д.. 1.9 На кінцевих ділянках плоских плит слід установлювати поперечну арматуру у вигляді ! [-подібних хомутів, розташованих по краю плити, що забезпечують сприйняття крупних моментів і у ні краю плити й необхідне анкерування кінцевих ділянок поздовжньої арматури.

.[.4. і U Кількість верхньої й нижньої поздовжньої арматхри у плиті перекриття (покриття) слід ■. СЬІіК’ЬЛЮВаТИ ВІДПОВІДНО до діючих зусиль. При цьому рекомендується для нерегулярних кон- і рук гнгних систем з метою спрощення армування встановлювати нижню основну арматурну сітку .у і0 або 012 з кроком 200), а у прольотах установлювати додаткову арматуру яка відповідає

  1. рол і.of ним моментам. Основну верхню арматуру слід приймати такою ж, як і нижню, а біля колон і с і і 11 установлювати додаткову верхню арматуру, яка в сумі з основною повинна сприймати опорні зусилля в плиті. Для регулярних конструктивних систем поздовжню арматуру рекомендується вста- ііоігповати по надколонних і міжколонних смугах у двох взаємно перпендикулярних напрямках відповідно до діючих у ЦИХ Схиугах зусиль.

Для скорочення витрат арматури можна також рекоменду вати установку по всій площині, плити нижньої й верхньої арматури, що відповідають мінімальному відсотку армування, а на ділянках, де діють зуюилля, то перевищують зусилля, які .можуть сприйматися цією армату рою, установлювати додаткову арматуру, яка у сумі з вищевказаною арматурою сприймає діючі на цих ділянках зусилля. Такті підхід приводить до більш складного армування перекриттів, що вимагає більш ретельного контролю арматурних робіт.

Армування фундаментних плит слід провадити аналогічним способом.

Д.4.11 У товстих фундаментних плитах, крім поздовжньої арматури, яка встановлюється у верхом і нижній гранях плити, слід передбачати поздовжню арматуру, розташовану в середнії! зоні по тг.іцнні плити.

.1,4.12 Для зниження витрат сталі й полегшення бетонування в колонах, балках і фундаментних

  1. птах замість стикування стержневої арматури діаметром 20 мм і більше шляхом перепуску р>еко- жтїдоється її стикувати в торець за допомогою ванного зварювання або обтискних муфт.

Д.4ЛЗ Шви бетонування в плоских плитах рекомендується призначати в прольоті на відстані і о і/., його довжини від опор. Не слід призначати ці шви в крайніх прольотах плити або на

МЧІСОЛЯХ.

Перед продовженням робіт шви бетонування повинні бути підготовлені відповідно до реко- '-"лаіЩі СНиП 3.01.0.1.

- І єн Вогнестійкість конструкцій, Гіри товщині захисного шару більше 50 мм для важкого х ищу ного необхідно армувати сіткою діаметром 1 -2 мм та кроком не більше 70 мм х 70 мм.

Для чілвишення меж вогнестійкості статично невизначених конструкцій можливе збільшення ' |і'111'1 'фматхрч у верхній зоні проти необхідної з розрахунку на міцність.

.МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ВИСОТНОГО БУДИНКУ НА ОПІР ПРОГРЕСУЮЧОМУ ОБВАЛЕННЮ

Е.1 Основні положення

ЕЛЛ Стійкість до прогресуючого обвалення означає, що у випадку аварійних впливів допусі каються локальні обвалення окремих вертикальних несучих елементів у межах одного поверху аб| ДІЛ ЯНКІ! перекриття одного поверху, ЛЛЄ ці початкові обвалення не повинні привести до обваленій або руйнування конструкцій, на які передається навантаження, що раніше сприймалися елементами! ушкодженими аварійним впливом.

Для оцінки стійкості будинку проти прогресуючого обвалення необхідно розглядати лише най небезпечніші розрахункові схеми обвалення,

І!. 1,2 У якості локального (гіпотетичного) обвалення слід розглядати обвалення (видалення! вертикальних конструкцій одного (будь-якого) поверху будинку, обмеженого навкруги площею ЛІ 80 м2 (діаметр 10 м):

  • обвалення (видалення) двох с гін, що перетинаються, на ділянках від місця їх перетину (наг| риклад, від кута будинку) до найближчого отвору в кожній стіні або до наступного вертикальної! перегину зі СТІНОК) іншого напрямку;
  • обвалення (видалення) окремої колони (пілону) або колони (пілону) з прилеглими до ш§ ділянками стін, розміщених на одному поверсі на площі локального обвалення;
  • обвалення ділянки перекриття одного поверху на площі локального обвалення.

У всіх випадках площа поперечного перерізу всіх вилучених вертикальних елементів, розгі шованих на ділянці 80 м2, не повинна перевищувати для залізобетонних елементів 0,9 м2, для фі| робетош-шх елементів 0,7 м2, для жорсткої арматури 15 бо;

  • перекриття на вказаній площі,

Е.1.3 При розрахунку конструкцій будинків на стійкість до прогресуючого обвалення слід кер;| ватися чинними нормативними документами.§

Наведена нижче методика розрахунку конструкцій на стійкість проти прогресуючого обваленії підноситься до будинків із залізобетонним каркасом.

Руйнування будинків, несуні конструкції яких проектуються з металевим каркасом, необхідні розглядати за спеціальними сценаріями, в яких руйнування (видалення) окремих елементів слід пр| значат в найбільш небезпечних місцях залежно від прийнятої конструктивної схеми відповідної оцінок можливих ризиків.

Е.1.4 Конструкції будинку рекомендується розраховувати як систему "основа - фундаменті споруда" з використанням програмних комплексів, які дозволяють ураховувати фізичну й геоме* ричну нелінійності, що забезпечує найбільшу ймовірність результатів розрахунку й зниження додй хових матеріаловитрат.

Рекомендується проводити розрахунок за наступною схемою:

  • провадиться розрахунок у сієї схеми у фізично нелінійній постановці на постійні й гимчасу в а.иантажеі-шя. що входять до аварійного сполучення;
  • отриманий напружено деформований стан є с гартовим для розрахунку на навантаження Е елементів, що видаляються;
  • розрахунок на додаткове навантаження від елементів, що видаляються, проводиться у фізичр б геометрично нелінійній постановці. Навантаження від видалення елементів відповідає зусиляй тс отримані в них па попередньому егаш розрахунку і збільшених на коефіцієнт динамічності Ь Перевірка на міцність елементів, що залишилися, виконується без урахмелиля поздовжнього чигирі

Е.2 Розрахунок навантаження й опору матеріалів

Е.2,1 Розрахунок міцності та стійкості проводять на аварійне сполучення навантажень і впливів, що включає постійні і тривалі тимчасові навантаження, а також вплив на конструкцію будинку •шкальних гіпотетичних обвалень згідно з Е.1.2. Локальне обвалення може бути розташоване в бгдь-якому місці будинку.

П.2.2 Навантаження приймаються згідно з чинними нормативними документами (ДБН В, 1.2-2

  1. 4.18 та 4.19),

Е.2.3 Розрахункові характеристики міцності й деформативності матеріалів приймаються такими, що дорівнюють їх нормативним значенням згідно з чинними нормами проектування залізобетонних

і с талевих конструкцій,

Е.З Розрахунок конструкцій висотних будинків на стійкість проти прогресуючого обвалення

Е.З,і Розрахунок будинку у випадку локального обвалення несучих конструкцій проводиться тільки за граничними станами першої групи. Переміщення конструкцій і розкриття в них тріщин у розглянутій надзвичайній ситуації не обмежуються.

В.3.2 Розрахунок просторової моделі будинку необхідно проводити з урахуванням фізичної її і симетричної нелінійності. Рекомендується використовувати просторову розрахункову модель. У моделі можуть ураховуватися елементи, які за нормальних експлуатаційних умов є ненесучими (наприклад, навісні зовнішні стінові панелі, залізобетонні огорожі балконів тощо), а за наявності локальних впливів беруть активну участь у перерозподілі зусиль в елементах конструктивної системи. Розрахункова модель будинку повинна враховувати можливість видалення (обвалення) окремих вертикальних конструктивних елементів відповідно до 1,3. Розрахункова модель будинку повинна бути розрахована окремо з урахуванням кожного (одного) з локальних обвалень,

Е.З.З У деяких випадках доцільно розглядати роботу перекриттів над вилученою колоною (пілоном, стіною) при великих прогинах як висячої залізобетонної оболонки з урахуванням мембранних ефектів, які обумовлені фізичною й геометричною нелінійністю її роботи,

Е.3.4 Кожне перекриття висотного будинку повинне бути розраховане на сприйняття ваги ділянки перекриття вищого поверху (постійне я тривале навантаження з коефіцієнтом динамічності К; = і,5/ на площі 80 мУ

Е.4 Конструктивні вимоги

І-.4. і Стійкість висотного будинку проти прогресуючого обвалення слід забезпечувати найбільш е к о 11 о м і ч ни ми з асоб ами:

- раціональним конструктивно-планувальним рішенням будинку з урахуванням можливості 'лнінкнення розглянутої аварійної ситуації;

конструктивними заходами, які забезпечують цілісність конструкцій;

використанням матеріалів га конструктивних рішень, які забезпечують розвиток в елементах '■опегрекцій та їх з’єднаннях пластичних деформацій;

конструюванням технічних поверхів у вигляді просторової системи - плити коробчастого перерізу здатної сприймати навантаження, які обумовлені видаленням вертикальних елементів.

розташованих між. технічними поверхами.

Е.4.2 Ефективна робота в’язей, які перешкоджають прогресуючому обваленню, обумовлюється

мощі",".,,Іям yv пластичності в граничному стані з тим, щоб вони не виключались із роботи і з;з обвалення розшп ок необхідних деформацій. Для виконання цієї вимоги в язі потрібно ти з пластичної тистової або арматурної сталі, а міцність анкеревання арматури повинна

  1. З'єднання збірних елементів із монолітними конструкціями, що перешкоджають прог- і pecvK)40Mv обваленню будинків, повинні проектувати нерівноміцнгши, при цьому елемент, гра-і ничний стан якого забезпечую найбільші пластичні деформації з’єднання, повинен бути шшмеицр міцним.

Для виконання цієї умови рекомендується розрахувати з’єднання на зусилля, яке в 1,5 раза) перевищує несичу здатність елементів, що з’єднуються. Необхідно особливо стежити за фактично! точним виконанням проектних рішень пластичних елементів.

Б,4.4 Для підвищення ефективності опору прогресуючому обваленню будинку рекомендується; 1

  • надотвірні перемички, що працюють як в’язі зсуву, проектувати так, щоб вони руйнувалися від!

ви ги на , а не від дії поперечної сиди;

  • шпонкові з'єднання в збірно - монолітних конструкціях проектувати так, щоб міцність окремих! шпоник на зріз була в 1,5 раза більше їх міцності при зминанні:
  • забезпечувати достатність довжини анкерування арматури при її роботі як в’язі зсуву;
  • опорні перерізи балок і ригелів, а також вузли їх з’єднань із колонами (стінами, пілонами)! повинні мати міцність за поперечною силою в 1,5 раза вище ніж їх несуча здатність по вигину у про-| льоті з врахуванням пластичних властивостей.

Е.4 5 Мінімальна площа перерізу як поздовжньої, так і поперечної арматури в залізобетонних! перекриттях і покритті визначається розрахунком і повинна становити не менше 0,25 % від площі! перерізк бетону. При цьому зазначена арматура повинна бути безперервною й стикуватися від! повідно до вимог чинних нормативних документів на проектування залізобетонних конструкцій. |

ОСОБЛИВОСТІ ІНЖЕНЕРНИХ ВИШУКУВАНЬ .ПРИ ВИСОТНОМУ БУДІВНИЦТВІ

Ж. і Інженерні вишукування виконуються згідно з вимогами ДБН А.2.1-1 та положеннями цього документа. При висотному будівництві необхідно виконувати комплексні інженерно-геологічні ви цитування. Стадійність і обсяги робіт із комплексних інженерно-геологічних вишукувань визначаються проектною організацією і уточнюються на стадіях "Проект" та "Робоча документація". Межі ділянки будівництва для проведення комплексних інженерно-геологічних вишукувань визначаються з урахуванням взаємовпливу висотного будинку з існуючою забудовою та інфраструктурою.

Ж.2 Результати комплексних інженерно-геологічних вишукувань повинні містити дані, необхідні для обгрунтованого вибору типу та розрахунків розмірів фундаментів і несучих конструкцій підземної частини висотного будинку із врахуванням прогнозу можливих змін інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов і розвитку небезпечних геологічних і інженерно-геологічних процесів (карстово-суфозійних, зсувних та інших) у період будівництва та експлуатації об’єкта згідно з ДБН В.1.1-3, ДБН В.1.1-5, СНиП 2.01-15, СНиГІ 2.06-15.

Ж.З При будівництві висотного будинку в щільній забудові необхідно виконувати обстеження оспор, і фундаментів будинків і споруд, які знаходяться в зоні впливу висотного об’єкта, а також здійснювати проіноз змін напружено - деформованого стану ґрунтового масиву та гідрогеологічного режиму підземних вод. Результати комплексних інженерно-геологічних вишукувань повинні також містити дані, необхідні для оцінки впливу будівництва на існуючі будинки, споруди, підземну та надземну транспортну та інженерну інфраструктури.

Ж.4 Гіри влаштуванні підземної частини висотного будинку програма комплексних інженерно- !оологічних вишукувань повинна включати додаткові вимоги щодо влаштування підземних та заглиблених споруд.

Ж.5 Склад та обсяги робіт для комплексних інженерно-геологічних вишукувань при зведенні висотних будинків необхідно визначати як для об’єктів третьої інженерно-геотехнічної категорії ЛІДІЮ з ДБН А.2.1-1.

Ж.6 При проектуванні висотних будинків необхідно передбачати проведення геотехнічних та ‘софізнчиих досліджень, які виконуються на всіх етапах комплексних інженерно-геологічних ви-

чикун.шь,

А., Частину польових геотехнічних досліджень ґрунтів (зондування, випробування ґрунтів "Пампами), за можливості, рекомендується виконувати із дна котловану, враховуючи появу деформацій грунтової основи під висотними будинками на значній глибині.

Кількість точок зондування повинна бути не менше 10. При виявленні значної неоднорідності u 1-кладіпіх ґрунтових умов кількість точок зондування необхідно збільшувати.

А.8 Кількість статичних випробувань паль залежить від їх загальної кількості та неоднорідності

ЖНОВІ1,