Зазначені організації складають і надсилають відзив на адресу базової організації (організації-розробника) в місячний термін з дня одержання або опублікування проекту ДНАОП. Якщо відзив у зазначений термін не надіслано, вважається, що зацікавлена організація не має зауважень і пропозицій до проекту.
Узгоджуючі органи повинні розглянути проект ДНАОП і підготувати висновок у термін, що не перевищує одного місяця від дня одержання проекту. Лист про узгодження або узгоджений проект ДНАОП підписується керівником або заступником керівника організації.
Одночасно базовою організацією (організацією-розробником) виконуються роботи щодо запису тексту нормативного акта, викладеного державною мовою, на магнітну дискету (придатну для обробки на IBM-сумісних комп’ютерах), а також щодо аутентичного його перекладу російською мовою.
Разом з проектом ДНАОП в остаточній редакції надсилається така документація:
пояснювальна записка;
опис проекту;
оригінали документів, що підтверджують узгодження;
зведення відзивів;
протокольне рішення засідання науково-технічної (наукової) ради або секції ради базової організації (організації-розробника).
Експертиза проекту виконується за рахунок коштів, виділених замовником на опрацювання ДНАОП.
У разі проведення експертизи проекту ДНАОП зазначений термін може бути продовжено на строк проведення експертизи, але не більш як на один місяць.
Якщо державний галузевий нормативний акт про охорону праці, опрацьований для потреб однієї галузі, необхідно поширити на підприємства, установи, організації інших (суміжних) галузей, редакційна комісія приймає з цього питання відповідне протокольне рішення. В ньому вказуються галузі (підприємства, виробництва), на які доцільно поширити дію даного нормативного акта.
ДНАОП може затверджуватися без обмеження терміну дії. Однак щодо будь-якого нормативного акта повинні виконуватися вимоги законодавства про його періодичний перегляд.
Інші органи державного нагляду за охороною праці за необхідності ведуть облік затверджених ними нормативних актів.
Оригінал нормативного акта, як контрольний примірник, та магнітна дискета залишаються у підрозділі Держнаглядохоронпраці, що зареєстрував ДНАОП. Другий примірник зареєстрованого документа надсилається видавництву для друку, інші примірники повертаються організації-замовнику (основному користувачу) та відповідному органу державного нагляду.
Базова організація розпочинає роботу з перевірки нормативного акта на відповідність чинному законодавству України, положенням міжнародних договорів і угод та іншим нормативним актам, рівню розвитку науки і техніки, досягнутому у сфері безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на момент перевірки; враховує дані про ефективність дії ДНАОП та про взаємозв’язані з ним аварії, випадки виробничого травматизму, професійних захворювань тощо. За підсумками перевірки подаються відповідні пропозиції до органу, який затвердив нормативний акт.
Роботи щодо перегляду нормативного акта включаються в установленому порядку до плану опрацювання ДНАОП.
Зазначені роботи не проводяться, якщо за підсумками перевірки нормативного акта прийнято рішення про доцільність подальшого його застосування без перегляду і змін.
Переглянутий нормативний акт скасовується, а в новому вказується замість якого ДНАОП він опрацьований. В позначенні нормативного акта змінюються дві останні цифри про рік його затвердження.
У разі необхідності внесення змін до нормативного акта, який опрацьовувався в іншій державі і якому надано чинності в Україні рішенням відповідного органу державного нагляду за охороною праці, проект цих змін готується базовою організацією (організацією- розробником), до компетенції якої належить нормативний акт.
Одночасно з проектом змін до ДНАОП готуються пропозиції щодо змін взаємозв’язаних з ним державних нормативних актів.
Узгодження проекту змін до ДНАОП проводиться з організаціями, переліченими в п.
У цьому випадку власник подає до відповідного органу державного нагляду заяву і обгрунтування своєї пропозиції, а також висновки, розрахунки та інші матеріали компетентних організацій, експертів про доцільність внесення змін до ДНАОП.
Інформація про зміну ДНАОП та текст цієї зміни публікуються в порядку, передбаченому п. 2.8.1.
Базова організація (організація-розробник) у цьому випадку подає на затвердження не пізніше ніж за 6 місяців такі документи: пояснювальну записку, оригінали документів про узгодження зміни та супровідний лист з пропозиціями і обгрунтуванням доцільності продовження або скорочення терміну дії ДНАОП.
На підставі зазначеного рішення вносяться відповідні зміни в опис (карту-паспорт) ДНАОП та в банк даних автоматизованого інформаційного фонду державних нормативних актів про охорону праці. Інформація про продовження або скорочення терміну дії нормативного акта публікується в покажчику ДНАОП не пізніше ніж за 2 місяці до початку дії цих змін.
ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ
при відсутності в даний момент науково-технічних рішень, що забезпечують наявність приладів та устаткування, які задовольняють вимогам нормативного акта про охорону праці;
у зв’язку з затримкою або припиненням випуску промислового устаткування, приладів або матеріалів, які вимагаються нормативним актом про охорону праці;
у випадках несвоєчасного виявлення помилок, які були допущені під час проектування, будівництва та введення в експлуатацію виробничого об’єкта, якщо ці помилки неможливо усунути без його реконструкції;
при застосуванні нового нормативного акта про охорону праці, коли його вимоги почали діяти, а приведення виробництва, об’єкта або робочого місця до нових вимог ще не закінчено.
Письмове клопотання повинно містити відомості про:
нормативний акт і його конкретні вимоги, які не виконуються, та причини невиконання;
додаткові заходи, яких вжито для забезпечення безпечної експлуатації відповідного виробництва, об’єкта, устаткування, технологічного процесу, робочого місця на період припинення дії нормативного акта;
погодження клопотання про припинення дії ДНАОП з працівниками, яких стосується це питання.
До листа додається:
програма приведення умов і безпеки праці на конкретному об’єкті, виробництві, устаткуванні, робочому місці до нормативних вимог;
висновок науково-дослідної, проектно-конструкторської або іншої компетентної організації про стан і можливість безпечної експлуатації об’єкта, виробництва, устаткування, робочого місця;
висновок місцевого органу державного нагляду про можливість тимчасового припинення чинності нормативного акта.
невиконання власником або уповноваженим ним органом умов тимчасового припинення чинності нормативного акта та заходів, що забезпечують безпеку робіт;
виникнення аварійної ситуації або реальної загрози життю чи здоров’ю працюючих або оточуючих людей, або коли аварії, нещасні випадки мали місце внаслідок невиконання вимог нормативного акта.