуатації.
- Виявлені при експлуатації витоки газу повинні негайно усуватися. Усунення витоків газу на працюючому обладнанні забороняється.
- Несправні агрегати, резервуари, газопроводи мають бути відключені з встановленням заглушок, відремонтовані або демонтовані.
- Запірна арматура, зворотні і швидкісні клапани повинні забезпечувати швидке і герметичне відключення.
Обслуговування і ремонт арматури слід проводити в строки, вказані в технічному паспорті або в інструкції з експлуатації.
При цьому поточний ремонт повинен провадитися не рідше 1 разу на рік.
Запірна арматура на газопроводах і обладнання ГНС, ГНП, АГЗС і АГЗП перевіряються на положення «відкрито-закрито» і на герметичність закриття не рідше 2 разів на місяць. Різьбові і фланцеві з’єднання технологічного обладнання, трубопроводів і арматури перевіряються на герметичність за допомогою приладів або мильної емульсії за графіком щомісяця. Виявлені нещільності треба негайно усувати.
- Розбирання арматури, різьбових і фланцевих з’єднань на газопроводах з метою ремонту повинно виконуватись після їх відключення і продувки інертним газом або парою.
Заміна болтів фланцевих з’єднань дозволяється тільки після зниження надлишкового тиску газу від 40 до 500 даПа (40 — 500 мм вод. ст.). Забороняється підтягувати з’єднання, які знаходяться під тиском.
- Тиск настроювання ЗСК не повинен перевищувати більше як на 15 % максимальний робочий тиск в резервуарах і газопроводах.
Порядок настроювання ЗСК повинен визначатися згідно з інструкцією заводу- виготовлювача, а за її відсутності — згідно з виробничою інструкцією.
- Забороняється експлуатація технологічного обладнання, резервуарів і газопроводів при несправних і невідрегульованих ЗСК.
- Спрацювання ЗСК повинно перевірятися шляхом короткочасного їх відкриття не рідше 1 разу на місяць.
Перевірка параметрів настроювання ЗСК, їх регулювання повинна проводитися на спеціальному стенді або на місці їх експлуатації за допомогою спеціального пристрою. Періодичність перевірки запобіжно-скидних клапанів резервуарів — не рідше 1 разу на 2 місяці. ЗСК після випробування пломбуються, результати перевірки відмічаються в журналі.
На місце клапана, який знімається для ремонту або перевірки, повинен встановлюватися справний запобіжно-скидний клапан.
- Гумотканинні рукави зливно-наливних пристроїв для захисту від статичних електричних зарядів повинні бути обвиті мідним дротом діаметром не менше 2 мм або мідним тросиком площею перетину не менше 4 кв. мм з кроком витка не більше 100 мм. Обидва кінці дроту або тросика з’єднуються з наконечниками рукава паянням або болтом.
Для зливно-наливних операцій можуть вживатися металорукави або металеві газопроводи з шарнірними з’єднаннями, які виготовлені за затвердженою технічною документацією.
- Гумотканинні рукави, які застосовуються при зливно-наливних операціях і наповненні балонів за наявності на них тріщин, надрізів, здуття і потертості, повинні замінюватися новими. Тривалість експлуатації їх не повинна перевищувати строків, встановлених ГОСТ або технічними умовами.
Гумотканинні рукави один раз на 3 місяці, а металорукави або металеві шарнірні рукави — 1 раз на рік повинні підлягати гідравлічному випробуванню тиском, що дорівнює 1,25 розрахункового.
Рукави повинні мати маркування з показанням робочого тиску, строку проведеного і чергового випробування.
- При проведенні технологічних процесів забороняється підтягувати накидні гайки рукавів, від’єднувати рукави, а також застосовувати ударний інструмент при накручуванні і відкручуванні гайок.
- Забороняється залишати без нагляду працюючі насоси і компресори.
- Тиск газу на всмоктувальній лінії насосу повинен бути на 0,1 — 0,2 МПа (1 — 2 кгс/кв. см) вище від пружності насичених парів зрідженої фази за даної температури.
- Тиск газу в нагнітальному газопроводі компресора не повинен перевищувати тиску конденсації парів ЗВГ за температури нагнітання і бути вище 1,6 МПа (16 кгс/кв. см) для надземних і 1,0 МПа (10 кгс/кв. см) — для підземних резервуарів.
- Кількість мастильних матеріалів, які містяться в насосно-компресорному відділенні, не повинна перевищувати їх добової потреби за умови зберігання в ємності, яка замикається.
- Забороняється для компресорів і насосів використовувати мастила, які не передбачені заводською інструкцією з експлуатації і які не мають сертифікатів.
- На час виконання газонебезпечних робіт у приміщенні насосно- компресорного відділення ГНС, ГНП або технологічного блоку АГЗС насоси і компресори повинні бути зупинені і відключені від енергопостачання, а приміщення перевірено на відсутність газу.
- Компресори і насоси підлягають аварійній зупинці при: витоках газу і несправностях запірної арматури;
появі вібрації, сторонніх шумів, стуків; виходу з ладу підшипників і сальникового ущільнення; зміні припустимих параметрів мастила і води; виходу з ладу електроприводу, пускової арматури; несправностях муфтових з’єднань;
підвищенні або пониженні встановленого тиску газів у всмоктувальному і напірному газопроводах;
підвищенні рівня рідини в конденсатозбірнику — на всмоктуванні компресора вище за припустиме.
- Забороняється робота насосів і компресорів з вимкненою або несправною автоматикою, аварійною вентиляцією, а також блокуванням з вентиляторами витяжних систем.
- Відомості про режим експлуатації і помічені неполадки в роботі компресорів і насосів повинні фіксуватися в експлуатаційному журналі.
- Технічне обслуговування, поточний і капітальний ремонт технологічного обладнання повинні провадитися за вимогами цих Правил, правил технічної експлуатації, паспортами і інструкціями заводу-виготовлювача по монтажу і експлуатації обладнання.
- На ГНС, ГНП і АГЗС наказом керівника повинен призначатися відповідальний за експлуатацію систем вентиляції.
- Кожній вентиляційній системі повинно бути присвоєно позначення і порядковий номер, які наносяться яскравою незмивною фарбою на кожусі вентилятора або поблизу вентилятора на повітроводі.
- На кожну вентиляційну систему повинен складатися паспорт, в якому позначаються схема установки, її продуктивність, тип і характеристика вентилятора та електродвигуна.
- Включання в роботу вентиляційних систем в вибухопожежонебезпечних приміщеннях провадиться за 15 хвилин перед початком роботи технологічного обладнання, при цьому спочатку повинні вмикатися витяжні системи.
- Вибухозахищений вентилятор повинен відповідати категорії і групі вибухонебезпеки сумішей відповідно до ГОСТ 12.1.011-78*.
- У місцях відбору повітря забороняється виконувати роботи, які можуть призвести до появи парів ЗВГ і забруднення повітря.
- При непрацюючих системах припливної вентиляції зворотні клапани на повітроводах повинні бути в перекритому стані.
- Контрольні перевірки гранично допустимих концентрацій (надалі — ГДК) парів ЗВГ в повітрі приміщень при працюючому технологічному обладнанні повинні провадитися відповідно до ГОСТ 12.1.005-88, але не рідше 1 разу на квартал.