Страница 13: ДБН 6.2.6-163:2010. Сталеві конструкції норми проектування, виготовлення і монтажу (32378)

І5,4(а + 4)+Р(0,25а +1,2) І 5,4(а +1)+Р(а +2,4)

(С.6)

Ц = 0,5

(а +4,8)(і|/а +4,8) (а +2,4) (у а +2,4)

При 0 < а < оо і Р < 9,87

(С.7)

І 3+1,За ц = 3,14 '

І аР+3(а +Р) при а = 0 і р > 9,87 ц = 1,0

а і 3 - коефіцієнти, які обчислюються як а = ISlsL; (3 =—;

ЕІ ЕІ

vy = ——— відношення коефіцієнтів жорсткості пружного закріплення опорних перерізів стояка; де Кт

К,„ - коефіцієнт жорсткості пружного закріплення, Н/см, що дорівнює значенню реактивного моменту, який виникає в опорному перерізі при його повороті на кут ср = 1; К„ - коефіцієнт жорсткості пружної опори, Н/см, що дорівнює значенню реактивної сили, яка виникає в опорному перерізі при його переміщенні на 5 = 1.

Примітка. Значення коефіцієнтів К,„ і Кп для деяких рамних систем наведені в таблиці С.З.

Формула для схеми за таблицею С.2

N

7“

Кт= 0

1

(С.5)

к -3£/і —Гз

N

Ч-тт

EJ,

K*-j±(h+h)

12

! Ww

V

-LJ

EJ

(C.5)

K„=oo

x/V

£7,

4£/j

V ■ -

4*1

(C.5)

EJ

K„=oo

Km=^r(h+h)

‘1*2

К„,=^-0і+І2)

‘1‘2

/•V-.J*'£7,

ІСЖ=^І(4/, +3/2) *1‘2

(C.7)

K„ = oo

3££

■50

(C.7)

/і . I

K„ = oo

Схема рами

л.

3s

ґг

Sb

Приймається за нуль

2,0

?

м+0,22 и+0,08

(С.8)

1,21

Від 0,03 до 0,2

м +0,28

(С.9)

Понад 0,2

2,15,) +0,22(C.10)

Від 0,03 до 0,2

45

2,o /я+028(C11)

Уе ъ

Tftjfrr & t/Mt

Понад 0,2

Є

l/bfbt

1+0,39м 2 + 1,54m

(C.12)

1+0,46и 1+0,93м

(С.13)

X

3c

чУ:

—N

■ '' ftЛГ^-tV/

* r!■Уі'

U

И = -=-=

IJ

Примітка. Значення коефіцієнта р наведені для колон багатоповерхових рам нижнього поверху.

Розрахункова довжина колон з урахуванням впливу характеру деформування системи під навантаженням

Коефіцієнти розрахункової довжини ц, визначені відповідно до 1.9.3.2 і 1.9.3.3 для колон вільних одноповерхових (за відсутності жорсткого диска покриття) та багатоповерхових рам, допускається зменшувати множенням на коефіцієнт vp, що визначається за формулою

р =1-а

Де

а =0,65-0,9 р+0,25 р2 ;

І

■Jl+m

<5;

р = 1-^-<0,2; М

(С.14)

со=

тут позначено:

М А т =;

N Wc '

X - умовна гнучкість колони.

Розрахункові значення поздовжньої сили N і згинального моменту М у вільній рамі, що розраховується, слід визначати відповідно до вимог 1.9.3.2.

Значення згинального моменту Мх слід визначати для тієї ж самої комбінації розрахункових навантажень і в тому ж самому розрахунковому перерізі колони, де діє згинальний момент М, розглядаючи раму в даному розрахунковому випадку як невільну.

КОЕФІЦІЄНТИ РОЗРАХУНКОВОЇ ДОВЖИНИ ц ДІЛЯНОК СТУПІНЧАСТИХ КОЛОН

Т.1 Коефіцієнт розрахункової довжини ц для защемленої в основі нижньої ділянки одно- ступінчастої колони слід приймати:

• при верхньому кінці колони, вільному від закріплень, - за таблицею Т.1;
• при закріпленні верхнього кінця колони від повороту, але можливості його вільного переміщення - за таблицею Т.2;
• при закріпленні верхнього кінця колони від переміщення за формулою

Ці

Мт2 +Цц(Р Р^j)

V р

де ц12 і Цп - коефіцієнти розрахункової довжини нижньої ділянки колони при навантаженнях відповідно іу =0і F2 =0, що визначаються при шарнірному обпиранні верхнього кінця колони за таблицею Т.З, а за наявності закріплення від повороту - за таблицею Т.4.

У таблиці Т.1 - Т.4 позначено:

І2 І і .72/,

а, =— —— іи = —

1 hWi hh

де і), і2, 1, 12 - моменти інерції перерізів і геометричні довжини відповідно нижньої і верхньої ділянок колони; В = —1—.

р2

Т.2 Коефіцієнт розрахункової довжини для верхньої ділянки одноступінчастої колони у всіх випадках слід визначати за формулою

Ц2=-^<3.(Т.2)

СХі

(Т.З)

Т.З Коефіцієнт розрахункової довжини для защемленої в основі нижньої ділянки двоступінчастої колони (рисунок Т.1 а) за умов закріплення верхнього кінця колони, зазначених у таблиці Т.5, слід визначати за формулою

Ці

де P1=F1/F3;P2=F2/F3;52=/2//1;

Цші> Цт2> ЦтЗ ~ коефіцієнти, що визначаються за таблицею Т.5 як для одноступінчастих колон за відповідними умовними схемами (рисунок Т.1 б, в, г);

ДБН В.2.6-163:2010

187

Таблиця Т.2 - Коефіцієнти розрахункової довжини pj для одноступінчастих колон з верхнім кінцем, закріпленим тільки від повороту