Страница 2: ДБН Б.2.2-3:2012. Склад та зміст історико-архітектурного опорного плану населеного пункту (32370)

е) схема "Території, прилеглі до населеного пункту" - розташовані поза межами населеного пункту та історично пов’язані з ним об’єкти культурної спадщини, основні напрямки огляду його історичного центру з під’їздів до нього, цінні ландшафти.

1. Пояснювальна записка до історико-архітектурного опорного плану містить результати наукових досліджень історичного населеного місця та складається зі "Вступу" та таких розділів:

Розділ 1. Історичний та планувальний розвиток населеного пункту;

Розділ 2. Аналіз існуючої архітектурно-містобудівної ситуації населеного пункту;

Розділ 3. Комплексна історико-культурна оцінка території населеного пункту.

1. У "Вступі" зазначають найменування організації-замовника, підставу для розроблення, перелік нормативно-правових актів, нормативних актів та документів, відповідно до яких виконують роботу, перелік наданих вихідних даних тощо.
2. У розділі "Історичний та планувальний розвиток населеного пункту" розміщують наступні підрозділи:

• Коротка історична довідка;
• Природні особливості місцевості, що визначають своєрідність планування та просторової побудови населеного пункту;
• Основні етапи розвитку планування та історичного формування забудови населеного пункту.

1. У розділі "Аналіз існуючої архітектурно-містобудівної ситуації населеного пункту" розміщують такі підрозділи:

• Аналіз існуючої планувальної структури населеного пункту;
• Архітектурно-художні особливості історичної забудови;
• Елементи історичного озеленення та благоустрою;

-Архітектурно-просторова композиція та пейзажно-видова структура історичного центру населеного пункту.

1. Розділ "Комплексна історико-культурна оцінка території населеного пункту" містить такі підрозділи:

• Узагальнена оцінка культурної спадщини населеного пункту;
• Історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, об’єкти природно- заповідного фонду;
• Аналіз зон охорони пам’яток культурної спадщини, що є діючими на час складання історико- архітектурного опорного плану (за наявності);
• Загальна характеристика історичних ареалів населеного пункту.

1. Зміст пояснювальної записки до історико-архітектурного опорного плану населеного пункту наведено у додатку В.

ФОРМА ЗАВДАННЯ НА РОЗРОБЛЕННЯ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНОГО ОПОРНОГО ПЛАНУ

НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Замовник (відповідний орган

місцевого самоврядування) М.П.Дата

ЗАВДАННЯ

на розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту

назва населеного пункту, область (АР Крим)

1. Підстава для розроблення
2. Організація-розробник
3. Термін виконання роботи

початок, етапи, завершення

1. Дослідженість населеного пункту

наявність виконаних науково-дослідних і пошукових робіт,

їх виконавці, дати

1. Вихідні дані і матеріали, які надаються замовником

картографічна основа

1. Аналіз ландшафту населеного пункту (рельєфу, зелених насаджень, гідрографічної мережі тощо).
2. Аналіз історичного планування населеного пункту з визначенням етапів його розвитку.
3. Класифікація нерухомих об’єктів культурної спадщини населеного пункту за типами (об’єкти археології, об’єкти історії, об’єкти монументального мистецтва, об’єкти архітектури, об’єкти містобудування, об’єкти садово-паркового мистецтва, ландшафтні об’єкти, об’єкти науки і техніки).
4. Аналіз історичної забудови населеного пункту (значних і рядових історичних будівель: громадських, у тому числі - культових; житлових, господарських, промислових та фортифікаційних споруд) з визначенням етапів її формування.

6;9. Узагальнений аналіз художніх особливостей культурної спадщини з визначенням збереженості традиційного характеру середовища, його ролі в архітектурно-просторовій композиції та ландшафті населеного пункту.

1. Результат роботи - Історико-архітектурний опорний план (текстові та графічні матеріали) на паперовому (у кількості чотирьох примірників) та електронному носіях.

Науковий керівник

(прізвище, ініціали, підпис)

Керівник організації-розробника

(прізвище, ініціали, підпис)

М.П.

СКЛАД ВИХІДНИХ ДАНИХ, ЯКІ НАДАЄ ЗАМОВНИК ДЛЯ РОЗРОБЛЕННЯ ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНОГО ОПОРНОГО ПЛАНУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

1. Картографічна основа (М 1:2000) на паперових та електронних носіях.
2. Перелік нерухомих об’єктів культурної спадщини.
3. Відомості щодо територій, які мають статус земель історико-культурного призначення.
4. Матеріали затверджених раніше історико-архітектурних опорних планів із визначеними межами історичних ареалів та зон охорони пам’яток культурної спадщини (за наявності).
5. Матеріали інших науково-дослідних, науково-проектних робіт, пов’язаних із охороною культурної спадщини та збереженням традиційного характеру середовища населених пунктів (за наявності).
6. Облікова документація на об’єкти культурної спадщини (за наявності).

ЗМІСТ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ ДО ІСТОРИКО-АРХІТЕКТУРНОГО ОПОРНОГО ПЛАНУ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

Вступ

Розділ 1 ІСТОРИЧНИЙ ТА ПЛАНУВАЛЬНИЙ РОЗВИТОК НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

1. Коротка історична довідка

У підрозділі "Коротка історична довідка" подають опис пов’язаних з населеним пунктом історичних подій та явищ культури.

1. Природні особливості місцевості, що визначають своєрідність планування та просторової побудови населеного пункту

У підрозділі "Природні особливості місцевості, що визначають своєрідність планування та просторової побудови населеного пункту" зазначають:

а) ключові елементи природного ландшафту, його основні осі та вузли;

б) ступінь перетворень природного ландшафту людиною в процесі містобудівного розвитку населеного пункту;

в) коротку характеристику природної складової ландшафту як найбільш сталого структуро- та формоутворюючого чинника.

1. Основні етапи розвитку планування та історичного формування забудови населеного пункту

У підрозділі "Основні етапи розвитку планування та історичного формування забудови населеного пункту" надають:

а) опис планувального розвитку населеного пункту з визначенням умов і подій, що безпосередньо впливали на становлення населеного пункту, його структуру та об’ємно-просторову композицію;

б) коротку характеристику етапів розвитку планування населеного пункту, опис його меж на кожному із зазначених етапів, основних структурних елементів історичного планування населеного пункту (історичне середмістя, передмістя тощо), найважливіших історичних шляхів, вулиць, майданів, трасування збережених та втрачених ліній фортифікаційних укріплень (за наявності);

в) аналіз особливостей історичного формування забудови (у тому числі визначних історичних будівель, споруд та комплексів), визначення її сучасного стану і цінності;

г) опис втрачених будинків, споруд, фортифікаційних укріплень, що мали важливе історичне або містобудівне значення.

Розділ 2 АНАЛІЗ ІСНУЮЧОЇ АРХІТЕКТУРНО-МІСТОБУДІВНОЇ СИТУАЦІЇ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

1. Аналіз існуючої планувальної структури населеного пункту

У підрозділі "Аналіз існуючої планувальної структури населеного пункту" зазначають:

а) особливості історичного планування як базовий визначник традиційного характеру середовища;

б) опис меж територій пам’яток культурної спадщини, їх комплексів (ансамблів), охоронюваних археологічних територій;

в) роль територій з нерухомими об’єктами культурної спадщини та історичною забудовою у планувальній структурі населеного пункту.

1. Архітектурно-художні особливості історичної забудови

У підрозділі "Архітектурно-художні особливості історичної забудови" надають узагальнену характеристику архітектурно-художніх особливостей нерухомих об’єктів культурної спадщини, а також традиційних для даного населеного місця будівель та споруд за призначенням та видами

(громадські, у тому числі - культові; житлові; господарські; промислові та фортифікаційні споруди); визначають їх архітектурно-просторову типологію та стилістику.

1. Характеристика елементів історичного озеленення та благоустрою

У підрозділі "Характеристика елементів історичного озеленення та благоустрою" зазначають узагальнену характеристику елементів збереженого історичного озеленення та благоустрою (за наявності).

1. Архітектурно-просторова композиція та пейзажно-видова структура історичного центру населеного пункту

У підрозділі "Архітектурно-просторова композиція та пейзажно-видова структура історичного центру населеного пункту" надають:

а) опис архітектурно-просторової композиції історичного центру з визначенням історичних та сучасних містобудівних домінант, архітектурних акцентів, ансамблів та комплексів, головних і підпорядкованих планувально-композиційних осей та вузлів, характерних типів міських просторів (замкнених, відкритих, дисгармонійних);

б) опис пейзажно-видової структури історичного центру з відображенням особливостей видового розкриття пам’яток архітектури та містобудування, зон огляду пам’яток архітектури, що є архітектурними домінантами та акцентами; оглядових точок, осей, фронтів; зон формування видів в залежності від змін в сприйнятті об’єктів з близьких (менше ніж 200 м), середніх (від 200 м до 500 м) та дальніх (більше ніж 500 м) відстаней;

в) аналіз композиційно-видового впливу пам’яток архітектури на об’єкти довкілля в залежності від типу візуальної взаємодії пам’яток з елементами їх оточення (екрануючими, фоновими, фланкуючими спорудами, будівлями, зеленими насадженнями, природними утвореннями);

г) роль історичних архітектурних домінант, акцентів, ансамблів та комплексів у формуванні силуетів, панорам, перспектив та інших картин населеного пункту;

д) аналіз негативної ролі дисгармонійних будівель та споруд у міському середовищі та при формуванні видів.

Розділ З КОМПЛЕКСНА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА ОЦІНКА ТЕРИТОРІЇ НАСЕЛЕНОГО ПУНКТУ

1. Узагальнена оцінка культурної спадщини населеного пункту

У підрозділі "Узагальнена оцінка культурної спадщини населеного пункту" розкривають характерні риси, особливості та цінність сукупності нерухомих об’єктів культурної спадщини за видами та ступенем цінності.

1. У підрозділі "Історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, об’єкти природно-заповідного фонду" надають перелік історико-культурних заповідників, історико-куль- турних заповідних територій, пам’яток природи, природних заповідників, цінних природних ландшафтів з описом їх меж та складових.
2. У підрозділі "Аналіз зон охорони пам’яток культурної спадщини, що є діючими на час складання історико-архітектурного опорного плану", подають зміни, які відбулися в архітектурно- містобудівної ситуації населеного пункту та/або Законі України "Про охорону культурної спадщини"
3. з того часу, що пройшов з дати затвердження чинних зон охорони пам’яток культурної спадщини (за наявності).
4. Загальна характеристика історичних ареалів населеного пункту

У підрозділі "Загальна характеристика історичних ареалів населеного пункту" зазначають:

а) опис меж історичних ареалів за планувальними та природними рубежами;

б) перелік нерухомих об’єктів культурної спадщини та історичної забудови, розташованих на території історичних ареалів.

Примітка. Зміст підрозділів може бути уточнено або доповнено у кожному конкретному випадку.

БІБЛІОГРАФІЯ

1. Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини / Рада Європи, 1992 р. - Ратифіковано Законом України від 10.12.2003 p. № 1369-IV (1369-15)
2. Європейська ландшафтна конвенція / Рада Європи, 2000 р. - Ратифіковано Законом України від 07.09.2005 р. № 2831-VI
3. Конвенція про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини / ЮНЕСКО, 1972 р. - Ратифіковано Указом Президії Верховної Ради УРСР від 04.10.1988 p. № 6673-ХІ
4. Конвенція про охорону архітектурної спадщини Європи / Рада Європи, 1985 р. - Ратифіковано Законом України від 20.09.2006 p. № 165-V (165-16)
5. Конвенція про охорону підводної культурної спадщини / ЮНЕСКО, 2001 р. - Ратифіковано Законом України від 20.09.2006 p. № 164-V із заявами
6. Закон України від 25.06.1991 № 1264-ХІІ "Про охорону навколишнього природного середовища"
7. Закон України від 16.06.1992 № 2456-ХІІ "Про природно-заповідний фонд України"
8. Закон України від 16.11.1992 № 2780-ХІІ "Про основи містобудування"
9. Закон України від 29.06.1995 № 249/95-ВР "Про музеї та музейну справу"
10. Закон України від 08.06.2000 № 1805-111 "Про охорону культурної спадщини"
11. Закон України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ "Земельний кодекс України"
12. Закон України від 18.03.2004 № 1626-IV "Про охорону археологічної спадщини"
13. Закон України від 17.02.2011 N 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності"
14. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 "Про затвердження Списку історичних населених місць України"
15. Постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 "Про затвердження Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць"
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.07.2006 № 909 "Про затвердження Порядку визнання населеного місця історичним"
17. ДСТУ Б А.2.4-4-99 (ГОСТ 21.101-97) СПДБ. Основні вимоги до проектної та робочої документації
18. ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень
19. ДБН В.3.2-1-2004 Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам’ятках культурної спадщини
20. ДБН Б.2.2-2-2008 Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково- проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам’яток архітектури та містобудування
21. ДБН Б.1-1- :2012 Склад та зміст генерального плану населеного пункту1
22. Порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02.06.2011 № 64, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за N 781/19519