титульний лист (додаток 1);
аналітичну частину, в якій міститься аналіз небезпек, можливих аварій та їхніх наслідків;
оперативну частину, яка регламентує порядок взаємодії та дій персоналу, спецпідрозділів і населення (при потребі) в умовах аварії. Зміст оперативної частини змінюється залежно від рівня аварії, на який вона поширюється;
додатки, які складаються з документів, зазначених у п. 4.12.3.
збір і реєстрація інформації про хід розвитку аварії та вжиті заходи щодо боротьби
з нею;
поточна оцінка інформації і прийняття рішень щодо оперативних дій в зоні аварії та поза її межами;
координація дій персоналу підприємства і всіх залучених підрозділів і служб, які беруть участь у ліквідації аварії.
Загальне керівництво роботою штабу здійснює відповідальний керівник робіт щодо локалізації та ліквідації аварій (далі — ВК).
ПЛАС у повному обсязі повинен знаходитись у керівника й диспетчера підприємства (об’єкта), в територіальному управлінні Держгірпромнагляду, а також у територіальному органі МНС.
Витяги з ПЛАС у обсязі, який є достатнім для якісного виконання відповідних дій, мають знаходитись у керівників (начальників) виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць), на пункті зв’язку районної (об’єктової) пожежної частини, начальника (інструктора) воєнізованої газорятувальної служби, а також на робочих місцях.
У таких випадках, у залежності від конкретних обставин, ПЛАС переглядається повністю або до нього вносяться зміни і доповнення. В останньому випадку узгодженню і затвердженню підлягають тільки ці зміни і доповнення.
Терміни позачергового перегляду узгоджуються з територіальним управлінням Держгірпромнагляду.
До небезпечних речовин належать: вибухопожежонебезпечні речовини; шкідливі речовини.
Небезпечні режими характеризуються такими технологічними параметрами, як тиск, вакуум, температура, напруга, склад технологічного середовища тощо.
До видів небезпеки, що розглядаються, належать: пожежа;
вибух (усередині обладнання, будівлях або навколишньому середовищі);
розрив або зруйнування обладнання;
викид шкідливих речовин;
сполучення перелічених видів небезпеки.
При цьому слід враховувати параметри стану речовин (температура, тиск, агрегатний стан тощо) і стан обладнання, які відповідають як нормальному технологічному режиму, так і режимам, які можливі при настанні й розвитку аварії.
оцінити кількість небезпечних речовин, яка може взяти участь в аварії, що прогнозується;
встановити уражальні чинники, які притаманні виду небезпеки, який реалізується під час аварії;
оцінити наслідки впливу уражальних чинників аварії на сусідні об’єкти й людей з урахуванням властивостей цих об’єктів і їхнє взаєморозташування: визначаються масштаби зон руйнування, ураження людей і зараження місцевості;
визначити безпечні зони й місця можливих сховищ, шляхи евакуації, що не потрапляють під вплив уражальних чинників аварії.
За результатами аналізу виникнення й розвитку аварій та оцінки їх наслідків потрібно встановити можливість переходу аварії на рівні «Б» і «В».
використану вихідну інформацію або посилання на документи, в яких вона міститься;
опис використаних методів аналізу й методик оцінки або відповідні посилання на них;
результати розрахунків і оцінок.
Результати аналізу надаються:
для устаткування (апаратів, машин тощо) — у вигляді картки небезпеки, вимоги до якої приведені в додатку 4;
для технологічного блоку (стадії технологічного процесу) — у вигляді стислої характеристики небезпеки блоку, вимоги до якої приведені в п. 6.3.3.4;
для підприємства — у вигляді плану підприємства, вимоги до якого приведені в п. 6.4.2;
для регіону — у вигляді ситуаційного плану, вимоги до якого приведені в п. 7.3.1.2.
забезпечити узгодженість дій персоналу підприємства й спецпідрозділів; запровадити перелік посадових осіб, відповідальних за виконання конкретних дій; запровадити порядок здійснення зв’язку зі спецпідрозділами, органами державного нагляду й органами місцевого самоврядування;
викласти дії персоналу підприємства й спецпідрозділів щодо локалізації і ліквідації аварій на відповідних стадіях їхнього розвитку. В тих випадках, коли у спецпідрозділах є свої плани дій, може бути замість опису дано посилання на ці плани;
надати розпізнавальні ознаки рівней аварії і їх значення, за якими керівництво роботами щодо локалізації і ліквідації аварії переходить на рівні «Б» і «В».
план виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці);
блок-карти об’єктів (цехів, відділення, виробничих дільниць), які входять до складу виробництва;
опис дій персоналу;
список і схему оповіщення посадових осіб, які мають бути терміново сповіщені про аварійну ситуацію (аварію);
список робітників, що залучаються до локалізації аварії, осіб, що дублюють їхні дії за відсутності перших з будь-яких причин, із зазначенням місць їх постійної роботи, проживання й телефонів;
перелік інструментів, матеріалів, засобів індивідуального захисту, які мають бути використані при локалізації аварії, із зазначенням місць їх зберігання (аварійних шаф);
обов’язки відповідального керівника робіт, виконавців і інших посадових осіб щодо локалізації аварії;
інструкцію щодо аварійної зупинки виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці).
На блок-схемі визначаються прямі та зворотні міжцехові потоки, їх характеристики й параметри, відповідна, в т. ч. і гранична для виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці) відсічна арматура, які мають безпосереднє значення для локалізації (ліквідації) аварії.
Кожний елемент блок-схеми повинен мати буквене або цифрове позначення, яке відповідає номеру позиції або умовному позначенню, нанесене на місці та/або визначене технологічним регламентом.
основного технологічного обладнання і комунікацій;
відсічної запірної арматури, яка має безпосереднє відношення до локалізації (ліквідації) аварії;
засобів протиаварійного захисту, зв’язку і оповіщення; евакуаційних виходів і маршрутів евакуації;
шляхів під’їзду, ділянок для встановлення і маневрування спецтехніки; сховищ і місць укриття.
На плані можуть бути додатково нанесені місця найбільш імовірного виникнення аварійних ситуацій, розміри й межі потенційно небезпечних зон та інші характеристики потенційно можливих аварій.
Додатково можуть зазначатися кількісні показники, які характеризують потенційну небезпеку блоків, показники тяжкості наслідків можливих аварій, основні дестабілізувальні фактори і критичні значення параметрів процесу.
Блок-карта повинна містити: принципову технологічну схему об’єкта; план розташування устаткування об’єкта;
стислу характеристику небезпеки технологічних блоків, що входять до складу об’єкта.
Кожний елемент блок-карти повинен мати буквене або цифрове позначення, що відповідає номеру позиції або умовному позначенню, що нанесене на місці та/або визначене технологічним регламентом.
Межами технологічних блоків можуть бути, як правило, автоматичні відсікачі, запірна арматура з дистанційним керуванням, ручна запірна арматура (за умови можливості практичного користування в аварійній ситуації), яка встановлена на трубопроводах або устаткуванні як по прямому, так і по зворотному потоку матеріального середовища.
У разі обігу в технологічній системі пилостворювальних дисперсних продуктів межами блоку можуть бути шнекові живильники, секторні затвори та інші пристрої, які забезпечують щільність (герметичність) системи при підвищеному тиску в умовах внутрішнього вибуху.